Національний банк дозволив Сергію Тігіпку стати головою правління “ТАСкомбанку”.
Про це йдеться в повідомленні фінустанови в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
На підставі отримання письмової згоди Національного банку Тігіпко приступив з 6 квітня до виконання обов’язків голови правління банку.
Він призначений строком на 3 роки, йдеться в повідомленні.
Як зазначається, Тігіпко був призначений керівником банку ще в січні, але щоб він приступив до виконання обов’язків, банк повинен був отримати згоду НБУ.
Як повідомлялося, опосередкованим власником банку є Сергій Тігіпко.
За даними НБУ, на 1 жовтня за розміром активів банк займав 33-є місце (3,520 млрд гривень) серед 122 діючих банків.
Про це свідчить інформація Державної служби статистики України.
У жовтні-грудні зниження доходів громадян сповільнилося до 16%, однак оскільки скорочення реальних доходів в Україні триває ще з другого кварталу 2014 року, то це уповільнення пояснюється низькою порівняльною базою.
Так, Держстат порівнює показники четвертого кварталу 2015 року зі аналогічним періодом 2014 року, коли реальний дохід вже впав на 19,2% (по відношенню до четвертого кварталу 2013 року).
У той же час, номінальні доходи населення, які не враховують інфляцію, ростуть. Зокрема, середній наявний дохід зріс до 9,2 тис.грн, а за рік до 31 тис. грн. При цьому велику частину в структурі доходів українців становить зарплата (39%), а також соціальна допомога та інші трансферти (37,8%).
Однак частка зарплати за рік скоротилася – за підсумками 2014 року вона становила 40,2%. У той же час, збільшилася частка соцдопомоги і трансфертів (з 36,7% до 37,8%). Крім того, ще більше українців почало займатися підприємництвом – частина прибутків і змішаного доходу піднялася з 16,6% до 18,4%.
Разом з тим витрати українців за рік збільшилися на 16,9% – до 1,737 трлн грн, а вкладення в фінансові та нефінансові активи скоротилися на 73% – з 30,8 млрд грн до 8,2 млрд грн. Це сталося виключно за рахунок скорочення приросту фінансових активів.
Національний банк розширив можливості міжнародних фінансових організацій (МФО) використовувати кошти в гривні для фінансування проектів в Україні.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.
Таке рішення прийнято у відповідь на звернення Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та закріплено в постанові правління НБУ № 225 від 31.03.2016 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”.
Постанова вносить зміни в порядок відкриття та використання коштів за поточними рахунками МФО, які відкриваються в уповноважених банках.
Також змін зазнає інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
На думку регулятора, таким чином в Україні запрацює новий і більш широкий режим функціонування поточних рахунків, які МФО відкривають і використовують в уповноважених банках.
Відтепер МФО зможуть використовувати для кредитування українського бізнесу гривневі кошти, отримані ними в якості кредиту від уповноваженого банку.
До цього часу їм дозволялося надавати кредити і позики тільки за рахунок коштів в гривні, отриманих від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та від розміщення власних облігацій на території України.
Зазначені зміни будуть поширюватися на Міжнародну фінансову корпорацію (IFC) та Північну екологічну фінансову корпорацію.
Розширення режиму поточних рахунків МФО стосується також проведення на території України розрахунків за операціями іноземного інвестування, договорами страхування, з оплати продукції, послуг, робіт тощо.
“Завдяки такому рішенню Національного банку міжнародні фінансові організації зможуть збільшити кредитне фінансування в гривні вітчизняних підприємств. А значить, і розширити доступ українського бізнесу до кредитних ресурсів у національній валюті”, – пояснив заступник голови Національного банку Олег Чурій.
Зокрема, Міжнародна фінансова корпорація очікує, що такі кроки регулятора дозволять їй розширити доступ до фінансування IFC для більш широкого кола українських компаній і продовжити терміни фінансування.
З такою ініціативою виступив заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, який курирує співпрацю з Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), Руслан Демчак під час круглого столу “Низька ефективність продажів майна банків-банкрутів: корупція чи об’єктивна реальність?”.
