Новини фінансового сектору

ФГВФО ініціює законопроект, що дозволяє продовжувати процедуру ліквідації банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ініціює законопроект, що дозволяє продовжувати процедуру ліквідації після скасування судами рішень про ліквідацію банків.

Про це повідомив заступник директора-розпорядника фонду Віктор Новиков.

Законопроект зараз перебуває на розгляді депутатів.

“Це будуть зміни до перехідних положень закону про Фонд гарантування. Ми дуже чекаємо цих змін. Зараз суди різних інстанцій прийняли рішення від скасування ліквідації 18 банків”, – сказав Віктор Новиков.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб констатує, що 18 банків добилися визнання незаконним рішення про їх ліквідацію через суди.

Як повідомляли Українські Новини, за час існування Фонду гарантування вкладів із системи виведено 125 банків: 2 – в 2012, 33 – в 2014, 33 – в 2015, 19 – в 2016 і 6 – в 2017 році.

У НБУ підрахували, на скільки зменшилася кількість банків за січень-квітень

Кількість комерційних банків у січні-квітні зменшилася з 96 до 90.

Про це свідчать звітні дані Національного банку.

У квітні кількість банків зменшилася з 92 до 90 (на 1 травня), а з початку року з 96.

За квітень з ринку були виведені Фінбанк і Діамантбанк.

У 1-му кварталі банківський ринок покинули Платинум Банк, банк “Народний капітал”, Фортуна-банк, Вектор Банк.

З 90 банків – 38 банків з іноземним капіталом і 17 – зі 100%-ним інкапіталом (на 1 січня 2017 року – 38 і 17 відповідно).

Банк Росії має намір обкласти податком операції з криптовалютами

Центральний банк РФ через місяць представить варіант нормативних документів з оподаткування криптовалют, в тому числі біткоїни, повідомила на засіданні робочої групи в Держдумі заступник голови ЦБ Ольга Скоробогатова.

На нараді з Мінфіном, Мінекономрозвитку і силовими відомствами було вирішено ідентифікувати приватні криптовалюти, що ходять на території Росії, як цифровий товар і, відповідно, ввести в стосовно них уточнення в частині податків, контролю і звітності.

«Думаю, через місяць сформулюємо, як і де це потрібно прописувати, якщо ви нас підтримаєте, тому що обсяги стають вже великими навіть порівняно з минулим роком. Люди, якщо вони цим займаються, повинні за це платити гроші. А ми повинні чітко розуміти, як ми контролюємо цю діяльність», – сказала Скоробогатова.

ФГВФО озвучив суму надходжень у квітні в банки, що ліквідуються

Фонд гарантування вкладів констатує, що в квітні надходження на рахунки банків, що ліквідуються, склали 792,1 млн гривень.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Фонду гарантування вкладів.

Протягом квітня надходження в неплатоспроможні банки і банки, що ліквідуються, склали 792,1 млн гривень.

З них 290,1 млн. гривень отримано від реалізації активів, 0,7 млн гривень – від погашення цінних паперів, 8,9 млн гривень – в якості орендної плати.

Найбільшу суму – 492,4 млн. гривень – отримано від погашення позичальниками кредитів.

У розрізі банків статистика надходжень від погашення кредитів виглядає так: найбільша сума – 223,1 млн гривень – надійшла від позичальників Всеукраїнського банку розвитку; в Платинум банк надходження за цією статтею склали 107,6 млн гривень; в Дельта Банк – 48,2 млн гривень.

Що стосується надходжень від продажу активів, то найбільша сума – 78,3 млн гривень – на рахунку Дельта Банку, в VAB банк надійшло 55,8 млн гривень, банк “Форум” – 54,9 млн гривень.

Один із колишніх менеджерів Нацбанку намагається через суд повернути посаду

Екс-директор департаменту з управління діяльністю корпоративного недержавного пенсійного фонду (КНПФ) Національного банку Олег Макаренко (2011-2014) просить Печерський районний суд Києва відновити його на посаді.

Про це свідчать матеріали суду.

