Новини АУБ

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s присвоїло запланованому випуску облігацій Ощадбанку в національній валюті довгостроковий рейтинг “Ваа2”,  прогноз стабільний.
У першому кварталі 2008 року Ощадбанк планує здійснити розміщення облігацій власного випуску на  загальну сума 500 млн. грн.  Цінні папери Ощадбанку будуть випущені двома серіями:  “A” - на 300 млн. грн. номінальною вартістю 1 000 грн. з процентною ставкою 10,25%   та  “В”  - на 200 млн. грн. номінальною вартістю 1 000 грн. з процентною ставкою 10,5%.
Облігаціям банку також надано довгостроковий рейтинг за національною шкалою Aaa.ua.
Серед чинників підтримки рейтингу Ощадбанку - статус державного банку, соціальна значущість банку, найбільша серед українських банків філійна мережа (6 144 установ), висока дохідність активів та висока прибутковість. Отримання цього рейтингу  підтвердило  позиції Ощадбанку як надійного ділового партнера, одного з  ключових учасників  ринку банківських послуг.  
Прес-служба Ощадбанку

 

 

Международное рейтинговое агентство Moody’s Investors Service 8 ноября 2007 года подтвердило ранее полученные рейтинги НАДРА БАНКА: депозитов в иностранной валюте – В2/NP, финансовой устойчивости – Е+, долгосрочного рейтинга по национальной шкале – Аа1, рейтинг необеспеченных долговых обязательств НАДРА БАНКА в иностранной валюте на уровне Ва3, а также депозитный рейтинг в национальной валюте на уровне Ва3. Прогноз по рейтингам НАДРА БАНКА – «Позитивный».
Данный рейтинг основывается на активном развитии банка и его розничного бизнеса, широком географическом покрытии, а также на эффективном предоставлении услуг и продуктов различным группам клиентов. Рейтинг также свидетельствует о достаточном уровне финансовой устойчивости и наличии преимуществ, позволяющих конкурировать с другими лидерами рынка.
Подтверждение рейтинга стало логическим продолжением позитивных тенденций, которые происходят в НАДРА БАНКЕ, а именно: активного развития розничного бизнеса и укрепления позиций в корпоративном банкинге, что позволяет банку достичь сбалансированности кредитного портфеля, увеличивая при этом свою долю рынка.

 

По решению конкурсной комиссии Пенсионного фонда Украины и Министерства труда и социальной политики от 09.11.07 АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" признан победителем конкурса по отбору банков, в которых могут осуществляться выплаты пенсий и денежной помощи при согласии пенсионеров и получателей помощи.
Как сообщалось ранее, АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" имеет право выплаты пенсий во всех регионах, охваченных его филиальной сетью. А с ноября 2007 г. это право получили еще и отделения банка в г.Ладыжин Тростянецкого  района Винницкой  области, г. Орджоникидзе  Днепропетровской  области, г. Енакиево,  Енакиевский  район,  г. Торез,  Торезский  район  Донецкой  области, г. Житомир(филиал),  г.Новоград-Волынский,  Новоград-Волынский   район  Житомирской  области,  г. Мелитополь,  Мелитопольский  район  Запорожской области,  г Городенка,  Городенковский  район  Ивано-Франковской  области,  г. Самбор,  Самборский  район  Львовской  области,  г. Измаил,  Измаильский  район  Одесской  области,  гг. Тернополь,  Черновцы,  Чернигов (филиал).
Пенсионеры этих регионов смогут получать свою пенсию в отделениях АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" и пользоваться специально разработанной банком льготной депозитной программой "Пенсионный депозит", которая предлагает специальные условия по депозитным  вкладам  для  пенсионеров.

