Новини АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

В АУБ відбулися зустрічі з представниками Асоціацій колекторських компаній

В Асоціації українських банків відбулися зустрічі керівництва АУБ з представниками Асоціації колекторського бізнесу України (АКБУ) та Незалежної Асоціації українських колекторних агентств (НАУКА).

Мета зустрічей – налагодження співпраці в питанні забезпечення захисту прав кредитора та повернення виданих банками кредитів.

Під час зустрічей з представниками обох Асоціацій були обговорені питання розвитку ринку колекторних послуг, законодавчого та нормативного врегулювання його функціонування, створення єдиних правил і стандартів для здійснення колекторської діяльності тощо. Окрім цього, було обговорено необхідність відслідковування та протидії недобросовіснім методам роботи деяких компаній на колекторському ринку, для чого пропонується прийняти як Кодекс професійної етики колектора, так і визначити оптимальні шляхи нагляду та регулювання діяльності учасників ринку.

В ході зустрічей в АУБ досягнуто домовленість про проведення спільної наради комерційних банків та колекторських компаній з метою обговорення та визначення шляхів співпраці на рівні: позичальник-кредитор-колектор.


Прес-служба
Асоціації українських банків

 

 

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Моніторинг ЗМІ: “Олександр Сугоняко: 10 міфів про банки. Де правда, а де вигадки в потоці негативної інформації про банки?”

Газета “День”, №72, субота, 25 квітня 2009 р.

 

Міф перший:
У економіці криза, а банки отримують величезні прибутки.

Твердження про те, що банківська діяльність є надприбутковою не відповідає дійсності. Банки, особливо орієнтовані на обслуговування фізичних осіб, змушені утримувати велику кількість  структурних підрозділів та нести значні витрати на їх оренду, охорону та оплату праці працівників. За даними Національного банку за 2008 рік банки отримали операційних доходів приблизно на 70 млрд.гривень, а витрати становили 62,7 млрд.грн. і кінцевий прибуток склав лише 7,3 млрд.гривень. Віддача на капітал по всім банкам склала близько 12%.

Небагато можна знайти видів бізнесу в Україні, де власник погодився б працювати з рентабельністю у 10-12% від обороту чи авансованого капіталу. У торгівлі та й у виробничій сфері з такого власника б посміялись.

Більшість банків в Україні є приватними, а їх акціонери (досить часто, ті самі фізичні особи) очікують дивідендів за результатами роботи. Якщо банки не будуть приносити своїм власникам хоча б 10-15% прибутку, то який сенс взагалі вести такий бізнес?

Як бачимо, теза про надприбутковість банківського бізнесу не відповідає дійсності. При цьому слід згадати, що банки дають роботу тисячам працівників, більшість із яких є звичайними спеціалістами, які спілкуються з клієнтами у філіях та відділеннях і допомагають скористатись послугами банку. Таким чином, банки виконують і значну соціальну функцію, підтримуючи десятки тисяч українських родин як працедавці.


Міф другий:
Банки погані - не віддають достроково депозити.

Банки не тримають гроші вкладників в сейфах у вигляді готівки, вони надають їх як кредити іншим громадянам або юридичним особам. При цьому відсотки, що сплачує позичальник, є головним джерелом виплати процентів за вкладами.

В ідеалі, якщо гроші залучені на річний депозит, то вони видаються в якості кредиту також на один рік. Для нормальної діяльності банку дуже погано, коли вкладник раптово змінює свої плани і вимагає повернути депозит достроково. При цьому банк не може вимагати від своїх позичальників негайно сплатити кредит, який видавався на один чи декілька років, бо так банку захотілося.

Аналогічно жодний банк не може достроково повернути депозити всім своїм вкладникам, бо тоді треба було б вимагати дострокового погашення всіх кредитів, виданих за рахунок цих коштів.

Зрозуміло, що у житті трапляються різні випадки, і у разі невідкладних потреб (хірургічна операція, лікування, пожежа тощо) банки йдуть на зустріч окремими вкладникам та готові повертати їх вклади достроково. Проте такі рішення приймаються в індивідуальному порядку і є виявом соціальної відповідальності того чи іншого банку.

Вкладник, вносячи гроші на строковий депозит, має усвідомлювати умови такого депозиту і розуміти складність його дострокового повернення і не створювати для банку штучних труднощів.


Міф третій:
Банки погані - вимагають вчасної сплати кредитів.

