Новини фінансового сектору

ЄБРР підготує Ощадбанк до приватизації

Кабмін, ЄБРР і Ощадбанк планують в найближчі тижні підписати Меморандум порозуміння між урядом України, Ощадбанком і Європейським банком реконструкції і розвитку щодо підтримки реформи Ощадбанку і його підготовки до приватизації.

У тексті проекту меморандуму, з яким ознайомився FinClub, зазначено, що «ЄБРР розгляне в майбутньому купівлю міноритарного пакету акцій банку шляхом входження в капітал через купівлю акцій додаткової емісії в рамках процесу попередньої приватизації».

Йдеться про продаж за участю «шанованих незалежних інвестиційних радників» на конкурсі до середини 2018 року «мінімум 20% акцій “Ощадбанку” шановному сторонньому інвесторові». Радників для подальшої приватизації знайдуть до кінця 2020 року, а продадуть банк – до 2022 року.

При цьому ЄБРР не бере на себе зобов’язаня щодо купівлі частки: установа лише обіцяє в 2018 році оцінити прогрес в підготовці до приватизації і «розглянути питання купівлі міноритарного пакета акцій». Це станеться, тільки якщо Ощадбанк досягне попередньо узгоджених цільових показників і тільки «за наявності чітких письмових зобов’язань уряду повністю приватизувати Ощадбанк».

Суд визнав незаконність передачі активів Дельта Банку

Господарський суд Києва повністю підтримав доводи про неправомірність договору, згідно з яким активи Дельта Банку на суму 450 млн гривень були передані в заставу Ощадбанку.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Фонду.

Рішення прийнято судом 9 листопада.

Ще в 2010 році Дельта Банк уклав декілька договорів застави та іпотеки, які забезпечували належне виконання зобов’язань перед Ощадбанком за договорами про відкриття і ведення кореспондентського рахунку.

Серед забезпечення був і договір застави майнових прав від 25 лютого 2015 року.

Предметом застави за ним є майнові права за кредитними договорами, укладеними Дельта Банком з великими позичальниками-боржниками загальною вартістю понад 450 млн гривень.

У зв’язку з наявністю в цій угоді ознак нікчемності, ліквідатор Дельта Банку звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Ощадбанку про визнання такого договору застави недійсним.

У жовтні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відновив реєстрацію іпотеки та заставних об’єктів Дельта Банку на 450 млн гривень.

У Мінфіні пояснили, що потрібно для докапіталізації держбанків

Необхідність докапіталізації державних банків буде встановлена після оцінки розміру кредитних ризиків у відповідності з нещодавно прийнятою Національним банком України постановою №351 Про затвердження положення про визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

Про це повідомив заступник міністра фінансів Юрій Буца.

“Зараз триває процес оцінки необхідності в збільшенні банками резервів у відповідність з постановою НБУ №351. Відповідно, базуючись на його результатах, можливо, буде потрібно докапіталізація держбанків. Але про це поки рано говорити, система оцінки поки діє в тестовому режимі”, – сказав він.

Заступник міністра нагадав, що план капіталізації держбанків, який був встановлений на цей рік, виконано.

Нагадаємо, що НБУ в кінці червня 2016 року оприлюднив постанову про порядок визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями. За даними центробанку, мета нового положення – забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку їх капіталу і, в кінцевому підсумку, посилить фінансову стійкість банківського сектору.

Постанова вводить вдосконалені підходи до оцінки очікуваних втрат від кредитного ризику і ґрунтується на Базельськіх принципах банківського нагляду: для розрахунку величини очікуваних збитків передбачено застосування формули, яка використовує ймовірність дефолту боржника (PD – probability of default), рівень втрат у разі дефолту (LGD – loss given default) та борг по активу (EAD – exposure at default).

Валютні резерви України можуть зрости майже в два рази - НБУ

Національний банк України (НБУ) очікує, що до кінця 2018 року міжнародні резерви України збільшаться до 27,8 млрд доларів. Про це повідомив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

За прогнозами Нацбанку, міжнародні резерви до кінця 2016 року збільшаться з нинішніх 15,5 млрд доларів до 17,5 млрд доларів. До кінця 2017 року, як зазначив Сологуб, можна очікувати збільшення до 23,1 млрд доларів.

