Новини АУБ

28 травня 2009 року відбулась виплата відсоткового доходу по іпотечних облігаціях серії "B" ВАТ АБ "Укргазбанк" за дев’ятий відсотковий період на суму 375 159,40 грн., що становить 26,18 грн. на одну облігацію. Виплата відсоткового доходу проводилась ВАТ АБ "Укргазбанк" за адресою: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39.
ВАТ АБ "Укргазбанк" самостійно здійснив організацію випуску та первинне розміщення своїх іпотечних облігацій загальним об’ємом емісії 50 млн. грн.
Метою використання фінансових ресурсів, залучених від продажу іпотечних облігацій є рефінансування іпотечних кредитів у повному обсязі випуску.
Сума іпотечного покриття станом на 01.05.2009 року складає 55 523 562,80 грн.
Відсоткова ставка по іпотечних облігаціях на 1-12 відсоткові періоди є фіксованою і складає 10,5% річних. Дата погашення облігацій – 25 лютого 2010 року.

           ОАО «Мегабанк» внедрило новую услугу, которая позволяет всем держателям пластиковых карт НСМЭП оплачивать монтаж, установку домофонов, их индивидуальное подключение и техническое обслуживание,  фотографию объектов и другой  сервис, предоставляемый группой компаний "Цифрал - Сервис - Украина",  через интернет-эквайринг.
Как отметила начальник Управления внедрение карточных продуктов и расширения терминальной сети «Мегабанка» Марина Нелюбова, данная услуга доступна не только киевлянам, но и жителям Харькова, Днепропетровска, Днепродзержинска, Донецка, Запорожья, Одессы и  Кривого Рога.
           По ее словам, все вышеперечисленные услуги можно оплатить на сайте http://www.cyfral.net.ua/main/cyfral/htm/.

 

Справка.  ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд.грн., кредитный портфель – 2,3 млрд.грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн.грн.

 

Про можливі загрози українській економіці у разі введення в дію Закону «Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи», ухваленому Верховною Радою 21 травня, заявив учора голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. На його думку, погіршення економічної ситуації буде викликане кредитним голодом українських підприємств, який виникне через проблеми банківської системи, спричинені цим Законом.

Виступ відбувся на круглому столі «Примусове вилучення банками застав боржників. Проблеми та шляхи їх вирішення». Захід було організовано Фінансовим клубом за допомогою інформаційних партнерів: газети «Комерсант-Україна», інформаційної агенції «ЛігаБізнесІнформ», телеканалу «Київ» та журналу «Український юрист».

«Ми розуміємо мотиви, якими керувалися українські законодавці при ухваленні цього Закону і поділяємо стурбованість за долю найбідніших верств населення України», — говорить пан Лавренчук. «Водночас цей Закон є недосконалим, бо стосується не тільки соціально незахищених громадян, а всіх банківських клієнтів, включаючи недобросовісних позичальників. До того ж, він не визначає джерела покриття збитків сторін іпотечної угоди та шляхи державної підтримки найбідніших позичальників», — заявив банкір.

В интервью рейтингу «ТОП-100» председатель правления Райффайзен Банка Аваль Владимир Лавренчук заверил, что возглавляемое им финансовое учреждение готово к вызовам 2009 года, перечислил антикризисные меры, принятые в банке, а также высказал оптимизм относительно перспектив украинской экономики в целом. Уверенность в оптимистическом будущем своего банка ему помогает поддерживать реальная помощь со стороны зарубежных акционеров, а также опыт ранее пережитых кризисов.
 
 
Готовы ли Вы к испытаниям, которые готовит текущий год? За счет каких факторов Вы планируете удержать свою долю на рынке?
 
 
Наш банк готов к «вызовам» 2009 года, а также к дальнейшим возможным испытаниям. Для этого у нас есть долгосрочная стратегия, которую в октябре-ноябре прошлого года мы адаптировали к сегодняшним реалиям в части управления активами-пассивами и перечня приоритетных продуктов. Я уверен, что наша адаптированная стратегия имеет все шансы быть успешно реализованной. Для этого у нас есть опыт Райффайзен Интернациональ, который сталкивается с быстро меняющейся средой в странах Центральной и Восточной Европы на протяжении последних 20 лет, а также опыт «Аваля», который пережил несколько финансовых кризисов новейшей украинской истории.
 
