Найближчим часом РОДОВІД БАНК має намір вдосконалити умови кредитування суб’єктів господарської діяльності. Передбачається покращення стандартів банківських продуктів для корпоративних клієнтів , а саме: «Овердрафт суб’єктам господарювання», «Кредит під заставу майнових прав на депозит, розміщений у ВАТ «РОДОВІД БАНК» та кредит на придбання транспортних засобів. Роботу над вдосконаленням продуктів банк проводить для клієнтів та потенційних клієнтів банку з метою розширення клієнтської бази. Також введення нових стандартів забезпечить підвищення ефективності діяльності співробітників банку як на етапі залучення на обслуговування до банку клієнтів-юридичних осіб та продажу їм кредитних продуктів, так і на етапі супроводження та забезпечення своєчасного погашення наданих кредитів. Це також надасть можливість поглибити співробітництво з існуючими партнерами банку та розпочати плідну співпрацю з потенційними партнерами. На даний момент РОДОВІД БАНК пропонує своїм корпоративним клієнтам вигідне розрахунково-касове обслуговування, різноманітні депозитні продукти, обслуговування платіжних карток, кредитні продукти, зокрема кредити для малого та середнього бізнесу, документарні операції, операції з цінними паперами. Також банк надає можливість оренди індивідуальних сейфів, електронного обслуговування клієнтів, послуги еквайрингу. Кожен клієнт РОДОВІД БАНКу отримує привабливі умови співпраці та найкращий рівень сервісу.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова та Голови Комітету з питань бюджету Миколи Деркача з обґрунтуванням недоцільності включення органів державної контрольно-ревізійної служби до переліку органів, які вправі у позасудовому порядку отримувати інформацію, що становить банківську таємницю. Як вже повідомлялося, такі зміни запропоновано внести законопроектом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни ” № 2329. В АУБ переконані, що реалізація цієї законодавчої ініціативи суттєво підвищить ризики витоку інформації, що становить банківську таємницю, та в цілому негативно вплине на взаємовідносини з клієнтами та ефективність діяльності банків і банківської системи в Україні в цілому. Окрім цього, запропоновані зміни призведуть до збільшення навантаження на банки та розширення у зв’язку з цим посадових обов'язків працівників, документообігу та матеріальних витрат банків. Як наголошують в АУБ, діючий порядок отримання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації, що становить банківську таємницю за рішенням суду, не тільки не ускладнює процедуру перевірки, а навпаки обґрунтовує законність та потребу отримання необхідної інформації. І змінювати його немає потреби. Крім того, чинна редакція Закону на сьогодні в повній мірі надає можливість передачі КРУ інформації про банківські операції особи, щодо якої здійснюється контролюючий захід, на письмовий запит, або з письмового дозволу власника такої інформації. Також в АУБ вважають, що згадані зміни в запропонованій редакції потягнуть за собою низку правових колізій. Так із зазначеного законопроекту не зрозуміло, на підставі якого документу та за який саме проміжок часу банки повинні будуть надавати інформацію стосовно операцій за рахунками підконтрольних органам державної контрольно-ревізійної служби юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Не є зрозумілим, яким чином банк повинен бути впевнений, що до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно яких запитується інформація, буде проведений контрольний захід та чому може вимагатися надання такої інформації за 30 днів до його проведення. Також у запропонованій редакції статті 62 відсутнє уточнення щодо різновиду контрольного заходу, який має бути проведений. За словами Президента АУБ, вказані колізії та невизначеність містять в собі підвищений ризик зловживань з боку працівників контролюючих органів, пов'язаних зі збором та використанням отриманої інформації, що містить банківську таємницю. Це може негативно позначитись на відносинах з клієнтами, на довірі клієнтів щодо послуг, які надаються банківськими установами. З огляду на це в АУБ наголошуть на недоцільності включення органів державної контрольно-ревізійної служби до переліку органів, які вправі у позасудовому порядку отримувати інформацію, що становить банківську таємницю.