Специфічна роль золота на фінансовому ринку зумовлена тим, що воно є універсальним і практично безризиковим засобом страхування заощаджень від інфляційного знецінення і падіння курсу національної валюти. Хоча в короткостроковому періоді ціна на золото і схильна до коливань, протягом тривалого проміжку часу метал не втрачає своєї цінності, чим не може похвалитися жодна навіть найстабільніша валюта. Саме тому провідні західні інвестиційні консультанти радять від 5% до 10% капіталу тримати в золоті.
Слід зазначити, що мова йде саме про банківські метали, якими (згідно з законодавством) є дорогоцінні метали, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, в зливках і порошках, що мають сертифікат якості. Деякі громадяни внаслідок непоінформованості намагаються зберегти свої заощадження шляхом купівлі металів у вигляді ювелірних виробів. Помилковість такої практики полягає в тому, що вклади у вироби значно менш вигідні, ніж придбання зливків, оскільки істотну частину вартості, наприклад, каблучки, складає робота майстра, тоді як при здаванні його в скупку гроші виплачуються тільки за вагу металу.
Володимир Комар, начальник відділу роботи з банківськими металами Казначейства РОДОВІД БАНКу зазначив: «РОДОВІД БАНК купує золото на Лондонській біржі і завозить зливки з-за кордону. Тому ціноутворення в нашому банку залежить безпосередньо від цін на світовому ринку». Коли ще півроку тому ціна золота за унцію складала $570, то на сьогодні - $660. Якщо ж порівняти зростання ціни золота за унцію за останній рік, то вона виросла на 19%, а за останніх п'ять років ціна піднялася на 118%.  Таким чином, заощадження, вкладені в золото, - це вигідні вкладення, які працюють на клієнта.
За словами Володимира Комара, вкладення заощадження в золото – це довгострокове вкладення, гроші, відкладені на майбутнє. «Слід зауважити, що ринок дорогоцінних металів так само, як і валютний ринок, має «хвилеподібний характер» і не застрахований від різних форс-мажорних ситуацій. Тому клієнт, який вкладає свої заощадження в золото, повинен відстежувати динаміку зростання цін на ринку дорогоцінних металів, аби вчасно продати метал».

 

Відповідно до статті 4-1 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” кредитний рейтинг банківської  установи,  в  якій  розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Останнім часом страхові компанії дедалі більше цікавляться питанням відповідності конкретних комерційних банків вказаній умові. Влітку 2006 року КРЕДОБАНК був визнаний авторитетним міжнародним рейтинговим агентством Standard & Poor's, банку присвоїли кредитні рейтинги контрагента за національною шкалою на рівні uaBBB.
Рейтинг КРЕДОБАНКу за національною шкалою uaBBB відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, а отже забезпечує дотримання вимог Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” щодо розміщення страховими компаніями коштів страхових резервів та активів пенсійних фондів лише у банківських установах, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою.
Як зазначається у Законі, рейтингові оцінки, отримання яких відповідно до закону є обов'язковим, мають право визначати виключно уповноважені рейтингові агентства та міжнародні рейтингові агентства. Міжнародні рейтингові агентства при цьому обов'язково повинні бути визнані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
На сьогодні лише три міжнародних рейтингових агентства визнані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. І мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів. ДКЦПФР своїм рішенням від 22.02.2006 №198 затвердила перелік таких агентств в складі: Fitch Ratings (Сполучені Штати Америки), Moody's Investors Service (Сполучені Штати Америки), Standard and Poor's (Сполучені Штати Америки).
Рейтингове агентство Standard & Poor's є найстарішим і одним із найавторитетніших рейтингових агентств у світі. У штаті Standard & Poor's нараховується більше 6.3 тисяч співробітників, які працюють в офісах компанії, розташованих в 21 країні світу; у їх числі — більше 1500 аналітиків.  Інформацію про всі присвоєні Standard & Poor's рейтинги розміщені на її сайтах: англомовному www.standardandpoors.com та російськомовному www.sandp.ru.