 
Кроме того, мы достаточно капитализированы и недавно получили очередное подтверждение со стороны материнской структуры о рекапитализации. Таким образом, достаточный капитал и опыт — это наши главные основания для успеха.
 
 
Что касается удержания доли рынка, то такая цель сейчас не является приоритетной. Скорее всего, доля будет расти из-за того, что многие участники рынка имеют ограниченный денежный ресурс для удержания существующих позиций. Частично их доли перейдут к тем системным банкам, которые не будут иметь проблем с капиталом, в том числе и к нам.
 
 
Считаете ли Вы антикризисные меры для банковского сектора, предложенные НБУ, Кабмином и Президентом достаточными и адекватными сложившийся ситуации?
 
 
Достаточность или адекватность этих мероприятий можно будет оценить только в исторической перспективе. Национальный Банк, правительство и Президент отреагировали на кризисную ситуацию достаточно оперативно и предприняли меры, которые удержали ситуацию под контролем. Мораторий на досрочное снятие депозитов, мероприятия по удержанию валютообменного курса и специальные аукционы по продаже валюты для заемщиков частных лиц были необходимыми шагами урегулирования ситуации.
 
 
Однако жизнь продолжает ставить новые сложные задачи. Опыт других стран показывает, что этот кризис является длительным и поэтому перечень нынешних антикризисных мероприятий не окончателен. Он будет увеличиваться по мере того, как мы будем глубже понимать природу происходящего. Не секрет, что в развитых странах продолжается коррекция антикризисных мероприятий по мере их реализации. В целом я сторонник того, что в изменяющейся среде нужно корректировать планы действий.
 
 
Перечислите главные антикризисные меры, которые были реализованы в банке.
 
 
Пересматривали ли Вы стратегию развития банка, насколько существенной была коррекция плановых показателей?
 
 
Стратегия была пересмотрена, но не изменена. Мы по-прежнему будем активно представлены на рынке во всех трех главных сегментах: услугах для большого бизнеса, малых и средних предприятий, а также для населения. Основная коррекция была сделана с учетом дефицита фондирования на международном и внутреннем рынках. От стратегии радикального роста, которая была присуща нашему банку в прошлом, теперь мы перешли к стратегии удержания существующих активов и пассивов.
 
 
Также мы пересмотрели нашу политику расходов и перевели ее в плоскость большей экономии.
 
 
Насколько существенной является поддержка материнского банка в кризисных условиях?
 
 
Возможны ли ситуация, когда материнский банк ограничит финансовую поддержку?
 
 
В нашем случае, поддержка материнской кампании Райффайзен Интернациональ является определяющей. Именно главный акционер предоставляет банку дополнительный капитал и способствует тому, что мы адекватны нормативам ликвидности. Наши австрийские инвесторы не выводят капитал из нашей страны и даже в разгар кризиса дополнительно предоставили Банку 330 млн долл. США. К тому же, Райффайзен Интернациональ играет большую роль в привлечении фондов от третьих сторон, например, от ЕБРР.
 
 
Вы производите впечатление весьма оптимистичного человека. Разделяете ли Вы пессимистические прогнозы касательно будущего украинской экономики, или считаете, что у нас те все так плохо?
 
 
Я разделяю оптимистические прогнозы. Есть все основания говорить, что экономический потенциал страны является нереализованным и Украина имеет хорошую перспективу. В первую очередь, будущее за агроиндустрией, связью, транспортом, а также за традиционными производством металла и машиностроением.
 
 
Считаете ли Вы, что в сложившихся условиях наибольшие шансы выжить имеют крупные системные банки, а количество мелких банков существенно сократится?
 
 
Больше шансов на дальнейшее развитие имеют системные банки, у которых достаточно капитала, ведь капитализация носит решающий характер для будущего банковских учреждений. В подавляющем большинстве системных банков есть инвесторы, которые уже обязались поддержать дополнительными инъекциями капитала свои банки во время кризиса. Что касается малых банков, то заявления о дополнительных капиталовложениях не озвучиваются. В тоже время целый ряд меньших банков также имеет перспективу в отдельных сегментах рынка.
 