“Наші прогнози базуються на тому, що заплановано ще два транші до кінця року: 1,3 млрд доларів траншу від МВФ і 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС – Ред.). Однак обидва транші пов’язані з виконанням деяких умов”, – пояснив Сологуб.

Зокрема, ЄС готовий надати транш, як тільки Київ скасує заборону на експорт деревини і зробить всі необхідні соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам.

Нагадаємо, раніше НБУ очікував, що до кінця 2016 року обсяг золотовалютних резервів (ЗВР) складе 18,7 млрд доларів. До погіршення прогнозу призвели затримки в реалізації програми МВФ.

Як відомо, за 2015 рік ЗВР України зросли на 77%, або на 5,767 мільярда доларів – до 13,3 млрд доларів.

НБУ назвав причини, чому не відносить Платинум Банк і банк "Траст" до неплатоспроможних

Національний банк не відносить Платинум Банк і банк “Траст” (обидва – Київ) до неплатоспроможних через наявність плану докапіталізації.

“У нас є антикризовий закон, який дав НБУ право не відносити банки до неплатоспроможних за негативний капітал або за порушення в тому випадку, якщо у банку є програма капіталізації або план збільшення капіталу. І з “Траст”, і з Платинум ми в цьому напрямку працюємо”, – відповіла Катерина Рожкова на питання, чому Артем-банк був віднесений до категорії неплатоспроможних, а інші банки, що мають негативний капітал, – ні.

За даними НБУ, на 1 жовтня серед діючих банків 3 фінустанови мали від’ємне значення власного капіталу: банк “Траст” (-69 млн гривень), Платинум Банк (-162,5 млн гривень) і Артем-банк (-179,3 млн гривень ).

Днями Артем-банк був віднесений до категорії неплатоспроможних.

Як повідомлялося, 10 листопада в ЗМІ було оприлюднено низку телефонних розмов Рожкової з менеджментом і акціонерами Платинум Банку, в якому вона працювала до НБУ головою правління.

НБУ завершує верифікацію процесу докапіталізації Приватбанку

Національний банк завершує верифікацію процесу докапіталізації Приватбанку.

Про це на брифінгу повідомила заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

“Зараз ще триває верифікація другого етапу докапіталізації Приватбанку”, – сказала вона.

За словами Рожкової, ця верифікація підходить до завершення.

“Думаю, що приблизно через тиждень-два ми зможемо її завершити”, – сказала вона.
Рожкова пояснила, що верифікація проводиться дистанційно.

За підсумками верифікації, МВФ буде приймати рішення щодо виконання Приватбанком процедури докапіталізації.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом прийме рішення про націоналізацію Приватбанку.

У Приватбанку цю інформацію спростували, назвавши її фейком.

Національний банк нагадав, що з Приватбанком підписана 3-річна програма докапіталізації і погашення кредитів пов’язаним особам.

У серпні Приватбанк вирішив збільшити статутний фонд на 12%, або на 2,583 млрд гривень до 21,26 млрд гривень.

Всесвітній банк розповів, що потрібно Україні для зростання ВВП на 3-4% на рік

Українська влада за останні 3 роки зробила дуже багато для відновлення економіки, проте для досягнення зростання ВВП на 3-4% на рік в середньостроковій перспективі необхідно не зменшувати темп реформ.

Кахконен підкреслила, що за останні 3 роки уряд провів більше реформ, ніж за попередні 15 років, відзначивши серед них перехід до гнучкого курсоутворення, фіскальну консолідацію і підвищення тарифів на газ з введенням субсидій для незахищених верств населення, дерегуляцію, електронне декларування.

