Новини АУБ

Председатель правления Райффайзен Банка Аваль Владимир Лавренчук признан самым лучшим топ-менеджером в банковском секторе Украины в рамках рейтинга «ТОП-100. Лучшие топ-менеджеры Украины». Результаты этого влиятельного рейтинга, составленного «Инвестгазетой», обнародованы в журнале «ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины» (№1-2, апрель-май 2009 г.).

В.Лавренчук также отмечен среди лучших руководителей компаний всех отраслей экономики — по итогам анкетирования, он занял восьмое место в рейтинге ста лучших топ-менеджеров страны. Эксперты отметили его как лучшего и в номинации «Лучший менеджер — внедрение информационных технологий и систем».

Как отмечается в редакционной статье, оценивая менеджерские качества Владимира Лавренчука, эксперты рейтинга — руководители других компаний высказывали также много положительных отзывов о банке, о готовности Райффайзен Банка Аваль поддержать экономику и в нынешних сложных условиях, а также о стремлении господина Лавренчука объяснить медиа и обществу процессы, происходящие в банковском рынке, и активном его участии в дискуссиях с коллегами для поиска необходимых финансовому сектору решений.

Рейтинг «ТОП-100. Лучшие топ-менеджеры Украины» основывается на анкетировании руководителей компаний разных отраслей страны, которые оценили друг друга в своих сегментах рынка. Оценка руководителей проводилась с учетом трех групп критериев, характеризующих личностную и корпоративную эффективность топ-менеджера, а также успешность возглавляемого им предприятия.

Напомним, что в начале нынешнего года Владимир Лавренчук был назван лучшим руководителем в банковском секторе Украины и в рамках рейтинга «Гвардия руководителей 2008», изданном издательским домом «Галицкие Контракты».

За результатами першого кварталу банк «Хрещатик» зайняв 18 позицію в рейтингу стійкості банків за версією журналу «Контракти». Серед найприбутковіших банків – «Хрещатик» на 14 місці.
При складанні рейтингів «Контракти» проаналізували результати роботи 62-х банків I, II і III груп за розміром активів відповідно до класифікації НБУ.

Зауважимо!

Банк «Хрещатик» є одним з 20 найбільш надійних банків України за версією газети «Дело» та одним з 15 найбільш безпечних банків для вкладення за даними національної рейтингової агенції «Кредит-Рейтинг».
Має підтвердження рейтингів стабільності міжнародних рейтингових агенцій.

20 травня 2009 року в Києві відбулися збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», на яких було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Банку на 41 610 000 грн. або на 56,7 % по відношенню до зареєстрованого Національним банком.
Після державної реєстрації відповідних змін в статуті банку, статутний капітал ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» складатиме 115 000 000 грн.
Збільшення статутного капіталу Банку  проводитиметься шляхом додаткового випуску 41 610 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1,00 гривня кожна.

«Цей важливий стратегічний крок дозволить ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» підвищити банківський рейтинг за показником «статутний капітал» і збільшити обсяг активних операцій. Для наших вкладників збільшення статутного капіталу є доказом стабільності і надійності банку та гарантією збереження заощаджень», - підкреслив Голова Правління банку Ростислав Павличенко.

Для довідок: За перший квартал 2009 року активи банку збільшилися на 50,67 млн.грн., і за станом на 1 квітня 2009 року склали 389,66 млн.грн. За перший квартал депозитний портфель юридичних і фізичних осіб збільшився на  32,68  млн.грн. або на 23 %. Залишки коштів на поточних рахунках клієнтів збільшилися на 3,58 млн.грн. або на 12%.

ОАО «Мегабанк» начало эмиссию платежных карт «MasterCard Platinum». Как сообщила начальник Управления внедрения карточных продуктов и расширения терминальной сети банка Марина Нелюбова, в течение 2008 г. количество платежных карт Международной пластиковой системы, эмитированных «Мегабанком», и сумма денежных средств (в основном зарплата физлиц), которая была зачислена на карточные счета клиентов по международным карточкам, выросли вдвое по сравнению с 2007 г. «А уже в первом квартале этого года на картсчета клиентов направлено 65% средств, перечисленных в прошлом году», - подчеркнула она.