Стильный автомобиль, плазменные телевизоры и современные мобильные телефоны – такие подарками для своих самых лояльных  клиентов приготовил ПриватБанк к своему 15-летию.  14-го марта 2007 года в Днепропетровске прошла акция для держателей специальных праздничных Сертификатов, которые клиенты банка получили в честь десятилетия ПриватБанка.
Каждый владелец праздничного Сертификата автоматически стал участником розыгрыша ценных подарков от банка: стильных мобильных телефонов, огромных плазменных  телевизоров и автомобиля.
Розыгрыш традиционно провели с использованием специализированной компьютерной программы, которая из базы номеров Сертификатов методом генерации случайных чисел определила выигравшие номера.
С результатами розыгрыша можно ознакомиться на сайте ПриватБанка http://10.1.100.53/info/index1.stm?fileName=11_1_19r.html и в газете "Комсомольская правда в Украине" от 16 марта 2007 года.
Получить свой выигрыш владелец Сертификата может в течение двух месяцев после проведения розыгрыша, обратившись с паспортом, кодом ИНН и самим Сертификатом в любое отделение ПриватБанка по всей Украине.

ПриватБанк – лидер банковского рынка Украины. Национальная сеть банковского обслуживания ПриватБанка включает 2 355  филиалов и отделений по всей территории Украины. ПриватБанк является крупнейшим оператором рынка розничных банковских услуг - по состоянию на 01 февраля 2007 года банк обслуживает 12 млн счетов физических лиц, объем привлеченных банком средств граждан достиг 15,188  млрд гривень. ПриватБанк является крупнейшим эмитентом и эквайером платежных карт в Украине. На сегодняшний день банком эмитировано свыше 11,5 миллиона карт, в сети обслуживания карт работает 3 459 банкомата и 26 003 POS-терминала.

 

Вельмишановна пані Ліно !

Прийміть мої щиросердні вітання 
з  Вашим Днем народження!

Хай житя несе Вам радість,
 гармонію і надію.
А поруч з рідними,близькими і колегами завжди буде Вам затишно і спокійно.
Даруйте надалі нам естетичну насолоду
від Ваших культурологічних, літературознавчих,  творчих одкровень.
 
Хай Господь береже Вас!

Уклінно,                       
                                                                              Олександр Сугоняко 
 

В Національному банку України відбулася нарада з узгодження пропозицій до законопроекту №2248 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)”. Опрацювання законопроекту відбувалось  в рамках підготовки його до другого читання у Верховній Раді.
У нараді взяли участь заступник Голови НБУ п.Кротюк В.Л., Президент АУБ п.Сугоняко О.А., народні депутати України пп.Аржевітін С.М., Воропаєв Ю.М., виконавчий директор НБУ з питань нагляду п.Кірєєв О.І., заступник Голови Ради АУБ п.Яременко Ю.В., керівники департаментів НБУ та АУБ.
За результатами наради між НБУ та АУБ принципово узгоджені такі питання:
- змінений порядок створення банків з перенесенням контрольних функцій щодо ділової репутації та фінансового стану засновників на процедуру отримання банківської ліцензії. При цьому дещо спрощені вимоги до підтвердження банком готовності виконання банківських операцій та скорочений загальний термін реєстрації та отримання банківської ліцензії (з 9 місяців до 7 місяців);
- встановлений місячний термін (після надання повного пакету документів) на погодження НБУ змін до статуту діючих банків;
- в Прикінцевих положеннях для діючих банків передбачений перехідний період на приведення структури власності у відповідність з вимогами НБУ щодо її прозорості (1 рік після приведення НБУ своїх нормативних актів у відповідність до Закону);
- збережено законодавче визначення мінімального значення нормативу адекватності регулятивного капіталу;
- скасована вимога щодо отримання банками дозволів на окремі види операцій (за винятком інвестиційної діяльності та ліцензій на валютні операції). При цьому в Прикінцевих положеннях законопроекту передбачається обов’язок НБУ переоформити діючим банкам відповідні ліцензії протягом 6 місяців;
- скасовано обмеження на встановлення банками розміру процентних ставок за кредитами (частину 6 статті 47 пропонується виключити в повному обсязі);
- обов’язок публікації квартальної звітності замінений оприлюдненням її на Інтернер-сторінці банку та в приміщеннях, до яких мають доступ клієнти;
- збережений термін публікації річних звітів – до 1 червня наступного року (у робочих версіях пропонувалося перенесення терміну на 30 квітня);
- принципово збережена редакція статті 71 щодо можливості доступу перевіряючих НБУ до приміщень банку тільки у робочий час;
- досягнуті інші домовленості щодо врахування пропозицій банків.
Разом з тим, залишилися окремі питання, конструктивна дискусія навколо яких продовжується, зокрема, визначення критеріїв опосередкованої участі розмежування переліку підтверджувальних документів, які надаються в НБУ, для прямих та опосередкованих власників істотної участі.
Після остаточного обговорення усіх спірних питань узгоджені між НБУ та АУБ пропозиції будуть передані до Комітету ВР України з питань фінансів та банківської діяльності для їх розгляду та врахування при доопрацюванні законопроекту № 2248 до другого читання.