13 травня Олег Макаренко подав до суду позов з вимогою визнати незаконним наказ про його звільнення, поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати йому моральну компенсацію.

Макаренко був звільнений з посади директора департаменту з управління НПФ в 2014 році.

У вересні 2016 року він був затриманий СБУ за підозру в розтраті 600 млн гривень.

НБУ удосконалив порядок здійснення банками аналізу інформації про фінопераціїв

Національний банк удосконалив порядок здійснення банками аналізу інформації про фінансові операції.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.

Досі було заборонено купувати і перераховувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, визначених видів цінних паперів, внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів.

Водночас для запобігання відтоку капіталу через тіньові схеми регулятор буде стежити, щоб ці операції відповідали визначеному переліку умов.

У зв’язку з цим Національний банк розширив перелік індикаторів операцій, що потребують поглибленого аналізу та перевірки банками.

  • Якщо раніше до них відносилися перекази фізичних осіб на суму понад 150 тис. доларів і повернення іноземному інвестору дивідендів, то в подальшому до них буде відноситися переказ фізособи понад 150 тис. гривень в еквіваленті (крім соціальних виплат), заробітної плати нерезидентів і переказ до 50 тис. доларів для сплати податків, зборів.
  • Також до цього переліку увійшло повернення інвестицій від продажу корпоративних прав або цінних паперів.

Водночас новий механізм розширив перелік фінансових операцій, що не потребують проведення аналізу документів та інформації.

До нього додалися операції з переказу коштів за кордон на підставі індивідуальних ліцензій НБУ та переказу коштів від продажу лістингових цінних паперів на українських фондових біржах.

Також банки повинні вживати достатніх заходів для встановлення реальних власників юридичних осіб.

Відповідні зміни передбачені постановою правління від 25 травня № 43, яка набирає чинності з 12 червня 2017 року.

В Україні держбанки зможуть проводити лотереї

Ощадбанк, Укрексімбанк, Приват та інші державні банки зможуть проводити державні лотереї.

Це передбачається проектом нових ліцензійних умов для операторів лотерей, які підготовлені Міністерством фінансів України. Це сприятиме розвитку конкуренції на ринку і зростанню доходів держави.

Передбачається, що державні банки замінять операторів “М. С. Л” і “Патріот”, яких ЗМІ називають операторами великих російських бізнесменів, близьких до Кремля. У 2015 році обидві компанії потрапили в список російських юридичних осіб, щодо яких Кабмін ввів санкції. Нову ліцензію ці компанії отримати не зможуть. Поява на ринку лотерей державних банків дозволить уникнути монополії і буде сприяти конкуренції на українському ринку лотерей.

Нові ліцензійні умови, розроблені Мінфіном, передбачають внесення операторами ринку плати за право вести діяльність з організації лотерей. Фіксована частина плати за ліцензію – 168 млн 400 тис гривень (100 тис. мінімальних прожиткових мінімумів). Також щорічні фіксовані платежі будуть стягуватися з пунктів розповсюдження лотерей. Таким чином, тільки з однієї компанії держава зможе отримати понад 200 млн. гривень від одних тільки фіксованих податків.

За даними ДФС, в 2014 році загальний оборот ринку лотерей доходив до 12,4 млрд грн. При цьому, податків до бюджету з цієї суми було сплачено менше ніж 3% – 318 млн. грн. Реальний обсяг грального ринку Мінфін оцінює в 40 млрд.

“Проект нових ліцензійних умов був підготовлений з урахуванням цих даних. Учасники ринку цілком здатні заплатити цю зазначену в проекті суму як плату за вхід на ринок, у результаті чого бюджет тільки в цьому році може додатково отримати декілька сотень мільйонів гривень”, – зазначають джерела в міністерстві.

Компанія Triantal Investments (Кіпр) подала 2 позови до Окружного адміністративного суду Києва проти Національного банку, Міністерства фінансів та Приватбанку

Компанія Triantal Investments (Кіпр), що належить бізнесменам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову, подала 2 позови до Окружного адміністративного суду Києва проти Національного банку, Міністерства фінансів та Приватбанку.