Справка. ОАО «Мегабанк» с 2004 г. является аффилированным членом международной платежной системы «MasterCard» под спонсорством АО «Укрэксимбанк». В августе 2008 г. банк стал ассоциированным членом международной платежной системы «VISA International», начал работу с корпоративными карточками «MasterCard Business».
 ОАО «Мегабанк» - это первый банк, который начал внедрение Национальной системы банка на рынке платежных карт НСМЭП. С начала 2008 г. одними из стратегических направлений развития банка стали увеличение эмиссии платежных карт международных платежных систем и внедрение новых карточных продуктов.
ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд.грн., кредитный портфель – 2,3 млрд.грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн.грн.

Пресс-секретарь ОАО «Мегабанк»

ОАО «Мегабанк» начало эмиссию платежных карт «MasterCard Platinum». Как сообщила начальник Управления внедрения карточных продуктов и расширения терминальной сети банка Марина Нелюбова, в течение 2008 г. количество платежных карт Международной пластиковой системы, эмитированных «Мегабанком», и сумма денежных средств (в основном зарплата физлиц), которая была зачислена на карточные счета клиентов по международным карточкам, выросли вдвое по сравнению с 2007 г. «А уже в первом квартале этого года на картсчета клиентов направлено 65% средств, перечисленных в прошлом году», - подчеркнула она.

Справка. ОАО «Мегабанк» с 2004 г. является аффилированным членом международной платежной системы «MasterCard» под спонсорством АО «Укрэксимбанк». В августе 2008 г. банк стал ассоциированным членом международной платежной системы «VISA International», начал работу с корпоративными карточками «MasterCard Business».
 ОАО «Мегабанк» - это первый банк, который начал внедрение Национальной системы банка на рынке платежных карт НСМЭП. С начала 2008 г. одними из стратегических направлений развития банка стали увеличение эмиссии платежных карт международных платежных систем и внедрение новых карточных продуктов.
ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд.грн., кредитный портфель – 2,3 млрд.грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн.грн.

Пресс-секретарь ОАО «Мегабанк»

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу)”, реєстраційний № 4334. Цим законопроектом передбачена кримінальна відповідальність за умисне порушення умов договору банківського вкладу (депозиту), що спричинило невидачу банківського вкладу на першу вимогу вкладника, вчинене службовою особою банку.

В Асоціації українських банків наголошують, що рішення згаданого Комітету є необґрунтованим як з економічної, так і з правової точки зору, оскільки законопроект стосується питань банківської діяльності, а отже, відповідно, його розгляд мав би відбуватись у профільному Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Саме на цьому наполягала АУБ в листі до керівництва парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Проте ані ця, ані інші пропозиції АУБ так і не було враховано.

В АУБ пояснюють, що право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене частиною 2 статті 1060 Цивільного кодексу України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків. Проте, в умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призводить лише до поглиблення кризи та банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з суто об’єктивних підстав, пов’язаних з його виробничим процесом або реалізацією бізнес-проектів, на які отримувався кредит.

У листі до керівництва парламентських Комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Президент АУБ Олександр Сугоняко наголошував, що згаданий законопроект містить також суттєві недоліки і з правової точки зору. Зокрема, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Крім того, запропонована стаття 197-2 Кримінального кодексу України не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залучених грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина службової особи, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, а отже відсутній і склад злочину.

В АУБ наголошують, що продовжуючи логіку авторів законопроекту, необхідно встановити кримінальну відповідальність і позичальників банку, які мають прострочену заборгованість за кредитом, що є абсолютно нереальним в сучасних економічних умовах.