«Наприклад, потрібно дозволити Фонду спочатку створити перехідний банк, а вже потім робити road show і пропонувати його інвесторам. Зараз робота по створенню і продажу перехідних банків фактично заморожена », – вважає він.
Розширення повноважень ФГВФО дозволить збільшити кількість потенційних покупців активів банків-банкрутів. «Інфляція в останні роки зростає, відбувається спад промислового виробництва, експорт та імпорт падають. Крім того, зростає державний борг країни. Тому зараз не існує покупців, які можуть активно купувати активи банків-банкрутів. Фізособи бідніють, держава збільшує держборг і не є хорошим інвестором, корпоративний сегмент також втрачає прибутки », – пояснює директор Центру економічних досліджень і прогнозування” Фінансовий пульс “Сергій Мамедов.
Але навіть в такій ситуації Нацбанк відмовляє потенційним покупцям. «Згідно із законом банки можуть купувати тільки інвестори, які були узгоджені Нацбанком. Нещодавно НБУ декваліфікував двох нормальних іноземних інвесторів, які збиралися придбати банки. На нашу думку, це були нормальні іноземні інвестори », – повідомив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк.
Також Руслан Демчак пропонує вдосконалити механізм продажу кредитних портфелів неплатоспроможних банків. “Потрібно консолідувати пакети і зі знижкою пропонувати їх банкам – чинним учасникам ринку. Вони знають, як працювати з проблемними активами. Але потрібно розробити механізм, який дозволить купувати ці активи, наприклад, в залік боргу неплатоспроможного банку перед Фондом. Банки, може бути, і хочуть придбати проблемний портфель, але “живих” грошей у них зараз немає “, – навів приклад Руслан Демчак.
Харківська місцева прокуратура №5 розпочала кримінальне провадження за фактом шахрайства в банківській установі, вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 3 ст. 190 КК України).
Як повідомляє прес-служба прокуратури Харківської області, в ході досудового розслідування було встановлено, що 24-річна співробітниця територіального відділення одного з великих банків України, використовуючи доступ до електронних платіжних систем, незаконно заволоділа грошима клієнтів.
«За результатами розслідування жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину за 14 епізодами шахрайства. Жертвами зловмисниці стали старі – інваліди та пенсіонери, які зверталися до неї за консультацією та допомогою. Загальна сума «зароблених» таким чином грошей становить понад 20 тис. грн », – цитує прес-служба керівника місцевої прокуратури №5 Андрія Бугаєва.
Досудове розслідування триває. Максимальна санкція статті, по якій підозрюється працівниця банку, передбачає 8 років позбавлення волі.
Перед центральним офісом банку “Хрещатик” зібрались сотні вкладників.
Вкладники вимагають пояснити долю своїх грошей.
“У п’ятницю перерахували на зарплатну картку гроші, а в понеділок банк закрили, і ми залишилися без зарплат і засобів до існування. Як тепер жити цей місяць? Вчора видавали по 2,5 тисячі до обіду, після обіду гроші закінчилися. Ми приїхали сьогодні отримати хоча б 2,5 тисячі гривень “, – сказала клієнтка банку, педагог Ольга Клименко.
До головного відділення на вулиці Хрещатик зійшлися вкладники банку, пенсіонери і працівники установ, які отримували зарплату в цьому банку.
До людей вийшов представник тимчасової адміністрації. Він зазначив, що Фонд гарантування вкладів почне виплати протягом місяця. Загальна чисельність вкладників в даному банку, за словами представника НБУ, становить 304 тис. осіб.
Сума до відшкодування – 2,8 млрд гривень.
Як повідомлялося, Національний банк визнав неплатоспроможним банк “Хрещатик” 5 квітня.
24,9379% акцій банку належить Київській міській державній адміністрації.
Опосередкованими власниками банку є Андрій Іванов з часткою 37,44% і Микола Солдатенко з часткою 24,2% акцій.
Національний банк України (НБУ) для оптимізації інструментів управління ліквідністю банківської системи ввів можливість ролловера під заставу депозитних сертифікатів НБУ та іноземної валюти.
“Банки зможуть задовольняти потреби в короткостроковій ліквідності, використовуючи інструмент ролловера під заставу не тільки облігацій внутрішньої державної позики, а й депозитних сертифікатів НБУ і валюти”, – повідомляється на сайті НБУ.
