Новини фінансового сектору

ФГВФО продав активи банків-банкрутів на 34 млн гривень

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб минулого тижня (13-17 лютого) продав активи 33 неплатоспроможних банків на суму 34,06 млн гривень.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби фонду.

З них 20,65 млн гривень було отримано на аукціонах з продажу прав вимоги за кредитами, 12,38 млн гривень – від продажу основних засобів.

Крім того, 0,9 млн гривень отримано в результаті безпосереднього продажу майна банків.
На поточному тижні (20-24 лютого) планується продаж активів 43 банків на загальну суму 1 887,04 млн гривень. З них 1 575,13 млн гривень планується отримати від продажу прав вимоги за кредитами, 291,71 млн гривень – від продажу основних засобів банків.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб минулого тижня (6-10 лютого) продав активи 31 неплатоспроможного банку на суму 16,95 млн гривень.

ФГВФО в січні отримав від банків, які ліквідуються, майже 650 мільйонів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у січні отримав на рахунки банків, які ліквідуються, 648 млн грн.

Як повідомляється на сайті фонду, найбільша сума у розмірі 462,2 млн грн надійшла в якості погашення кредитів позичальниками. Крім того, як зазначається в повідомленні, ще 176,5 млн грн фонд отримав від продажу активів ліквідованих банків. Крім цього, 9,3 млн грн отримано в якості орендної плати.

Як повідомлялося, обсяг фінансових ресурсів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 1 лютого 2017 року склав 15,917 млрд грн, що на 601 млн грн, або на 3,9%, більше показника на 1 січня 2017 року.

У НБУ розповіли про перспективи банківської системи України

Національний банк України (НБУ) в 2017 році очікує виходу банківського сектора на прибуткову діяльність без врахування фактора ПриватБанку.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Як наголошується в повідомленні, основними факторами, які сприятимуть прибутковій діяльності банків в поточному році, є скорочення відрахувань у резерви і активніше зростання процентних доходів завдяки пожвавленню кредитування реального сектора.

Як нагадує регулятор, в 2016 році був історично зафіксований найвищий збиток банківського сектора – 159,4 млрд. грн.

Значний негативний результат банківської системи зумовлений, головним чином, визнанням наприкінці минулого року ПриватБанком 135,3 млрд грн збитку, згенерованого доформуванням резервів за кредитними операціями.

НБУ також зазначає, що для інших платоспроможних банків відрахування в резерви в 2016 році порівняно з попереднім роком істотно знизилися.

Ця позитивна тенденція призвела до зменшення їхніх сукупних збитків у 2,8 рази – до 24 млрд грн з 66,9 млрд грн в 2015 році. Зокрема, значно скоротила масштаби збитків за 2016 група державних банків – на 21,5 млрд грн.

У числі інших позитивних тенденцій для всієї банківської системи регулятор також відзначив зростання порівняно з 2015 роком чистого процентного доходу на 15% за рахунок зростання процентних доходів (на 4,6 млрд грн) на тлі зниження процентних витрат (на 1,2 млрд грн).

Крім того, за підсумками минулого року зафіксовано зростання на 12% порівняно з підсумками 2015 року чистого комісійного доходу завдяки відновленню попиту на банківські послуги та підвищенню тарифів.

В Україні затвердили нову схему виведення грошей з проблемних банків

В Україні офіційно дозволили нову схему виведення активів з проблемних банків – багаторівневу із взаємозаліком між вкладниками і позичальниками за участю третьої сторони.

«Суди трьох інстанцій при подальшій підтримці ВСУ дішли висновку про правомірність проведення заліку зустрічних однорідних вимог, між кредитними зобов’язаннями і переуступленими боржникові банку правами вимоги за депозитним договором, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог», – прокоментував UBR.ua постанову Верховного суду у справі № 3-1162гс16.

Вона стосувалася кредиту на 2 млрд. грн., який Ощадбанк надав Дельта Банку ще за його життя. Як заставу Дельта надала держбанку майно групи своїх позичальників і застави за ним. Один з таких позичальників – підприємство «Танк Транс» – і відстояло в судах своє право на взаємозалік за своїм кредитом із заставою.

«Після визнання Дельта Банку неплатоспроможним «Танк транс» вирішив заощадити і погасити свій борг з дисконтом. Компанія придбала у вкладника право вимоги на депозит, що значно перевищує 200 тис. грн. І провела взаємозалік – обмін депозиту на свій кредитний борг. Тобто «Танк транс» більше нічого не винен тимчасовій адміністрації Дельта Банку, він фактично погасив кредит, на який більше не може претендувати Ощадбанк. Держбанк залишився з носом: і без кредиту, і без застави. Тимчасова адміністрація Дельта Банку – без погашення великого кредиту живими грошима.

