Банк «Хрещатик», как платежный агент выпуска облигаций местного займа г. Донецка серии «В» провел выплату процентов по облигациям за пятнадцатый купонный период (11.01.2009-10.04.2009). Выплата проведена 13 апреля 2009 года своевременно и в полном объеме соответственно информации о выпуске облигаций местного займа города Донецка 2005 года.
Журнал «Золотий резерв», № 6, 2009 р.
На думку президента АУБ, заручниками нинішньої кризи стали три взаємопов’язані суб’єкти: вкладник – банкір – позичальник
Півроку економічної кризи в Україні доводить, що нинішня система влади, на жаль, не здатна до антикризових заходів. Чиновники не спроможні з’ясувати причини кризи, а отже, й розробити план виходу з неї – вважає Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків. Ба більше, він переконаний, що не банки створили проблеми вітчизняної господарки, а навпаки – наша економіка зумовила негаразди в банківській системі. Чому? І головне – що потрібно зробити, щоби подолати галузеву кризу? Про це пан Сугоняко розповів в інтерв’ю «Золотому резерву».
– Пане Сугоняко, ви розкритикували прийняття Верховною Радою в першому читанні закону, відповідно до якого хлібопекарським підприємствам пролонгують кредити та реструктуризують боргу за валютними кредитами на умовах курсу долара США, що був чинним на момент укладання угод. Чому ви проти цього закону?
– Чи не єдиний депутат, який виступив проти цього законопроекту, – Станіслав Аржевітін, голова ради АУБ. Він був вражений, що цей документ підтримали не тільки комуністи чи проурядова фракція, яка висунула його, а й партнери Аржевітіна по фракції. На його запитання вони відповідали: «Ну, так, ти правий, але люди не зрозуміють цього...» Через популізм депутати проголосували не як відповідальні політики, а як пристосуванці.
Що ж сталося? По суті, на соціальній демагогії пролобіювали локальні інтереси невеличкого сегменту вітчизняного бізнесу, окремої групи підприємців. Запитання: чому вони брали валютні кредити? Чому із тими врожаями зернових, котрі маємо в Україні, опинилися в таких валютних боргах? Ці кошти потрібні були на природний здоровий хліб? Чи на всілякі штучні добавки, консерванти, модифікатори, розрихлювачі, якими сьогодні труять усіх нас? Для чого валютні кредити на обігові кошти, коли нікуди подіти своє зерно?
Що ж маємо тепер? За прийняття цього законопроекту згодом доведеться розраховуватися всім, бо витрати покладено на кожного, хто платить податки. Крім того, оскільки рішення є інфляційним, воно вдарить, перш за все, по найбідніших, адже знецінення грошей зачіпає насамперед їх. При цьому це ще й уплине на курс. Ось ціна популізму наших політиків. Логічно, далі будуть спроби пролобіювати аналогічні преференції для м’ясопереробної, молочної, транспортної, будівельної й інших галузей. Але якщо так зробити, то збитки становитимуть приблизно 150 млрд дол. – це половина нашого бюджету!
– ЗМІ дуже часто повідомляють про начебто значне зростання прибутків банківської системи в січні 2009-го порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як можете прокоментувати такі факти?
– Штучне «зростання» (доходи збільшилися на 5,4 млрд грн, або на 76%, видатки – на 4,2 млрд грн, або на 72%) є наслідком нинішньої системи обліку, за якої всі валютні активи та пасиви банків переоцінюють згідно зі змінами офіційного курсу гривні з віднесенням на відповідні дохідні або видаткові рахунки.
Таким чином, банки одноразово віднесли на доходи нереалізований (майбутній) прибуток від переоцінки загальної суми валютних кредитів без урахування термінів їх погашення. АУБ закликає владні структури внести відповідні зміни до податкового законодавства, які унеможливили б нарахування податків на нереалізовані доходи від курсових коливань.
