Обіг роздрібної торгівлі в Україні (без урахування окупованого Криму та частині зони АТО) в січні-вересні 2015 року знизився на 22,3% порівняно з аналогічним періодом 2014 року (у порівняльних цінах) – до 735 млрд грн, повідомляється на сайті Державної служби статистики.

Згідно з повідомленням, найбільше знизився обіг роздрібної торгівлі в Луганській і Донецькій областях – на 79,5% та 69,7%, до 6 млрд грн і 23,4 млрд грн відповідно.

Найменше скорочення роздрібного товарообігу спостерігалося в Київській (на 13,1%, до 38,6 млрд грн), Львівській (на 13,2% - до 40,9 млрд грн) і Чернівецькій (на 13,3% - до 12,8 млрд грн) областях.

При цьому роздрібний товарообіг в Києві за звітний період знизився на 13,3% - до 113,1 млрд грн.

Як повідомляв УНІАН, обіг роздрібної торгівлі в Україні (без урахування окупованого Криму та частині зони АТО) в січні-серпні 2015 року знизився на 23,1% порівняно з аналогічним періодом 2014 року (у порівняльних цінах) до 647,8 млрд грн. У 2014 році роздрібний товарообіг в Україні скоротився на 8,6% порівняно з 2013 роком – до 903,535 млрд грн.
Джерело: УНІАН

Україна щодня закуповує близько 40 тис. тонн вугілля з окупованих територій Донбасу на суму понад 40 млн грн

У рамках підготовки до опалювального сезону, уряд України щодня закуповує близько 40 тис. тонн антрацитового вугілля з непідконтрольних українській стороні територій Донбасу на суму понад 40 млн грн, повідомив заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Олександр Светелік.

«Поки що працює логістика з неконтрольованої зони. Усе антрацитове вугілля йде з неконтрольованої території. Всі шахти там, там є вугілля і поки що його можна постачати», - зазначив він, додавши, що приблизно таку ж кількість вугілля Україна поставляє з контрольованої території Донбасу.

Заступник міністра повідомив, що середня ціна постачання вугілля з Донбасу становить близько 1,1 тис. грн за тонну, при цьому закуповувати вугілля на зовнішніх ринках для України зараз недоцільно, оскільки ціна на імпортне вугілля майже удвічі вища і становить від 1,8 до 2 тис. грн за тонну.

Светелік також нагадав, що до 1 листопада Україна планує запасти на своїх складах 3,2 млн тонн вугілля, які необхідні для успішного проходження опалювального сезону, а станом на 16 жовтня запаси вугілля на складах становлять 2,5 млн тонн вугілля.

Як повідомляв УНІАН, станом на кінець вересня запаси вугілля на складах українських теплоелектростанцій становили 1,8 млн тонн, тоді як для успішного проходження опалювального сезону потрібно 3,2 млн тонн, а газу – 15,517 млрд кубометрів з необхідних 19 млрд кубометрів.

За словами міністра енергетики Володимира Демчишина, Україна у вересні-жовтні планує прискорити нагромадження запасів вугілля на складах теплових електростанцій за рахунок збільшення його постачання з Росії, далекого зарубіжжя, а також зони АТО.

14 вересня очільник уряду Арсеній Яценюк звинуватив керівництво Міненерговугілля у зриві виконання плану заходів з підготовки до опалювального сезону, в тому числі в частині організації поставок вугілля на теплоелектростанції. При цьому прем'єр-міністр зажадав від Міненерговугілля виконати всі озвучені раніше урядом вимоги щодо закупівлі вугілля і завантаження паливом українських теплоелектростанцій.

Він також нагадав, що уряд виділив необхідні кошти на закупівлю палива, але вони так і не були використані за призначенням.

У зв'язку з цим ряд експертів висловлюють думку, що успішне проходження майбутнього опалювального сезону повністю залежатиме від погодних умов, оскільки вразі холодної зими Україні просто може не вистачити необхідної кількості ресурсів.

Джерело: УНІАН

Мінфін готовий до зниження державних видатків й очікує пропозиції профільних міністерств – Яресько

Міністр не стала озвучувати пропозиції, які витрати можна знизити

Міністерство фінансів України готове до зниження державних видатків для компенсації зменшення надходжень до бюджету наступного року й очікує відповідних пропозицій профільних міністерств, повідомила сьогодні журналістам міністр фінансів України Наталія Яресько.

«Нам потрібно знизити видатки на 60 млрд, цього вимагає закон. Щоб не зруйнувати економічну стабільність. Міністерство фінансів готове до зниження державних видатків, але те, які саме видатки потрібно знижувати, а які – ні, потрібно серйозно обговорити в суспільстві. Це складне політичне рішення», - сказала вона.

Міністр не озвучила пропозиції, які видатки можна знизити, оскільки, за її словами, це питання ще не обговорювалося Кабінетом міністрів.

«Ці рішення повинні пропонувати профільні міністерства разом з Міністерством фінансів, разом із суспільством, разом з парламентом. І хоча це складно, але, на думку Міністерства фінансів, це можливо», - додала вона.

При цьому Яресько наголосила, що зниження доходів держбюджету без аналогічного зниження видатків ставить під загрозу досягнуту фінансову стабільність у країні, оскільки наступного року очікується зниження надходжень до бюджету на суму близько 60 млрд грн, зокрема й за рахунок зниження прибутку Національного банку України та скасування спеціального імпортного збору.

Міністр запевнила, що уряд працюватиме над поліпшенням адміністрування податків, і найближчим часом можна буде побачити ці кроки. Також вона зазначила, що Мінфін готовий співпрацювати з експертами і громадськістю в напрямі зниження податкового навантаження, але не може ставити під загрозу досягнуту макроекономічну стабільність у країні. «Питання в тому, як зберегти фінансову стабільність у країні і підвищити інвестиційну привабливість», - наголосила Яресько.