 
Каких изменений следует ожидать в банковском секторе в ближайшие пару лет? Каким он будет после окончания кризиса?
 
 
Из кризиса банковская система выйдет более сильной: лучше капитализированной, с более эффективным риск-менджементом, более осторожной и более традиционной. Мир пересматривает регулирование сложно структурированных финансовых продуктов, которые стали одной из причин финансового кризиса. Можно сделать вывод, что в ближайшее время банковское дело вернется к традиционным операциям: текущий счет, платежи, депозит, кредит.
 
 
Что, по Вашему мнению, нужно сделать для того, чтобы возобновить доверие украинских граждан к финансовому сектору в целому и к банковскому в частности?
 
 
Нам нужно продолжать то, что мы делали раньше. Только последовательность в словах и действиях вызывает доверие. В целом, наши регуляторы действовали последовательно, и это рано или поздно (я надеюсь, что рано) население воспримет как фактор стабилизации. Сегодня важны действия по удержанию курса гривнадоллар на соответствующем уровне. Следующим важным тестом на стабильность будет рекапитализация и контроль над слабыми банками. Надеюсь, что эта работа пройдет удачно, — ведь ей предшествовала большая подготовка. Я думаю, что все это и будет фактором стабилизации и восстановление доверия.
 
 
Вы пережили банковский кризис 90-х годов. Помогает ли приобретенный тогда опыт сегодня? Или природа этих двух кризисов разная и параллели проводить не стоит?
 
 
Проводить параллели стоит. Любой опыт ценен. Сегодня природа кризиса другая, но правила поведения остаются теми же самыми. А именно — максимальная прозрачность банка для коллектива и клиентов, быстрое изменение тактики исходя из меняющейся ситуации и консервативная политика в сфере сохранения ликвидности (любой ценой обеспечить платежи). Еще можно добавить проведение решительных мероприятий по сокращению чрезмерных трат.
 
 
Что значит для Вас быть богатым?
 
 
Если говорить о прагматических вещах, а не о эмоциональных (дружбе, любви и т.п.), то для меня быть богатыми — это иметь возможность дальнейшего развития, а лучше несколько таких возможностей. Нужны достижения, которые свидетельствуют, что какая-то часть твоей предыдущей деятельности была успешной. Когда действительно за спиной есть такие результаты, а впереди — перспективы, то ты богат, так как имеешь будущее. Богатство — это не про сейчас, это — про потом.
 
 

Председатель правления Райффайзен Банка Аваль Владимир Лавренчук признан самым лучшим топ-менеджером в банковском секторе Украины в рамках рейтинга «ТОП-100. Лучшие топ-менеджеры Украины». Результаты этого влиятельного рейтинга, составленного «Инвестгазетой», обнародованы в журнале «ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины» (№1-2, апрель-май 2009 г.).

В.Лавренчук также отмечен среди лучших руководителей компаний всех отраслей экономики — по итогам анкетирования, он занял восьмое место в рейтинге ста лучших топ-менеджеров страны. Эксперты отметили его как лучшего и в номинации «Лучший менеджер — внедрение информационных технологий и систем».

Как отмечается в редакционной статье, оценивая менеджерские качества Владимира Лавренчука, эксперты рейтинга — руководители других компаний высказывали также много положительных отзывов о банке, о готовности Райффайзен Банка Аваль поддержать экономику и в нынешних сложных условиях, а также о стремлении господина Лавренчука объяснить медиа и обществу процессы, происходящие в банковском рынке, и активном его участии в дискуссиях с коллегами для поиска необходимых финансовому сектору решений.

Рейтинг «ТОП-100. Лучшие топ-менеджеры Украины» основывается на анкетировании руководителей компаний разных отраслей страны, которые оценили друг друга в своих сегментах рынка. Оценка руководителей проводилась с учетом трех групп критериев, характеризующих личностную и корпоративную эффективность топ-менеджера, а также успешность возглавляемого им предприятия.

Напомним, что в начале нынешнего года Владимир Лавренчук был назван лучшим руководителем в банковском секторе Украины и в рамках рейтинга «Гвардия руководителей 2008», изданном издательским домом «Галицкие Контракты».