А «Танк транс», мабуть, заощадив завдяки дисконту. Вкладник, з яким підприємство розраховувалося замість банку живими грошима, отримував не всю суму своїх заощаджень. У таких випадках, як показує практика, з кожного мільйона депозиту реально отримати по 500-600 тис. грн.», – розповів Кравець.

Від схеми виграють дві сторони: позичальники – різко скорочують своєї кредитний борг і вкладники – повертають набагато більше 200 тис. грн., які їм може забезпечити Фонд гарантування. Адже, як відомо, вкладники 200+ стоять четвертими в черзі кредиторів, і їм практично нереально повернути свої заощадження після ліквідації банку та розрахунків фінустанови з Нацбанком і держбюджетом. Тому юристи і акцентують увагу на людському факторі.

«В основному, це рішення створило значний плюс для осіб, що мають депозитні рахунки в тих банках, які перейшли під тимчасову адміністрацію, але при цьому встигли укласти договори відступлення права вимоги з особами, які мали заборгованість перед банком за кредитними договорами. Оскільки дозволило поставити крапку в питанні можливості відступлення прав вимоги за грошовими зобов’язаннями, вираженим в різній валюті», – сказав керуючий партнер Юридичної фірми N&D Андрій Довбенко.

Київ має намір домовитися з одним з банків про створення віртуальної картки киянина

Київ має намір домовитися з Приватбанком про створення віртуальної картки киянина.

Київська міська державна адміністрація має намір домовитися з націоналізованим Приватбанком про створення віртуальної картки киянина.

Про це повідомив перший заступник голови Київміськадміністрації Геннадій Пліс.

“Сьогодні ми з Приватбанком обговорюємо можливість створення віртуальної картки киянина. Це потрібно для людей молодшого віку, для яких зручно користуватися смартфонами, а не карткою”, – сказав він.

За його словами, Приватбанк має найрозвиненішу технологію “віртуального банку”.
Пліс зазначив, що на даний момент ведуться консультації з IT-відділом банку про впровадження подібної картки.

Як повідомлялося, Київська міська державна адміністрація має намір залучити до обслуговування картки киянина державний Укргазбанк.

ФГВФО приєднався до рамкового договору фінансової реструктуризації

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приєднався до рамкового договору фінансової реструктуризації.

Про це свідчать дані на сайті Національного банку.

19 жовтня 2016 року набрав чинності закон про фінансову реструктуризацію.

Даний закон вводить механізм фінансової реструктуризації підприємств-боржників.
На виконання закону Національний банк затвердив рамковий договір фінансової реструктуризації.

Рамковий договір визначає взаємовідносини з координації дій його сторін під час участі в процедурах фінансової реструктуризації.

Його сторонами можуть бути: банки та небанківські фінансові установи, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У документі вказані зобов’язання сторін договору.

26 січня до договору приєднався Фонд гарантування.

Як повідомлялося 24 листопада до договору приєдналася фінкомпанія “Морган кепітал”, 14 грудня – Ощадбанк, 12 січня – Укргазбанк.

Банк "Новий" призначив екс-радника голови правління Платинум Банку заступником голови правління

Банк “Новий” (Дніпро) 15 лютого звільнив від обов’язків заступника голови правління Анатолія Ночвая і призначив заступником голови правління Андрія Ковалевського.

Про це йдеться в повідомленні банку в системі розкриття інформації НКЦПФР.

Ночвай звільнений від обов’язків заступника голови правління і виведений зі складу правління за власним бажанням.

Він обіймав посаду з листопада 2016 року.

Ковалевський з 2007 року по вересень 2012 року був директором юридичного департаменту VAB Банку, з вересня 2012 по травень 2016 – директором юрдепартаменту банку “Надра”, з травня 2016 за січень 2017 – радником голови правління Платинум Банку.

Як повідомляли Українські Новини, найбільшим акціонером банку “Новий” є державне конструкторське бюро “Південне” (Дніпро) з часткою 18,33% акцій.

Також акціонерами є Таїсія Булавінова (9,9933%), Борис Ганджа (9,9599%) і Олександр Ярецький (9,9533%).

За даними НБУ, на 1 жовтня за розміром активів банк займав 44-е місце (1,782 млрд гривень) серед 100 діючих банків.

Банківська група Першого інвестиційного банку визнана недійсною

Національний банк 3 лютого визнав недійсною банківську групу Першого інвестиційного банку (Київ).

Про це йдеться у відповідних відомостях НБУ.