Як повідомляв УНІАН, підготовлені Мінфіном і представлені у вересні зміни в систему оподаткування, зокрема, передбачали встановлення лінійних однорідних ставок податків у 20% з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та податку на прибуток, а також заміну податкових пільг для окремих галузей на пряме субсидування з держбюджету.

У свою чергу, громадські організації розробили і представили на розгляд комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики альтернативний проект податкової реформи з акцентом на зниження низки ставок податків і поліпшення системи їх адміністрування.

Згодом Мінфін повідомив, що розраховує завершити обговорення моделей податкової реформи і визначитися, які податкові зміни впроваджуватимуться в Україні, в листопаді

Джерело: УНІАН

Рівень безробіття в Україні у вересні несуттєво знизився порівняно з серпнем на 0,1% - до 1,5%, повідомляє Державна служба статистики.

В абсолютних цифрах кількість безробітних знизилася на 7 тис. осіб – до 407,4 тис. осіб проти 414 тис. місяць тому.

Кількість безробітних, які отримують допомогу, також знизилася – на 8 тис. осіб – до 317 тис. При цьому середній розмір допомоги зріс – до 1387 грн проти 1260 грн у серпні. Навантаження на одне робоче місце становить 10 осіб на місце проти 9 осіб у серпні.

У Держстаті зазначили, що всі дані наводяться без урахування АР Крим і зони проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.

Як повідомляв УНІАН, рівень безробіття в Україні, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, у першому півріччі поточного року знизився до 9,2% порівняно з 10% за підсумками першого кварталу поточного року. Водночас порівняно з першим півріччям 2014 року показник безробіття зріс на 0,2%. У регіональному розрізі показники безробіття вищі за середні по Україні зафіксовані у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях. Найбільший показник безробіття у першому півріччі зафіксовано в Донецькій та Луганській областях – 14,1% і 16,6% відповідно. Причому порівняно з 1-м кварталом року ці показники зросли на 0,5% і 1% відповідно. В інших регіонах рівень безробіття знижувався. Найнижчі показники безробіття – у Києві, Київській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях – не більш як 7%.

За підсумками 2014 року рівень безробіття в Україні, згідно з методологією МОП, становив 9,7%. До кінця року, за раніше оприлюдненими прогнозами МОП та Міжнародного валютного фонду, безробіття в Україні зросте до 11,5%. За даними Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, кількість українців, які не мають постійної роботи або є прихованими безробітними, становить близько 5 млн осіб.

Джерело: УНІАН

13 жовтня в готелі Хілтон Києва відкрилася Міжнародна гральна конференція Game On. Подія викликала великий резонанс, оскільки була присвячена перспективам легалізації грального бізнесу в Україні після його раптової зупинки більше п'яти років тому.

У конференції взяли участь організатор заходу Глин Томас (Glyn Thomas), президент компанії Storm International Майкл Боттчер (Michael Boettcher), консультант з грального бізнесу і радник при Уряді Великобританії Стів Доногью (Steve Donahue), Клайв Тіллі (Clive Tilley),  керуючий партнер ORI Enterteinment Group і Ігор Кучеренко (Igor Kucherenko), президент ORI Enterteinment Group, генеральний директор Federbet Франческо Бублик (Francesco Baranca), юридичний директор DLA Piper в Україна Ілля Свердлов, радник міністра економічного розвитку і торговлі з питань туризму Олексій Евченко та ін.

Нагадаємо, що в 2009 році в українському гемблінзі працювало більше 200 000 чоловік, а 150 000 мали роботу в супутніх підприємствах - від таксі до кур'єрів, постачальників устаткування, їжі і напоїв. Сьогодні країна, як ніколи, потребує державних доходів. Тому прийшов час розглянути повернення грального бізнесу в Україну - з надійним законодавством для казино, букмекерами і азартними онлайн-іграми.

Managing partner ORI Enterteinment Group Клайв Тіллі виступив на конференції з доповіддю  "Глобальні напрацювання - місцевий досвід". Основна теза виступу міжнародного експерта полягає в тому, що легалізація ігорного бізнесу ставить перед Урядом України ряд завдань, головні з яких - створити сприятливий грунт для того, щоб оператори і виробники грального устаткування почували себе захищеними, приходячи в Україну. Міжнародні ритейлери не хочуть повторення ситуації 2009 року, коли усі їх інвестиції були анулювані.

Цей шлях непростий, але початок вже є. Інтерес до сфери зростає. Свою готовність  інвестувати в український гемблінг підтвердила ORI Enterteinment Group - міжнародна компанія, яка володіє і оперує ігровими закладами в Африці, Європі і Латинській Америці. Президент та керуючий партнер компанії Ігор Кучеренко також є співзасновником мережі спорт-клубов Sport Life, яка налічує 40 фитнес-клубов, клієнтами яких є 300000 українців. Він сподівається на швидку легалізацію гральної галузі в Україні, щоб направити свій досвід створення і управління масовою індустрією і потенціал ORI в її розвиток.

Представники бізнесу сподіваються на те, що законопроект про легалізацію грального бізнесу буде ухвалений до кінця 2015 року, про що раніше неодноразово заявляли представники влади. Тому, вірогідність формальної легалізації азартних ігор на Україні найближчим часом досить велика.

"Ми можемо об'єднати зусилля, необхідно збудувати взаємовідносини: уряд − інвестор, інвестор − оператор, персонал − клієнти. Якщо усі учасники цих взаємовідносин будуть задоволені, то виграє кожна сторона", - коментує ситуацію Клайв Тіллі.

Джерело: УНІАН