На погляд АУБ, у період кризи є вкрай небезпечним дестабілізувати і так хитку ситуацію у банківській системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, наслідком чого буде банкрутство більшості банків. Навпаки – досвід подолання кризових явищ у банківській системі, пов’язаних з панікою серед вкладників, свідчить про необхідність законодавчого врегулювання права НБУ на встановлення мораторію на окремі види банківської діяльності, у тому числі і на дострокове повернення вкладів (пропозиції з цього питання були надіслані АУБ до профільного парламентського Комітету 06.02.2009р.).

З огляду на вищезазначене, в АУБ вважають неприпустимим прийняття згаданого законопроекту. Оскільки пропозиції АУБ народними депутатами не було враховано, Асоціація українських банків продовжить роботу щодо недопущення прийняття згаданого законопроекту як такого, що несе загрозу повної дестабілізації банківського сектору.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу)”, реєстраційний № 4334. Цим законопроектом передбачена кримінальна відповідальність за умисне порушення умов договору банківського вкладу (депозиту), що спричинило невидачу банківського вкладу на першу вимогу вкладника, вчинене службовою особою банку.

В Асоціації українських банків наголошують, що рішення згаданого Комітету є необґрунтованим як з економічної, так і з правової точки зору, оскільки законопроект стосується питань банківської діяльності, а отже, відповідно, його розгляд мав би відбуватись у профільному Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Саме на цьому наполягала АУБ в листі до керівництва парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Проте ані ця, ані інші пропозиції АУБ так і не було враховано.

В АУБ пояснюють, що право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене частиною 2 статті 1060 Цивільного кодексу України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків. Проте, в умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призводить лише до поглиблення кризи та банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з суто об’єктивних підстав, пов’язаних з його виробничим процесом або реалізацією бізнес-проектів, на які отримувався кредит.

У листі до керівництва парламентських Комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Президент АУБ Олександр Сугоняко наголошував, що згаданий законопроект містить також суттєві недоліки і з правової точки зору. Зокрема, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Крім того, запропонована стаття 197-2 Кримінального кодексу України не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залучених грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина службової особи, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, а отже відсутній і склад злочину.

В АУБ наголошують, що продовжуючи логіку авторів законопроекту, необхідно встановити кримінальну відповідальність і позичальників банку, які мають прострочену заборгованість за кредитом, що є абсолютно нереальним в сучасних економічних умовах.

На погляд АУБ, у період кризи є вкрай небезпечним дестабілізувати і так хитку ситуацію у банківській системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, наслідком чого буде банкрутство більшості банків. Навпаки – досвід подолання кризових явищ у банківській системі, пов’язаних з панікою серед вкладників, свідчить про необхідність законодавчого врегулювання права НБУ на встановлення мораторію на окремі види банківської діяльності, у тому числі і на дострокове повернення вкладів (пропозиції з цього питання були надіслані АУБ до профільного парламентського Комітету 06.02.2009р.).

З огляду на вищезазначене, в АУБ вважають неприпустимим прийняття згаданого законопроекту. Оскільки пропозиції АУБ народними депутатами не було враховано, Асоціація українських банків продовжить роботу щодо недопущення прийняття згаданого законопроекту як такого, що несе загрозу повної дестабілізації банківського сектору.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова з обґрунтуванням недоречності прийняття низки законопроектів, які можуть призвести до розбалансування банківської діяльності та погіршити ситуацію в банківській сфері.

Зокрема, Президент АУБ піддав критиці законопроект “Про внесення доповнень до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо підтримки позичальників банків в умовах фінансової кризи), реєстраційний № 4382. Згідно з цим законопроектом,  проблему неплатоспроможності позичальників пропонується вирішувати шляхом укладення змін до кредитного договору, які вносяться за згодою сторін. Разом з тим, законопроект  надає право позичальнику звернутися до суду із позовом про зміну кредитного договору у тому випадку, якщо банк протягом 30 днів з моменту отримання заяви позичальника з пропозицією про такі зміни не досягає згоди із позичальником.