Прес-служба
Асоціації українських банків

В Асоціації українських банків вважають, що запланований до розгляду у Верховній Раді України законопроект «Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні» (№ 3043) несе в собі потенційну загрозу стабільності національної банківської системи, а отже не може бути прийнятий.
Як пояснив Президент АУБ Олександр Сугоняко, чинне законодавство України орієнтується на європейську модель валютного регулювання, а проект Закону № 3043 за структурою і за змістом є повторенням Закону Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль». Прийняття цього законопроекту передбачає зміни парадигми побудови системи валютного регулювання та контролю.
В АУБ відзначають, що калькування у якості базової основи до проекту українського Закону чужого законодавства, замість глибокого аналізу власної практики і досвіду валютного контролю і регулювання, виглядає дивним. Тим паче, що останнє вже робиться в Концепції системи валютного регулювання та контролю, яку готує НБУ, та робилося в проекті Закону про систему валютного регулювання та контролю, над яким працювали у Верховній Раді попереднього скликання. “Некритичне перенесення в реалії української економіки правових норм, які використовуються з метою валютного регулювання в країні, перед економікою якої стоять інші, нерідко прямо протилежні завдання, загрожує негативними соціально-економічними наслідками”.
На думку банкірів сумнівною з методологічної точки зору є сама ідеологія законопроекту. Він спрямований на прискорене досягнення конвертованості національної валюти за капітальними операціями, яке не випливає з логіки розвитку національної економіки. Запропоноване зняття обмежень на капітальні операції не обумовлене ані потребами провідних галузей економіки, ані станом платіжного балансу країни і призведе до посилення «втечі капіталу» (за оцінками експертів - близько 5 млрд. дол. США щорічно).
Окремі норми законопроекту (зокрема, ст. 11.5, яка передбачає можливість введення штучного офіційного курсу) суперечать міжнародним зобов'язанням України.
В АУБ наголошують, що стратегічно та методологічно вірним буде рішення про прийняття спочатку Концепції системи валютного регулювання та контролю, над якою зараз працює Національний  банк України.  Ця Концепція  покликана враховувати місце валютного ринку та системи валютного регулювання в загальній економічній політиці, їх координацію та кореспондування з діями державних органів влади у галузі монетарної, бюджетної, торгівельної, фінансово-банківської та інвестиційної політики. Необхідно також врахувати напрацювання, що містяться в законопроекті, розробленому у Верховній Раді попереднього скликання.
“Лише на основі здійснення такої комплексної роботи можна братися за проект Закону, який не тільки вирішить проблеми розвитку внутрішнього валютного ринку, але і забезпечить сумісність національної валютної системи з міжнародною валютною системою, зокрема з умовами та вимогами, які існують в країнах Європейського Союзу ”, – каже президент Асоціації українських банків.
В АУБ пропонують відмінити розгляд законопроекту № 3043, завершити розробку проекту Концепції системи валютного регулювання та контролю, і лише після схвалення такої Концепції приступати до розробки та розгляду відповідних законопроектів, що регулюють відносини у сфері валютного ринку.
Як зауважив Олександр Сугоняко: “Характерною ознакою, як для “помаранчевої”, так і для “біло-блакитної” влади, є нехтування реальними виразниками ринків, для яких влада “шиє” нормативно-правовий “одяг”. “Примірка” такого “одягу”, чомусь, не входить в плани “шевців” законів. Ось і цього разу, вже вкотре, автори не побажали ознайомитися з думками АУБ і банків на законопроект, який стосується безпосередньо банків. Вважаючи себе “демократами”, вони чинять не демократично, “забуваючи” залучити об”єднання суб”єктів ринку для з”ясування їх оцінки якості документу. Чому? Може тому, що в таких проектах приховується приватний, а не національний інтерес?” – запитує Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