Про це свідчать матеріали суду.

22 травня кіпрська компанія Triantal Investments, яка до націоналізації Приватбанку володіла 16,8% акцій фінансової установи, подала позови в суд.

До націоналізації Triantal Investments контролювалася Коломойським і Боголюбовим (49,5% акцій у кожного).

Компанія вимагає визнати незаконними дії відповідачів і зобов’язати їх здійснити певні дії.
Детальна інформація в даний момент у судовому реєстрі відсутня.

Суд призначив засідання за позовом компанії на 27 липня.

В даний час в судах знаходяться позови 6 віргінських компаній Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP, які судяться з Приватбанком щодо розблокування своїх коштів.

Банкіри спрогнозували, як вплине зниження облікової ставки на депозитний і кредитний ринок

Зниження облікової ставки до 12,5% річних сприятиме поступовому зниженню депозитних і кредитних ставок, вважають банкіри.

“При стабільному курсі гривні та фінансовій підтримці країни міжнародними фінансовими організаціями на ринку складаються умови для зниження депозитних і кредитних ставок слідом за зменшенням ставки рефінансування. У найближчі місяці ставки можуть знизитися на 1-1,5 п.п. і скласти по депозитах 11-12% річних, по кредитах юридичним особам 15-18% річних. Основними драйверами зниження ставок стане процентна політика держбанків”, – сказав голова правління РВС Банку Владислав Кравець.

Директор казначейства банку “Кредит Дніпро” Олег Курінний вважає, що в зв’язку зі зниженням облікової ставки на 0,5% істотних змін на депозитному ринку не відбудеться.

“Динаміка базової ставки має лише опосередковане значення для кредитної політики банків, в той час як безпосередньо впливає на прибутковість по банківських депозитах. Тому піввідсоткове зниження може пропорційно позначитися і на депозитній політиці українських фінустанов. Але враховуючи, що ставки по вкладах населення і без того щомісяця знижуються в середньому на 0,5%, ніяких кардинальних змін на депозитному ринку ми не очікуємо. Рівень ліквідності, який вже накопичили банки, дозволяє йти від дорогого залучення ресурсу. А це, в свою чергу, впливає на зниження ставок по кредитах, що, безумовно, позитивно для економіки України”, – сказав експерт.

Голова правління Ідея Банку Михайло Власенко зазначив, що зменшення депозитних ставок буде опосередковано сприяти пожвавленню кредитування.

“Зниженням облікової ставки НБУ стимулює банки знижувати процентні ставки залучення депозитів з ринку. В умовах переліквідності комерційні банки зайву гривневу ліквідність розміщують в депозитні сертифікати НБУ, вартість яких відповідає обліковій ставці. Таким чином, не маючи інших інструментів розміщення, крім кредитування, банки змушені будуть знижувати процентні ставки по депозитах. Щодо кредитування – формуючи дешевший за вартістю ресурс, під дією зниження облікової ставки, банки, в першу чергу, зможуть надавати кредити за більш доступною ціною. І друге – будуть змушені активізувати кредитування як основне джерело доходів”, – сказав банкір.

Голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко вважає, що швидкого зниження депозитних ставок не відбудеться.

“Зниження облікової ставки, безумовно, спричинить зниження ставок по депозитах, проте це не відбудеться швидко, та й зниження буде незначним. По-перше, тому що саме зниження облікової ставки було не таким значним, а по-друге, практично всі банки, включаючи державні, не так давно знизили ставки по депозитах, і зараз зусилля банків спрямовані на стабілізацію депозитних портфелів, бо перший квартал показав відтоки депозитів у багатьох гравців на ринку”, – сказала вона.

Разом з тим банкіри прогнозують зниження облікової ставки до 9-11% до кінця 2017 року.

В Україні готується кілька об'єднань невеликих банків

Ще кілька банків в Україні можуть бути визнані неплатоспроможними, повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

«Є категорія банків, за якими ми сьогодні не готові підтвердити джерела капіталу. Якщо підтвердження не отримаємо, то вони стануть проблемними і неплатоспроможними», — визнала вона.