– А як ставитеся до того, що останнім часом чимало людей вважають винуватцями кризи саме банки?
– Так, нині влада хоче уникнути власної відповідальності за економічну скруту, прагне «перевести стрілки», звинувачуючи банки в усіх бідах. Інша проблема – чимало людей з різних причин не здатні повертати позики. І це проблема не тільки їхня, а й банків, держави, всього суспільства. І вирішувати її мають на державному рівні, а не банки самотужки.
Кредит – це не подарунок, не «шара», як багато хто сподівався, а боргове зобов’язання. За своє життя жодного разу не брав кредиту. Адже знаю, що це ризик: завжди імовірна ситуація, коли ти не зможеш розрахуватися. Подобається нам тепер чи ні, але це був вільний вибір кожної людини. З іншого боку, це, як у вислові Конфуція: «Правитель – вітер, піддані – трава. Куди вітер подме, туди трава й похилиться». Влада не попереджала людей і теж мусить нести відповідальність.
Зараз усі ми в кризі. Нам необхідне взаєморозуміння, солідарність між кредитором і позичальником. Окрім суто економічного, має бути і суто людське ставлення до проблеми. Банкір так само не повинен переходити моральну межу та порушувати закон, як і позичальник. Єдине – останній мусить пам’ятати, що установа не може подарувати йому кошти. Адже вони насправді не належать їй. Це ресурси, залучені в таких самих, як позичальник, громадян – вкладників, у підприємств, у закордонних кредиторів, яким слід їх повернути, як повинна зробити це й та людина, яка взяла кредит.
Коли позичальники не виконують зобов’язань, вкладники масово забирають депозити, а нові ресурси не надходять, банки змушені вишукувати додаткові шляхи, щоби забезпечити повернення коштів своїм вкладникам, іншим кредиторам. Тому в окремих випадках дехто мусить підвищувати ставки за кредитами. Маємо трьох взаємопов’язаних суб’єктів, це: вкладник – банкір – позичальник. І всі стали заручниками нинішньої кризи. Проте не вони довели до неї. Відповідальність тут на наших політичних вождях.
– На вашу думку, що треба робити, щоби розв’язати проблему з неповерненням кредитів?
– Ну, по-перше, якщо уряд справді хоче допомогти позичальникам, нехай створить державний фонд чи підприємство, щоби викупити в банків усі проблемні й таким чином закрити питання. Нехай вибере іпотечні кредити цілком неплатоспроможних людей, яких не багато, і візьме на себе їхній борг перед банками хоча б за рік чи два.
По-друге, вихід із кризи треба шукати на всіх рівнях: банківської системи, НБУ, макроекономічному та політичному. Один із серйозних системних негараздів – курс. У ньому концентрується і локальний рівень, і системний (НБУ), і макроекономічний. Курс на 70% визначають структура нашої економіки, стан торгівельного балансу. І лише на 30% – дії НБУ. Нацбанк не є незалежним від впливу наслідків політичного курсу влади, зокрема й в експортно-імпортній сфері. У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, якому властивий суттєвий дисбаланс між експортом і імпортом.
Не банки створили проблеми в господарці держави. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади, курс, через стимулювання споживання в борг, падіння промислового виробництва тощо.
– Чи має АУБ власні пропозиції, як подолати наслідки кризи?
– Так, ми розробили низку відповідних пропозицій. Зокрема, АУБ запропонувала Верховній Раді та Кабінету Міністрів створити комплексну програму державної підтримки соціально-незахищених верств населення, що має включати:
визначення критеріїв неплатоспроможності домашніх господарств;
визначення домогосподарств, на які поширюється державна підтримка;
визначення кредитів, на які поширюється державна підтримка, та річної суми платежів за ними;
визначення видів державної підтримки (викуп державою проблемної кредитної заборгованості; надання матеріальної допомоги для погашення заборгованості; надання компенсації на сплату відсотків за реструктуризованими кредитами тощо);
Аби реалізувати таку програму, АУБ закликає розробити та прийняти закон про відновлення платоспроможності домашніх господарств і передбачити у змінах до Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» кошти для підтримки неплатоспроможних позичальників-фізичних осіб.