  Асоціація українських банків звернулась до профільних парламентських комітетів з питань фінансів та банківської діяльності та з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією з обгрунтуванням потреби зняття з розгляду у Верховній Раді законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (реєстраційний номер № 2847 від 28.12.2006 р.).
Як наголосив у своєму листі Президент АУБ Олександр Сугоняко, цей законопроект не враховує особливостей банківської діяльності і потребує суттєвої адаптації до існуючої банківської практики в Україні.
Банкіри наполягають, що перш ніж виносити законопроект на розгляд у парламенті, його необхідно опрацювати з банківською спільнотою, врахувавши висловлені банками зауваження. “Даний законопроект не розглядався у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, який був визначений основним при прийнятті базового Закону. Таким чином не була проведена всебічна фахова оцінка впливу запропонованих змін на діяльність фінансового, у тому числі  банківського сектора України”, – наголошується у листі Президента АУБ до парламентарів.
В АУБ зауважують, що, скажімо, зміни до статті 5 Закону передбачають отримання при встановленні  ділових стосунків з іноземними фінансовими установами (у тому числі банками) інформації про репутацію таких фінансових установ, а також випадки застосування до них заходів впливу за недотримання національного  законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів. Виконання цієї норми потребуватиме отримання такої інформації за всіма коррахунками іноземних банків. При цьому джерело отримання інформації законопроектом не визначається. А це, переконані в АУБ, призведе до порушення безперебійних розрахунків за  зовнішньоекономічними операціями.
Асоціацією українських банків до Держкомітету фінансового моніторингу України були надіслані зауваження та пропозиції до більшості статей законопроекту. Але більшість із наданих банками пропозицій так і не були взяті до уваги. Більше того, без остаточного погодження з банківською спільнотою Держкомітет спрямував законопроект до Верховної Ради України. 
Згідно зі звітом про роботу Держфінмоніторингу України щодо реалізації державної політики у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, за 9 місяців 2006 року було отримано більше 580 тисяч повідомлень (556 тисяч від банківських установ, або 98%), направлено до правоохоронних органів 498 матеріалів, закінчено  провадження і спрямовано до суду шість кримінальних справ. Судом розглянуто та винесено обвинувачувальний вирок по одній кримінальній справі.
В АУБ переконані, що з прийняттям вищезгаданого законопроекту обсяг повідомлень збільшиться майже втричі. Водночас, з огляду на не досить високий коефіцієнт дійсно підозрілих операцій серед загальної кількості повідомлень, потребують ретельного опрацювання як вимоги щодо обсягів інформації, яка надається банками, так і критерії визначення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Тож і з цієї причини, наголошує Олександр Сугоняко, розгляд даного законопроекту у Верховній Раді України без урахування думки банківських фахівців не припустимий.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 

Голови правлінь дев”яти комерційних банків та АУБ підписали “Меморандум про об'єднання зусиль комерційних банків щодо захисту їх законних прав та інтересів як кредиторів”. Зокрема, документ підписали керівники ЗАТ “Агробанк” (Молчанова І.О.), ЗАТ “Донгорбанк” (Попович В.П.), ЗАТ “БАНК НРБ” (Кравець В.І.), ЗАТ “ОТП Банк” (Зінков Д.В.), ЗАТ “Банк Петрокомерц Україна” (Корміліцин Д.О.), ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (Лавренчук В.М.), АБ “Банк регіонального розвитку” (Яценко І.М.), АКБ “ТАС-Комерцбанк” (Тігіпко С.Л.), АКБ “Форум” (Солнцев І. М.) та АУБ (Сугоняко О.А.).

З цього приводу в агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулась прес-конференція на тему “АУБ та банки об”єднують зусилля проти порушення прав кредиторів”. У прес-конференції взяли участь президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та заступник голови спеціальної робочої групи при АУБ, заступник директора юридичного департаменту АУБ Валерій Волков.

За словами президента АУБ, Меморандум підписано у відповідь на звернення до Асоціації вищезгаданих банків щодо захисту своїх прав, порушених внаслідок незаконних дій посадових осіб органів місцевої влади, Господарського суду Миколаївської області, ліквідатора ВАТ “Агроекспорт” та інших осіб, причетних до банкрутства та ліквідації ВАТ “Агроекспорт”. “Внаслідок  рейдерської  операції банки були штучно позбавлені можливості повернути надані кредитні кошти, у тому числі за рахунок вартості заставленого майна, яке було незаконно передано у власність стороннім комерційним структурам”, – зазначено в листі банків до АУБ.
 
