Новини АУБ

Славутский  филиал  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК"  реализует   зарплатные  проекты   в  г.  Шепетовка  у  клиентов  -  ООО «Шепетовская  передвижная  механизированная  колонна № 181»  и  охранное  предприятие  ЧП «Нарвал».
Для сотрудников   этих предприятий     Банк  выпускает  карточки  международных  платежных  систем  Visa  и Master  Card  Electronic. 
Сотрудники  предприятий  ООО «Шепетовская  передвижная механизированная  колонна № 181»  и  ЧП «Нарвал»  могут   пользоваться  всеми  услугами,  которые  обеспечиваются  владельцам платежных карт, эмитированных АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК».           Участникам   зарплатного  проекта  Банк обеспечивает   качество  обслуживания, индивидуальный  подход   и  ряд  дополнительных  преимуществ. 
Среди   дополнительных   преимуществ платежных карт Банка:
- Возможность открытия мультивалютного карточного счета – как индивидуального, так и корпоративного;
- Привязка двух карт различных платежных систем к одному карточному счету.
-        Оперативное зачисление заработной платы на карточные счета сотрудников (в течение 2х часов с момента перевода средств на счет).

Развитие карточного бизнеса является одним из приоритетных направлений работы АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК". На 01.02.09 г. Банк эмитировал 774 326 карт, установил 453 банкомата, 466 POS-терминалов и пунктов выдачи наличных.
 
В  Славутском  регионе установлено  и  обслуживают  клиентов  10  банкоматов и  11  POS-терминалов  Банка.

             Славутский   филиал  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" начал  свою  деятельность  в  июне 2003 года и расположен по адресу:     Хмельницкая область,  г. Славута,  ул. Ленина, 23.   В  системе  Славутского  филиала    открыты  и  работают  13  отделений  Банка. Филиал предоставляет полный спектр банковских услуг для физических и юридических лиц.
www.bankbb.com.ua
Справка о банке:  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах,  Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.
На 01.02.2009 г.:
Активы банка – 13 805,728 млн. грн.
Регулятивный капитал банка – 2 311,829 млн. грн.
Кредитный портфель – 13 141,257 млн. грн.
Средства клиентов – 8 066,600 млн. грн.

«Я не є прихильником конфронтацій і крайніх поглядів, що сьогодні необхідно згущати барви і лякати людей страшним майбутнім. Не буде в нас ніяких дефолтів, – заявив в інтерв’ю «5 каналу» Голова Спостережної ради Банку регіонального розвитку Валерій Ксьонзенко. – З чого почалася в нас криза? Ми розуміємо, що для цього були деякі економічні передумови, але переважно криза набула такого розмаху через політичне протистояння. Із засобів масової інформації було стільки негативних посилів, що, зрештою, все це призвело до паніки на ринку. А паніка – найстрашніше, через що поглиблюються всі кризові явища. Звичайно, якби її не було, то й інші процеси відбувалися б набагато м’якше для всіх. Піднімають паніку сьогодні і рейтингові агентства. Незважаючи на реальний економічний показник банків, вони прогнозують зростання курсу долара.

 Тому, коли мене запитують, чи допоможе рефінансування повертати депозити, передусім давайте міркувати так. Якщо, з одного боку, Нацбанк, Кабінет Міністрів здійснює певні кроки, спрямовані на зміцнення банківської системи, а саме – рефінансування тих банків, в яких порушена ліквідність, якщо відбувається вливання в банківську систему, а з іншого боку, потік цих же грошей відходить, то результат буде нульовий. Тому правильним було звернення уряду нашої країни до громадян, що все-таки ми повинні повірити своїй банківській системі. І тільки коли ми будемо діяти всі разом: уряд – вливати гроші в банки у вигляді рефінансування, громадяни – не забирати їх того ж дня, – тоді буде результат і економічна криза пройде в нас дуже м’яко».