Суть роботи банків полягає у посередництві: вони збирають вільні кошти громадян та бізнесу у вигляді депозитів та потім надають їх у вигляді кредитів для ведення бізнесу, купівлі нерухомості, автомобілів тощо.

За рахунок чого банк повертає депозит? З тих коштів, що щомісячно перераховують позичальники на погашення кредиту. Якщо позичальник з тої чи іншої причини затримує платіж, то банк змушений виплачувати депозит із інших коштів, а вони обмежені. Саме з метою запобігти загрозі для своїх вкладників банки застосовують усіх можливих заходів, щоб спонукати позичальника сплачувати за кредитом.

Кредит - це не кошти самого банку, це кошти тисячі вкладників, підприємців і інших юридичних осіб, які тимчасово надані в користування банку. Коли позичальник свідомо не повертає кредит, він створює неприємності не лише банку, а багатьом незнайомим йому людям, пенсіонерам, бізнесменам за  рахунок яких він отримав гроші у користування.

Те саме стосується нарікань, що банки не хочуть погашати кредити за курсом 5,05 гривень за долар, який був на момент отримання кредиту. Дзеркальне питання: а ви згодні, щоб ваш валютний депозит вам видали у гривнях по курсу 5,05? Напевно, що бажаючих не знайдеться.

Міф четвертий:
Банки та НБУ порушують закон, бо зобов'язані повертати депозити достроково за першою вимогою.

Дійсно у законодавстві України міститься подібна норма, яка вимагає від банку повертати депозитні вклади за першою вимогою. При цьому законодавець чомусь не передбачив, що сам банк теж повинен мати право вимагати повернути виданий кредит завчасно і як йому заманеться. На жаль, закон яким би хорошим він для когось не був, не може відмінити економічної реальності.

Дострокове повернення депозиту, що є благом для конкретного вкладника, створює ризики для усіх вкладників разом. Жодний банк в жодній країні не може повернути всі депозити достроково і одночасно. Ці депозитні кошти давно спрямовані на кредитування економіки і мають чіткий графік повернення. У банку існують навіть спеціальні служби, які визначають скільки і на який термін можна видати кредитів, щоб за рахунок їх повернення виплачувати депозитні вклади, розміщені на певний термін. Вимога вкладника достроково повернути його вклад порушує цей механізм. В нормальній ситуації в комерційному банку є досить невелика частка коштів у вигляді готівки чи коштів на коррахунку в НБУ. Чому невелика - бо ці кошти не приносять прибутку, вони не працюють. Інша частина коштів, навпаки, працює, заробляє як для забезпечення діяльності самого банку, так і на сплату вартості ресурсів, зокрема відсотків за депозитними вкладами.

Тому, коли вкладник намагається порушити умови договору і достроково забрати свій депозит, він завдає шкоди не стільки самому банку, скільки іншим вкладникам. Образно говорячи, якщо хтось достроково розірвав депозит і забрав кошти з каси банку, то їх тепер може не вистачити тому вкладнику, який вчасно прийшов за своїми грошима після закінчення строку депозиту. От такого вкладника дійсно шкода, бо він виконав свої зобов'язання перед банком і тепер очікує того самого від банку. При несплаті такого депозиту банк втрачає довіру суспільства. Особливо це загострюється і набирає національного масштабу у період кризи.

Щоб запобігти таким ситуаціям Національний банк і запровадив мораторій (або інакше - тимчасове обмеження) на дострокове розірвання вкладів. Метою цього мораторію було не порушити права вкладників, а, навпаки, захистити їх з метою забезпечення повернення внесків у встановлений строк.

Міф п'ятий:
Українські банки жадібніші за закордонні: дають кредити набагато дорожче, ніж у Західній Європі.

Банки не емітують грошей - вони їх позичають у вигляді депозитів, щоб потім видати бізнесу і громадянам у вигляді кредитів. Відсоткова ставка за кредитом формується із відсоткової ставки за депозитом і маржі (заробітку) банку. Навіть, якщо б банки працювали без винагороди (щоправда, хто б захотів працювати без зарплати?), то відсоткова ставка за кредитом не може бути нижчою за депозитну.

Так, банки у Західній Європі видають кредити під 6-9% річних, але при цьому вони і депозити залучають набагато дешевше - під 3-5%? Цікаво, хто б і з критиків нашої банківської системи, які вимагають європейських ставок за кредитами, погодився покласти сімейні заощадження на депозит під 3-5%. Переконані, що жоден. Чому? Бо за підсумками 2008 року інфляція в Україні склала 22,3%. і лише депозитні вклади у гривні за ставками 17-23% дозволяють хоча б частково компенсувати інфляційні втрати.

