Новини фінансового сектору

Банківська система SWIFT попереджає про зростаючу загрозу кібератак на банківські системи.

Про це йдеться в листі SWIFT своїм клієнтам.

“Загроза має стійкий характер, вона може пристосовуватися і ускладнюватися, і вона збережеться”, – йдеться в листі компанії, датованому 2 листопада.

У документі наголошується, що хакери поліпшили методи злому місцевих банківських систем. Впроваджується нова тактика, пов’язана з використанням програмного забезпечення, що дозволяє отримати доступ до технічної підтримки комп’ютерів користувачів.

“На жаль, ми продовжуємо стикатися з випадками злому систем наших клієнтів”, – повідомляє SWIFT.

Генеральний директор SWIFT Готтфрід Лейббрандт відмовився надати конкретні деталі.

Однак він назвав кількість зломів “значною”. За словами Лейббрандта, були зафіксовані різні випадки проникнення в системи клієнтів компанії.

Раніше про зростаючу загрозу хакерських атак на банки і банківські системи заявляв голова SWIFT Явар Шах. Він закликав фінансові установи посилити заходи безпеки.

SWIFT – міжбанківська міжнародна система передачі інформації та здійснення платежів. Її клієнтами є понад 10,8 тисячі найбільших організацій в більш ніж 200 країнах.

Кредитний ризик 60 найбільших банків, розрахований за постановою №351, за попередніми оцінками НБУ, становить 497 млрд грн.

Про це йдеться в “Звіті про фінансову стабільність”.

Ця оцінка на 23 млрд грн, або 4,85%, більша, ніж кредитний ризик за стрес-тестом НБУ (за стрес-тестом оцінені 60 банків, на які припадає 98% активів) – 474 млрд грн.

Найбільше відхилення в оцінці кредитного ризику зафіксовано в I групі банків (найбільші банки з національним капіталом) – 15 млрд грн. У групі II (невеликі банки з національним капіталом) оцінка кредитного ризику за постановою №351 навіть на 2 млрд грн виявилася нижчою, ніж оцінка кредитного ризику за стрес-тестом. У державних банків додаткові ризики оцінені в 7 млрд грн, у іноземних банків – в 3 млрд грн.

При цьому показники резервів банків за МСФЗ і їхній непокритий кредитний ризик за діючими правилами на 1 жовтня становили 325 млрд грн. Розрив з оцінкою за стрес-тестом складає 149 млрд грн, з показником за постановою №351 – 172 млрд грн.

Найбільший розрив між сформованими резервами і розміром кредитного ризику зафіксовано в групі I: при резервах в 44 млрд грн кредитний ризик оцінено в 176 млрд грн.

Національний банк повідомив, що розрив між сформованими резервами за МСФЗ і кредитним ризиком, оціненим за постановою №351, у групі найбільших банків з національним капіталом становить 132 млрд грн.

 Про це йдеться в “Звіті про фінансову стабільність”.

Йдеться про вісім банків з групи I, всі з яких вже пройшли стрес-тест НБУ. У цю групу входять банки, частка активів кожного з яких перевищує 0,5% активів банківської системи.

Сумарно на 1 жовтня 2016 року біля цих банків були активи на 371,3 млрд грн, в тому числі 271,8 млрд грн у ПриватБанку – це 73,2% від активів цієї групи банків. Кредитний портфель групи I банків склав 244,6 млрд грн, в тому числі 180,4 млрд грн у ПриватБанку – це 73,7% від кредитів цієї групи банків.

З огляду на 73-відсоткову частку ПриватБанку в активах і кредитах цієї групи, на банк може припадати аналогічна частка додаткового кредитного ризику – 96,6 млрд грн з 132 млрд грн.

Відповідно до звітності ПриватБанку, на 30 вересня 2016 року загальний обсяг кредитів та авансів клієнтам становив 224,26 млрд грн, під які були сформовані резерви в розмірі 29,94 млрд грн (13,35%). Водночас, стрес-тестування 20 найбільших банків, в які входить ПриватБанк, показало розмір проблемних кредитів (NPL) у цієї групи банків у розмірі 53%. Для ПриватБанку це означало б необхідність дорезервувати близько 89 млрд грн.

