Новини фінансового сектору

Фонд гарантування шукатиме опальних банкірів у США та Британії

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб збирається розшукувати осіб, пов’язаних зі збанкрутілими банками, використовуючи судові інстанції США і Великобританії.

Про це повідомив директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков.

Новіков повідомив, що Фонд вже ініціював 3214 заяв правоохоронцям про вчинення кримінального правопорушення на загальну суму 256 млрд грн, з яких 376 заяв – проти власників і топ-менеджерів неплатоспроможних банків на загальну суму 187 млрд.

“У більшості випадків активи були виведені за кордон. І у нас є підстави вважати, що ми можемо дістати деяких пов’язаних осіб за кордоном, використовуючи судову гілку влади інших країн, зокрема Сполучених Штатів Америки, Великобританії, – пояснив Новіков. – За кордоном інструментарій притягнення до цивільно-правової відповідальності працює ефективніше. Перші позови до іноземних судів, можливо, будуть в наступному році”.

За його словами, в даний час Фонд проводить акредитацію юридичних компаній, послуги яких будуть оплачуватися по системі “гонорар успіху” – компанія отримає плату вже від надходжень по виграній справі, а не авансом.

Пояснюючи причини звернення до іноземних судів, Новіков пояснив, що в Україні правоохоронці ведуть слідство роками, суди приймають упереджені рішення, а скарги на дії суддів губляться в бюрократичній системі Мін’юсту.

“Виграти суд – це тільки половина справи, борг треба стягнути. Ми виграємо більшість судових справ, але Державна виконавча служба – теж одна з проблем. У нас вже близько 120 тисяч виконавчих проваджень, але ми не бачимо зусиль державних виконавців з пошуку і повернення активів”, – підкреслив він.

На 1 липня, за словами Новікова, стягненню через виконавців підлягає 145 млрд грн, і в той же час, з початку поточного року Фонд і неплатоспроможні банки вже заплатили понад 63 млн грн судового збору за наявними справами. “Сподіваємося, що з появою приватних виконавців відповідно до нещодавно оновленого законодавства з’явиться нова служба, яка буде мотивована на пошук майна і задоволення вимог кредиторів”, – зазначив представник Фонду.

Як повідомлялося, в процесі очищення банківської системи Національний банк України за 2014-2015 роки визнав неплатоспроможними 63 банки, які передані в управління Фонду гарантування вкладів. З початку цього року НБУ вирішив вивести з ринку ще 15 фінустанов.

Банки скоротили зовнішній борг на $2,3 млрд

Валовий зовнішній борг банківського сектора України в першому півріччі поточного року скоротився на $2,3 млрд – до $10,5 млрд.

Про це йдеться в “Огляді банківського сектора” Національного банку.

Зниження рівня боргу обумовлено погашенням раніше залучених кредитів і конвертацією цих кредитів в капітал, пояснює регулятор.

За підсумками другого кварталу у банків $6,8 млрд довгострокових і $3,7 млрд короткострокових зобов’язань.

MasterCard запустила селфі-платежі

Як повідомляється, запустивши додаток Identity Check Mobile, будь-який власник MasterCard може закінчити онлайн-покупку, не вводячи пароль, PIN-код або код підтвердження.

Пілотна версія сервісу вже запущена на території 12 європейських країн.

За словами представників компанії, до 2017 року додаток буде доступний у всьому світі.

Як повідомлялося, 75% учасників тестування в Голландії стверджують, що з задоволенням продовжили б користуватися новою системою підтвердження платежів, а 90% і зовсім відмовилися б від паролів на користь біометричної аутентифікації.

Серед причин такого ентузіазму по відношенню до біометричних платежів користувачі називають зручність і безпеку.

95% користувачів, що ідентифікують платежі з допомогою відбитка пальця, і 80% — з допомогою селфі, стверджують, що шопінг став більш зручним.

75% користувачів переконані, що біометричні платежі допоможуть скоротити рівень шахрайства.

Заарештовано майно топ-менеджера Дельта Банку на 450 млн грн

Печерський районний суд Києва повторно заарештував майно і корпоративні права колишнього першого заступника голови ради директорів Дельта Банку.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Києва в п’ятницю, 7 жовтня.

Арешт накладено на корпоративні права, а також рухоме і нерухоме майно (а саме квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі, паркомісця), оформлені на підозрюваного і членів його сім’ї на загальну суму близько 450 мільйонів гривень.

У прес-службі нагадали, що банкір є підозрюваним у зловживанні повноваженнями, не вказавши його прізвище.