10 грудня минає десять років з часу впровадження в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ця подія стала справжньою реформою, яку прирівнюють до трьох найвагоміших у фінансовій сфері, що відбулись за роки незалежності України: введення електронних платежів у банківництві, грошова та впровадження міжнародних стандартів у бухгалтерський облік.
Наприкінці 1997 року прийнято перші документи, які розпочали своєрідну революції у бухгалтерському обліку України. Впровадження МСФЗ дозволило нашій державі стати членом  SWIFT, Міжнародного валютного фонду та інших світових фінансових інституцій. Це у свою чергу зробило її повноцінним розпорядником власних платежів, адже до цього Україна змушена була спрямовувати свої фінансові потоки через Росію. З приходом МСФЗ наша країна почала розмовляти зі світом спільною фінансовою мовою, що окрім іншого стало поштовхом до значного припливу іноземного капіталу у банківську систему. Також через нові правила звітування, банківська система стала прозорою, керованою та зрозумілою для користувачів. Завдяки МСФЗ в Україні вдалось створити банківський нагляд за усіма регулятивними нормами на новій інформаційній та економічній базі. Уся економічна інфраструктура отримала інструментарій, який забезпечив можливість отримання інформації про банк будь-якого рівня деталізації. До введення МСФЗ кожен банк мав свою звітність, багато статей якої дублювалось. Не розуміли її і міжнародні експерти, які проводили рейтингування банків або аудит, адже цифри не відображали чи це прибутковий банк чи ні. Фахівці переконані, що якби МСФЗ ввели раніше, то можна було б попередити ті банкрутства банків, які вже на той час стались в Україні.
Уся праця та відповідальність за впровадження реформи лягли на Національний банк, зокрема на Департамент бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер НБУ Віра Ричаківська згадує, що вперше Національний банк України отримав інформацію за новими стандартами 6 січня 1998 року. „Новий зведений баланс очікували цілу ніч, відповідальність була дуже великою, і якби щось не вдалось саму реформу відклали б на кілька років. Відтак зміни у фінансовій звітності почали відбуватись дуже швидко, вимоги удосконалювались щомісячно, велась роз’яснювальна робота з комерційними банками щодо доцільності та користі нових стандартів. Нацбанк працював як методологічний центр, забезпечував підготовку необхідних інструкцій та положень. Це був дуже складний процес і багато ким він сприймався скептично”, - пригадує Віра Ричаківська.
Оскільки, міжнародні стандарти містять лише загальні „рамкові” вимоги, то для їх реалізації банки повинні самостійно розробляти певні методики, які базуються на вітчизняних підходах організації бухобліку та звітності і дозволяють втілити у повсякденну практику банківництва вимоги міжнародних стандартів, тобто банки почали формувати власну облікову політику відповідно до МСФЗ. З впровадженням МСФЗ відбулись зміни категорійного апарату та з’явились нові підходи щодо використання бухобліку. Професійна мова спеціалістів поповнилась такими поняттями як „фінансовий інструмент”, нового визначення набуло поняття „власний капітал”. Отож, за 10 років змінилась психологія бухгалтера, адже нова фінансова звітність змусила фахівців думати, а не просто чітко дотримуватись нормативно-правових актів.
Вже тепер можна підсумувати, що прихід МСФЗ у банківську систему України дав поштовх розвитку ІТ-технологій, адже програмне забезпечення стало невід’ємною складовою  впровадження нових стандартів. Відчули прогрес і ті, що працювали у сфері статистики. Також, введення нових правил змусило усіх причетних підвищувати власну кваліфікацію та навчатись. Реформування бухгалтерського обліку у банках спричинило відповідне реформування і в інших галузях економіки. Стало зрозуміло, що введення МСФЗ – це не тільки робота бухгалтера, а й суміжних професій. Відповідно в Україні з’явились нові спеціальності - внутрішній аудитор, ризик-менеджер тощо.
Експерти виділяють кілька проблем, які сьогодні стоять на заваді повноцінного функціонування МСФЗ. По-перше, в Україні ще досі не активізувався та не став відкритим фондовий ринок, не налагоджено діяльність бірж, на яких здійснюється котирування фінансових інструментів різної природи. Більшість торгів проходять на Першій фондовій торговій системі (ПФТС). Це ускладнює для банків проблему визначення справедливої вартості фінансових інструментів. По-друге, не всі банки в Україні розробили власну облікову політику, яка б базувалася на міжнародних стандартах та відповідала сучасним вимогам вітчизняного законодавства в галузі бухобліку та фінансової звітності. По-третє, сьогодні необхідно запровадити нові фінансові поняття у банківській практиці та оцінку фінансових інструментів за допомогою методу ефективної процентної ставки. Також, цінними практичними рекомендаціями для банківських установ з боку НБУ, науковців стала б побудова динамічних моделей обчислення вартості фінансових інструментів, коли дата нарахування процентів не збігається з датою сплати, виникає просторочена заборгованість, форс-мажорні обставини на ринку грошей чи потреба у розробці алгоритмів розрахунку еквівалентних платежів за допомогою програмних продуктів.
За інформацією Віри Ричаківської, зараз готується чергова постанова КМУ про зміни до Закону „Про бухгалтерський облік”. У документі передбачено введення бухгалтерської звітності за міжнародними стандартами у кількох інших сферах економіки.
З 2008 року уже більше 90 країн світу вимагають застосування стандартів МСФЗ для всіх національних компаній, зареєстрованих на їхніх фондових біржах, багато країн базують на цих стандартах свою національну практику, у тому числі всі країни Європейського Союзу.