В АУБ вбачають широкий простір для зловживань у такій нормі законопроекту, адже не виключена ситуація, за якою позичальник завідомо буде висувати такі умови реструктуризації, які не можуть бути прийняті банком, з тим, щоб надалі відстоювати своє право у суді з метою ухиляння від погашення кредиту. Окрім цього, в АУБ відзначають, що запропоноване законопроектом поняття “значне погіршення фінансового становища позичальника-фізичної особи” у законодавстві України відсутнє, його критерії не визначені. Тому прийняття цього законопроекту може призвести до зниження рівня погашення кредитів через масові звернення до банків із вимогою про зміну кредитного договору, і, як наслідок, завалення судів подібними справами.

Неприйнятним на погляд Президента АУБ є і законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту)), реєстраційний № 4383. Цей законопроект передбачає встановлення пені за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) щодо своєчасного повернення вкладів (депозитів), у розмірі одного відсотка від суми вкладу (депозиту) за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Проте, як наголошують в АУБ, такі пропозиції щодо розміру пені суперечить ст.343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
 
Окрім цього, Президент АУБ критично оцінив також законопроект “Про внесення змін до статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту банківського вкладу)”, реєстраційний № 4404. Цей законопроект встановлює адміністративну відповідальність за порушення керівниками банків або іншими особами умов договору банківського вкладу, здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або спричинило невидачу банківського вкладу на вимогу вкладника.

Президент АУБ наголосив, що за своєю юридичною природою відносини з укладання і дотримання умов договору банківського вкладу є цивільними, відтак за їх порушення має наступати не адміністративна, а цивільна відповідальність (що і передбачено статтями ЦКУ в частині встановлення відповідальності за порушення умов договору). За словами Олександра Сугоняка, запропоновані законопроектом заходи для повернення депозитних вкладів шляхом підвищення штрафів за невиконання умов депозитного договору принципово не вирішують дану проблему, адже такі дії банків в умовах економічної кризи зумовлені відсутністю реальних коштів та їх неплатоспроможністю.

Як відзначив Президент АУБ в листі до Голови профільного парламентського Комітету, в умовах фінансової кризи будь-які непродумані зміни до законодавства, направленні на розбалансування банківської діяльності, можуть лише погіршити ситуацію в банківській сфері, в результаті чого постраждають як банки, так і їх клієнти. З огляду на це АУБ запропонувала відхилити вищезазначені законопроекти.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова з обґрунтуванням недоречності прийняття низки законопроектів, які можуть призвести до розбалансування банківської діяльності та погіршити ситуацію в банківській сфері.

Зокрема, Президент АУБ піддав критиці законопроект “Про внесення доповнень до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо підтримки позичальників банків в умовах фінансової кризи), реєстраційний № 4382. Згідно з цим законопроектом,  проблему неплатоспроможності позичальників пропонується вирішувати шляхом укладення змін до кредитного договору, які вносяться за згодою сторін. Разом з тим, законопроект  надає право позичальнику звернутися до суду із позовом про зміну кредитного договору у тому випадку, якщо банк протягом 30 днів з моменту отримання заяви позичальника з пропозицією про такі зміни не досягає згоди із позичальником.

В АУБ вбачають широкий простір для зловживань у такій нормі законопроекту, адже не виключена ситуація, за якою позичальник завідомо буде висувати такі умови реструктуризації, які не можуть бути прийняті банком, з тим, щоб надалі відстоювати своє право у суді з метою ухиляння від погашення кредиту. Окрім цього, в АУБ відзначають, що запропоноване законопроектом поняття “значне погіршення фінансового становища позичальника-фізичної особи” у законодавстві України відсутнє, його критерії не визначені. Тому прийняття цього законопроекту може призвести до зниження рівня погашення кредитів через масові звернення до банків із вимогою про зміну кредитного договору, і, як наслідок, завалення судів подібними справами.