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова та Голови Комітету з питань бюджету Миколи Деркача з обґрунтуванням недоцільності включення органів державної контрольно-ревізійної служби до переліку органів, які вправі у позасудовому порядку отримувати інформацію, що становить банківську таємницю. Як вже повідомлялося, такі зміни запропоновано внести законопроектом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни ” № 2329. В АУБ переконані, що реалізація цієї законодавчої ініціативи суттєво підвищить ризики витоку інформації, що становить банківську таємницю, та в цілому негативно вплине на взаємовідносини з клієнтами та ефективність діяльності банків і банківської системи в Україні в цілому. Окрім цього, запропоновані зміни призведуть до збільшення навантаження на банки та розширення у зв’язку з цим посадових обов'язків працівників, документообігу та матеріальних витрат банків. Як наголошують в АУБ, діючий порядок отримання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації, що становить банківську таємницю за рішенням суду, не тільки не ускладнює процедуру перевірки, а навпаки обґрунтовує законність та потребу отримання необхідної інформації. І змінювати його немає потреби. Крім того, чинна редакція Закону на сьогодні в повній мірі надає можливість передачі КРУ інформації про банківські операції особи, щодо якої здійснюється контролюючий захід, на письмовий запит, або з письмового дозволу власника такої інформації. Також в АУБ вважають, що згадані зміни в запропонованій редакції потягнуть за собою низку правових колізій. Так із зазначеного законопроекту не зрозуміло, на підставі якого документу та за який саме проміжок часу банки повинні будуть надавати інформацію стосовно операцій за рахунками підконтрольних органам державної контрольно-ревізійної служби юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Не є зрозумілим, яким чином банк повинен бути впевнений, що до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно яких запитується інформація, буде проведений контрольний захід та чому може вимагатися надання такої інформації за 30 днів до його проведення. Також у запропонованій редакції статті 62 відсутнє уточнення щодо різновиду контрольного заходу, який має бути проведений. За словами Президента АУБ, вказані колізії та невизначеність містять в собі підвищений ризик зловживань з боку працівників контролюючих органів, пов'язаних зі збором та використанням отриманої інформації, що містить банківську таємницю. Це може негативно позначитись на відносинах з клієнтами, на довірі клієнтів щодо послуг, які надаються банківськими установами. З огляду на це в АУБ наголошуть на недоцільності включення органів державної контрольно-ревізійної служби до переліку органів, які вправі у позасудовому порядку отримувати інформацію, що становить банківську таємницю.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови Національного банку України Володимира Стельмаха та Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова з обгрунтуванням необхідності законодавчого закріплення за комерційними банками права на відкриття структурних підрозділів у вигляді безбалансових відділень. Причиною такого звернення стали пропозиції НБУ виключити з діючого Закону «Про банки і банківську діяльність» визначення термінів “підрозділ банку”, “представництво банку” та “філія банку”, замість яких пропонується ввести поняття «відокремлений підрозділ». За твердженням НБУ, зазначені зміни направлені на приведення зазначеного Закону у відповідність до норм статті 95 Цивільного кодексу України, згідно якої відокремлені структурні підрозділи банку можуть існувати лише у вигляді філій або представництв. Проте, наголошують в АУБ, на сьогодні також діють норми статті 64 Господарського кодексу України, відповідно до яких банки мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи і їх діяльність регулюється самим кодексом та іншими законами (наприклад Законом України «Про банки і банківську діяльність»). Таким чином фактично існує правова колізія у законодавстві щодо видів відокремлених підрозділів, які можуть відкривати суб’єкти господарювання, у тому числі банки. В АУБ переконані, що з прийняттям запропонованих НБУ змін зазначена колізія не тільки не зникне, але й загостриться. У своєму листі до голів НБУ та парламентського Комітету Президент АУБ наголошує на недоцільності скасування структурних підрозділів банків у вигляді відділень. За його словами, на сьогодні, відповідно до чинних нормативно-правових актів, у банках вже діє понад 10000 відділень, які не мають самостійного балансу. Зокрема тільки в Ощадбанку кількість відділень перевищує 5 тисяч, в інших провідних банках кількість безбалансових установ коливається від однієї до трьох тисяч одиниць. Реалізація ж намірів НБУ вимагатиме перереєстрації цих відділень у філії, що призведе не тільки до додаткових непродуктивних витрат банків (реєстрація в НБУ, виготовлення нових печаток, вивісок, переоформлення договорів тощо), але потребуватиме переналагодження всієї системи