Асоціація українських банків написала проект такого закону і подала його на розгляд у профільні комітети Верховної Ради України.
– А що потрібно, щоби стабілізувати валютно-обмінний курс?
– Ми пропонуємо такі кроки:
введення обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів;
скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами;
посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, визначивши, що в першочерговому порядку іноземну валюту продають для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту, перелік якого слід затвердити законом;
звільнення від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі банками іноземної валюти для погашення позичальниками – фізичними особами заборгованості за валютними кредитами.
Окрім цього, АУБ пропонує НБУ гарантувати рефінансування банків на суму реструктуризованої кредитної заборгованості, що не забезпечена державною підтримкою; не вважати фактом надання нових валютних кредитів заміну позичальників у разі добровільного взяття зобов’язань за кредитними угодами третьою стороною; тимчасово, до стабілізації економічного стану, дозволити банкам при формуванні резервів під кредитні операції враховувати вартість забезпечення за ринковою ціною, що склалася станом на 01.10.2008 року;
продовжити практику проведення цільових аукціонів з продажу іноземної валюти для погашення фізичними особами валютних кредитів за офіційним курсом НБУ, забезпечити рівний доступ усіх банків до участі в цільових аукціонах.
Усі ці й інші пропозиції ми передали у профільні комітети Верховної Ради України. Тепер триває робота з їх упровадження.
Журнал «Золотий резерв», № 6, 2009 р.
UniCredit Group, в состав которой входит Укрсоцбанк, предоставит 1 миллион евро благотворительной помощи пострадавшим от землетрясения в Абруццо (Италия). Об этом сообщила пресс-служба банка.
UniCredit Group сопереживает всем жертвам трагедии в Абруццо и,
подтверждая свою социальную позицию, выделяет 1 млн. евро на оказание помощи региону. В эту инициативу вовлечены все 170 000 сотрудников Группы в 22 странах, где она присутствиет.
Сотрудники UniCredit Group и, в частности, Укрсоцбанка имеют возможность добровольно пожертвовать средства на помощь Абруццо, эквивалентную стоимости одного рабочего часа.
UniCredit Group координирует свои действия в соответствии с активностью участников банковского рынка Италии и социальных организаций.
Теперь в любом отделении ПриватБанка можно забронировать и оплатить авиабилеты
Воспользоваться услугой бронирования и оплаты билетов на авиационные рейсы компании «Аэросвит» теперь можно в любом отделении ПриватБанка. Новая система онлайн-бронирования позволяет в считанные минуты выбрать необходимый рейс как внутри страны, так и за рубеж, забронировать и оплатить билеты без дополнительных комиссий и затрат. Получить билетную книжку «живьем» можно прямо перед вылетом в любой кассе компании «Аэросвит», предъявив банковский чек об оплате. Оплатить авиапутешествие в ПриватБанке можно как пластиковой картой, так и наличными.
«Сегодня покупка авиабилетов онлайн становится нормой во всем мире, но наши клиенты сегодня могут воспользоваться самым современным сервисом не только через Интернет банк Приват24, но и в любом отделении, офисе ПриватБанка. Если вы планируете авиапутешествие, зачем тратить время на поиск авиакассы, очереди и поиск необходимого рейса. Наши отделения всегда под рукой, а современные технологии и квалифицированный персонал позволят сделать покупку авиабилетов приятной процедурой» - от метил Предсдеатлеь Правления ПриватБанка Александр Дубилет. На первом этапе реализации проекта в отделениях ПриватБанка можно приобрести билеты на рейсы одного из крупнейших национальных перевозчиков компании «Аэросвит», но в ближайшее время список авиакомпаний дополнится другими региональными, национальными и международными авиаперевозчиками.
