23 березня у Львівському інституті банківської справи УБС НБУ у рамках Дня науки відбувся міжнародний круглий стіл на тему: „Еволюція та перспективи розвитку банківських систем Польщі та України”. У засіданні взяли участь екс-заступник Національного банку Польщі, завідувач кафедри банківської справи Вищої торгової школи, професор Владислав Яворський; професор Люблінського університету ім. М. Кюрі-Складовської Мар’ян Жуковський; професор Київського національного економічного університету ім.В.Гетьмана Михайло Савлук; викладач кафедри вищої математики ЛНУ ім. І.Франка Володимир Бабенко; представники наукової робочої групи інституту банківської справи та ін.
Вчених згуртувала проблема стрімкого росту купівлі іноземцями банків в Україні. За інформацією доцента кафедри банківської справи ЛІБС Віталія Рисіна, в Україні станом на лютий 2007 року функціонує 25 банків під повним контролем іноземного капіталу, 5 банків з переважанням іноземного капіталу, 5 банків за участю іноземного капіталу та 136 банків з українським капіталом. 44,5% найбільших та великих банків України контролюється іноземним капіталом. Динаміка продажу українських банків зростає, а це, на думку науковців, несе загрози фінансовій стабільності країни. Доказом цьому є Польща, яка сьогодні „б’є тривогу”, адже 60% її банківських активів та 80% пасивів належать західним банкам, а частка банків з іноземним капіталом становить 80%. За інформацією професора Владислава Яворського, серед їх керівництва рідко хто розмовляє польською мовою та цікавиться розвитком національної економіки. Усі отримані дивіденди з польських вкладів ідуть на розвиток центральних філій іноземних співвласників, а відтак і на будівництво чужої економіки. Проблема в тому, що спочатку банк, який створюється з метою надання фінансових послуг резидентам, згодом починає лобіювати ненаціональні інтереси, підтримувати іноземні компанії, замість вітчизняних. Ситуація України нагадує полякам власну п’ятирічної давності. Отож, вони закликали українців вчитись „на чужих помилках”. Для прикладу, Китай, вступаючи в СОТ, поставив вимогу 5-річного мораторію щодо продажу власних банків.
Професор Мар’ян Жуковський назвав три основні помилки Польщі - надмірна швидкість у продажі банків, надмірна масовість та відсутність адекватного правового зобов’язання іноземних банків щодо національних інтересів.
За словами професора Київського національного економічного університету Михайла Савлука, в Україні поглиблюється процес денаціоналізації банківського капіталу. На його думку, банки є стратегічно важливими об’єктами для життєдіяльності держави, а отже відмова від незалежності банківської системи несе загрозу і для суверенності держави. Приміром, на кінець 2005 року іноземний капітал на банківському ринку займав 20%, на кінець 2006 року – 30%, а за прогнозами фахівців до середини 2007 року перетне 50% позначку.
Сьогодні іноземні інвестори купують за дуже високими цінами навіть низькорентабельні українські банки. За словами Михайла Савлука, їх мета за допомогою банку „розчистити” дорогу своєму капіталу в національну економіку і там отримати прибутки. Переплачуючи, іноземці намагаються підвищити прибутки своїх банків, кредитуючи економіку України по високих відсоткових ставках. Окрім того, вони користуються дешевшим кредитним кошиком – не коштами фізичних осіб, а кредитними ресурсами материнської структури. Відтак отримують високу маржу прибутку. Для прикладу, на Заході маржа складає 1,5%, у Польщі – 4%. „Отож кредити не дешевшатимуть, програє економіка країни, підприємці, вкладники, виграють лише іноземні власники банків”, - підкреслив професор КНЕУ.
Також, за переконаннями Михайла Савлука, переплачені кошти іноземці невдовзі компенсовуватимуть за рахунок витрат на утримання, скорочення персоналу, перехід на автоматизовану систему.
Ще один мінус денаціоналізації банків - скорочення темпів їх капіталізації. Для прикладу, у 2000 році Україна мала найнижчий рівень капіталізації у порівнянні з Естонією, Польщею та Литвою. За 4 роки, коли у цих країнах і особливо у Польщі активно розвивався процес купівлі іноземцями банків, їх темпи росту уповільнились, а Україна власними силами змогла вийти на друге місце.
Викладач кафедри вищої математики ЛНУ ім.Франка Володимир Бабенко провівши статистичний аналіз діяльності банків України за основними показниками підтвердив висновки професора Михайла Савлука. Банки, що тривалий час контролюються іноземним капіталом вирізняються відсутністю прибутку минулих років, низьким рівнем цінних паперів у портфелі банку на продаж та залучених коштів фізичних осіб, низьким рівнем резервів переоцінки нерухомості, низьким рівнем відстрочених податкових зобов’язань тощо.
К.е.н., доцент кафедри банківської справи ЛІБС Олексій Другов оприлюднив висновки роботи науковців Університету банківської справи над науково-дослідною темою щодо впливу іноземного капіталу на функціонування банківської системи України. Отримані результати будуть направлені Голові Правління НБУ Володимиру Стельмаху. Зокрема, у висновках йдеться, що встановлення будь-яких прямих обмежень на частку іноземного капіталу в капіталі банківської системи України (про що ведеться дискусія у наукових та ділових колах) є недоцільним та неефективним заходом, який лише погіршить імідж України в світі. Але щоб зберегти переважну частку банків, підконтрольних українським інвесторам, доцільною є зміна структури банківської системи, яка дозволить співіснувати як банкам з іноземним, так і вітчизняним капіталом, а саме розвиток в Україні мережі контрольованих українськими інвесторами регіональних та спеціалізованих банківських установ.
Рекомендують науковці удосконалити систему статистичної оцінки участі іноземного капіталу у роботі банківської системи України. Зокрема, виділити чотири групи банків залежно від ступеня участі іноземних інвесторів у їх статутному капіталі: банки під повним контролем іноземного капіталу (частка участі понад 90%); банки з переважанням іноземного капіталу (частка від 50 до 90%); банки за участю іноземного капіталу (частка від 10 до 50%); банки з українським капіталом (іноземний капітал становить менше 10%). Відповідно, визначати абсолютні та відносні показники рівня участі іноземних інвесторів у функціонуванні банківської системи України із урахуванням цієї класифікації.
Окрім того, фахівці ЛІБС розробили основні засади створення, регулювання та нагляду за діяльністю філій іноземних банків в Україні. Для цього вони пропонують Нацбанку прийняти інструкцію, яка б уточнила вимоги до створення філій іноземних банків; статус їх приписного капіталу; засади роботи системи нагляду за діяльністю; напрями використання прибутку, засади застосування санкцій та узгодити процедуру ліквідації.
Також, учасники круглого столу зініціювали запропонувати іноземцям будувати у нас свої банки, а не купувати українські.
Відділ зв’язків зі ЗМІ ЛІБС УБС НБУ
Конт.тел. 8 067 672 61 28
Укр 
Eng 