 Управління комунікацій АБ «БРР» 

На думку експертів інвестиційного банку Японії Nomura, наразі найбільший фінансовий інститут Угорщини OTP Bank Nyrt. не потребує додаткового вливання капіталу. У дослідженні компанії (Nomura Equity Research) зазначається, що результати діяльності банку за 4-й квартал 2008 року свідчать про його високу капіталізацію на консолідованому рівні та відсутність серйозних проблем із ліквідністю. Послаблення угорського форинту наприкінці минулого року мало зовсім незначний вплив на капітал банку. Однією з основних причин цього, вважають експерти, є той факт, що субординовані зобов’язання OTP Bank Nyrt. прив’язані до євро. Аналітики вказують на декілька можливостей для подальшого нарощування капіталу банку без випуску нових акцій і прогнозують його прибуток у 2009 році на рівні 143 млрд. угорських форинтів. При цьому вони не заперечують імовірність того, що даний показник може навіть перевищити 150 млрд. форинтів (саме цю суму називає керівництво OTP Bank Nyrt.). На обсяг прибутку впливатиме динаміка росту ризикованих активів.

Водночас експерти ING Wholesale Banking (підрозділ ING Group, що надає послуги крупним корпоративним клієнтам) вважають, що завдяки продажу страхових активів OTP Bank Nyrt. суттєво покращив свої позиції за розміром власного капіталу. Якщо банк не буде купувати нові активи, то індекс достатності його капіталу (Capital adequacy ratio - відношення власних коштів до активів, зважених з урахуванням ризику) залишиться високим й у поточному році, прогнозують аналітики компанії.  На думку керівників OTP Bank Nyrt., цей показник становитиме 15,3% при нормативному значенні 8%, а коефіцієнт достатності власних коштів (Tier1 - індикатор фінансової міцності) - 11,2%, що суттєво перевищує середній європейський рівень. Група OTP здатна виконувати всі свої фінансові зобов’язання без залучення зовнішніх ресурсів, оскільки завдяки своєчасним  крокам з формування «подушок ліквідності» її резервний запас ліквідності досягає понад 1,3 млрд. євро. Це дозволяє накопичувати ліквідність у активі балансу, підкреслюють керівники банку. Співвідношення витрат і доходів прогнозується у межах менш ніж 50%.

Державний ощадний і комерційний банк  OTP Bank Nyrt. було засновано в 1949 році. У 1995-1999 роках він пережив значні трансформації, перетворившись в універсальний роздрібний банк, 100% акцій якого знаходяться у вільному обігу на Будапештській фондовій біржі. Його глобальні депозитарні розписки (GDR) котуються також на фондових біржах Люксембургу та Лондону. Наразі власниками понад 70% акцій банку виступають іноземні інституційні інвестори. Останніми роками ОТР Bank здійснив міжнародну експансію на ринки окремих країн Центральної і Східної Європи. Низка успішних придбань дозволила банку стати ключовим гравцем у цьому регіоні та сформувати потужну універсальну фінансову групу OTP Group, що наразі об’єднує банки, лізингові, факторингові компанії, пенсійні фонди тощо. OTP Bank Nyrt. також є стовідсотковим власником українського OTP Bank.

ЗАТ «ОТП Банк» – універсальний банк, визнаний лідер фінансового сектору України. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів, а також представників малого та середнього бізнесу (з річним обсягом продаж до 30 млн. грн.). На українському ринку він має стійку репутацію інноваційної структури, що пропонує споживачам продукти найвищої якості.

Згідно даних АУБ, станом на 1 січня 2009 року OTP Bank є 7-м найбільшим вітчизняним банком за розміром активів і обсягами кредитного портфеля. Нині банк обслуговує  понад 270 тисяч клієнтів. Його мережа філій на території України об’єднує 24 філії, 180 відділень і 22 представництва.