Пресс-служба ПриватБанка
Агентство «Кредит-Рейтинг» присвоило ОАО «БГ БАНК» рейтинг надежности банковских вкладов на уровне «4» (высокая надежность).
Согласно официальной методологии агентства «Кредит-Рейтинг», основными критериями определения рейтинга надежности банковских вкладов является ликвидность банка, структура и стабильность ресурсной базы, диверсификация и качество активов, наличие поддержки и возможности привлечения ресурсов, а также степень чувствительности банка к возникновению неблагоприятных экономических или политических рисков.
Присвоенный БГ БАНКУ высокий рейтинг надежности банковских вкладов основывается на основных показателях Банка, которые являются выше средних значений по рынку, политикой банка в период кризиса. Отдельным фактором положительной оценки ликвидности является поддержка акционерами ликвидности Банка.
БГ БАНК зарегистрирован в августе 2001 года. С октября 2007 года БГ БАНК является частью группы Банк Грузии, которая владеет* 99,35% акций банка.
БГ БАНК – универсальный банк, который оказывает полный спектр услуг для корпоративных и частных клиентов. Активы банка на 31 января 2009 года составляли 1 413,02 млн. грн. Клиентская база банка на 31.01 2009 года - более 90 000 текущих счетов клиентов, среди которых более 18 480 текущих счетов юридических лиц и более 71 957 текущих счетов физических лиц. Сеть БГ БАНКА насчитывает 20 отделений и региональных дирекций в Киевской, Одесской, Ивано-Франсковской, Львовской, Черкасской, Харьковской областях Украины а также в г. Кривой Рог.
*По состоянию на 30.06.2008 года*По состоянию на 30.06.2008 года.
www.bgbank.com.ua
Банк Грузии – лидирующий универсальный банк, предоставляющий услуги в Грузии, Украине и в Беларуси, является лидером по размерам активов, капитала, кредитного и депозитного портфелей. Доля рынка Банка Грузии по размерам активов составляет 32.9% (согласно данным НБГ на 31.12.2008). Филиальная сеть Банка Грузии насчитывает 141 точку. Клиентская база банка – более 856,000 розничных и 139,000 корпоративных текущих счетов. Банк оказывает полный спектр услуг в сфере розничного банкинга, корпоративного и инвестиционного банкинга для своих клиентов в Грузии. Банк также предоставляет широкий ряд розничных и корпоративных услуг по страхованию своей дочерней компании Aldagi BCI, а также услуги по управлению активами и имуществом.
Банку присвоены позитивные рейтинги агентствами такими агентствами, как Standard & Poor’s, Moody’s и Fitch Ratings
Standard & Poor’s B/B
Moody’s B3/NP (FC) & Ba3/NP (LC)
Fitch Ratings B/B
www.bog.ge
По состоянию на 01.04.09 года «Мегабанк» обслуживает 28 тысяч пенсионеров и 57 тысяч получателей социальной помощи в 25 регионах Украины. За 1 квартал 2009 года их количество увеличилось на 1 200 пенсионеров и 2 600 получателей социальной помощи. За отчетный период «Мегабанком» было проведено социальных выплат на 89 млн. гривен, что на 38 млн. гривен или 56% больше чем за аналогичный период прошлого года.
«Пенсионеры и получатели социальной помощи в «Мегабанке» имеют возможность воспользоваться услугами бесплатного открытия счета (с оформлением платежной пластиковой карты или сберегательной книжки), бесплатной выплаты денежных средств со счета и начисления 12 % годовых за остаток на текущем счете. Кроме того, для пенсионеров, которые получают пенсию через счета открытые в «Мегабанке» действует система лояльности – дополнительно 0,3% годовых к действующей процентной ставке при размещении средств на депозит.» - сообщила начальник управления вкладных операций и платежей физических лиц Мария Безунова.