Вимоги до банківської системи роздавати гроші дешевше, ніж вони обходяться банкам, не мають економічного ґрунту. Такий «бізнес» означатиме прямі збитки для банків. За рахунок чого виплачувати високі депозитні відсотки, якщо за кредитами банк отримує набагато менше? Держава може стимулювати надання таких «пільгових» кредитів тільки економічними методами - компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставкою. До речі, подібний механізм неодноразово застосовувався у агропромисловому комплексі в останні роки і досить добре себе зарекомендував.

 

Міф шостий:
Усі комерційні банки однакові і всі скоро збанкрутують.

Коли економіка України динамічно зростала, а банківський сектор успішно розвивався, у багатьох клієнтів і вкладників складалось враження, що всі банки по-суті однакові. Тому наші громадяни довірливо несли свої гроші у банки із найвищими відсотками, із невідомими власниками і незрозумілими ринковими стратегіями. Поширеною була думка - а який сенс між ними вибирати надійнішого, треба вкладати під максимальні відсотки, а у випадку чого держава все відшкодує.

Але коли прийшла криза, то стало очевидним, що банки відмінні і їх надійність різна. Деякі банки, незважаючи на всі складнощі, проводять платежі у строк та повертають депозити після завершення строку без запізнень. А інші банки у короткі терміни втратили свій запас міцності, закрили очі на свої зобов'язання перед клієнтами, і зараз сподіваються виключно на допомогу Національного банку чи Уряду.

Кому слід довіряти - зрозуміло, що тим банкам, які навіть в кризовій ситуації ведуть себе відповідально і достойно. Як кажуть у народі «справжній товариш перевіряється у біді».

Тому треба отримувати доступну інформацію про власників банків і ті банки, власники і акціонери яких не оправдали довіру, в подальшому не мають права на існування.

Щодо банкрутства банків, то, звичайно, таких випадків виключати не можна. Щоправда, навіть введення тимчасової адміністрації - це не є ознака неминучого банкрутства, але тільки ще один захід Національного банку, покликаний допомогти "хворому" банку і захистити його вкладників.

Проте найголовнішою гарантією подальшої долі кожного банку - це є його власники та їх спроможність підтримати банк "живими" коштами.


Міф сьомий:
У кризовій ситуації вибрати надійний банк дуже важко.

Насправді, громадяни та підприємці можуть керуватися певними ознаками у виборі банків, яким можна довіряти у теперішній час. Можна назвати декілька основних ознак надійного банку:

- по-перше, це банки, які дотримуються своїх зобов'язань навіть у складній ситуації - вчасно проводять платежі (не більше 3-х днів по території України) та без затримок виплачують відсотки за депозитами або самі депозити у разі завершення терміну;
- по-друге, це банки, що мають авторитетних вітчизняних чи іноземних акціонерів, які надають їм реальну підтримку в умовах складної ситуації на українському ринку. Така підтримка, як правило, означає збільшення статутного капіталу та надання кредитних ліній для підтримки ліквідності;
- по-третє, це банки, що ведуть відкриту політику, пояснюють свої дії через ЗМІ та у виступах керівництва, оперативно поширюють прес-релізи щодо важливих подій у своїй діяльності, підтримують актуальною свою Інтернет-сторінку;
- по-четверте, банк має реалістично оцінювати якість своїх активів та формувати належні резерви під можливі ризики. Відповідальний банк повинен прагнути не максимізації свого прибутку, а максимального резервування своїх ризиків, оскільки це захищає вкладників і клієнтів від можливого погіршення ситуації в майбутньому;
- по-п'яте, ніколи не треба гнатися за підвищеними депозитними ставками.


Міф восьмий:
Банки з іноземним капіталом виводять капітали за кордон і їх не цікавить доля України.

Абсолютна більшість іноземних інвесторів, що придбали українські банки, - це відомі та успішні банки у своїх державах. Приймаючи рішення про вихід на український ринок, вони ґрунтовно аналізували і оцінювали його потенціал. Придбання банків в Україні було не якоюсь спекулятивною операцією, а стратегічним кроком з розширення присутності на нових ринках. Тому та ситуація, що має місце в Україні, усвідомлюється іноземними власниками банків не як якийсь "апокаліпсис", а як тимчасові труднощі та ускладнення, які рано чи пізно будуть успішно подолані. На даний час жодний із іноземних банків, які представлені в Україні, не оголосив про втрату зацікавленості українським ринком внаслідок кризи та вихід з нього.