Відповідні поправки внесені постановами НБУ № 230 від 1 квітня 2016 року та № 237 від 5 квітня 2016 рік у Положення про облік і проведення операцій з депозитними сертифікатами та у Положення про застосування Нацбанком стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи.
Відтепер Нацбанк може надавати банку кредит рефінансування під заставу іноземної валюти на погашення раніше отриманого кредиту рефінансування, заставою за яким була іноземна валюта, розміщена банком на рахунку регулятора як гарантійний депозит. При цьому банк повинен подати заявку на участь в тендері з підтримання ліквідності банків, проведення якого припадає на термін погашення кредиту рефінансування.
Постанова №230 набуває чинності з 6 квітня, постанова №237 – з 18 квітня 2016 року.
Як повідомлялося, НБУ Національний банк України постановами №90 від 18 лютого і №100 від 23 лютого для розширення можливостей банків з управління ліквідністю з 4 квітня 2016 року ввів можливість ролловера – надання банку кредиту для погашення раніше залучених кредитів рефінансування і овернайт.
Крім того, НБУ ввів можливість використання облігацій МФО при кредитах овернайт, операціях прямого репо та кредитах рефінансування строком до 90 днів, що надаються на тендерах.
Регулятор дозволив застосовувати ролловер для погашення кредитів рефінансування і овернайт, заставою за якими були державні облігації України та депозитні сертифікати НБУ.
Національний банк визнав неплатоспроможним ПАТ КБ “Хрещатик” через недостатність ліквідності та капіталу.
Про це повідомила прес-служба регулятора.
98,7% (304 тисячі осіб) усіх вкладників ПАТ КБ “Хрещатик” отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом.
“В кінці минулого тижня ситуація з ліквідністю банку різко погіршилася. Через брак коштів банк почав затримувати платежі, і без допомоги з боку акціонерів не міг впоратися з ситуацією. Національний банк проводив переговори з акціонерами, проте вони не дали належного результату. Зважаючи на це, та порушення ПАТ КБ “Хрещатик” нормативів ліквідності та капіталу, Правління Національного банку визнало його неплатоспроможним”, – зазначила заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова.
Приватбанк заявляє про проблеми зі зняттям готівки в банкоматах через технічний збій.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав заступник голови правління банку Дмитро Дубілет.
“Проблему зі збоєм по карткових платежах майже локалізували. Зараз все працює, крім банкоматів. Платежі в магазинах, терміналах, Приват24 проходять успішно”, – говорить він.
Дубілет нагадав клієнтам, що вони можуть знімати гроші в касах відділень банку, а також в банкоматах інших банків (комісії такі ж, як в банкоматах ПриватБанку).
Він пообіцяв, що скоро запрацюють і банкомати.
Нагадаємо, 41,66% акцій Приватбанку належать бізнесменові Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесменові Геннадію Боголюбову.
За даними НБУ, на 1 жовтня за розміром активів банк займав 1-е місце (241,8 млрд гривень) серед 122 діючих банків.
Національний банк України завершує основний етап роботи з розкриття структури власності українських банків, за підсумками якого ідентифікував фактичних контролерів кожного банку, а до окремих банків застосував заходи впливу в рамках законодавства.
Як повідомляється на сайті НБУ, у першому кварталі регулятор ухвалив 36 рішень щодо пакетів документів про набуття істотної участі, зокрема 24 рішення про погодження та 12 рішень про заборону набуття істотної участі.
Крім цього, 1 квітня НБУ погодив придбання істотної участі в банках «Глобус», (Полковський Д. Е.), «Вектор» (Перкаль А. Д.), «Інвестбанк» (Котковський О. М.), «Мотор-Банк» (Богуслаєв О. В. та Богуслаєв В. О.), «Банк інвестицій та заощаджень» (Івахів С. П. і Лагур С. М.), «Смартбанк» (Сігорський С. В.).