Неприйнятним на погляд Президента АУБ є і законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту)), реєстраційний № 4383. Цей законопроект передбачає встановлення пені за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) щодо своєчасного повернення вкладів (депозитів), у розмірі одного відсотка від суми вкладу (депозиту) за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Проте, як наголошують в АУБ, такі пропозиції щодо розміру пені суперечить ст.343 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
 
Окрім цього, Президент АУБ критично оцінив також законопроект “Про внесення змін до статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту банківського вкладу)”, реєстраційний № 4404. Цей законопроект встановлює адміністративну відповідальність за порушення керівниками банків або іншими особами умов договору банківського вкладу, здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або спричинило невидачу банківського вкладу на вимогу вкладника.

Президент АУБ наголосив, що за своєю юридичною природою відносини з укладання і дотримання умов договору банківського вкладу є цивільними, відтак за їх порушення має наступати не адміністративна, а цивільна відповідальність (що і передбачено статтями ЦКУ в частині встановлення відповідальності за порушення умов договору). За словами Олександра Сугоняка, запропоновані законопроектом заходи для повернення депозитних вкладів шляхом підвищення штрафів за невиконання умов депозитного договору принципово не вирішують дану проблему, адже такі дії банків в умовах економічної кризи зумовлені відсутністю реальних коштів та їх неплатоспроможністю.

Як відзначив Президент АУБ в листі до Голови профільного парламентського Комітету, в умовах фінансової кризи будь-які непродумані зміни до законодавства, направленні на розбалансування банківської діяльності, можуть лише погіршити ситуацію в банківській сфері, в результаті чого постраждають як банки, так і їх клієнти. З огляду на це АУБ запропонувала відхилити вищезазначені законопроекти.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Питання підвищення рівня безпеки охорони банківських установ та цінностей розглянуто в Асоціації українських банків на спеціальних нарадах 15 та 25 травня п.р., які проведено на виконання рішень міжвідомчої наради в Генеральній прокуратурі за участі НБУ та МВС України. Вів засідання перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар. 

З боку НБУ у проведених в АУБ нарадах прийняли участь Виконавчий директор з організації готівково-грошового обігу п.Дащенко О.В., Директор департаменту готівково-грошового обігу НБУ п.Кисельов Р.В., начальник відділу технічного оснащення кас департаменту готівково-грошового  обігу   п.Гунченко Ю.В., заступник директора департаменту готівково-грошового обігу п.Зайвенко В.П., начальник відділу організації перевезення цінностей та інкасації п.Бабич А.Ф. Також у нарадах взяли участь представники комерційних  банків - члени Ради з питань охорони при АУБ: ВАТ "Райффайзен банк Аваль",  АБ “Експрес-Банк”, ВАТ КБ  “Надра”, ВАТ “Ощадбанк”, ВАТ “Сведбанк”, АКБ “Трансбанк”, АКБ Укрсоцбанк”, АКІБ “Укрсиббанк”, ВАТ КБ  “Укргазбанк”. Від АУБ брали участь перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар та начальник управління валютного регулювання, охорони та перевезення цінностей Рибалка Ю.І.
           
Під час обговорення головну увагу було акцентувано на тому, що, з огляду на зростання криміногенної ситуації в країні, вкрай необхідні адекватні дії щодо підвищення рівня безпеки банківських установ як із боку правоохоронних органів, так і самої банківської спільноти. З цією метою НБУ має намір внести зміни до нормативних документів, що регулюють діяльність з питань захисту коштів, майна та працівників банківських установ.

У своїх виступах представники НБУ поінформували присутніх про проекти внесення змін до “Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України” та “Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах України”, метою яких є підвищення рівня безпеки банківських установ, їх майна, цінностей та працівників.

В ході проведених в АУБ нарад були обговорені та подані до НБУ запропоновані банками-членами АУБ пропозиції та зауваження щодо внесення змін до згаданих нормативних актів.

Як повідомили 25 травня на нараді в АУБ представники Нацбанку, подані на попередній нараді пропозиції та зауваження банків були враховані НБУ при доопрацюванні змін до Положення та Інструкції, і будуть в подальшому наданні на розгляд керівництва НБУ та банків. 
 