Відзначення 10-річчя впровадження в Україні МСФЗ відбудеться 12 грудня в Університеті банківської справи НБУ, участь у якому візьмуть усі головні бухгалтери банків України тощо. У рамках урочистих заходів - спогади основних натхненників реформи за круглим столом, виставка документів щодо введення МСФЗ у хронологічному порядку та інш.

Прес-служба УБС НБУ
Конт. тел. 80676726128

В Університеті банківської справи НБУ відкрито Дискусійний клуб, метою якого є створення наукового середовища, що зможе акумулювати нові ідеї та погляди. Організатори очікують, що діяльність Клубу навчатиме його учасників продуктивної дискусії, вмінню слухати та відстоювати власні погляди, вирішувати задані проблеми та генерувати свіжі думки. Відтепер науковці планують влаштовувати дискусії двічі на рік. Основні доповідачі отримуватимуть на згадку фігурку людини у задумі, як образ homo sapiens.  На засідання Клубу запрошуються авторитетні особистості, фахівці, науковців УБС НБУ та інших ВНЗ, магістри.
Під час свого першого засідання члени Дискусійного клубу Університету банківської справи НБУ обговорили соціальну природу грошей. Присутні спробували відповісти на запитання чи можливо поєднати гроші і духовність, чи заможна людина може бути духовно багатою особистістю, чи в Україні є шанс чесно заробити великі статки, чи християнська мораль виключає багатство, у чому полягає соціальна відповідальність багатих людей тощо. Основними доповідачем та опонентом запросили завідуючу кафери соціально-гуманітарних наук Львівського інституту банківської справи НБУ, д.ф.н. Зою Скринник та професора, д.ф.н. Львівського Національного університету ім.І.Франка Олега Сичивицю. У дискусії також взяли участь кардинал УГКЦ Любомир Гузар, ректор УБС НБУ Тамара Смовженко, голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, головний бухгалтер НБУ Віра Ричаківська, головний фінансист НБУ Ольга Кандибка, професор кафедри економічної теорії, д.ф.н. Київського національного університету ім.Т.Шевченка Володимир Ільїн, представники інших ВНЗ, магістри Університету та ін.
 На думку Зої Скринник, образ грошей як соціального зла є вкоріненим через такі біблійні вислови: „легше верблюду ввійти у вушко голки, а ніж багатому у царство небесне”, «горше всіх зол є среболюбіє». Натомість, на думку доповідача, гроші можуть викликати і позитивні почуття, наприклад, патріотичні, якщо мова йде про національну валюту. Також, за допомогою грошей твориться багато добрих справ - благодійність заможних людей вирішує соціальні та культурні проблеми. Відтак науковці підтримали заклик Зої Скринник скасувати податок з коштів, що йдуть на доброчинність, адже у розвинених країнах благочинників навпаки заохочують.
Опонент Олег Сичивиця заявив, що гроші можуть служити і добру і злу, а тому є нейтральними. Важливо, у чиїх руках вони знаходяться. 
На думку глави УГКЦ Любомира Гузара, гроші стають проблемою тоді, коли ми ставимо їх на місце Бога, у той час коли на них покладена роль служіння. Ісус Христос сказав «Кесарю кесареве, а Богу Боже». Кардинал Гузар пояснив, що багато людей вважають гроші єдиною підставою власної безпеки, тому що не бачать іншого чинника, який би її гарантував. В інших країнах це порядок, закон. У нас цього поки що не має. За словами Святійшого, небезпека є у тому, що сьогоднішня молодь має багато прикладів, коли гроші зароблені нечесним шляхом стають рушійною силою у вирішенні багатьох питань. Тому, Любомир Гузар закликав присутніх, зокрема банкірів, дбати про оточуючих людей, нести добро та показувати власний хороший приклад молодому поколінню. Окрім того, на думку глави УГКЦ, в Україні надто мало людей вірять у Бога, який є відповіддю на усі питання життя.
За словами Олександра Сугоняко, якщо хочеш бути багатим – обмежуй свої бажання. Також, голова Асоціації українських банків запропонував змінити в Україні запозичене поняття «бізнес» на рідне - «господарювання», адже ці два поняття мають різні змістові акценти.
Проректор УБС НБУ Ірина Кравченко наголосила, що важливо навчати саме заробляти гроші, а не отримувати їх якимись іншими шляхами (красти, „відмивати”).
Учасники Дискусійного клубу дійшли висновку, що культура багатства повинна бути частиною науки та освіти. Відтак, керівники Університету запланували проводити ряд заходів, які виховуватимуть у молоді моральні цінності. Також, у вищому навчальному закладі розпочав працювати капелан, який відтепер зможе поспілкуватись з усіма охочими, а також проводитиме Служби Божі у визначені дні.