рахунків. Зміна реквізитів клієнтів, у свою чергу, вимагатиме реєстрації нових рахунків в податкових органах та доведення їх клієнтом до всіх своїх контрагентів. Зазначена масова зміна рахунків дестабілізує не тільки безпосередньо банківську діяльність, але і всю систему розрахунків між суб’єктами економіки. В АУБ також наголошують, що навіть, якщо НБУ не вимагатиме одноразової перереєстрації відділень у філії, дія під різними назвами однакових за видами діяльності та повноваженнями підрозділів значно погіршить прозорість структури банків, що, на погляд банків, не відповідає інтересам ані клієнтів та інвесторів банків, ані наглядових органів. Окрім того в АУБ вважають, що запропоновані НБУ зміни призведуть до того, що до всіх керівників нових відокремлених підрозділів (філій), які будуть створені в наслідок реорганізації відділень, будуть висуватись однакові вимоги - як до керівника банку, не враховуючи при цьому реальних обсягів та переліку виконуваних операцій, що здійснюватимуться такою філією. З огляду на те, що на сьогодні існує проблема забезпечення керівними банківськими кадрами у регіонах України, існуючі відділення не зможуть пройти перереєстрацію із-за відсутності відповідного рівня керівників. Враховуючи зазначене та з метою усунення правової колізії діяльності відокремлених безбалансових підрозділів банків, у відповідності зі ст. 64 Господарського кодексу України, Президент АУБ звернувся до голів НБУ та парламентського Комітету з пропозиціями щодо внесенні змін до Закону “Про банки і банківську діяльність”.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Голови Національного банку України Володимира Стельмаха та Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова з обгрунтуванням необхідності законодавчого закріплення за комерційними банками права на відкриття структурних підрозділів у вигляді безбалансових відділень. Причиною такого звернення стали пропозиції НБУ виключити з діючого Закону «Про банки і банківську діяльність» визначення термінів “підрозділ банку”, “представництво банку” та “філія банку”, замість яких пропонується ввести поняття «відокремлений підрозділ». За твердженням НБУ, зазначені зміни направлені на приведення зазначеного Закону у відповідність до норм статті 95 Цивільного кодексу України, згідно якої відокремлені структурні підрозділи банку можуть існувати лише у вигляді філій або представництв. Проте, наголошують в АУБ, на сьогодні також діють норми статті 64 Господарського кодексу України, відповідно до яких банки мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи і їх діяльність регулюється самим кодексом та іншими законами (наприклад Законом України «Про банки і банківську діяльність»). Таким чином фактично існує правова колізія у законодавстві щодо видів відокремлених підрозділів, які можуть відкривати суб’єкти господарювання, у тому числі банки. В АУБ переконані, що з прийняттям запропонованих НБУ змін зазначена колізія не тільки не зникне, але й загостриться. У своєму листі до голів НБУ та парламентського Комітету Президент АУБ наголошує на недоцільності скасування структурних підрозділів банків у вигляді відділень. За його словами, на сьогодні, відповідно до чинних нормативно-правових актів, у банках вже діє понад 10000 відділень, які не мають самостійного балансу. Зокрема тільки в Ощадбанку кількість відділень перевищує 5 тисяч, в інших провідних банках кількість безбалансових установ коливається від однієї до трьох тисяч одиниць. Реалізація ж намірів НБУ вимагатиме перереєстрації цих відділень у філії, що призведе не тільки до додаткових непродуктивних витрат банків (реєстрація в НБУ, виготовлення нових печаток, вивісок, переоформлення договорів тощо), але потребуватиме переналагодження всієї системи рахунків. Зміна реквізитів клієнтів, у свою чергу, вимагатиме реєстрації нових рахунків в податкових органах та доведення їх клієнтом до всіх своїх контрагентів. Зазначена масова зміна рахунків дестабілізує не тільки безпосередньо банківську діяльність, але і всю систему розрахунків між суб’єктами економіки. В АУБ також наголошують, що навіть, якщо НБУ не вимагатиме одноразової перереєстрації відділень у філії, дія під різними назвами однакових за видами діяльності та повноваженнями підрозділів значно погіршить прозорість структури банків, що, на погляд банків, не відповідає інтересам ані клієнтів та інвесторів банків, ані наглядових органів. Окрім того в АУБ вважають, що запропоновані НБУ зміни призведуть до того, що до всіх керівників нових відокремлених підрозділів (філій), які будуть створені в наслідок реорганізації відділень, будуть висуватись однакові вимоги - як до керівника банку, не враховуючи при цьому реальних обсягів та переліку виконуваних операцій, що здійснюватимуться такою філією. З огляду на те, що на сьогодні існує проблема забезпечення керівними банківськими кадрами у регіонах України, існуючі відділення не зможуть пройти перереєстрацію із-за відсутності відповідного рівня керівників. Враховуючи зазначене та з метою усунення правової колізії діяльності відокремлених безбалансових підрозділів банків, у відповідності зі ст. 64 Господарського кодексу України, Президент АУБ звернувся до голів НБУ та парламентського Комітету з пропозиціями щодо внесенні змін до Закону “Про банки і банківську діяльність”.