Як повідомили учасники прес-конференції, в 2006 році рішенням Господарського суду Миколаївської області одного з провідних вітчизняних експортерів зерна – ВАТ «Агроекспорт» (м. Миколаїв) було визнано банкрутом. Причому за спрощеною процедурою. Приводом для цього стала заява одного із кредиторів (ТОВ “Астон Індастріал”) про те, що він нібито не виявив ані представників ВАТ «Агроекспорта» за юридичною адресою, ані звітності компанії в податковій інспекції й статистичному управлінні. У відповідь рішенням господарського суду було прийнято спрощену процедуру банкрутства (яка за законом не може бути прийнята у випадку банкрутства компанії, що володіє майном), тобто процедура, що  не передбачає створення Комітету кредиторів, що розпоряджається майном банкрута. Внаслідок такого рішення кредиторами, що заявили своєї вимоги на загальну суму порядку 400 млн. грн., повністю було втрачено контроль над подіями. Хоча їх вимоги діючим на той момент ліквідатором (Соляник О.О.) визнавались.
Проте, користуючись недосконалістю законодавства, певні особи вирішили почати дії з метою захоплення бізнесу, у т.ч. майна, що перебуває в заставі у банків-кредиторів.

Банки-кредитори оскаржили рішення господарського суду про визнання банкрутом боржника та проведення процедури банкрутства за спрощеною процедурою. Після проходження справою всіх судових інстанцій 29.11.2006 року Вищий господарський суд призупинив процедуру касації, справа залишається без розгляду й відправляється у м. Миколаїв. Але до цього було звільнено із займаної посади й позбавлено ліцензії арбітражного керуючого ліквідатора Соляника О.О. та призначено  нового ліквідатора банкрута Донкова С.В. Проте цей останній ліквідатор не витребовує заявлені вимоги банків від попереднього ліквідатора, не помічає наявність в матеріалах судової справи скарг банків, не звертає уваги на численні виступи в публічних органах керівника банкрута про те, що банкрут винен гроші певному числу банків, кінець кінцем не перевіряє наявність нерухомого та рухомого майна в місці розташування підприємства – банкрута, не перевіряє реєстри застав нерухомого та рухомого майна. В порушення норм Конституції, матеріального та процесуального права, кредитори не сповіщаються про те, що відбувається. Внаслідок цього єдиним кредитором, сповіщеним про призначене судове засідання, стала «Юридична компанія «Основа». На судове засідання інші кредитори не запрошуються. Таким чином банки-кредитори у такий спосіб втрачають найменшу можливість захистити свої інтереси. Більше того, у всіх судових інстанціях представникам банків – кредиторів не дають змоги ознайомитись зі справою.

22 грудня 2006 року Миколаївський суд прийняв рішення, за яким знімаються арешти і всі обмеження на все належне банкруту (у тому числі заставлене!) майно. ВАТ «Агроэкспот» ліквідується. Укладається мирова угода між боржником та єдиним кредитором, по якій все майно банкрута, у тому числі те, що знаходиться у заставі, передається “Юридичній компанії «Основа». Майно в короткий термін (протягом одного з половиною місяця) двічі перепродається і реєструється в державних органах на нових власників. Таким чином боржник - ВАТ «Агроэкспорт» зникає, а все його майно, яке знаходилось у заставі, переходить до підставного «сумлінного» набувача.

За словами учасників прес-конференції, всупереч принципам гласності,  рівності сторін, відкритості судового розгляду справи про банкрутство, порушуючи закон, не беручи до уваги фактичні обставини, про які йому відомо з матеріалів справи, суддя на підставі сфальсифікованого звіту ліквідатора Донкова С.В. та складеного ним ліквідаційного балансу, який містить недостовірні дані, залишивши поза увагою вимоги банків-кредиторів до ВАТ “Агроекспорт”, які спочатку були визнані у встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом” порядку, скасував арешти та інші обмеження, щодо майна, яке належить банкруту у справі, затвердив мирову угоду про передачу всіх активів боржника лише одному кредитору -ТОВ “Юридична фірма “Основа” та ліквідував підприємство.

Справа про банкрутство Вищим господарським судом України не розглядалась, оскільки за надуманою, безпідставною касаційною скаргою ліквідатора Донкова С.В., була направлена до Верховного Суду України, на розгляді в якому на даний момент і знаходиться.