Роман Скрипін

Гість Свободи: Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнєцова: Ми говоримо про те, як повернути довіру українців до банків. Сьогодні пані Олександре відчувши напевно те що ви прийдете до нас на ефір гривня почала трохи вселяти надію. Це я так для того щоб вселити у вас надію на сьогоднішній ефір. І готівковий курс начебто трошки поліпшився, і торги на міжбанку вселяли надію. Що тому причиною? Можливо це була нарада щодо стану грошово-кредитного та валютного ринків у президента, чи можливо вчорашні заяви пана Шаповалова з його брифінгом, чи можливо навіть сьогоднішній форум Україна-Європа і присутність європейських політиків?

Олександр Сугоняко: Ну якщо так, то тоді треба порекомендувати президентові кожен день постійно проводити наради, пану Шаповалову не виходити зі свого кабінету і не переставати давати прес-конференції і тоді все буде добре. Неможливо дати пояснення з економічної точки зору тому, що відбувається з курсом. Курс є функцією від політиків і бізнесу. Все.

- Пане Олександре, чи можна сподіватися на допомогу ззовні? Це була остання фраза якою фактично закінчував Олексій Сімаков.

- Сьогодні я думаю всі вже, окрім можливо прем’єр-міністра України знають що криза у нас не міжнародна, а українська, економічна криза. І на порядку денному буття нашого суспільства яке очолює наша влада стоїть вихід з економічної кризи, як головне, ключове завдання нашого суспільства і нашої роботи, кожного українця, починаючи від президента. І із кризи нас може вивести при хорошому управлінні не кредит МВФ, не російський кредит, чи ще якийсь кредит, а наша з вами шановні українці праця. Якісна, добросовісна, добре організована.

- Тобто я сьогодні працюю не вісім годин, не десять, а п'ятнадцять. Так?

- Вісім, але працюю. Сьогодні багато людей не працюють. Вісім, три години, а дехто взагалі не працює. Сьогодні перед нашою владою як монолітом, якого нема, це завдання не поставлено.. І люди зорієнтовані, ну от, наприклад, люди які мають кредит в банку. Чого вони просять у влади? Вони кажуть дозвольте ми будемо менше повертати. У нас нема можливості, одзвольте будемо менше повертати. Звертаються в парламент. Парламент приймає рішення.

- Вони звертаються не парламенту, вони звертаються до банків.

- Влада реагує на це. Звертаються до парламенту. Парламент реагує на це. Заборонили піднімати процентні ставки. В першому читанні прийняли пекарській галузі по 5,05% повертати кредити. Давайте ми взагалі дозволимо нікому не повертати кредити!

- Я знаю що ви противник того аби повертати кредити окремим галузям.

- Давайте ми всім повернемо, чим це закінчиться? Давайте скажемо - не повертайте. Чи скажемо - повертайте за ціною значно меншою. Це закінчиться тим, що система банківська входить у збитки і завтра вона припиняє своє існування як така. Чекайте, не працюють підприємства, у бюджет кошти не надходять. Це наслідок такого психологічного стану позичальника, бізнесу і влади. Стан психологічний має бути зовсім інший. Якщо у вас, шановні слухачі, є кредит у банку, то ви мусите вимагати не зменшення повернення його, не припинення обслуговування, а вимагати від влади нормальної праці, нормальної зарплати за цю працю, нормальних умов бізнесу, якщо ви бізнесмен. Тобто вимоги мають бути зовсім іншими і тоді депутат буде думати не про те, що прийняв закон – не повертайте кредити…

- Добре, я сьогодні працювала, отримувала зарплату, працюю, і буду завтра працювати, але мушу платити зовсім інші гроші тому що гривня впала. А зарплатню платять в гривні, а кредити сплачують в доларах. Вихід?

- Я хочу запитати у тих, хто слухає нас. Реальні доходи залишилися у них, такі як і були? Та я впевнений, процентів 50 сьогодні отримують менше, якщо навіть вони в гривні отримували. Мова іде про те що для банківської системи, тобто я говорю зараз про макрорівень, вихід із наших проблем для банківської системи буде знайдений тоді, коли ми почнемо кредитувати українську економіку, кредитувати підприємства які матимуть збуток товару.