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з 04.10.2009 акціонерні комерційні банки зможуть існувати виключно у формі відкритого акціонерного товариства. Крім того, постійно підвищуються нормативні вимоги до розміру статутного капіталу комерційних банків. Ці обставини привертають особливу увагу менеджерів та юристів, що працюють у банківському секторі економіки, до реорганізаційних процедур, адже саме злиття, приєднання та перетворення є оптимальними шляхами виконання зазначених вимог чинного законодавства. Також не є секретом, що реорганізаційні процедури – досить складні та нечітко врегульовані чинним законодавством України, що призводить до численних конфліктів під час реорганізації компаній. Усе це робить надзвичайно актуальним проведення певних професійних заходів, спрямованих на детальне вивчення та уточнення порядку виконання реорганізаційних процедур. Відповідаючи на численні запити наших клієнтів, Центром корпоративного управління МІБ за участі Асоціації українських банків підготовлено дводенний семінар «Реорганізація банків: правові та фінансові аспекти», який надасть можливість отримати найповнішу інформацію щодо юридичних та фінансових аспектів кожної з реорганізаційних процедур (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення); практичні поради досвідчених фахівців щодо можливостей практичного застосування реорганізаційних процедур; важливу інформацію щодо вимог ДКЦПФР до здійснення реорганізаційних процедур від керівника підрозділу, який безпосередньо здійснює нагляд за дотриманням законодавства у зазначеній роботі; пакет матеріалів, який окрім підборки нормативних актів, містить методичні рекомендації та зразки основних документів, що складаються під час здійснення реорганізаційних процедур, зокрема, договір про злиття, розподільчий акт, пояснення щодо формули обміну акцій тощо. У програмі семінару братимуть участь: Сугоняко Олександр Анатолійович – президент Асоціації українських банків, Окунєв Олександр Йосипович – директор Центру корпоративного управління МІБ, досвідчений фахівець в галузі корпоративного права; Хохлова Наталія Віталіївна - заступник начальника управління корпоративних фінансів ДКЦПФР; Катаєв Андрій Володимирович - консультант з питань фінансів консалтингової компанії "Група корпоративного розвитку" (створена за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC)), к.е.н., доцент; представник Національного банку України. Попередня програма семінару розміщена на сайті http://iib.com.ua/actionopen.asp?cid=525&act=588 Додаткову інформацію можна отримати у менеджера по роботі з клієнтами Міжнародного інституту бізнесу – Інни Науменко - за тел. (044) 228-87-59(прямий), 456-37-00, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Компанія з управління активами «Родовід Ессет Менеджмент» планує створити 6 інвестиційних фондів. За словами генерального директора компанії Юрія Савицького, три інвестиційних фонди будуть створені вже у 2008 році. «Ймовірніше, цього року будуть зареєстровані три відкритих пайових інтервальних фонди, тоді як три корпоративних – в 2009 році», - розповів Юрій Савицький. За його словами, продаж інвестсертифікатів фондів планується здійснювати через мережу відділень РОДОВІД БАНКу, який сьогодні представлений у всіх регіонах України. «Сьогодні мережа відділень банку перевищує 150 точок. Наша конкурентна перевага – близькість до клієнтів, які зможуть у відділеннях РОДОВІД БАНКу дізнатися про можливість стати інвестором, придбати сертифікати, отримати грамотну консультацію співробітника банку», - зазначив Юрій Савицький. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку видала ТОВ «Родовід Ессет Менеджмент» ліцензію №397861 від 08.04.2008 р. на здійснення професійної діяльності з управління активами. ТОВ «Родовід Ессет Менеджмент» є членом Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), що об’єднує вітчизняні компанії з управління активами. Статутний фонд компанії складає 15 млн гривень, що дозволяє управляти активами на суму 750 млн. гривень.