Прес-служба УБС НБУ
Конт. тел. 8 067 672 61 28

Банк «Хрещатик» 19 листопада 2007 р. своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов’язання щодо виплати відсотків за власними облігаціями серії Е за десятий купонний період (17.08.07 – 16.11.07) із розрахунку 13% річних, що становить 3277 тис грн, або 32,77 грн на одну облігацію.

 

Дніпропетровська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” провела семінар для корпоративних клієнтів. Про це прес-службі банку повідомили у філії.

Дніпропетровська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” провела семінар для корпоративних клієнтів на тему „Нові традиції банківської сфери. Фінансові інструменти будівництва бізнесу. Спрощення імпортних операцій”. Семінар відбувся у приміщенні готелю “Каспій”. Захід відвідали близько 30 представників більш ніж 20 великих підприємств Дніпропетровського регіону - дійсних та потенційних клієнтів Укрсоцбанку.

Доповідачі, керівники підрозділів Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”, у своїх доповідях торкнулись основних питань документарних операцій, факторингу, вексельних операцій, cash-менеджменту та основних підходів роботи з корпоративними клієнтами.

Теми семінару викликали серйозну зацікавленість присутніх. Усі запрошені залишились задоволені проведеним заходом та виказали бажання відвідувати подібні семінари у майбутньому.

 

Банківський продукт «Квартал» розрахований на залучення коштів на строкові банківські вклади фізичних осіб, які бажають розмістити свої заощадження на визначений  строк  від 3 до 24 місяців, що особливо зручно в разі, якщо клієнт вирішив накопичити необхідну суму перед відпусткою або на купівлю побутової техніки, оплату навчання дитини.

За цим банківським продуктом передбачається залучення коштів у національній та іноземній валютах. Мінімальна сума вкладу: 500 гривень, 500 доларів, 500 євро.

Виплата нарахованих відсотків відбувається щоквартально, тобто кожні три місяці. Відсоткова ставка по депозитному вкладу залежить від суми коштів, які буде розміщено на депозитний рахунок, та строку їх розміщення. У національній валюті відсоткова ставка діє на рівні до 14,3% річних, у доларах США – до 10,1% річних, в євро – до 9%  річних.