- Що для цього потрібно?

- Для цього потрібна ота влада про яку пан Северин тут говорив. Влада, яка буде мати в якості пріоритету своєї діяльності відновлення нормальних економічних процесів в державі.

- На даний момент ви такої влади не бачите. Я так зрозуміла?

- Наша влада, яка реально сьогодні існує, система влади, повноваження і відповідальність прописані таким чином, що п’ять місяців криза економічна, очевидна. П’ять місяців ця влада нічого не робить. І це може бути? Ніде в світі цього не могло бути. Чому? Безвідповідальність. З кого мені сьогодні, як президенту Асоціації українських банків спитати за те, що Верховна Рада приймає рішення, які ідуть на шкоду банківській системі, Кабінет Міністрів і адміністрація Президента так само, веде таку політику, що шкодить? Що мені робити? І реально я не бачу ім’я конкретного, з кого мені спитати? І нам банкірам, що довели країну до такої кризи. Я говорю – безвідповідальність системи влади, яка закладена в нашій конституції. Я не хочу говорити що Юля винна, Віктор винний чи ще там хтось, чи Володимир.

- Це відомі речі. Є питання безвідповідальності. Що ми можемо зробити не беручи того що є на горі? Що можуть зробити банкіри? Що може зробити Національний банк?

- Давайте по банкірам. Що можуть зробити банкіри? Уявімо собі. Банкіри разом із нашими позичальниками найшли спільну мову і працюють. Який результат найкращий буде - вони відтягнуть свою системну кризу на півмісяця, на місяць. Але вони ніколи не вийдуть із системної кризи в якій ми знаходимося. Це може зробити тільки центральна влада. Чому? Тому що криза носить системний характер і рішення мають приймати не для окремої галузі, а системно для всієї української економіки. Я хотів би щоб люди почули і зрозуміли щодо банківської системи. Я сьогодні зустрічався з цими організаціями, які проти кредитного рабства, так званого, можна говорити про це дуже довго, але я помітив що люди думають, що від курсу втратили позичальники, які позичали кредит, думають що втратили вкладники, які в гривні тримали, це правда. Але я за дві години їм довів, що банківська система втратила найбільше.

- Але ж на грі курсу банківська система виграє?

- Почекайте, давайте спочатку про це. Чому? Тому що у нас 60% кредитів із 720 мільярдів це валюта. І нам не повертаються ті кредити, які ми людям віддали. У нас доходів нема. А витрати є.

- Давайте все ж повернемося…

- Зараз. Заробляють на курсі. Так, дехто заробляє. Але скажіть на чомусь протягом п’яти місяців ваша, наша банківська система могла заробляти крім як на курсі? Ні на чому. Все решта в збитках. Тепер дивіться. Які ресурси? Які можливості? Яка сума цих доходів? Ви подивіться звіти. Сьогодні на нуль вийшли дуже багато банків які не мають ніяких прибутків по січню місяцю. Чому? Та це ж елементарно! Тому що люди не повертають кредити. Не повертають проценти, а депозити забирають.

- Коли Петро Порошенко говорив стосовно того, що можливі сертифікати під низький процент, щоб люди не тримали гроші вдома, а тримали їх в НБУ, ви взялися за голову. Чому? Я так зрозуміла що вам це не сподобалося.

- Та це просто нереально!

- Чому?

- А що до національного банку довіра більша ніж до інших банків?

- Можливо.