Раніше слідчий суддя Печерського райсуду задовольнив клопотання адвокатів підозрюваного і скасував арешти майна і корпоративних прав. Тому прокуратура Києва звернулася до суду з клопотаннями про повторний арешт, які були задоволені в повному обсязі.

У травні 2016 року столична прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом заволодіння посадовими особами Дельта Банку коштами на суму понад 4,5 мільярда гривень.

“Ощадбанк” відновив видачу кредитів за програмою енергоефективності “Ощадний дім”.

Про це йдеться у повідомленні банку.

“Теплі” кредити набули популярності протягом 2014-2016 років. Сьогодні завдяки рішенню уряду про виділення компенсацій з бюджетних коштів їх видача відновлено”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що за цією програмою банк надає кредити на здійснення енергоефективних заходів як в окремій квартирі, так і в приватному будинку, а також в багатоквартирних будинках.

В рамках програми “Ощадний дім” держава компенсує позичальникам 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) за кредитами, залученими на придбання енергозберігаючих матеріалів і устаткування і відповідних додаткових матеріалів до них.

Програма отримує підтримку з боку міської, районних і обласних адміністрацій, які виділяють кошти з місцевих бюджетів на компенсацію відсотків або частини кредиту.

Як відомо, Кабінет міністрів планує надати додатково близько 200 млн грн на реалізацію програми кредитування енергоефективних заходів.

Як повідомлялося, з 6 липня банками тимчасово припинено видачу “теплих” кредитів за напрямом “придбання енергоефективних матеріалів та обладнання з 30%-вим розміром відшкодування” у зв’язку з тим, що державних коштів вистачить для виплати компенсацій за кредитами, виданими до 5 липня цього року.

НБУ створить свій "антихакерський центр"

Національний банк створить Центр реагування на інциденти кібербезпеки у банківській системі та платіжному просторі України.

Про це повідомляє прес-служба НБУ за підсумками круглого столу “Кібербезпека банківської системи”.

“Представники Національного банку ознайомили присутніх з розробленим регулятором проектом створення Центру реагування на інциденти кібербезпеки у банківській системі та платіжному просторі України, а інформаційний портал Центру має забезпечити швидку та надійну взаємодію між українськими банками, правоохоронними органами та командами реагування на комп’ютерні інциденти суб’єктів забезпечення кібербезпеки України”, – йдеться в повідомленні.

Активи ФГВФО у вересні збільшилися

Про це повідомили у фонді.

З початку року активи Фонду гарантування вкладів скоротилися з 14,084 млрд гривень до 6,6 млрд

Станом на 1 жовтня в Фонд гарантування вкладів входив 101 банк. Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам неплатоспроможних банків 78,5 млрд гривень (станом на 1 серпня).

За даними фонду, в Україні налічується 42,8 млн вкладників, середній розмір вкладу становить 8,65 тис. гривень, загальний відсоток покриття вкладів становить 98,7%.

Голова НБУ розповіла, коли Україна прийде до повної валютної лібералізації

«Дуже часто багато хто плутає лібералізацію валютного ринку зі скасуванням недавніх валютних обмежень. Ми їх поступово знімаємо. Але це не є валютна лібералізація. План валютної лібералізації розроблений. І його виконання передбачає наявність певних макроекономічних умов. Глибока лібералізація пройде в такий спосіб. Спочатку ми будемо намагатися повністю зняти обмеження щодо експортно-імпортних операцій і прямих іноземних інвестицій. Після цього – з потоків довгострокового капіталу і з роботи міжбанківського валютного ринку. Потім вже – для портфельних інвестицій, і нарешті на фінальному етапі будуть скасовані всі перешкоди для будь-яких приватних осіб і компаній щодо інвестування коштів за кордон», – зазначила вона.

При цьому Гонтарева підкреслила, що для того, щоб реалізувати намічений план, потрібно впровадити в Україні 10 з 15 принципів BEPS. «Зараз в Європі починає працювати так звана система BEPS. Простими словами – деофшоризація. У 2010 році в США з’явився акт про боротьбу з офшорами (FATCA), а ЄС вводить в дію свій порядок (BEPS) з початку наступного року. Ми теж вирішили йти цим шляхом і задумали впровадити у нас в країні 10 з 15 принципів BEPS. Йдеться про розкриття офшорної власності, про обмін інформацією між податковими органами різних країн. Я вже говорила з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом про технічну допомогу в цьому питанні. Ми вже направили в парламент відповідні законопроекти, але хочемо, щоб їх ще оцінили європейські фахівці. Як тільки ці законопроекти будуть прийняті і реально запрацюють і у нас буде домовленість про обмін податковою інформацією з більшістю країн, ми без проблем дозволимо відкривати рахунки в будь-якій країні світу і купувати будь-які активи», – сказала вона.