З нагоди Дня банківських працівників керуючий Харківської обласної філії Укрсоцбанку Ігор Калініченко отримав подяку Харківського міського голови за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм,особистий внесок у розвиток банківської системи. Про це повідомила прес-служба банку.
Завдяки вмілому керівництву Ігора Івановича Харківська обласна філія Укрсоцбанку міцно утримує позиції регіонального лідера. Як фахівець високого класу Ігор Калініченко у своїй діяльності дотримується принципів професіоналізму та відповідальності й докладає всіх зусиль задля розвитку філії та максимального задоволення попиту клієнтів на високоякісні банківські послуги.
В рамках развития программы АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" по кредитованию населения на покупку объектов жилой недвижимости на первичном рынке Львовский филиал осуществляет деятельность фонда финансирования строительства. Функционирование данного фонда обеспечивает своевременное сооружение объектов жилищного строительства в пределах привлеченных средств доверителей и получения ими в собственность конкретного объекта инвестивання. Деятельность фонда финансирования строительства регулируется законом "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью" №987-IV от 19 июня 2003 года.
Львовский филиал АБ "Брокбизнесбанк" предоставляет кредиты физическим лицам на покупку жилья в доме, который сооружается по адресу: Львовская обл., г. Львов-Винники, ул. Ивасюка,3 (пятиэтажный 60-ти квартирный дом). По данному объекту: Генеральный заказчик – ООО”Гал-Дом”, Генеральный подрядчик – ОАО”Николаев-Львовский комбинат строительных конструкций”. Управитель фонда финансирования строительства – Львовский филиал АБ”БРОКБИЗНЕСБАНК”. Запланированный срок введения в эксплуатацию объекта - октябрь 2008 года.
АКБ «Форум» уделяет значительное внимание финансированию отечественного бизнеса, о чем свидетельствует увеличение кредитного портфеля корпоративных клиентов банка. Так, с начала года портфель корпоративных клиентов вырос более чем на 147 млн грн и сегодня превышает 7,5 млрд грн, из которых 3,6 млрд грн приходятся на Киевский филиал и столичные отделения. Банк «Форум» предлагает обширный ряд услуг по финансированию бизнеса: проектное финансирование, инвестиционный кредит, кредиты на пополнение оборотных средств, кредитную линию, овердрафт, кредиты на покупку коммерческой недвижимости, авто и многое другое. Акционерный коммерческий банк «Форум» создан в 1994-м году и входит в группу крупнейших банков Украины. По состоянию на 1 мая 2008-го года размер чистых активов банка составил 15 584,3 млн. грн., кредитный портфель — 10 118,3 млн. грн., валюта баланса — 21 267,7 млн. грн., балансовый капитал — 1 360,8 млн. грн., чистая прибыль за январь – май 2008-го года составила 14 млн. грн.