- Та ні! В деяких рейтингах національний банк по недовірі на першому місці стоїть після того що він наробив з цим курсом. Про що ми говоримо? І причому треба зрозуміти, що довіра до банків є функція довіри до влади. Дайте мені владу, яка показує всій Україні світло в кінці тунелю щодо нашої економічної кризи. Люди, які мають розум подивилися – буде точно так як ця влада каже і повірили. Я вам гарантую – через три місяці оці 90 мільярдів гривень які вийняли з депозитів, повернуться в банківську систему і банки почнуть кредитувати. Дайте мені довіру. Тобто довіра до банків є функцією довіри до влади…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Джерело: Радіо “Свобода”
http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1499950.html

В Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва АУБ з представниками громадських організацій, які представляють інтереси позичальників і вкладників банків. Зустріч проведена за результатами наради керівництва НБУ і комерційних банків, у якій брали участь і представники цих організацій. З боку АУБ у зустрічі взяли участь Президент Асоціації Олександр Сугоняко, перший Віце-президент Володимир Бондар, радник Президента АУБ Олексій Кущ. З боку громадських організацій – голова ГО "За справедливість” Олександр Машир, координатор Антикризової ліги підприємців України Володимир Попов, голова правління ГО “Захист” Артем Клипа, президент ГО “Відродження” Тетяна Кузьміна, голова правління ВГО “Господарі землі” Олена Добровольська, координатори Громадського руху “Ми – Україна” Святослав Шевцов та Віталій Дюкарєв.

Під час зустрічі обговорено ситуацію в банківській системі та економіці країни, проблемні питання неповернення кредитів, заслухано проблеми і пропозиції вкладників і позичальників. Відбулася жвава дискусія та обмін думками.

Як наголосив під час обговорення Президент АУБ Олександр Сугоняко: “У нас є три взаємопов”язані між собою суб”єкти: вкладник – банкір – позичальник. Всі вони опинилися заручниками нинішньої кризи. Усі ці три суб”єкти потерпають від кризи, кожен на своєму рівні несе збитки. Мусимо думати, як захистити всі три сторони. Водночас влада, замість того щоб нести відповідальність за ситуацію в економіці і країні в цілому, зіштовхує нас лобами, перекладаючи свою вину на інших”.

Пояснюючи свою позицію, Президент АУБ підкреслив: “Не банки створили проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через падіння промислового виробництва тощо. Все це у комплексі спричинило економічну кризу, через яку чимало людей зараз неспроможні повертати кредити. І це проблема не тільки їхня чи банків. Це проблема держави. І вирішуватись вона має на державному рівні, а не банками самотужки. Якщо держава не почне вирішувати цю проблему, якщо кредити не будуть повертатись, банки не зможуть розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами. Якщо це станеться, настане колапс вітчизняної економіки. Цього допустити ми не вправі”.

За словами Олександра Сугоняка, вихід з кризи треба шукати на всіх рівнях: як на рівні банків та банківської системи, так і, головне, на рівні макроекономічному і політичному. “Адекватною відповіддю можуть бути лише системні, а не локальні рішення. Необхідна концентрація відповідальності влади за вихід економіки країни з кризи”, – відзначив Президент АУБ.

Що стосується проблеми неповернення кредитів, то Президент АУБ підкреслив, що Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і зовсім не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати (ті, що втратили роботу, у кого можуть забрати останнє житло і т.п.). Зокрема, Уряд може відібрати таких окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. Так само з транспортниками чи іншими.

Як наголосив Президент АУБ: “Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади”. 

За результатами обговорення учасниками зустрічі досягнуто домовленості:

- про створення спільної робочої групи, до якої увійшли представники громадських організацій, АУБ, комерційних банків, і яка займатиметься питаннями проблемних кредитів, по яких держава і уряд могли б взяти на себе частину відповідальності і допомогти людям зі скрутним матеріальним положенням частково розрахуватись з боргами через бюджет; 

- про продовження консультацій у цьому ж складі щодо необхідності персоналізації і консолідації відповідальності влади за вихід країни з економічної кризи.

В Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва АУБ з представниками громадських організацій, які представляють інтереси позичальників і вкладників банків. Зустріч проведена за результатами наради керівництва НБУ і комерційних банків, у якій брали участь і представники цих організацій. З боку АУБ у зустрічі взяли участь Президент Асоціації Олександр Сугоняко, перший Віце-президент Володимир Бондар, радник Президента АУБ Олексій Кущ. З боку громадських організацій – голова ГО "За справедливість” Олександр Машир, координатор Антикризової ліги підприємців України Володимир Попов, голова правління ГО “Захист” Артем Клипа, президент ГО “Відродження” Тетяна Кузьміна, голова правління ВГО “Господарі землі” Олена Добровольська, координатори Громадського руху “Ми – Україна” Святослав Шевцов та Віталій Дюкарєв.