Скориставшись депозитним продуктом «Квартал», клієнт має можливість безкоштовно отримати платіжну картку зі встановленням кредитного ліміту.
 

У понеділок банки і пункти обміну валют найчастіше купували 1 USD за ціною 5.0550 UAH і пропонували за 5.0700 UAH. Пропозиції банків щодо купівлі 1 USD коливались у межах 5.0300 – 5.0600 UAH. У вівторок банки найчастіше купували 1 USD за ціною 5.0550 UAH, що не відрізнялося від курсу понеділка, і пропонували за ціною 5.0680 UAH. У середині робочого тижня ціна купівлі закріпилась на рівні вівторка, а банки пропонували 1 USD за ціною 5.0650 UAH. Пропозиції банків щодо купівлі 1 USD коливалися в межах 5.0300 – 5.0610 UAH. У четвер більшість банків зберегла курс продажу і купівлі 1 USD на рівні середи. Курс купівлі становив 5.0550 UAH, продажу – 5.0650 UAH. Сьогодні київські банки і пункти обміну валют зберегли курс продажу і купівлі 1 USD на рівні вчорашнього дня. Курс купівлі становив 5.0550 UAH, продажу – 5.0650 UAH.

На початку робочого тижня банки купували 1 EUR за ціною 7.4000 UAH і пропонували за 7.5000 UAH. У вівторок банки найчастіше купували 1 EUR за ціною 7.3500 UAH, що дешевше на 5.00 копійок, ніж у понеділок, і пропонували за ціною 7.4800 UAH. У середу банки купували 1 EUR дорожче на 10.00 копійок, ніж у вівторок, за ціною 7.4500 UAH за 1 EUR і пропонували за ціною 7.4900 UAH. У четвер банки і пункти обміну валют найчастіше купували 1 EUR за ціною 7.4000 UAH і пропонували за 7.4900 UAH, що не відрізнялося від курсу середи. Сьогодні банки найчастіше купують 1 EUR за ціною 7.4200 UAH і пропонують за 7.4700 UAH.

 

НАДРА БАНК активно расширяет свое присутствие в разных районах Киева. 15 ноября текущего года было зарегистрировано новое отделение НАДРА БАНКА, которое находится в Шевченковском районе по адресу: ул. Ярославов Вал, 20.
Новое отделение НАДРА БАНКА предназначено для обслуживания клиентов-физических лиц, субъектов малого и среднего бизнеса, корпоративных клиентов, предоставляет полный комплекс современных банковских услуг, а также квалифицированную помощь по вопросам банковского обслуживания.
Киевское региональное управление НАДРА БАНКА имеет 74 отделения. Региональная сеть НАДРА БАНКА на сегодняшний день насчитывает
653 отделения.

Відтепер у будь-якій касі банку «Хрещатик» можна поповнити власний мобіль-ний рахунок клієнтам операторів “Life”, “Beeline”, “MTC” та “Київстар” користува-чам передоплаченого сервісу за допомогою купівлі ваучера з кодом поповнення. Конт-рактним абонентам згаданих мобільних операторів пропонується поповнити власний рахунок за номером телефону або номером особового рахунку, або шляхом купівлі ва-учера.
Наразі послуга вже працює в касах усіх філій та відділень банку «Хрещатик», яких на сьогодні налічується 120, а до кінця року становитиме 200 установ.

«Сьогодні майже всі обласні центри України забезпечені банкоматами, а міста-стотисячники – навіть перенасичені ними. Досить активно розвивається ринок терміналів. У зв’язку зі змінами в законодавстві торговці повинні будуть приймати до оплати платіжні картки, відповідно найближчим роком очікується бум розвитку платіжних терміналів. Починають активно співпрацювати з торговцями і банкіри. Певні інструкції щодо регулювання цього ринку є з боку держави, адже безготівкові розрахунки дають змогу простежити рух грошових коштів по торговым точкам», – сказал начальник управления продуктов карточного бизнеса РОДОВИД БАНКа Андрей Терещенко.