Європейські інвестори добре розуміють, що саме за поведінкою банків під час кризи клієнти будуть формувати своє ставлення до того чи іншого банку на багато років, коли складнощі минуть. Саме тому на українському ринку банки із іноземним капіталом відповідально ставляться до своїх зобов'язань.

Щодо припущення про виведення капіталів, то його коріння, напевно підсвідомо росте ще з часів радянської пропаганди. Насправді, саме банки із іноземним капіталом найбільш активно інвестують в український банківський сектор. В якості ілюстрації - за 2008 рік з числа 10 українських банків, статутний капітал яких зріс на найбільшу суму, 6 банків - це були за участю іноземного капіталу. І не лише капітал, значні обсяги у вигляді кредитних коштів також спрямовуються іноземними банками в Україну - ці суми обчислюються мільярдами доларів та євро.

Зрозуміло, що інвестуючи в Україну, іноземні власники українських банків розраховують у майбутньому отримувати достойні прибутки і повертати собі вкладені кошти у якості дивідендів. Але, насправді, до цього етапу ще дуже далеко. А зараз кошти іноземних інвесторів відіграють важливу стабілізуючу роль для банківського сектору України і всі ми маємо бути задоволеними, що таке джерело зовнішньої підтримки у багатьох банків є.


Міф дев'ятий:
Банки спеціально шкодять економіці, бo "заморозили" кредитування.

Питання доступності банківських кредитів в значній мірі залежить від поведінки вкладників банків. Зараз в Україні складається ситуація, коли вкладники забирають з банків значно більше депозитів, ніж за цей же період позичальники погашають кредитів. За даними НБУ, за січень-лютий цього року з банків пішло близько 19 млрд.гривень коштів клієнтів, а кредитний портфель скоротився менш ніж на 5 млрд.гривень. Банки зіштовхуються із проблемою, як покрити цю різницю у 14 млрд.гривень. Банкам із іноземним капіталом допомагають закордонні інвестори, банки з вітчизняним капіталом залучають рефінансування від Національного банку України. Банки, що не мали такої підтримки, вже затримують платежі.

В ситуації, коли з банків забирають гроші швидше, ніж погашаються видані кредити, говорити при відновлення кредитування не приходиться. Всім треба відверто визнати, що поки відтік депозитів з банківської системи не припиниться, ніякого відновлення активного кредитування бути не може. А від кредитування, і це не секрет, залежить дуже багато галузей економіки - починаючи від будівництва і закінчуючи торгівлею. Тому вихід із цього зачарованого кола - в руках наших співгромадян, які не повинні піддаватися панічним настроям. Пам'ятаймо, що забираючи депозити з банків, ви не лише завдаєте собі збитків внаслідок знецінення грошей та втрати можливого прибутку від відсотків, але й знекровлюєте усю українську економіку.


Міф десятий:
Тримати гроші в банках ненадійно - краще щось придбати або тримати готівкою вдома.

Правда полягає в тому, що банки створені для того, щоб зберігати гроші і їх примножувати. Казати, що в банках не варто зберігати гроші - це як стверджувати, що в лікарнях не варто лікуватись, чи в супермаркетах не варто купувати продукти. Жоден із способів збереження коштів, крім депозитного вкладу, не може гарантувати високу надійність і при цьому давати гарантований постійний прибуток. За умови, звичайно, що вибраний банк є надійним та прозорим.

Розглянемо які є альтернативи для банківського вкладу і які недоліки цих альтернатив.