Під час зустрічі обговорено ситуацію в банківській системі та економіці країни, проблемні питання неповернення кредитів, заслухано проблеми і пропозиції вкладників і позичальників. Відбулася жвава дискусія та обмін думками.

Як наголосив під час обговорення Президент АУБ Олександр Сугоняко: “У нас є три взаємопов”язані між собою суб”єкти: вкладник – банкір – позичальник. Всі вони опинилися заручниками нинішньої кризи. Усі ці три суб”єкти потерпають від кризи, кожен на своєму рівні несе збитки. Мусимо думати, як захистити всі три сторони. Водночас влада, замість того щоб нести відповідальність за ситуацію в економіці і країні в цілому, зіштовхує нас лобами, перекладаючи свою вину на інших”.

Пояснюючи свою позицію, Президент АУБ підкреслив: “Не банки створили проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через падіння промислового виробництва тощо. Все це у комплексі спричинило економічну кризу, через яку чимало людей зараз неспроможні повертати кредити. І це проблема не тільки їхня чи банків. Це проблема держави. І вирішуватись вона має на державному рівні, а не банками самотужки. Якщо держава не почне вирішувати цю проблему, якщо кредити не будуть повертатись, банки не зможуть розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами. Якщо це станеться, настане колапс вітчизняної економіки. Цього допустити ми не вправі”.

За словами Олександра Сугоняка, вихід з кризи треба шукати на всіх рівнях: як на рівні банків та банківської системи, так і, головне, на рівні макроекономічному і політичному. “Адекватною відповіддю можуть бути лише системні, а не локальні рішення. Необхідна концентрація відповідальності влади за вихід економіки країни з кризи”, – відзначив Президент АУБ.

Що стосується проблеми неповернення кредитів, то Президент АУБ підкреслив, що Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і зовсім не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати (ті, що втратили роботу, у кого можуть забрати останнє житло і т.п.). Зокрема, Уряд може відібрати таких окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. Так само з транспортниками чи іншими.

Як наголосив Президент АУБ: “Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади”. 

За результатами обговорення учасниками зустрічі досягнуто домовленості:

- про створення спільної робочої групи, до якої увійшли представники громадських організацій, АУБ, комерційних банків, і яка займатиметься питаннями проблемних кредитів, по яких держава і уряд могли б взяти на себе частину відповідальності і допомогти людям зі скрутним матеріальним положенням частково розрахуватись з боргами через бюджет; 

- про продовження консультацій у цьому ж складі щодо необхідності персоналізації і консолідації відповідальності влади за вихід країни з економічної кризи.

Банк «Хрещатик» внедрил систему он-лайн платежей по услугам ООО «Воля-Кабель». Отныне клиентам не нужно ожидать, пока банк переведет деньги — средства на счет клиента попадают в момент проведения оплаты услуг этой компании в сети отделений банка.

Кроме того, с Главным информационно-вычислительным центром КГГА, аккумулирующим деньги в оплату за коммунальные услуги, настроена электронная система учета проведенных операций, которая обеспечивает своевременное перечисление и отображение платежей на лицевых счетах клиентов. Теперь ни один платеж клиента не будет «утерян», а если плательщик добросовестно оплачивает все коммунальные услуги, его реквизиты попадают в списки тех, кто может участвовать в розыгрыше ценных призов и подарков от ГИВЦ.

Банк «Хрещатик» также расширил функционал системы приема и оплаты платежей. Теперь в кассах банка «Хрещатик» можно пополнять счета контрактных абонентов и приобрести электронные ваучеры для абонентов предоплаченного сервиса мобильной связи и интернет-провайдеров Life, Beeline, MTC, Киевстар, Интертелеком, ЗАО «Телесистемы Украины» (People NET), CDMA Ukraine, Utel.