За результатами першого кварталу банк «Хрещатик» зайняв 18 позицію в рейтингу стійкості банків за версією журналу «Контракти». Серед найприбутковіших банків – «Хрещатик» на 14 місці.
При складанні рейтингів «Контракти» проаналізували результати роботи 62-х банків I, II і III груп за розміром активів відповідно до класифікації НБУ.

Зауважимо!

Банк «Хрещатик» є одним з 20 найбільш надійних банків України за версією газети «Дело» та одним з 15 найбільш безпечних банків для вкладення за даними національної рейтингової агенції «Кредит-Рейтинг».
Має підтвердження рейтингів стабільності міжнародних рейтингових агенцій.

 

20 травня 2009 року в Києві відбулися збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», на яких було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Банку на 41 610 000 грн. або на 56,7 % по відношенню до зареєстрованого Національним банком.
Після державної реєстрації відповідних змін в статуті банку, статутний капітал ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» складатиме 115 000 000 грн.
Збільшення статутного капіталу Банку  проводитиметься шляхом додаткового випуску 41 610 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1,00 гривня кожна.

«Цей важливий стратегічний крок дозволить ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» підвищити банківський рейтинг за показником «статутний капітал» і збільшити обсяг активних операцій. Для наших вкладників збільшення статутного капіталу є доказом стабільності і надійності банку та гарантією збереження заощаджень», - підкреслив Голова Правління банку Ростислав Павличенко.

Для довідок: За перший квартал 2009 року активи банку збільшилися на 50,67 млн.грн., і за станом на 1 квітня 2009 року склали 389,66 млн.грн. За перший квартал депозитний портфель юридичних і фізичних осіб збільшився на  32,68  млн.грн. або на 23 %. Залишки коштів на поточних рахунках клієнтів збільшилися на 3,58 млн.грн. або на 12%.

 

ОАО «Мегабанк» начало эмиссию платежных карт «MasterCard Platinum». Как сообщила начальник Управления внедрения карточных продуктов и расширения терминальной сети банка Марина Нелюбова, в течение 2008 г. количество платежных карт Международной пластиковой системы, эмитированных «Мегабанком», и сумма денежных средств (в основном зарплата физлиц), которая была зачислена на карточные счета клиентов по международным карточкам, выросли вдвое по сравнению с 2007 г. «А уже в первом квартале этого года на картсчета клиентов направлено 65% средств, перечисленных в прошлом году», - подчеркнула она.

Справка. ОАО «Мегабанк» с 2004 г. является аффилированным членом международной платежной системы «MasterCard» под спонсорством АО «Укрэксимбанк». В августе 2008 г. банк стал ассоциированным членом международной платежной системы «VISA International», начал работу с корпоративными карточками «MasterCard Business».
 ОАО «Мегабанк» - это первый банк, который начал внедрение Национальной системы банка на рынке платежных карт НСМЭП. С начала 2008 г. одними из стратегических направлений развития банка стали увеличение эмиссии платежных карт международных платежных систем и внедрение новых карточных продуктов.
ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд.грн., кредитный портфель – 2,3 млрд.грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн.грн.

 

Пресс-секретарь ОАО «Мегабанк»

ОАО «Мегабанк» начало эмиссию платежных карт «MasterCard Platinum». Как сообщила начальник Управления внедрения карточных продуктов и расширения терминальной сети банка Марина Нелюбова, в течение 2008 г. количество платежных карт Международной пластиковой системы, эмитированных «Мегабанком», и сумма денежных средств (в основном зарплата физлиц), которая была зачислена на карточные счета клиентов по международным карточкам, выросли вдвое по сравнению с 2007 г. «А уже в первом квартале этого года на картсчета клиентов направлено 65% средств, перечисленных в прошлом году», - подчеркнула она.

Справка. ОАО «Мегабанк» с 2004 г. является аффилированным членом международной платежной системы «MasterCard» под спонсорством АО «Укрэксимбанк». В августе 2008 г. банк стал ассоциированным членом международной платежной системы «VISA International», начал работу с корпоративными карточками «MasterCard Business».
 ОАО «Мегабанк» - это первый банк, который начал внедрение Национальной системы банка на рынке платежных карт НСМЭП. С начала 2008 г. одними из стратегических направлений развития банка стали увеличение эмиссии платежных карт международных платежных систем и внедрение новых карточных продуктов.
ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд.грн., кредитный портфель – 2,3 млрд.грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн.грн.