Как сообщалось ранее, 9 декабря 2008 года конкурсная комиссия Пенсионного фонда Украины по отбору банков, в которых при согласии пенсионеров и получателей социальной помощи могут открываться счета для выплаты пенсий и денежной помощи приняла решение продолжить действие договора с «Мегабанком» на 2009 год.
Справка: ОАО «Мегабанк» (http://www.megabank.net) – это универсальный банк, предоставляющий полный спектр финансовых услуг для корпоративных и частных клиентов и действует на рынке банковских услуг с 1990 года. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тысяч клиентов, среди которых 85 тысяч пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 года чистые активы банка составили 2,9 млрд. грн., кредитный портфель - 2,3 млрд. грн., прибыль за 2008 год - 22 млн. грн.
10 апреля 2009 года состоялось торжественное открытие отделения ОАО КБ «Промэкономбанк» в г. Винница в Центральном Винницком универмаге по адресу: пл. Гагарина, 2, телефон (0432) 66-04-73.
Клиенты данного отделения могут воспользоваться всеми видами банковских услуг: разместить депозит под выгодные проценты, произвести расчетно-кассовое обслуживание, обменять валюту по выгодному курсу и заказать платежную карту. На открытии присутсвовало руководство универмага, гости, Государственное Винницкое телевидение и газета «Мiсто». Представители администрации банка перерезали праздничную ленточку и поздравили коллег с открытием.
Как отметила Заместитель Председателя Правления по развитию розничного бизнеса Лариса Латыпова: «Мы уверены, что наше отделение будет решать все банковские вопросы для горожан. Наше качество и оперативность обслуживания, а также огромный опыт поможет клиентам разобраться во всех финансовых задачах» .
Винницкое отделение работает с 9 до 19 часов с понедельника по пятницу, суббота и воскресенье выходные дни.
Краткая справка о банке:
ОАО КБ "Промэкономбанк" основан в 1993 году. ОАО КБ "Промэкономбанк" позиционирует себя как банк, ориентированный на удовлетворение базовых финансовых потребностей частных лиц и предприятий малого и среднего бизнеса.
Отделения банка расположены в столице Украины - Киеве, в крупнейших городах общенационального масштаба - Донецке и Днепропетровске, Харькове, Запорожье, а также Черкассах и Краматорске.
В 2006 г. ОАО КБ «Промэкономбанк» стал ассоциированным членом международной платежной системы VISA International. В связи с этим Банк получил возможность эмитировать международные платежные карты Visa Gold, Visa Classic, Visa Business Electron, Visa Electron и неперсонализированные карты Visa Electron Instant Issue. Интересы Банка в платежной системе VISA International представляет ЗАО «ПУМБ».
Представительство банка в Интернете: www.peb.com.ua
Київ. 13 квітня. — Райффайзен Банк Аваль запропонував клієнтам — користувачам пакету «Оптимальний» безстроковий вклад на вимогу «Універсальний».
Як повідомили у департаменті продуктів та маркетингу для приватних клієнтів банку, умовами вкладу передбачено готівкове або безготівкове поповнення рахунку, часткове або повне зняття коштів без штрафних санкцій та без втрати нарахованих відсотків. Щомісяця до основної суми вкладу додаються нараховані відсотки — до 12% річних в гривні, до 7,5% — у доларах США та до 3,5% — в євро.
Клієнти — користувачі пакету «Оптимальний» також можуть розмістити свої кошти на строковому вкладі «Заощадження» (терміном на 3, 6 місяців та один рік плюс один день) на спеціальних умовах — із підвищеними процентними ставками до 19% річних у гривні, до 11% — в доларах США та до 8% — в євро.
За цими вкладами надаються такі додаткові послуги як можливість поповнення депозитів із карткових рахунків через мережу центрів самообслуговування, встановлення постійного доручення на поповнення вкладу з поточного (в тому числі карткового) рахунку за допомогою системи Direct Debit, отримання виписки та інформації про залишок коштів по депозитному рахунку в кіосках самообслуговування.