У рамках програми лояльності до своїх клієнтів у НАДРА БАНКУ було прийнято рішення з 18 лютого 2009 року приймати комунальні платежі без стягнення комісії за їх обробку.
Дана пропозиція розповсюджується на такі види платежів: квартплата, оплата за зв’язок, Інтернет, кабельне та супутникове телебачення, електроенергію, газ, опалення, воду та каналізацію, домофон, вивезення сміття, а також охоронні послуги.

Свою діяльність ВАТ КБ «Надра» розпочав 26 жовтня 1993 року. Сьогодні НАДРА БАНК – один із найбільших універсальних комерційних банків, що впродовж 15 років успішно працює на фінансовому ринку України. За даними НБУ, банк входить у першу десятку українських банків і займає верхні позиції різних банківських рейтингів.
Щоб стати ще ближчим до своїх клієнтів, банк постійно працює над розвитком регіональної мережі і присутній у кожній області України, нараховуючи понад 700 відділень. Мережа банкоматів – близько 1200 одиниць, кількість POS-терміналів – більше ніж 5 000 одиниць.
За даними АУБ, станом на 01.01.2009 р. активи банку становлять 30 547,48 млн грн; депозити фізичних осіб – 9 490,681 млн грн; депозити юридичних осіб – 5 282,550 млн грн; кредитно-інвестиційний портфель банку – 26 169,15 млн грн; капітал банку – 2 773,157 млн грн.
В Інтернеті інформація про банк розміщена на офіційному сайті ВАТ КБ «Надра»: www.nadrabank.ua

Комиссия Национального банка Украины по вопросам надзора и регулирования деятельности банков приняла решение расширить Открытому акционерному обществу РЕАЛ БАНК (г. Харьков) перечень операций, которые банк осуществляет на основе письменного разрешения, на такие операции:
– операции с банковскими металлами на валютном рынке Украины.
В настоящее время банк ведет необходимую подготовку, после окончания которой начнет оказывать клиентам услуги, связанные с этими операциями.

Справка: ОАО РЕАЛ БАНК зарегистрировано 30 ноября 1990 года.
На 1 января 2009 года уставный капитал составляет 100 млн. грн., активы банка – 335 млн.480 тыс. грн., прибыль за 2008 год – 2 млн. 82 тыс. грн.

Дедалі більше як на рівні влади, так і в мас-медіа говориться про те, що банки мають йти на зустріч клієнтам, що взяли у цих банках кредити, та пропонувати компромісні шляхи виходу із складної фінансової ситуації.
Проте, як правило, у таких випадках йдеться про кроки назустріч позичальникам-фізичним особам, що втратили роботу або внаслідок зростання валютного курсу не спроможні обслуговувати свої кредити на попередніх умовах.

Проте різке знецінення гривні та погіршення ринкової кон’юнктури не менш негативно відзначилося і на українському бізнесі. Особливо болючим став удар для малого і середнього бізнесу, що тільки почав займати належну позицію в українській економіці, динамічно розвивався, активно фінансуючись за допомогою банківських кредитів.

Менеджмент КРЕДОБАНКу, об’єктивно оцінивши ситуацію, вирішив включити до програми підтримки не лише фізичних осіб-позичальників, але й юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що мають кредитну заборгованість.
Зокрема, КРЕДОБАНК пропонує своїм позичальникам, що зіткнулися із неможливістю чи серйозними ускладненнями в обслуговуванні свої кредитних зобов’язань, можливість здійснити за взаємної згоди ряд таких заходів:
 подовжити строк кредитування з обумовленого кредитним договором до максимального строку, передбаченого відповідним банківським продуктом;
 змінити графік погашення кредитної заборгованості з урахуванням, що протягом найближчих 0,5-1,5 року сплата основного боргу відбуватиметься в межах 20-30% від суми “докризового” платежу з відповідним пропорційним збільшенням його величини в майбутньому;
 змінити схему погашення кредиту;
 встановити пільговий період сплати відсотків та платежів за основною сумою боргу.