“У результаті цих реформ економіка більш-менш стабілізувалася, і макроекономісти бачать деяке відновлення, хоча і невелике – реальний ВВП зріс на 1,1% за перші три квартали. Дефіцит сектору загальнодержавного управління скоротився до 2% ВВП в 2015 році проти 10% в 2014. Ви також знаєте, що проводиться очищення банківського сектору і понад 80 банків було виведено з ринку”, – сказала Кахконен.

За її словами, якщо не рухатися далі в напрямку структурних реформ, економічні перспективи будуть залишатися слабкими і знову виникнуть економічні дисбаланси з негативним впливом на рівень життя населення, в той час, як збереження колишніх темпів реформ на рівні, що викликає довіру інвесторів, допоможе досягти економічного зростання 3-4% у середньостроковій перспективі. “Процес триває, зроблено дуже багато, але потрібно зробити ще набагато більше.

Сильне і стійке відновлення ще не почалося. На жаль, в Україні бідність зросла в останні роки. Зараз підходящий час, щоб Україна почала роботу з усунення серйозних вузьких структурних місць, які заважають розвиватися економіці. Крім того, потрібно посилити антикорупційні заходи”, – додала директор Всесвітнього банку.

Екс-заступник голови НБУ: Нацбанк імітує курс гривні і послаблює її

На те, що сьогодні відбувається з курсом гривні, вплинуло кілька факторів, головні з яких – політика Нацбанку і акції протесту.

Про це заявив екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко.

“На мою думку, два фактори впливають на курс. Перший – це політика Нацбанку. Протягом останніх двох місяців Нацбанк скуповував валюту, коли банк купує валюту, він імітує курс гривні і послаблює її, це перший фактор. Другий фактор – це протестні акції, які відбувалися, справжні і проплачені. Але факт залишається фактом, вони викликали незначне падіння гривні”, – заявив він.

На його думку, якщо вірити прогнозам експертів, то ціни на зерно і на іншу продукцію, яку Україна експортує, будуть зростати.

“Це метали, сільське господарство, на нафту будуть стабільні, на газ – падати. Це означає хорошу кон’юнктуру, і за ідеєю, курс гривні має посилюватися. Але з іншого боку, ми маємо досить слабку монетарну політику Нацбанку і поки невиразну політику Кабміну. Кабмін і Нацбанк будуть вирішувати, з яким курсом увійдемо в наступний рік, мій прогноз – близько 26 грн. У наступному році, щоб виконати бюджет, гривня має трохи девальвувати десь до 27-28 гривень. Нічого катастрофічного поки не передбачається, але все в руках уряду і Нацбанку”, – додав він.

Скоро стане зрозуміло, чи виконав "Приватбанк" поставлені завдання

Національний банк найближчим часом завершить верифікацію другого етапу програми докапіталізації “ПриватБанку”, після чого буде зрозуміло, чи виконав банк поставлені перед ним завдання.

Про це під час прес-конференції у вівторок повідомила заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

“Стосовно Приватбанку. Він як і всі банки має програму докапіталізації. Зараз в нас ще триває етап верифікації, виконання другого етапу цієї програми. Це зрозуміло, тому що це дуже великі обсяги”, – сказала вона.

Заступник голови НБУ зазначила, що у цьому випадку верифікація програми здійснюється не тільки дистанційно, але й “онсайт”.

МВФ, в принципі, розуміє, що її треба завершити, і тільки після цього визначатися, чи виконав банк поставлені перед ним завдання чи ні. В будь якому випадку ми повідомимо всіх зацікавлених у цьому питанні”, – сказала вона.

“Десь на завершальній стадії ми знаходимося. Я не готова сказати, чи це буде тиждень або два, але це вже завершальна стадія”, – заявила Рожкова.

Нагадаємо, раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом ухвалить рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

У “Приватбанку” цю інформацію спростували і назвали її фейком.

Як відомо, 2015 рік банк закінчив із прибутком 216 млн гривень, а в 1 півріччі прибуток банку становив 530,9 млн гривень.

41,66% акцій “Приватбанку” належать бізнесменові Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесменові Геннадію Боголюбову.

Ощадбанку доручили позичити 50 млн євро у ЄБРР

Кабінет міністрів уповноважив наглядову раду Ощадбанку узгодити з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредит на 50 млн євро.