Більш детальна інформація про послуги та сервіси, пропоновані у пакеті банківських послуг «Оптимальний», розміщена на корпоративному сайті Райффайзен Банку Аваль (www.aval.ua) у розділі: "Приватним особам/ Пакет «Оптимальний».
№ 10-06/0255 від 13.04.2009
Міністру економіки України
п. ДАНИЛИШИНУ Б.М.
Щодо Методики розрахунку і порядку
використання плати за оренду державного майна
на додаток до листа АУБ № 10-6/0202 від 26.03.09
Шановний Богдане Михайловичу !
З цим висловлюємо Вам свою повагу, бажаємо успіхів у Вашій діяльності та звертаємося до Вас із наступного питання.
27.12.2006 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1846 Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, якою в пункті 3 Додатку 2 для фінансових установ та банкоматів було змінено орендну ставку за використання нерухомого державного майна з 15% на 30% від вартості майна, визначеного шляхом незалежної оцінки.
В умовах сьогоденної кризи, у зв’язку з використанням орендованого нерухомого державного майна, це питання для комерційних банків є найактуальнішим. Наразі склалася ситуація, в умовах якої ціни на нерухомість значно зменшилися та ринок нерухомості в Україні взагалі знаходиться в „періоді застою”.
За період дії нових ставок для деяких банків означене підвищення призвело до вимушеного зменшення орендованих площ, і, як наслідок, до погіршення умов обслуговування клієнтів та роботи банку в цілому.
При вирішенні цієї проблеми слід звернути увагу на її економічний аспект. За ставкою 30% кожен орендар – фінансова установа - кожні три роки фактично сплачує орендодавцю повну вартість орендованого майна, в той час як загальний строк експлуатації нерухомого майна на практиці становить не менш 30 років. Цілком очевидно, що подібний підхід з економічного боку є абсурдним. Зрозуміло, що такі суми орендної плати можна сплачувати лише з надприбутків, яких на сьогоднішній день, на жаль, банки не отримують. Невиправдано великі витрати, що пов’язані з орендою державного майна, негативно впливають на фінансові результати банків і, як наслідок, зменшують їх регулятивний та балансовий капітал.
З приводу підвищення орендної плати АУБ листом від 22.02.2007 р. № 15-06/0079 зверталася до Прем'єр-міністра України п.Януковича В.Ф. Але, на жаль, питання зменшення орендної плати тоді вирішено не було. Більше того, Фонд державного майна України листом від 03.04.2007 р. № 10-16-5351, посилаючись на вказану вище постанову Кабінету Міністрів України не надав ніяких ні обґрунтувань, ні пояснень щодо мотивів підвищення орендної плати для банківських установ у 2 рази.
У зв'язку з вказаним вважаємо, що при підготовці внесення до Методики змін щодо підвищення орендної ставки відповідне економічне обґрунтування такого підвищення не здійснювалося.
З огляду на викладене, та зважаючи також на зниження доходності банківських установ і їх збиткову в умовах кризи діяльність (за І квартал 2009 року збитки більше 2 млрд.грн.), просимо Вас розглянути та ініціювати питання щодо повернення до ставки оренди за використання нерухомого державного майна для фінансових установ та банкоматів у розмірі 15%, змінивши відповідно пункт 3 Додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.
Просимо розглянути. У зв`язку із звернення комерційних банків, для яких прийняття внесеної пропозиції є актуальним, підтримка банківських установ з боку органів державної влади буде важливим чинником виходу країни із економічної кризи. Сподіваємося на розуміння у вирішенні зазначеного питання і подальшу плідну співпрацю.
Ваша відповідь буде доведена до комерційних банків України.
З повагою
Президент Асоціації О. СУГОНЯКО
Рибалка Ю.І.
517-82-58
№10-07/0254 від 13.04.2009
Директору департаменту
готівково-грошового обміну
Національного банку України
п. ДАЩЕНКУ О.В.