1) тримати готівкою вдома. Відверто кажучи - це не той спосіб, який дозволить вам спокійно спати. Навіть найкращі замки і броньовані двері у житловому приміщенні не будуть серйозною перешкодою для зловмисника. Крім того, цей спосіб не приносить жодних прибутків - гривневі заощадження просто втрачають від інфляції, а валютні, замість приносити 10% і більше відсотків річних у банку, лежать без діла. Якщо ж зберігати готівку не вдома, а у банківському сейфі, то такі заощадження замість прибутків, взагалі, починають приносити витрати;
2) вкласти у нерухомість або товари. Ще донедавна цей спосіб був досить популярний, але останнім часом ціна нерухомості завдає чималих клопотів таким інвесторам, на очах знищуючи їх капітал. Придбання дорогих товарів чи авто - це не стільки інвестиція, як просто покращення умов свого життя. У ринковій економіці лише одиниці товарів можуть дорожчати після купівлі (предмети мистецтва, антикваріат тощо) і то таке інвестування нагадуватиме лотерею, а більшість товарів неминуче дешевшають;
3) придбати банківське золото - теоретично гарна довгострокова інвестиція. Але саме довгострокова, бо навіть через 2-3 роки продати невеликий злиток золота без збитків буде досить важко, оскільки різниця між ціною купівлі і продажу встановлюється досить значною. Тобто, якщо ви плануєте залишити спадок внукам, то придбання золота - гарний вибір, але якщо плануєте використати капітал самому - то краще зберігати його у грошовій формі.

Як бачимо, вибір невеликий – лише банківський вклад спроможний і зберегти гроші, і допомогти отримати додатковий дохід. Якщо ж когось лякає неможливість скористатися своїм вкладом довгий час внаслідок мораторію на дострокове розірвання депозитів, тоді варто скористатись короткостроковими пропозиціями банків – від 7 днів до 3 місяців.

Олександр Сугоняко,
Президент Асоціації українських банків

 

Газета “День”, №72, субота, 25 квітня 2009 р.

 

 

 

 

 

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Моніторинг ЗМІ: Заступник секретаря РНБО Дмитро Видрін: “Криза закінчиться тоді, коли відродиться довіра до банківської системи”

Заступник секретаря РНБО Дмитро Видрін на сторінках “Української правди” ділиться своїми враженнями щодо дій влади з виведення країни з економічної кризи та відновлення стабільності банківської системи...


Поговорим о другом – о программе власти выхода из кризиса.

В этом плане многочасовое выступление власти (на телепрограмме “Свобода Слова”, – прим.) меня и обрадовало, и огорчило, и удивило.

Обрадовало, конечно, то, что по данным Премьера, ее статистики, мы, оказывается, еще в январе уже достигли дна кризиса и последние два месяца начали потихоньку из него выходить.

Недели три назад мне посчастливилось видеться и разговаривать с одним из очень информированных в Европе людей, бывшим канцлером Германии – Шредером. Но он, видимо, чего-то не понимает или статистика у него похуже, поскольку экс-канцлер уверял, что Европа продолжает входить в кризис и выход из него начнется не раньше, чем через три года.

Видимо, чего-то не понимают и лидеры только что прошедшего саммита "двадцатки", которые заявили о том, что дна кризиса пока не видно и весь мир продолжает в него погружаться.

Поэтому у меня две версии. Одна - позитивная. Она заключается в том, что все эти европейские и мировые бывшие и нынешние канцлеры, президенты просто не знают чего-то того, что знает Юлия Владимировна. Ну, не "догоняют" ребята.

Но вот вторая версия уже негативная. Может быть, это у них ухудшается, а у нас все улучшается, потому что мы почему-то не являемся ни частью Европы, ни частью мира?

Есть еще третья версия, но не буду ее излагать, чтоб тоже не сбиться на личные оскорбления.

Расстроило меня также то, что у нашей исполнительной власти опять, оказывается, какой-то свой особый путь, в том числе и выхода из кризиса. А мне почему-то кажется, что лучше действовать в унисон с мировыми стратегиями, даже если есть шанс ошибиться вместе со всеми, чем пытаться нащупать свой уникальный путь в одиночку.

В частности, весь мир считает, что надо спасать, совершенствовать и модернизировать финансово-банковскую систему. Подчеркну – С И С Т Е М У! А наша власть, в лице премьера, финансово-банковскую систему разрушает.

Одна ее фраза о том, что деньги надо держать в двух государственных банках, а не в десятках частных - это удар по финансовой системе сравнимый с ядерной бомбардировкой.

Деньги не различают, в каких они банках лежат – в частных или государственных. И если со всей силой власти грохнуть по деньгам в частных банках, то они превратятся в пыль и тлен, даже прячась в бездонных бронированных хранилищах банков государственных.

Собственно, сам-то кризис начался с того, что некоторые государства стали оказывать преференции отдельным избранным банкам.

И именно поэтому создаваемый сейчас "двадцаткой" Совет финансовой стабильности предполагает эффективную помощь всем финансовым структурам, независимо от форм собственности. Более того, любой протекционизм считается недопустимым.