Наради пройшли в обстановці ділової атмосфери та конструктивної дискусії, в ході якої вдалося знайти порозуміння по спірним питанням.

Під час наради 25 травня також розглянуто питання  співпраці з Канадсько-українською Діловою Радою, що створена за підтримки Форуму Ділового Розвитку (США) і яка пропонує організацію спільного проекту з питань банківської безпеки. За повідомленням представника Ділової Ради Олега Шора, в Україні впроваджуються програми технічної допомоги, що фінансуються канадським урядом. З метою розширення двохсторонніх ділових стосунків, канадська сторона пропонує розглянути можливість впровадження програми з обміну досвідом обох країн з можливим залученням відповідних спеціалістів  і США.

Оскільки проект викликав зацікавленість у присутніх, вирішено розглянути конкретні заходи з його впровадження. Також розглянуто питання ділової співпраці з Міжнародною агенцією “Group 1” ( www.group.com.ua ), яка має можливість надавати послуги з питань охорони банківських установ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Platinum Bank завершил первый этап ребрендинга, проведя официальные открытия своих представительств в городах-миллионниках. На открытиях «Месторождения Platinum» присутствовали высшее руководство Platinum Bank, представители локальных властей и региональных средств массовой информации. За период март-май 2009 года состоялась реорганизация банка в открытое акционерное общество одновременно со сменой названия, а также официальное переоткрытие всех региональных представительств в соответствии с новыми корпоративными стандартами бренда. На сегодняшний день сеть представлена отделениями в городах-миллионниках и более чем 400 пунктами продаж по всей Украине.

«Философия бренда Platinum Bank, созданного путем объединения ЗАО «Международный Ипотечный Банк» и Family Credit, заключается в банкинге высшего качества. - сказал Грег Краснов, генеральный директор Platinum Bank, -  Монограмма Pt проводит параллель с периодической таблицей Менделеева, с наиболее редким и драгоценным металлом - платиной. Наш знак – это символ защиты, надежности сбережений и, как следствие, - символ спокойствия, которые обоснованно подкрепляется уникальными показателями ликвидности и капитализации, превышающие нормативы НБУ в 27 и 4 раза соответственно».

В период проведения ребрендинга банк презентовал новые продукты и услуги:

* Депозит «Знакомство» (сроком на две недели – удобное и выгодное размещение денег, чтобы убедиться в надежности банка)
* Депозит «До востребования», средствами которого клиенты смогут распоряжаться по собственному желанию.
* «Персональный кредит», с помощью которого клиенты получают наличные средства для удовлетворения любых потребностей.

Справка: 

Platinum Bank (www.platinumbank.com.ua) (ранее оперировавший под брендами IMB Group, «Международный Ипотечный Банк», Family Credit) предоставляет депозитные и кредитные продукты для физических лиц через сеть отделений и пунктов обслуживания клиентов по всей территории Украины.  На 1.1.09 консолидированные активы Platinum Bank составили 1,4 млрд. грн.  Platinum Bank занимает 1-е место среди крупных украинских банков по капитализации (соотношение консолидированного акционерного капитала/активов) и 34-е место в рейтинге украинских банков по уровню консолидированного акционерного капитала.  Основными акционерами Platinum Bank являются международные управляющие компании Horizon Capital, East Capital и IFC (дочерняя структура Мирового Банка).

В рамках программы оптимизации региональной структуры Банка «БИГ Энергия», временная администрация приняла решение сократить филиальную сеть Банка.
С 9 июня текущего года прекращает свою работу Отделение №1 Кузнецовского филиала Банка «БИГ Энергия». Филиал Банка в городе Кузнецовске продолжит работу в обычном режиме.
Как уже сообщалось ранее, Банк также планирует укрупнение Энергодарского филиала за счет перевода двух филиалов банка (в г. Запорожье и г. Южноукраинске, Николаевской обл.) в статус отделений.
  После всех этапов реорганизации в структуре банка будет действовать 7 филиалов и 14 отделений.