На Ваш №11-212/1032-3821
від 16.03.2009 р.
Шановний Олегу Володимировичу !
Асоціація українських банків у відповідності до Вашого звернення 19.03.2009 р. надіслала членам Ради з питань охорони при АУБ Ваш лист щодо систем відеоспостереження та вимоги до них для розгляду з відповідними зацікавленими, що мають відношення до цих питань з проханням розглянути їх і надати ґрунтовні зауваження та пропозиції. Додатково це питання було розглянуто також 02.04.2009 р. під час засідання Ради з питань охорони при АУБ за участі представників 8 провідних банків України: ВАТ "Райффайзен банк Аваль", АБ “Експрес-Банк”, ВАТ КБ “Надра”, ВАТ “Ощадбанк”, ВАТ “Сведбанк”, АКІБ “Укрсиббанк”, ВАТ КБ “Укргазбанк”, ВАТ “Укрексімбанк”.
Банківські установи розглянули вимоги до систем відеоспостереження, розроблені ДНДЕКЦ МВС України та зазначають, що питання протидії злочинним посяганням на об’єкти банківської системи відповідають вимогам сьогодення та на теперішній час відповідні заходи впроваджуються в установах банків.
Разом з тим, вони вказують на те, що цей документ не повинен сприйматися як обов’язкові вимоги до систем відеоспостереження для установ банків. Зазначена у ньому інформація може бути використана в якості рекомендацій при впровадженні цих систем. Надана інформація не є новиною для фахівців підрозділів безпеки банків. Крім того, на думку банківських установ, на сьогодні, в умовах кризи, використання систем відеоспостереження з такими характеристиками (FullHD-1080p50fps) є дорогим задоволенням для українських банків. Рахуючи обладнання установ банків системами відеоспостереження важливою складовою частиною технічного захисту, банківські установи звертають увагу на ті вимоги, що висуваються, зокрема, Державною службою охорони при МВС України до зазначених систем у банківських установах та зазначають, що якщо ДСО в змозі технічно виконати облаштування приміщень банків системами, згідно тих вимог, які вона висуває, та вартістю приблизно 5 тис. грн., то банківські установи будуть з радістю співпрацювати з нею в цьому напрямку.
Взагалі питання вибору конфігурації та виду системи відеоспостереження повинно відноситися до компетенції банків і ні в якому випадку не може нав’язуватись зверху або іншими відомствами. На сьогодні це чітко визначено в Положенні про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затвердженому постановою Національного банку України від 29.12.2007 року №493.
Варто також зазначити, що системи відеоспостереження не забезпечують безпеку працівників, майна та цінностей банків від злочинних посягань. Системи відеоспостереження з архівацією, чи без неї, для злочинців не мають значення, тому, що професіонали при нападі вживають заходи для свого знеособлювання. В даний час відсутня також інформація про те, що з допомогою системи відеоспостереження якогось банку знайдено та притягнуто до відповідальності злочинця, а банку відшкодовані збитки.
В умовах складної криміногенної обстановки та обмеження фінансових можливостей банків їх основні зусилля повинні бути зосереджені на захисті працівників та цінностей банку шляхом облаштування відповідними відгороджувальними конструкціями робочих місць касирів. Такий підхід дасть можливість захистити життя і здоров’я працівників банку від злочинних посягань.
Зважаючи на проблему вимог до систем відеоспостереження, АКБ “Трансбанк” запропонував також свій варіант вимог до них, який додається.
Просимо розглянути.
Додаток: вказане на 2 аркушах.
З повагою
Президент АУБ О.СУГОНЯКО
Рибалка Ю.І.
517-82-58
№10-06/0256 від 13.04.2009
Начальнику Департаменту
Державної служби охорони
при МВС України
п. ГРИЦАКУ В. М.
На Ваш № 10-06/0183
від 20.03.2009 р.
Шановний Віталію Миколайовичу !