Враховуючи викладені факти, банки розглядають подібний розвиток подій заздалегідь спланованою акцією, основною метою якої є безоплатне заволодіння майном ВАТ “Агроекспорт”, яке знаходиться в іпотеці/заставі у вказаних вище комерційних банків із одночасним позбавленням останніх будь-яких передбачених чинним законодавством можливостей повернення як наданих кредитних коштів, так і задоволення їх вимог шляхом реалізації заставного майна.

В АУБ вважають, що головною причиною того, що сталося, є суттєві наявні проблеми у судовій системі України. Відповідальність суддів за прийняте протиправне, завідомо неправосудне рішення визначена, але не може бути на-сьогодні реалізована на практиці. Внаслідок чого використання суддів у рейдерських схемах набирає масового характеру.

З метою проитидії таким протиппавним діям постраждалі банки уклали Меморандум, наголосивши на необхідності:
· об’єднання зусиль банків - кредиторів щодо захисту своїх законних прав та інтересів;
· вироблення та дотримання єдиної політики, заходів та шляхів щодо відновлення своїх порушених прав;
· привернення уваги органів державної законодавчої, виконавчої, судової влади, органів управління та правоохоронних органів до проблеми захисту прав кредиторів;
· притягнення до відповідальності осіб, які своїми діями (бездіяльністю) завдають збитків та порушують права банків – кредиторів.
Як зазначено в Меморандумі: “Сторони впевнені, що спільні дії забезпечать захист їх законних прав та інтересів як кредиторів, сприятимуть підвищенню уваги до цього питання з боку державних органів та призведуть до захисту та відновлення прав банків, порушених в ході провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ “Агроекспорт””.

“АУБ та банки об‘єднують зусилля проти рейдерства та порушення прав кредиторів” – така тема прес-конференції, яка відбудеться у вівторок 6 березня 2007 р. о 14:30 в приміщенні ІА “ІНТЕРФАКС”.

 

У прес-конференції візьмуть участь:

 

-        Президент Асоціації українських банків –            Олександр Сугоняко,

-        Голова  ради юристів при АУБ  – Анатолій Жуков.

 

 

Інформаційний привід:

 

6 березня 2007 р. дев”ять комерційних банків та АУБ підписали “Меморандум про об'єднання зусиль комерційних банків щодо захисту їх законних прав та інтересів як кредиторів”. Моморандум укладено на звернення до Асоціації групи банків-членів АУБ щодо захисту своїх прав, порушених внаслідок незаконних дій посадових осіб органів місцевої влади, господарського суду Миколаївської області, ВАТ ”Агроекспорт”, ліквідатора Донкова С.В., інших осіб, причетних до банкрутства та ліквідації зазначеного підприємства. “Внаслідок  рейдерської  операції банки були штучно позбавлені можливості повернути надані кредитні кошти, у тому числі за рахунок вартості заставленого майна, яке було незаконно передано у власність стороннім комерційним структурам”, – зазначено в листі банків до АУБ.

 

 

Прес-конференція відбудеться за адресою:

 

м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5а,

конференц-зал ІА “ІНТЕРФАКС”, 2-й поверх.

 

До участі у прес-конференції запрошуються всі бажаючі журналісти. Акредитація обов’язкова. Про участь представників ЗМІ у прес-конференції необхідно завчасно повідомити за телефоном прес-служби АУБ: 541-05-36,  або за електронною адресою:  presa@aub.com.ua

 

 

Прес-служба

Асоціації українських банків

Тел. (044) 541-05-36

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                

 

 Аналитики Укрсоцбанка отмечают высокий уровень зависимости украинских
банков от возможности привлекать ресурсы из-за рубежа. Об этом сообщила
пресс-служба банка.

 Эксперты констатируют, что рост доходов населения поддерживает активное
развитие ипотечного рынка. По данным НБУ, объем ипотечного кредитования в
Украине утроился в минувшем году и к началу марта 2007 года достиг 28 млрд.
грн. или 33,5% от общего объема всех кредитов, выданных физическим лицам.

 Специалисты Укрсоцбанка отмечают, что наибольший объем ипотечных кредитов
(около 28% от общей суммы) был выдан на приобретение жилья в Киеве и
Киевской области. При этом 81% или 22,8 млрд. грн. ипотечных кредитов были
выданы в иностранной валюте.  «Ограничение кредитования физлиц в инвалюте
может привести к резкому сокращению объема выданных кредитов, по крайней
мере, в первое время», - утверждают аналитики банка.