Тим, хто підтвердить прозорість і чистоту джерел походження коштів в капітал, але не буде встигати завершити емісію та всі необхідні процедури, НБУ піде на зустріч.

«Головне розуміти, що це чисті і живі гроші, а не якась схема. З цими банками буде все добре. В частині існуючих формальностей, оскільки це складні процедури, ми готові бути гнучкими», — запевнила Рожкова.

Вона повідомила, що кілька невеликих українських банків вже заявили про намір об’єднатися, а ряд установ — про готовність здавати банківську ліцензію і залишатися на ринку як фінансові компанії.

Нагадаємо, що до 11 липня 2017 р. українські банки зобов’язані наростити свої капітали до 200 млн. грн. У протилежному випадку вони позбудуться ліцензії і будуть виведені з фінансового ринку. 200 млн. грн. — це початковий етап капіталізації, за ним повинні йти ще кілька. І до 2024 році всі банки в нашій країні повинні будуть збільшити свої капітали до 500 млн. грн.

Власники дрібних банків не раз просили НБУ обмежитися вимогами щодо капіталізації на рівні 200 млн. грн. (і обмежити ліцензію банків з мінімальним капіталом), однак досі не отримали від регулятора зрозумілої відповіді щодо цього.

Чиновники продовжують говорити, що все ще думають над пропозиціями «малюків». Ну а акціонери останніх стоять перед непростим вибором: вкласти 200 млн. грн. і сподіватися на лояльність і розсудливість НБУ, який ще не отримав нового керівника (ідеолога), або просто здати ліцензію і забути про банківський бізнес. Адже поки чиновники обходяться загальними словами, збільшення капіталів невеликих банків — дуже ризикована інвестиція.

«Пропоную виконати обов’язкові кроки, а ми поки подивимось на світовий досвід. Так, є поняття базової ліцензії та універсальної. Тут питання не до регулятора — буде 200 млн. грн. в капіталі чи 500, на якій цифрі ми зупинимося, яка ліцензія буде. Власникам треба подумати, чи готові вони конкурувати і не тільки нарощувати капітал, але і робити великі інвестиції в розвиток», — говорить Рожкова.

VISA вперше випустила картку, яка працює з криптовалютою

Після 12 місяців таємної розробки Monaco Technology GMBH представила революційну картку і додаток для Monaco VISA® Card. Крім традиційних джерел фінансування, Monaco може фінансуватися через кріптовалюти Bitcoin, Ethereum та інші токени ERC20.

Monaco дозволяє користувачам витрачати і відправляти гроші в глобальному масштабі за міжбанківськими обмінними курсами, економлячи €30-40 на кожні €500. Monaco Card буде працювати в мережі VISA®, тим самим забезпечуючи її прийняття у всьому світі.

«В минулому році наша команда наполегливо працювала, щоб випустити на ринок картку і додаток Monaco для компанії VISA. Це простий продукт, який дозволяє користувачам уникати всіх банківських і біржових зборів. Це приносить прозорість і спокій. Вам ніколи не доведеться турбуватися про курси валют, завжди отримуючи найкращу пропозицію. Це неймовірне відчуття!», – говорить засновник Monaco Technology Кріс Маршалек.

В Україні два банки оголосили про злиття

Індустріалбанк і Експрес-банк планують завершити злиття до 1 січня 2018 року.

Про це повідомив голова правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв.

“Кінцевою датою, коли може завершитися злиття Індустріалбанку та Екпрес-банку, є 1 січня 2018 року”, – сказав він.

Об’єднання відбудеться на базі Індустріалбанку зі збереженням його бренду. При цьому Експрес-банк буде ліквідований як юридична особа.

“Процедура злиття пройде без складнощів, адже у нас один акціонер. Від об’єднання ми виграємо, адже відбудеться оптимізація витрат і диверсифікація бізнесу”, – додав керівник банку.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