Новини фінансового сектору

Президент Петро Порошенко підписав закон України «Про електронну комерцію».

Цей закон № 675-VIII, який Верховна Рада України прийняла 3 вересня 2015, вводить правові вимоги та механізми дистанційного укладання й виконання правочинів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій. Це дозволить гарантувати законність, прозорість і достовірність таких операцій і, в свою чергу, прискорить інтеграційні процеси в світовий інформаційний простір.

Зокрема, закон вводить ряд визначень, які будуть застосовуватися в сфері правових відносин з електронними угодами; визначає правовий статус покупця і продавця товарів, робіт, послуг в електронній комерції; встановлює обов’язок для продавця, який поширив інформацію про товар, роботу, послугу розкривати і забезпечити прямий, простий, стабільний доступ до інформації про повне його найменування та місцезнаходження, відомості про ліцензії, у разі її обов’язковості, інформацію про включення у вартість товару, роботи, послуги податків, вартість доставки.

Крім того, встановлюється обов’язок для всіх учасників відносин у сфері електронної комерції захищати персональні дані, які стали їм відомі з електронних документів (повідомлень) при здійсненні електронних угод, у порядку, передбаченому Законом України «Про захист персональних даних».

Підписаний Президентом України закон враховує основні принципи захисту прав споживачів, визначається законодавством України, і прирівнює електронну операцію з правовими наслідками до договором, укладеним у письмовій формі. Цей закон повинен наблизити українське законодавство до європейських стандартів у сфері інноваційних технологій та електронної торгівлі.

UniCredit Bank звернувся за захистом від суддівського свавілля.

Про це йдеться в листі доньки європейської банківської групи на адресу Генеральної прокуратури України (ГПУ), Комітету з питань правової політики і правосуддя та Комітету з питань запобігання та протидії корупції Верховної Ради України, Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).

“ПАТ “Укрсоцбанк” змушене звернутися до Вас за захистом від суддівського свавілля і просить звернути увагу на факти грубого порушення норм матеріального та процесуального права, а також некомпетентна і зухвала поведінка голови Кіцманського районного суду Чернівецької області – Мізюк Вікторія Миколайовича при здійсненні ним повноважень з розгляду справи за участю Банку”, – йдеться в листі.

Згідно з повідомленням, суддя постановив стягнути з банку близько 1 млн грн за договором, який експертизою був визнаний підробленим. При цьому, з задоволених позовних вимог, сума так званого вкладу складає всього 120 тис. грн, у той час як решта суми – це штрафні санкції, серед яких пеня становить 831,7 тис. грн.

“Таким чином сума стягнутої пені (у тому числі стягнута судом за межами позовної давності) у вісім разів перевищує суму коштів нібито внесених на депозит за підробленим договором банківського вкладу”, – вражені в UniCredit Bank.

Коментуючи це питання, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов відзначив, що будучи незалежною фігурою, суддя “має право на власну позицію, навіть якщо вона неправильна, крім тих випадків, коли буде доведено, що це рішення не правосудне, він виніс його в надії отримати від цього якусь користь і тут є склад злочину, який називається винесення завідомо неправосудного рішення. Цей склад злочину дуже складно довести, але тим не менш є багато випадків, коли суддів притягали за винесення завідомо неправосудного рішення”.

Раніше UniCredit Bank вже звертався до ряду представників державної влади за захистом від суддівського свавілля в регіоні. Крім того, на зустрічі керівників групи UniCredit з Президентом України Петром Порошенком банкіри підкреслювали, що справедлива судова система – один з ключових моментів для розвитку країни та залучення іноземних інвесторів. UniCredit Bank просить правоохоронні та контролюючі органи захистити банк від незаконних дій з боку суддів Кіцманського райсуду Чернівецької області.

Служба кредитних рейтингів Standard&Poor’s в п’ятницю знизила довгострокові суверенні рейтинги України за зобов’язаннями в іноземній валюті з “СС” до “SD”, або рівня “вибіркового дефолту”, йдеться в повідомленні агентства.

Рейтинг “SD” означає, що емітент відмовився від виплат за деякими зобов’язаннями.

У той же час агентство підтвердило довгостроковий і короткостроковий рейтинги країни в національній валюті на рівні “CC +/C”. Прогноз по довгостроковому рейтингу в національній валюті негативний.

S&P вказує, що незважаючи на підтримку великими кредиторами реструктуризації, агентство раніше бачить можливість того, що інші групи кредиторів можуть в кінцевому рахунку не погодитися на пропозицію про обмін, що може привести надалі до явних дефолтів.

Відносно визначення статусу єврооблігацій з погашенням в грудні 2015 року на $ 3 млрд, викупленим в грудня 2013 року Фондом національного добробуту РФ, S & P вважає, що його статус визначить рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду.

Як повідомлялося, Мінфін при офіційному оголошенні про реструктуризацію єврооблігацій 22 вересня вказував, що рішення про тимчасове призупинення платежів в рамках такої реструктуризації очікувано може призвести до подальшого технічного зниження рейтинговими агентствами суверенного рейтингу України.

“Однак це дію рейтингових агентств є очікуваним, технічним і тимчасовим. Відразу після юридичного завершення процесу реструктуризації, ми очікуємо перегляду та підвищення суверенного рейтингу з боку міжнародних рейтингових агентств, як це сталося під час і після юридичного оформлення угоди з перепрофілювання єврооблігацій Укрексімбанку та Ощадбанку” , – вказувало фінансове відомство.

На офіційному порталі Верховної Ради України опублікували проект постанови № 2 286/П, в якому пропонується прийняти за основу законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками і кредиторами”.

“Прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками і кредиторами (реєстр. № 2286)», – тексті постанови.

Законопроект 2286, як говориться в пояснювальній записці до нього, подавався для вирішення питання зменшення ризиків банківських установ на всіх стадіях кредитування (видача, обслуговування, повернення), оскільки без забезпечення ефективних механізмів повернення коштів у банківську систему України, неможливо відновлення і забезпечення зростання обсягів кредитування реального сектору економіки та здешевлення кредитних ресурсів.

Законопроектом також пропонується надати банкам доступ до державних реєстрів, щоб вони знали, кому дають кредити і від кого приймають депозити.

Нагадаємо, більше 30% українців не тримають заощадження в банку, 49% зберігають там незначну частину своїх грошей.