«Амстор-РОДОВІД БАНК» - дисконтна картка з розширеною функціональністю. Ко-брендингова картка з кредитом, який автоматично відновлюється, у розмірі від 500 до 2 000 гривень. Вона надає кожному клієнту можливість отримувати 3% знижку в "щасливі години", коли клієнт пред’являє картку чи сплачує покупку карткою «Амстор-РОДОВІД БАНК».
  «Програма "Амстор-РОДОВІД БАНК» здобула популярність серед клієнтів банку та ТМ "Амстор", - говорить заступник начальника Управління стратегічного розвитку роздрібних продуктів і програм РОДОВІД БАНКу Наталія Дубовик. - На сьогодні  кількість клієнтів-користувачів «Амстор-РОДОВІД БАНК» - більше 120 000 осіб. Банк постійно проводить різноманітні заходи для клієнтів. Так з 14 лютого 2007 року в РОДОВІД БАНКу діяла акція для власників карток «АМСТОР-РОДОВІД БАНК». Під час дії акції, розраховуючись карткою «АМСТОР-РОДОВІД БАНК» на суму від 250 гривень, клієнти РОДОВІД БАНКу отримали цінні подарунки від банку, серед яких телевізор, DVD-плеєр,  фотоапарат та безліч інших подарунків. Щоб отримати свій подарунок, потрібно було лише надати чек співробітникові РОДОВІД БАНКу. Акція тривала до 14 березня 2007 року. У планах банку продовжувати стимулювання власників карток".
Під даний проект фахівці РОДОВІД БАНКу розробили новинку – логістику для розповсюдження карток, котру використовують і для інших проектів РОДОВІД БАНКу, в роздрібних мережах з великою кількістю клієнтів і широким колом постійних покупців. Вона передбачає максимальну доступність та близькість по відношенню до кінцевого споживача в приміщеннях супермаркетів «Амстор» і достатнє технічне забезпечення для прискорення процесу активації картки.
«Наразі у РОДОВІД БАНКу впроваджено і перебуває у процесі впровадження більше десяти подібних програм. Ми не виключаємо можливості впровадження партнерської програми лояльності, в якій будуть об'єднуватися різнопрофільні компанії», - говорить начальник Управління стратегічного розвитку роздрібних продуктів і програм РОДОВІД БАНКу Ірина Мурзаєва. 
 

Первый Украинский Международный банк (ПУМБ) внедрил новый продукт для
 малого и среднего бизнеса - кредит на приобретение оборудования. Банк
 осуществляет финансирование  на приобретение оборудования различных групп:
 промышленное, фармацевтическое, сельскохозяйственное  оборудование,
 оборудование для сферы торговли и услуг.
 Преимуществами продукта и гарантиями его востребованности,  по мнению
 специалистов ПУМБ, должны стать лояльные условия кредитования, скоринговая
 схема оценки заемщика. А также предоставление клиентам возможности
снижения
 размеров первоначального взноса до 15 % и получения отсрочки погашения
 кредита сроком до полугода.
 Данный продукт стал уже 7-м кредитным продуктом ПУМБ, среди
ориентированных
 на  сегмент малого и среднего бизнеса, которые включают в себя:  кредит на
 пополнение оборотных средств, кредит под залог имущественных прав по
 депозиту, кредит на приобретение коммерческой недвижимости, авто
 кредитование, овердрафт и аваль векселей. Кроме этого, в продуктовом ряде
 для МСБ существуют тарифные пакеты с комплексом услуг на льготных
условиях,
 - Пакет для малого и среднего бизнеса и Пакет для частного
 предпринимателя.

 Справка
 ЗАО "Первый Украинский Международный банк" является универсальным банком,  деятельность которого сосредоточена на коммерческих, розничных и
 инвестиционно-банковских операциях.
 Широкий спектр услуг предоставляется как корпоративным, так и частным
 клиентам.
 ПУМБ зарегистрирован в 1991 году, акционерами банка являются ООО "СКМ
 Финанс" (99%), физические лица (1%). Банк входит в 15 крупнейших
украинских  банков по размеру активов.
 Его региональная сеть насчитывает 11 филиалов и 58 отделений.