 

Пресс-секретарь ОАО «Мегабанк»

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу)”, реєстраційний № 4334. Цим законопроектом передбачена кримінальна відповідальність за умисне порушення умов договору банківського вкладу (депозиту), що спричинило невидачу банківського вкладу на першу вимогу вкладника, вчинене службовою особою банку.

В Асоціації українських банків наголошують, що рішення згаданого Комітету є необґрунтованим як з економічної, так і з правової точки зору, оскільки законопроект стосується питань банківської діяльності, а отже, відповідно, його розгляд мав би відбуватись у профільному Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Саме на цьому наполягала АУБ в листі до керівництва парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Проте ані ця, ані інші пропозиції АУБ так і не було враховано.

В АУБ пояснюють, що право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене частиною 2 статті 1060 Цивільного кодексу України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків. Проте, в умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призводить лише до поглиблення кризи та банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з суто об’єктивних підстав, пов’язаних з його виробничим процесом або реалізацією бізнес-проектів, на які отримувався кредит.

У листі до керівництва парламентських Комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Президент АУБ Олександр Сугоняко наголошував, що згаданий законопроект містить також суттєві недоліки і з правової точки зору. Зокрема, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Крім того, запропонована стаття 197-2 Кримінального кодексу України не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залучених грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина службової особи, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, а отже відсутній і склад злочину.

В АУБ наголошують, що продовжуючи логіку авторів законопроекту, необхідно встановити кримінальну відповідальність і позичальників банку, які мають прострочену заборгованість за кредитом, що є абсолютно нереальним в сучасних економічних умовах.

На погляд АУБ, у період кризи є вкрай небезпечним дестабілізувати і так хитку ситуацію у банківській системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, наслідком чого буде банкрутство більшості банків. Навпаки – досвід подолання кризових явищ у банківській системі, пов’язаних з панікою серед вкладників, свідчить про необхідність законодавчого врегулювання права НБУ на встановлення мораторію на окремі види банківської діяльності, у тому числі і на дострокове повернення вкладів (пропозиції з цього питання були надіслані АУБ до профільного парламентського Комітету 06.02.2009р.).

З огляду на вищезазначене, в АУБ вважають неприпустимим прийняття згаданого законопроекту. Оскільки пропозиції АУБ народними депутатами не було враховано, Асоціація українських банків продовжить роботу щодо недопущення прийняття згаданого законопроекту як такого, що несе загрозу повної дестабілізації банківського сектору.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу)”, реєстраційний № 4334. Цим законопроектом передбачена кримінальна відповідальність за умисне порушення умов договору банківського вкладу (депозиту), що спричинило невидачу банківського вкладу на першу вимогу вкладника, вчинене службовою особою банку.

В Асоціації українських банків наголошують, що рішення згаданого Комітету є необґрунтованим як з економічної, так і з правової точки зору, оскільки законопроект стосується питань банківської діяльності, а отже, відповідно, його розгляд мав би відбуватись у профільному Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Саме на цьому наполягала АУБ в листі до керівництва парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Проте ані ця, ані інші пропозиції АУБ так і не було враховано.

В АУБ пояснюють, що право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене частиною 2 статті 1060 Цивільного кодексу України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків. Проте, в умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призводить лише до поглиблення кризи та банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з суто об’єктивних підстав, пов’язаних з його виробничим процесом або реалізацією бізнес-проектів, на які отримувався кредит.

У листі до керівництва парламентських Комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Президент АУБ Олександр Сугоняко наголошував, що згаданий законопроект містить також суттєві недоліки і з правової точки зору. Зокрема, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Крім того, запропонована стаття 197-2 Кримінального кодексу України не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залучених грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина службової особи, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, а отже відсутній і склад злочину.

В АУБ наголошують, що продовжуючи логіку авторів законопроекту, необхідно встановити кримінальну відповідальність і позичальників банку, які мають прострочену заборгованість за кредитом, що є абсолютно нереальним в сучасних економічних умовах.