Про це йдеться в розпорядженні уряду №826-р від 11 листопада.

Згідно з документом, підписання меморандуму дозволить Ощадбанку приєднатися до програми сприяння торгівлі.

“Підписання вищезгаданого Меморандуму і Дорожньої карти дозволить Ощадбанку приєднатися до Програми сприяння торгівлі та залучити від ЄБРР лінію торгового фінансування на суму 50 млн євро”, – йдеться в розпорядженні.

Рішення про надання кредитної лінії було прийнято банком 4 жовтня поточного року.

На порядку денному ради – узгодження цільових орієнтирів і дій банку, передбачених дорожньою картою трансформації Ощадбанку, а також затвердження умов договору із зовнішнім аудитором банку, який забезпечить перевірку фінансової звітності фінустанови.

Кому українці довірили найбільше вкладів

Лідерами за вкладами фізосіб, читай – довірою населення, стабільно залишаються ПриватБанк і дві державні установи – Ощадбанк та Укрексімбанк. Наступні позиції впевнено займає Альфа Банк і недавно придбаний ним Укрсоцбанк. Також стрімке зростання обсягу вкладів показує Таскомбанк, -такі дані за результатами роботи банків на ринку депозитів на 1 листопада 2016 року.

Серед бізнесу ж за вкладами лідирують ПриватБанк, з невеликим відривом – Ощадбанк, і також державні Укргазбанк і Укрексімбанк.

Рейтинг не може бути рекомендацією до дії: з 2014 року багато банків, які входили до аналогічних переліків, залишили ринок. Серед них – “Форум”, “Дельта”, “Надра”, VAB Bank, “Фінансова ініціатива”, “Хрещатик”, та інші.

Майже на мільярд гривень з серпня 2016 року скоротив портфель вкладів бізнесу Міжнародний інвестиційний банк – установа президента Петра Порошенка.

Між тим рейтинг демонструє активність банків у сфері залучення ресурсів населення і бізнесу.

З серпня в топ-25 українських банків за обсягами депозитів з’явився новий гравець – Таскомбанк Сергія Тігіпка. Екс-глава НБУ активно будує бізнес, в тому числі – купує УніверсалБанк.

Традиційно в першій десятці банків з вкладами громадян розмістилися ПУМБ Ріната Ахметова, державний “Укргазбанк” і українська “дочка” австрійського банку – Райффайзен Банк Аваль. Також, в топ входить банк “Платинум”, який ось уже кілька років веде агресивну політику на ринку залучення вкладів.

У бізнес-ніші розрив між показниками лідерів ринку набагато менший, ніж за вкладами населення. Якщо в секторі строкових депозитів фізосіб ПриватБанк випереджає свого найближчого конкурента, Ощадбанк, більш ніж на 66 млрд гривень, то за вкладами бізнесу вони відрізняються всього на мільярд з гаком.

З серпня обсяг вкладів у деяких банків настільки впав, що вони навіть не увійшли у даний рейтинг. Наприклад, в серпневому топ-25 був присутній Дойче Банк ДБУ, а в листопадовий список він вже не увійшов.

Майже на мільярд гривень скоротив портфель депозитів бізнесу і Міжнародний інвестиційний банк – установа президента Петра Порошенка. В кінці літа строкові вклади юросіб на його рахунках становили 3,4 млрд грн. На 1 листопада цей показник – 2,4 млрд грн.

До 1 листопада українські громадяни довірили всім банкам країни більш 408 млрд грн, з них строкові вклади – 295 млрд гривень. Бізнес зберігав у банках 393,9 млрд грн, 108,9 млрд грн з яких – на депозитах.

НБУ ліквідував ще один банк

Національний банк завершив ліквідацію банку “Базис” (Бахмут, Донецька область).

Про це йдеться в повідомленні Нацбанку.

Процедура ліквідації завершилася 28 серпня.

Ліквідатором банку вживаються заходи щодо виключення банку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в порядку, передбаченому законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