Асоціація українських банків, ідучи назустріч Вашим побажанням неодноразово пропонувала Вам обговорити питання, що мають взаємний інтерес.
При цьому, у проект порядку денного наради АУБ кожного разу, не зважаючи на їх попередній розгляд та надані, зокрема, Національним банком України, за погодженням із членами Ради із питань охорони при АУБ, включала запропоновані Вами питання, які, до речі, у Ваших листах постійно змінювались. Таким чином Ви мали можливість винести їх на розгляд представників банківської спільноти та почути їх думку з тим, щоб разом прийняти відповідні необхідні рішення. Але цього не трапилось, оскільки Департамент постійно змінював свою позицію та відхиляв пропозиції АУБ.
Більше того, дивує в останньому листі Ваше посилання на стислі терміни організації зустрічі, в той час як листування з вказаних питань розпочалась ще у грудні 2008 року, а остання пропозиція АУБ про проведення зустрічі 26.03.2009 року була запропонована АУБ вдруге листом від 20.03.2009 тільки тому, що лист АУБ від 02.03.2009 р., переданий Вам через працівника чергової частини про проведення зустрічі 12.03.2009 р., за повідомленням Ваших працівників начебто Вами отриманий не був. Але ж питання у проекті порядку денного не мінялись з грудня 2008 року.
Про все це Вам детально було повідомлено в листах від 02.03.2009 р. № 10-06/0132 та № 10-06/0183 від 20.03.2009 р. і знову повертатись до цього немає сенсу.
На жаль, запропонований АУБ прозорий розгляд питань охорони банківських установ не знайшов з Вашого банку відгуку, як і питання підтримки відновлення роботи Координаційної Ради, затвердженої наказом МВС України № 96 від 29.03.2007 року.
Повідомляємо також, що всі Ваші пропозиції своєчасно були доведені до членів Ради з питань охорони при АУБ та розглянуті на засіданні Ради 02.04.2009 р.
На засіданні представники банківських установ із питань охорони в черговий раз підтвердили, що всі питання, вказані у Ваших листах відповідають вимогам сьогодення та, враховуючи їх важливість на теперішній час, впроваджуються у банківських установах у межах можливостей, пов`язаних із кризою, про що Вам уже повідомлялось.
Щодо вимог до систем відеоспостереження, розроблених ДНДЕКЦ МВС України, то вони вказують на те, що цей документ не повинен сприйматися як обов’язкові вимоги до систем відеоспостереження для установ банків. Зазначена в ньому інформація може бути використана в якості рекомендацій при впровадженні цих систем. Надана інформація не є новиною для фахівців підрозділів безпеки банків. Крім того, на думку банківських установ, на сьогодні, в умовах кризи, використання систем відеоспостереження з такими характеристиками (FullHD-1080p50fps) є дорогим задоволенням для українських банків. Рахуючи обладнання установ банків системами відеоспостереження важливою складовою частиною технічного захисту, банківські установи звертають увагу на ті вимоги, що висуваються, зокрема, Державною службою охорони при МВС України до зазначених систем та зазначають, що якщо ДСО в змозі технічно виконати облаштування приміщень банків системами, згідно тих вимог, які вона висуває, та вартістю приблизно 5 тис. грн., то банківські установи будуть з радістю співпрацювати з нею в цьому напрямку.
З урахуванням викладеного, враховуючи нагальну необхідність вирішення питань охорони банківських установ у відповідності до вимог часу, та зважаючи на відповідні доручення керівних органів держави, АУБ звернулася до Міністра економіки України п. Данилишина Б.М. щодо відновлення роботи за участі усіх заінтересованих сторін робочої групи для спільних дій з розгляду та вирішення питань надання охоронних послуг банківським установам на цивілізованих засадах відповідно до вимог Європейського Союзу.
Просимо прийняти участь та підтримати.
З повагою
Президент Асоціації О.Сугоняко
Вик. Рибалка Ю.І.
517-82-58
Укр 
Eng 
