Expert opinion

Попри війну, українська економіка поступово адаптується, а кредитування — оживає. Як свідчать дані Національного банку України, на початок червня 2025 року портфель банківських кредитів реальному сектору економіки сягнув понад 827 мільярдів гривень. Це на 5,8% більше, ніж на початку року, і на 10% більше, ніж у довоєнному 2021-му. Водночас активізується і споживче кредитування — портфель позик фізичним особам у нацвалюті зріс на 11% лише за пів року.

Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
За словами Діляри Мустафаєвої, керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”, такі темпи свідчать про помітне відновлення довіри та фінансової активності в країні, але потенціал для розширення кредитування — ще дуже значний.
“Україна має величезний простір для розвитку кредитування. І в бізнес-секторі, і серед населення ми бачимо, що боргове навантаження — поки що досить помірне. Це означає, що ринок ще далекий від насичення, і банки мають широкий маневр для розширення кредитної діяльності”, — підкреслює Мустафаєва.

Бізнес-кредити: ставка на МСБ

Наразі найбільш активно кредитуються саме малі та середні компанії. З початку 2025 року портфель кредитів малому бізнесу зріс на понад 11%, середньому — майже на 7%. Натомість великі підприємства залучили менше кредитів — лише 4% приросту з початку року.
“По суті, саме сегмент малого і середнього бізнесу сьогодні є драйвером відновлення кредитування. І це логічно: великі корпорації мають інші джерела фінансування — єврооблігації, іноземні банки, міжнародні фонди. А українські банки історично більше працюють саме з МСБ”, — пояснює експертка.
Втім, є й інші причини, чому великі компанії залучають менше банківських позик в Україні. Однією з головних аналітикиня називає обмеження на концентрацію портфелів — середньостатистичний український банк просто фізично не може видати кредит, який би задовольнив фінансові апетити великого бізнесу.
“Тут потрібні або банки з більшим капіталом, або розвиток консорціумного кредитування — коли кілька банків спільно фінансують одну компанію. Але поки що ця практика тільки зароджується”, — додає вона.

Кредити фізособам: товари, житло й авто

На тлі європейських країн рівень кредитного навантаження в українців виглядає скромно. Наприклад, частка кредитів домогосподарствам в Україні становить лише 3,4% від ВВП, тоді як у Польщі — 22,9%, в Австрії — 43,9%, у Німеччині — майже 50%, а в Данії — понад 85%.
“Лише чверть українських домогосподарств мають кредити, і це дуже низький рівень порівняно з ЄС. Така ситуація — наслідок як обережності банків, так і зниженого попиту на тлі війни. Але це також свідчить і про величезний потенціал для зростання”, — вважає Мустафаєва.
Особливо показовими є дані про так званий показник DSTI — співвідношення витрат на обслуговування кредиту до доходів. У середньому він становить близько 20%, що вважається безпечним рівнем. Навіть за іпотекою — найбільш витратним видом кредитування — цей показник не перевищує 40%.
“Для більшості позичальників кредитне навантаження залишається цілком прийнятним, адже вони беруть невеликі за сумами кредити. До слова: такі кредити є найбільш поширеними. Є, звісно, групи з низькими доходами, для яких витрати на обслуговування боргу сягають майже 40%”, — зазначає фахівчиня.
Найпопулярніший вид кредитів серед фізичних осіб — позики на придбання товарів. Саме вони формують основу гривневого портфеля банків. У порівнянні з довоєнним періодом ці кредити зросли майже на 29%. Швидкими темпами зростає і іпотека — за три роки її портфель збільшився більш ніж удвічі. Водночас автокредитування просіло, хоча цьогоріч і демонструє ознаки відновлення.
На думку експертів, попри поточні ризики, розвиток кредитування — це ключ до відновлення економіки. Але без державної підтримки зрушити цей процес буде непросто.
“Сьогодні особливо важливо розвивати державні програми доступного кредитування. Вони мають охоплювати як стратегічні галузі економіки, так і малий бізнес і сферу іпотеки. Це не тільки стимулює споживання, а й запускає розвиток будівництва, виробництва, сфери послуг”, — підсумовує Діляра Мустафаєва.

Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об'єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
Підвищення фінансової грамотності населення
Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
Сприяння розвитку підприємництва тощо.

Сайт Центру: http://finpuls.com/
Соцмережі: https://www.facebook.com/finpulse.center/