На погляд АУБ, у період кризи є вкрай небезпечним дестабілізувати і так хитку ситуацію у банківській системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, наслідком чого буде банкрутство більшості банків. Навпаки – досвід подолання кризових явищ у банківській системі, пов’язаних з панікою серед вкладників, свідчить про необхідність законодавчого врегулювання права НБУ на встановлення мораторію на окремі види банківської діяльності, у тому числі і на дострокове повернення вкладів (пропозиції з цього питання були надіслані АУБ до профільного парламентського Комітету 06.02.2009р.).

З огляду на вищезазначене, в АУБ вважають неприпустимим прийняття згаданого законопроекту. Оскільки пропозиції АУБ народними депутатами не було враховано, Асоціація українських банків продовжить роботу щодо недопущення прийняття згаданого законопроекту як такого, що несе загрозу повної дестабілізації банківського сектору.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова з обґрунтуванням недоречності прийняття низки законопроектів, які можуть призвести до розбалансування банківської діяльності та погіршити ситуацію в банківській сфері.

Зокрема, Президент АУБ піддав критиці законопроект “Про внесення доповнень до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо підтримки позичальників банків в умовах фінансової кризи), реєстраційний № 4382. Згідно з цим законопроектом,  проблему неплатоспроможності позичальників пропонується вирішувати шляхом укладення змін до кредитного договору, які вносяться за згодою сторін. Разом з тим, законопроект  надає право позичальнику звернутися до суду із позовом про зміну кредитного договору у тому випадку, якщо банк протягом 30 днів з моменту отримання заяви позичальника з пропозицією про такі зміни не досягає згоди із позичальником.

В АУБ вбачають широкий простір для зловживань у такій нормі законопроекту, адже не виключена ситуація, за якою позичальник завідомо буде висувати такі умови реструктуризації, які не можуть бути прийняті банком, з тим, щоб надалі відстоювати своє право у суді з метою ухиляння від погашення кредиту. Окрім цього, в АУБ відзначають, що запропоноване законопроектом поняття “значне погіршення фінансового становища позичальника-фізичної особи” у законодавстві України відсутнє, його критерії не визначені. Тому прийняття цього законопроекту може призвести до зниження рівня погашення кредитів через масові звернення до банків із вимогою про зміну кредитного договору, і, як наслідок, завалення судів подібними справами.

Неприйнятним на погляд Президента АУБ є і законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту)), реєстраційний № 4383. Цей законопроект передбачає встановлення пені за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) щодо своєчасного повернення вкладів (депозитів), у розмірі одного відсотка від суми вкладу (депозиту) за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Проте, як наголошують в АУБ, такі пропозиції щодо розміру пені суперечить ст.343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
 
Окрім цього, Президент АУБ критично оцінив також законопроект “Про внесення змін до статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту банківського вкладу)”, реєстраційний № 4404. Цей законопроект встановлює адміністративну відповідальність за порушення керівниками банків або іншими особами умов договору банківського вкладу, здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або спричинило невидачу банківського вкладу на вимогу вкладника.

Президент АУБ наголосив, що за своєю юридичною природою відносини з укладання і дотримання умов договору банківського вкладу є цивільними, відтак за їх порушення має наступати не адміністративна, а цивільна відповідальність (що і передбачено статтями ЦКУ в частині встановлення відповідальності за порушення умов договору). За словами Олександра Сугоняка, запропоновані законопроектом заходи для повернення депозитних вкладів шляхом підвищення штрафів за невиконання умов депозитного договору принципово не вирішують дану проблему, адже такі дії банків в умовах економічної кризи зумовлені відсутністю реальних коштів та їх неплатоспроможністю.

Як відзначив Президент АУБ в листі до Голови профільного парламентського Комітету, в умовах фінансової кризи будь-які непродумані зміни до законодавства, направленні на розбалансування банківської діяльності, можуть лише погіршити ситуацію в банківській сфері, в результаті чого постраждають як банки, так і їх клієнти. З огляду на це АУБ запропонувала відхилити вищезазначені законопроекти.

Прес-служба
Асоціації українських банків