Як відомо, чи не найскладнішою є ситуація в агропромисловому комплексі країни з огляду на наближення посівної кампанії, що викликає серйозну стурбованість усіх гілок української влади. Саме тому для вітчизняних сільськогосподарських виробників КРЕДОБАНК пропонує додаткові спеціальні заходи по підтримці, а саме:
 продовження до 1 листопада 2009 року залишку заборгованості за непогашеними кредитами, залученими у 2005 - 2008 роках, із збереженням діючих процентних ставок за кредитними договорами, без застосування штрафних санкцій;
 зміну графіку погашення кредитної заборгованості з урахуванням сезонності виробництва.

КРЕДОБАНК, що є учасником групи капіталу найбільшого польського банку PKO BP S.A., у своїй діяльності намагається дотримуватись європейських стандартів ведення банківського бізнесу, що, зокрема, передбачає відповідальне ставлення до своїх клієнтів і партнерів. На переконання менеджменту КРЕДОБАНКу практичним втіленням такого відповідального ставлення і є пропонований комплекс заходів, що має на меті зменшити негативні наслідки впливу економічної та  фінансової кризи на позичальників – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що мають кредитну заборгованість перед банком.

Прес-центр КРЕДОБАНК

Прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» створило правові передумови для врегулювання інтересів різних категорій учасників корпоративних стосунків: держави, великих і малих акціонерів, членів трудового колективу і менеджменту, а також населення в цілому. Однією з норм, закладених у законі, є випуск акцій у бездокументарній формі. Тому товариства, які мають акції в документарній формі, повинні перевести їх у бездокументарну. І зробити це вони можуть через банк.

 Зі слів начальника управління по роботі з цінними паперами Банку регіонального розвитку Наталі Дьоміної, емітентам цінних паперів банк пропонує широкий спектр послуг. Фахівці БРР допоможуть перевести випуски акцій у відповідність до вимог діючого законодавства. Зокрема, клієнти можуть отримати консультаційні послуги з підготовки проведення загальних зборів акціонерів і внесення необхідних змін до установчих документів Товариства. Надається супровід на всіх етапах переведення дематеріалізації випуску акцій, а також брокерські послуги на фондовому ринку – скупка акцій. Власникам цінних паперів фахівці банку допоможуть у питаннях знерухомлення документарних цінних паперів для їхнього подальшого обігу в електронному вигляді.

 Для здійснення діяльності з акціонерними товариствами Банк регіонального розвитку має відповідні ліцензії. Він гарантує ефективну відповідність «якість-ціна-строки».      

 Управління комунікацій АБ «БРР»

Єврокомісар із зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер у статті в австрійській Die Presse зазначає, що ініціатива «Східне партнерство», спрямована на поглиблення відносин ЄС з шістьма пострадянськими країнами – в тому числі й Україною, пропонує для цих країн унікальну конкретну програму підтримки реформ. Разом з тим ініціатива не містить конкретної обіцянки членства в ЄС.

 Поглиблення співпраці зі східними сусідами – в інтересах країн Євросоюзу, – наголошує Ферреро-Вальднер. «Надаючи урядам у Східній Європі та на Кавказі професійну підтримку, ми інвестуємо не лише в економічну та політичну стабільність цих країн, а й у власне благополуччя», – зазначає вона. А це, на думку Ферреро-Вальднер, допоможе уникнути в майбутньому криз на кшталт газової, яка показала, наскільки для ЄС «важливо мати партнерів, для яких відповідальне державне врядування означає виконувати договори, прозоро керувати ключовими секторами економіки, коротше кажучи – дотримуватися принципів правової держави».

 Повний переклад тексту статті читайте тут:

 http://inozmi.glavred.info/articles/893.html