15 лютого 2013 року НБУ визнав групу Першого інвестиційного банку банківською групою.
До неї увійшли: Перший інвестиційний банк і ТОВ “Глобальна платіжна система”.
Контролером зазначеної групи був сам банк.

3 лютого 2017 року НБУ визнав групу недійсною.

Як повідомлялося, в грудні російський бізнесмен, президент футбольного клубу ЦСКА (Москва, Росія) Євген Гінер став власником 84,31% акцій Першого інвестиційного банку.

Ощадбанк продовжив термін прийому комунальних платежів

Державний Ощадний банк продовжив термін прийому комунальних платежів в Києві зы знижкою до 25 лютого.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби банку.

“Звертаємо вашу увагу на те, що в зв’язку з заявою “Укрпошти” про тимчасове припинення прийому платежів на користь КП ГІОЦ і значним збільшенням кількості платників комунальних послуг у відділеннях Ощадбанку, термін прийому комунальних платежів з відповідною знижкою продовжений до 25 лютого”, – сказано в ньому.

Банк закликає киян користуватися дистанційними каналами оплати послуг.

Як повідомлялося, з 1 січня “Укрпошта” призупинила прийом комунальних платежів на рахунки київського комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ).

Активи Нацбанку перевищили 940 млрд гривень на кінець 2016 року

За попередніми даними, активи Національного банку України зросли з 849,2 млрд гривень в 2015 році до 940,6 млрд гривень в 2016 році.

Про це повідомляє прес-служба регулятора.

Як повідомляється, на зростання активів вплинуло, в першу чергу, нарощування міжнародних резервів України, які в 2016 році збільшилися на 2,2 млрд доларів, або на 17%, і досягли на кінець року 15,5 млрд доларів.

У свою чергу активи НБУ в гривні в балансі банку за звітний період зменшилися на 38,4 млрд гривень, або на 8%, і склали 439 млрд гривень. Обсяг цінних паперів в портфелі НБУ зменшився за 2016 на 10,1 млрд гривень. Крім того, значно зменшився обсяг заборгованості банків перед центральним банком. Позичальники в минулому році повернули Нацбанку 31,7 млрд гривень кредитів рефінансування.

Водночас обсяг зобов’язань Національного банку збільшився на 19,6 млрд гривень до 746 млрд гривень. Зокрема, обсяг депозитних сертифікатів, емітованих Національним банком, зменшився з початку року на 21,7 млрд гривень і склав 68,2 млрд гривень на кінець 2016 року. Власний капітал Національного банку зріс за 2016 до 194,6 млрд грн, або на 71,7 млрд грн, в основному за рахунок прибутку.

Нагадаємо, заборгованість банків перед НБУ з рефінансування скоротилася на 55% в 2016 році.

Екс-голова правління банку "Михайлівський" оскаржив свій арешт

Колишній голова правління банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко подав апеляційну скаргу на рішення Дніпровського райсуду, який змінив йому запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою і призначив заставу в розмірі 160 млн гривень.

Про це повідомив адвокат Дорошенка Юрій Мельничук.

“(Апеляційна) скарга буде розглянута 27 лютого”, – сказав він.

За його словами, засідання Апеляційного суду Києва було перенесено з 13 лютого у зв’язку з хворобою адвоката.

Як повідомлялося, раніше суд заарештував Дорошенка і призначив заставу 160 млн гривень.

ФГВФО повідомив, у скільки оцінює акцептовані вимоги кредиторів банків-банкрутів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) оцінює суму акцептованих вимог кредиторів 73 ліквідованих банків у 243,84 млрд гривень.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Фонду.

Протягом 2016 року загалом було погашено 10,64 млрд гривень із загальної суми акцептованих вимог кредиторів.

На початку 2016 року сума акцептованих вимог була вдвічі меншою – 124,80 млрд гривень, однак протягом року вона зросла до 244 млрд гривень.

Дворазове збільшення пояснюється тим, що протягом минулого року акцептовані вимоги кредиторів були затверджені ще в 25 банках.

Найбільшими за сумою вимог стали Дельта Банк (53,74 млрд гривень)), “Фінанси і Кредит” (30,86 млрд гривень), Всеукраїнський банк розвитку (6,54 млрд гривень) “Хрещатик” (6,15 млрд гривень).

“Аналіз активів, з якими банки потрапляють в управління фонду, дає підстави констатувати, що тільки приблизно у третини неплатоспроможних банків можливе погашення третьої і наступних черг кредиторських вимог, за умови, що ціна їх реалізації буде не нижче оціночної”, – заявляють у ФГВФО.

Як повідомлялося, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планує збільшити в 2 рази продажі активів банків-банкрутів у 2017 році.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