За прогнозами Гонтаревої, якщо на найближчій сесії парламенту будуть прийняті зазначені законодавчі акти, то Україна зможе перейти до імплементації BEPS разом з Європою – на початку наступного року. «Щоправда, важливо, щоб і макроекономічні умови дозволяли лібералізувати валютний ринок», – додала вона.

Приватбанк заявляє про розмір кредитів пов'язаним особам від загального портфеля в 4,71%

Приватбанк заявляє про розмір кредитів пов’язаним особам від загального портфеля в 4,71%.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби банку.

Станом на 28 вересня 2016 року кредити пов’язаним особам за методикою Національного банку склали 4,71% від загального кредитного портфеля.

За методикою НБУ, значення показника Н9 (норматив максимального кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами в порівнянні з капіталом банку) Приватбанку на 1 вересня поточного року становило 29,29%, що перебувало на рівні середнього значення по банківській системі 29,06% .

Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), кредити Приватбанку пов’язаним особам склали 17,7% від загального кредитного портфеля на кінець 2015 року, згідно з даними проведеного аудиту компанією PWC.

В цілому зростання заборгованості останнім часом було пов’язане з курсовою різницею і різким скороченням кредитного портфеля банку.

Як повідомлялося, 2015 рік банк закінчив із прибутком 216 млн гривень, а в 1 півріччі прибуток банку склав 530,9 млн гривень.

41,66% акцій Приватбанку належать бізнесменові Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесменові Геннадію Боголюбову.

Укрсоцбанк приєднується до BankID

Як повідомляє прес-служба фінустанови, Укрсоцбанк і UNITY-BARS підписали меморандум про співпрацю, в рамках якої передбачається розгортання і проведення пілотної експлуатації BankID для клієнтів Укрсоцбанку.

“Ми зацікавилися цим проектом з самого початку, тому що BankID допоможе упорядкувати процес надання адміністративних послуг і зробить його більш прозорим, зручним для людей”, – зазначає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.

Директор ІТ департаменту Укрсоцбанку заявив, що рішення про початок співпраці з UNITY-BARS прийняте, виходячи з досвіду компанії з впровадження BankID на майданчиках інших банків України.

Банк відзначає, що верифікація за допомогою BankID стане доступною для клієнтів Укрсоцбанку вже до кінця жовтня.

Банки України зацікавилися державними облігаціями

 Про це повідомив на Ukrainian Financial Forum керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко.

“Обсяг інвестицій в ОВДП за минулі 12 місяців збільшився на 78% – до 152 млрд грн”, – сказав Стеценко.

За словами експерта, цьому сприяли дві тенденції:
виведення з ринку частини банків зі “сміттєвими” цінними паперами на балансі; очікування банками подальшого зниження рівнів прибутковості ОВДП, що стимулює їх скорочувати вкладення в короткі депозитні сертифікати НБУ.

“Виведення з ринку частини банків зі “сміттєвими” цінними паперами на балансі і посилення пруденційного нагляду зменшило обсяг вкладень в інші цінні папери на 26 млрд грн, – сказав Стеценко. – Ми очікуємо, що тренд НБУ на зниження ставок продовжиться, і регулятор опустить ключову ставку до 13 – 14% на кінець 2016 року і до 10-12% на кінець 2017 року”.

Стеценко зазначив, що 85% від загальних вкладень банківського сектора в ОВДП становлять вкладення державних банків. У той час як кількість приватних банків з українським капіталом, які інвестують в ОВДП, залишається незначною.

MasterCard запустила систему онлайн-оплати за допомогою селфі

Компанія MasterCard запустила систему підтвердження оплати онлайн-покупок за допомогою селфі або відбитків пальців, пише видання Financial Times.

Як наголошується в публікації, новий додаток для смартфонів дозволить користувачам здійснювати покупки в інтернеті без використання паролів і PIN-коду. Сервіс доступний з 4 жовтня 2016 року в 12 європейських країнах. Як очікується, в інших країнах новий сервіс запрацює в 2017 році.

У матеріалі наголошується, що платіжна система пішла на такий крок з урахуванням того, що, за прогнозами аналітиків, світовий обсяг платежів, зроблених через мобільні пристрої, досягне $95 млрд в 2018 році.

Як повідомлялося, раніше в Україні MasterCard запустила послугу MasterPass. Сервіс можна порівняти з електронним гаманцем, в якому зберігаються дані різних платіжних карт і інструментів, а також адреси доставки.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