«На сьогодні офіційний курс національної валюти і курс для готівкового та безготівкового обміну разюче відрізняються, і можна говорити, що без активної участі НБУ на ринку переважання продажу іноземної валюти неминуче тисне на курс гривні», - вважає заступник голови правління-начальник Казначейства ВАТ «РОДОВІД БАНК» Олександр Соболєв. На його думку, в короткотривалій перспективі буде протестовано рівень 4,70 гривні за долар США на міжбанківському ринку. «Корекція офіційного курсу дається достатньо важко – ще міцна пам'ять про той резонанс, який був викликаний ревальвацією трирічної давнини», - заявляє Олександр Соболєв.
На думку експерта РОДОВІД БАНКу, посилення гривні підтверджує ту тезу, що з точки зору розміщення коштів кращою є, як і раніше, національна валюта: за чотири місяці цього року готівковий долар США втратив 5%.
Однак подальше посилення гривні вкрай малоймовірне, тим більше такими темпами, і з точки зору диверсифікації ризиків курсових коливань краще виглядає кошик заощаджень в різних валютах.
21 травня поточного року НАДРА БАНК провів прес-конференцію, на якій пріоритетом роботи банку у 2008 році визначено культуру та якість обслуговування клієнтів. Саме на це спрямовано стратегічний проект НАДРА БАНКУ під назвою «Культура та якість сервісу». Метою даного проекту є формування в клієнтів банку винятково позитивних емоцій від наданого їм сервісу. Ігор Гіленко, Президент НАДРА БАНКУ, зазначив: «Уже більше року минуло відтоді, як стартував повномасштабний ребрендинг НАДРА БАНКУ. За цей час ми чимало зробили. Наприклад, було створено понад десять нових зручних і цікавих продуктів для наших клієнтів. Близько 200 відділень банку переоформлено в новому стилі. У два рази збільшилася кількість менеджерів з обслуговування клієнтів, було проведено понад 1000 тренінгів для персоналу. Завдяки активній роботі якість сервісу за даний період значно покращилася, але клієнти ставлять перед нами усе нові й нові вимоги. Тому ми розроблюємо й впроваджуємо нові проекти і цей рік оголошуємо в НАДРА БАНКУ Роком культури та якості сервісу». Для реалізації стратегічного проекту «Культура та якість сервісу» у НАДРА БАНКУ розроблено цілу систему заходів, спрямованих на розвиток і мотивацію співробітників відділень і банку в цілому, виховання в них корпоративного духу і, як результат, підвищення культури обслуговування клієнтів. Основою проекту, що буде реалізовуватися упродовж усього року, є навчання і розвиток персоналу. Про рівень підготовки співробітників тепер, зокрема, будуть інформувати навіть їхні бейджи. На бейджах у вигляді квіток НАДРА позначено кількість тренінгів, які пройшли співробітники, що стане свідченням їхньої готовності надавати клієнтам найкращий сервіс. «Стандарти сервісу ми створювали спільними зусиллями усієї команди НАДРА БАНКУ. Вони ґрунтувалися на кращому досвіді менеджерів, що обслуговують клієнтів. Такий підхід дозволяє стандартам обслуговування органічно влитися в схему щоденної роботи співробітника відділення і допомагає йому зрозуміти сутність високої культури обслуговування», – зазначила Оксана Кірієнко, Віце-президент НАДРА БАНКУ. НАДРА орієнтується на постійну активну комунікацію зі своїми клієнтами. Її суть полягає в тому, що клієнти мають можливість виражати свою думку й враження від наданих послуг різними способами. У відділенні банку це можна зробити за допомогою дошки вражень, оцінивши роботу окремої площадки продажів. Клієнт також може цілодобово зв'язатися з Контактним центром, скориставшись спеціальним телефоном у відділенні або подзвонивши з дому. А користувачам мережі Інтернет надається можливість поділитися своїми враженнями через сайт НАДРА БАНКУ. Крім цього, можна надіслати лист поштою. Інформація про всі канали зворотного зв'язку розміщена у відділеннях банку і доступна кожному клієнтові. Усі звертання, які надійшли до фінустанови, уважно аналізуються, після чого формується чітка картина про стан і динаміку якості сервісу в банку.
Підписка на новини АУБ
Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.