Якщо ж до різниці між сформованими резервами групи I (44 млрд грн) і кредитним ризиком по стрес-тесту (161 млрд грн) застосувати 73-процентну частку ПриватБанку в цій групі банків, то його непокритий кредитний ризик по стрес-тесту може бути оцінений в 85,4 млрд грн, що дуже близько до його можливої оцінки по стрес-тесту першої двадцятки.

У Меморандумі України з МВФ передбачено загальну суму фінансової підтримки державою банківської системи в 166 млрд грн в разі, якщо буде потрібно націоналізувати системний банк або збільшити підтримку держбанків або ФГВФО.

Зараз НБУ проводить верифікацію виконання ПриватБанком другого етапу докапіталізації. З першої двадцятки банків у НБУ є питання тільки до ПриватБанку.

В одному зі столичних банкоматів виявили скіммінговий пристрій нового покоління. Скіммери під назвою “глибока вставка” вже не один раз були виявлені в банкоматах європейських країн, але в Україні це перший випадок.

Про це повідомляє на своєму сайті Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем “ЕМА”.

Зазвичай скіммінгові пристрої на кардрідері візуально помітні, оскільки частково розташовані на його зовнішній стороні. Саме тому експерти постійно радять користувачам перед використанням банкомату злегка посмикати за виступаючу частину кардридера. Шахрайські пристрої найчастіше слабко закріплені (ставляться на клей, скотч або магніт).

А ось скіммінгові пристрої на кшталт “глибока вставка” тим і небезпечні, що побачити їх немає ніякої можливості. Зовнішній вигляд такого банкомата відповідає картинці, яка зазвичай розміщена на екрані банкомату.

Президент Петро Порошенко підписав закон про споживче кредитування, яким банки зобов’язали інформувати позичальників про реальні процентні ставки за наданими кредитами.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Адміністрації Президента.

Закон зобов’язує повідомляти потенційним позичальникам про розмір ефективної процентної ставки, графік погашення заборгованості з конкретними сумами, строками оплати і штрафами.

Банкам забороняється повідомляти в рекламі про те, що кредит можна отримати без відсотків або без офіційного підтвердження фінансового стану.

Дія закону не поширюватиметься на кредити терміном до 1 місяця.

Тобто при наданні банком “короткого” кредиту фінансовій установі не потрібно буде розкривати їх реальну процентну ставку в рекламі.

При цьому норми закону не поширюватимуться на позики, які надають кредитні спілки.

Закон також пропонує врегулювати питання надання додаткових і супутніх послуг за договорами споживчого кредитування.

Як повідомлялося, 15 листопада Верховна Рада зобов’язала банки інформувати позичальників про реальні процентні ставки за наданими кредитами.

Антимонопольний комітет (АМКУ) надав попередній висновок на опосередковану купівлю громадянином Казахстану понад 50% “БТА Банку”.

Про це йдеться в повідомленні АМКУ.

“Надано попередні висновки на опосередковане придбання фізичною особою – громадянином республіки Казахстан акцій БТА Банку, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства”, – йдеться в повідомленні.

Як пише Finclub, основними акціонерами “БТА Банку” є Кенес Ракішев і Нуржан Субханбердін, які володіють 46,6% акцій фінустанови кожен.

Сбербанк запровадив нові тарифи на SWIFT-перекази з України в Росію, що здійснюються в російських рублях.

Про це йдеться в прес-релізі банку.

“В даний час це одні з найвигідніших тарифів на даний вид операцій для жителів України”, – кажуть в Сбербанку.

Сьогодні комісія за SWIFT-переказ у Росію становить 0,5% від суми переказу.

При цьому мінімальний розмір комісії – 100 рублів, а максимальний не перевищує 1000 рублів.

Одержати переказ можна у відділенні Сбербанку в Росії, зазначеному відправником переказу.
Крім того, Сбербанк спільно з материнським банком опрацьовує можливість введення дзеркальних тарифів для грошових переказів у російських рублях з Росії в Україну.

17 жовтня Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про продовження на 1 рік санкцій проти російських юридичних і фізичних осіб.

До санкційного переліку потрапили російські платіжні системи.

Після цього Сбербанк припинив обслуговування клієнтів в системах грошових переказів “Колібрі” та “Лідер” і запустив власну систему миттєвих грошових переказів.