Також НБУ ухвалив визнати власниками істотної участі незалежно від формального володіння Гуртового Г. А. в «Платинум Банку» і Казьміна Є. В. «Комерційний індустріальний банк». Пакети документів щодо цих банків ще знаходяться на розгляді регулятора і потребують доопрацювання, однак, за інформацією НБУ, ці особи фактично здійснюють контроль за відповідними банками, і з моменту визнання їх власниками істотної участі несуть повну відповідальність, визначену законом.
Також повідомляється, що юридичні процедури завершення перевірки або вжиття заходів з усунення порушень по деяким банкам ще тривають, а робота з моніторингу структур власності банків здійснюється на постійній основі.
Статус роботи з перевірки структури власності українських банків показаний в таблиці
Нагадаємо, Верховна Рада України у березні минулого року ухвалила зміни до законодавства щодо посилення відповідальності акціонерів і менеджменту банків, якими встановлюється кримінальна відповідальність пов’язаних з банком осіб за вчинення будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Національний банк також у березні зобов’язав банки до 8 червня надати пакети документів про своїх реальних власників і контролерів, при цьому наголосивши, що в рамках нового законодавства до власників істотної участі, крім акціонерів з часткою понад 10% у капіталі, належать особи, які, незалежно від наявного пакета акцій можуть значно впливати на управління або діяльність банку.
У процесі очищення банківської системи Національний банк України за 2014 і 2015 роки визнав неплатоспроможними 63 банки, які передані в управління Фонду гарантування вкладів. З початку цього року НБУ вирішив вивести з ринку ще 5 фінустанов, включаючи спільне з Міністерством фінансів рішення про виведення з ринку державного санаційного «Родовід Банку».
За оцінками НБУ, розкриття реальних власників українських банків допоможе Фонду гарантування вкладів фізосіб і правоохоронним органам визначити відповідачів за позовами до банків і притягнути їх до відповідальності за доведення банку до банкрутства.
Офшорний скандал, що вибухнув, не позначився на настроях валютників. Фінансисти хоча і визнають, що гучний скандал обговорювався на міжбанку, проте запевняють, що він ніяк не позначився і не позначиться на настроях учасників торгів найближчим часом.
“На даний момент я не бачу, як цей скандал може вплинути на курс гривні. Гіпотетично, він може уплинути, якщо за ним піде політична криза і дострокова відставка Президента. В цьому випадку політична турбулентність надасть короткостроковий негативний вплив на валютний ринок. Однак поки що ця ймовірність виглядає занадто гіпотетичною”, – підкреслив аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.
Ключовими для міжбанку залишаться галузеві фактори. “На зниження валютних котирувань продовжують впливати сезонні фактори: активізація експортерів – виробників металургійної продукції і агротрейдерів, а також зниження попиту на валюту за рахунок завершення опалювального сезону та скорочення закупівлі енергоресурсів”, – запевнив директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінной.
У той же час він не чекає різкого здешевлення долара найближчим часом. “Очікувати різкого обвалу долара найближчим часом не слід. Ціни на сировину на світових ринках, зокрема на нафту, знову почали знижуватися, що як правило, впливає і на зниження вартості металургійної та сільськогосподарської продукції. Ці фактори найближчим часом будуть утримувати гривню в районі 26,0 грн/$”, – вважає Курінной.
Національний банк планує випустити 42 пам’ятні монети в 2016 році.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.
Як зазначає Нацбанк, із 42 монет вже 5 монет вийшло в обіг.
Цього року будуть введені в обіг монети з нагоди 75-річчя з дня народження Івана Миколайчука, Ігор XXXI Олімпіади (Олімпіада-2016), 200-річчя Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва і початку здійснення астрономо-геодезичних робіт (“Геодезична дуга Струве”).
Також з’являться цікаві монети, присвячені петриківському розпису, київському кінному трамваю, флорі і фауні, стародавніх міст і пам’ятників архітектури України.
Буде розпочата нова серія з шести монет – “Фауна в пам’ятках культури України”.
Три монети з цієї серії – “Вовк”, “Павич” і “Олень” – побачать світ у цьому році.
Нагадаємо, Національний банк в 2015 році продав 1 млн пам’ятних монет на 75,6 млн гривень.
Підписка на новини АУБ
Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.
Контакти
Адреса: вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна
Укр 
Eng 
