Новини АУБ

10 грудня минає десять років з часу впровадження в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ця подія стала справжньою реформою, яку прирівнюють до трьох найвагоміших у фінансовій сфері, що відбулись за роки незалежності України: введення електронних платежів у банківництві, грошова та впровадження міжнародних стандартів у бухгалтерський облік.
Наприкінці 1997 року прийнято перші документи, які розпочали своєрідну революції у бухгалтерському обліку України. Впровадження МСФЗ дозволило нашій державі стати членом  SWIFT, Міжнародного валютного фонду та інших світових фінансових інституцій. Це у свою чергу зробило її повноцінним розпорядником власних платежів, адже до цього Україна змушена була спрямовувати свої фінансові потоки через Росію. З приходом МСФЗ наша країна почала розмовляти зі світом спільною фінансовою мовою, що окрім іншого стало поштовхом до значного припливу іноземного капіталу у банківську систему. Також через нові правила звітування, банківська система стала прозорою, керованою та зрозумілою для користувачів. Завдяки МСФЗ в Україні вдалось створити банківський нагляд за усіма регулятивними нормами на новій інформаційній та економічній базі. Уся економічна інфраструктура отримала інструментарій, який забезпечив можливість отримання інформації про банк будь-якого рівня деталізації. До введення МСФЗ кожен банк мав свою звітність, багато статей якої дублювалось. Не розуміли її і міжнародні експерти, які проводили рейтингування банків або аудит, адже цифри не відображали чи це прибутковий банк чи ні. Фахівці переконані, що якби МСФЗ ввели раніше, то можна було б попередити ті банкрутства банків, які вже на той час стались в Україні.
Уся праця та відповідальність за впровадження реформи лягли на Національний банк, зокрема на Департамент бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер НБУ Віра Ричаківська згадує, що вперше Національний банк України отримав інформацію за новими стандартами 6 січня 1998 року. „Новий зведений баланс очікували цілу ніч, відповідальність була дуже великою, і якби щось не вдалось саму реформу відклали б на кілька років. Відтак зміни у фінансовій звітності почали відбуватись дуже швидко, вимоги удосконалювались щомісячно, велась роз’яснювальна робота з комерційними банками щодо доцільності та користі нових стандартів. Нацбанк працював як методологічний центр, забезпечував підготовку необхідних інструкцій та положень. Це був дуже складний процес і багато ким він сприймався скептично”, - пригадує Віра Ричаківська.
Оскільки, міжнародні стандарти містять лише загальні „рамкові” вимоги, то для їх реалізації банки повинні самостійно розробляти певні методики, які базуються на вітчизняних підходах організації бухобліку та звітності і дозволяють втілити у повсякденну практику банківництва вимоги міжнародних стандартів, тобто банки почали формувати власну облікову політику відповідно до МСФЗ. З впровадженням МСФЗ відбулись зміни категорійного апарату та з’явились нові підходи щодо використання бухобліку. Професійна мова спеціалістів поповнилась такими поняттями як „фінансовий інструмент”, нового визначення набуло поняття „власний капітал”. Отож, за 10 років змінилась психологія бухгалтера, адже нова фінансова звітність змусила фахівців думати, а не просто чітко дотримуватись нормативно-правових актів.
Вже тепер можна підсумувати, що прихід МСФЗ у банківську систему України дав поштовх розвитку ІТ-технологій, адже програмне забезпечення стало невід’ємною складовою  впровадження нових стандартів. Відчули прогрес і ті, що працювали у сфері статистики. Також, введення нових правил змусило усіх причетних підвищувати власну кваліфікацію та навчатись. Реформування бухгалтерського обліку у банках спричинило відповідне реформування і в інших галузях економіки. Стало зрозуміло, що введення МСФЗ – це не тільки робота бухгалтера, а й суміжних професій. Відповідно в Україні з’явились нові спеціальності - внутрішній аудитор, ризик-менеджер тощо.
Експерти виділяють кілька проблем, які сьогодні стоять на заваді повноцінного функціонування МСФЗ. По-перше, в Україні ще досі не активізувався та не став відкритим фондовий ринок, не налагоджено діяльність бірж, на яких здійснюється котирування фінансових інструментів різної природи. Більшість торгів проходять на Першій фондовій торговій системі (ПФТС). Це ускладнює для банків проблему визначення справедливої вартості фінансових інструментів. По-друге, не всі банки в Україні розробили власну облікову політику, яка б базувалася на міжнародних стандартах та відповідала сучасним вимогам вітчизняного законодавства в галузі бухобліку та фінансової звітності. По-третє, сьогодні необхідно запровадити нові фінансові поняття у банківській практиці та оцінку фінансових інструментів за допомогою методу ефективної процентної ставки. Також, цінними практичними рекомендаціями для банківських установ з боку НБУ, науковців стала б побудова динамічних моделей обчислення вартості фінансових інструментів, коли дата нарахування процентів не збігається з датою сплати, виникає просторочена заборгованість, форс-мажорні обставини на ринку грошей чи потреба у розробці алгоритмів розрахунку еквівалентних платежів за допомогою програмних продуктів.
За інформацією Віри Ричаківської, зараз готується чергова постанова КМУ про зміни до Закону „Про бухгалтерський облік”. У документі передбачено введення бухгалтерської звітності за міжнародними стандартами у кількох інших сферах економіки.
З 2008 року уже більше 90 країн світу вимагають застосування стандартів МСФЗ для всіх національних компаній, зареєстрованих на їхніх фондових біржах, багато країн базують на цих стандартах свою національну практику, у тому числі всі країни Європейського Союзу.

Відзначення 10-річчя впровадження в Україні МСФЗ відбудеться 12 грудня в Університеті банківської справи НБУ, участь у якому візьмуть усі головні бухгалтери банків України тощо. У рамках урочистих заходів - спогади основних натхненників реформи за круглим столом, виставка документів щодо введення МСФЗ у хронологічному порядку та інш.

Прес-служба УБС НБУ
Конт. тел. 80676726128