А в самом конце лидеры "двадцатки" сделали заявление о том, что кризис закончится лишь тогда, когда возродится доверие к банковской системе. А наша власть на эту систему… , а наша власть на это доверие…

Хотя, все ж таки и позитивный остаток после заявлений премьера все же остался. Он заключается в том, что украинская финансово-банковая система оказалась намного крепче, чем я мог себе представить.

В любой другой стране призыв премьера держать деньги в строго определенных, а тем более в поименно названных банках, привел бы на следующий день к полному коллапсу финансовой системы. А наша ничего – выстояла! Правда, еще не вечер и впереди еще не одна "Свобода слова"...

 

Повний текст надруковано на “Українській правді”:
http://www.pravda.com.ua/news/2009/4/7/92829.htm

 

 

 

 


 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Результати роботи ВАТ РЕАЛ БАНК за 1-й квартал 2009 року

РЕАЛ БАНК закончил первый квартал 2009 года с чистой прибылью в сумме 384 тыс. грн., что на 20% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Собственный балансовый капитал увеличился до 120 млн. грн. Банк соблюдает экономические нормативы, установленные Национальным банком Украины.

Источник: Финансовый отчет ОАО РЕАЛ БАНК за 1-й квартал 2009 года. Газета «Голос Украины» №78– 79, 29 апреля 2009 года.


 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

БГ БАНК відкриває перше відділення у Івано-Франківську

Начало работу первое отделение БГ БАНКА в Ивано-Франковске по адресу ул. С. Бандеры 10-Б.
Отделение ориентировано на предоставление полного комплекса банковских услуг: обслуживание физических и юридических лиц,  расчетно-кассовое обслуживание, хранение в банковских сейфах и т.д.  График работы отделения – с 9:00 до 18:00 кроме субботы и воскресения. 
«Открытие отделения в Ивано-Франковске является частью стратегии развития сети Банка. Западный регион страны был и является для БГ БАНКА одним из приоритетных» - рассказал Константин Полосков, Председатель Правления БГ БАНКА. 

БГ БАНК зарегистрирован в августе 2001 года. С октября 2007 года БГ БАНК является частью группы Банк Грузии, которая владеет* 99,35% акций банка.
БГ БАНК –  универсальный банк, который оказывает полный спектр услуг для корпоративных и частных клиентов. Активы банка на 31 января 2009 года составляли 1 413,02 млн. грн.  Клиентская база банка на 31.01 2009 года  -  более 90 000 текущих счетов клиентов, среди которых более 18 480 текущих счетов юридических лиц и  более 71 957 текущих счетов физических лиц.  Сеть БГ БАНКА насчитывает 20 отделений и региональных дирекций в Киевской, Одесской, Ивано-Франсковской, Львовской, Черкасской, Харьковской областях Украины а также в г. Кривой Рог.
*По состоянию на 30.06.2008 года*По состоянию на 30.06.2008 года.
www.bgbank.com.ua

Банк Грузии – лидирующий универсальный банк, предоставляющий услуги в Грузии, Украине и в Беларуси, является лидером по размерам активов, капитала, кредитного и депозитного портфелей. Доля рынка Банка Грузии по размерам активов составляет 32.9% (согласно данным НБГ на 31.12.2008). Филиальная сеть Банка Грузии насчитывает 141 точку.  Клиентская база банка – более 856,000 розничных и 139,000 корпоративных текущих счетов. Банк оказывает полный спектр услуг в сфере розничного банкинга, корпоративного и инвестиционного банкинга для своих клиентов в Грузии. Банк также предоставляет широкий ряд розничных и корпоративных услуг по страхованию своей дочерней компании Aldagi BCI, а также услуги по управлению активами и имуществом. 

Банку присвоены позитивные рейтинги агентствами такими агентствами, как Standard & Poor’s, Moody’s и Fitch Ratings
Standard & Poor’s B/B
Moody’s B3/NP (FC) & Ba3/NP (LC)
Fitch Ratings B/B
www.bog.ge

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

«УкрСиббанк» збільшив статутний капітал до 5,28 млрд. грн.

28 апреля собрание  акционеров утвердило результаты размещения акций семнадцатой эмиссии и изменения в Устав банка  об увеличении уставного капитала "УкрСиббанка" на сумму 1,275 млрд. грн. до 5,28 млрд. грн.

Указанное стало результатом закрытого(частного) размещения простых именных акций в количестве 105,6 млрд. на суму 1,275 млрд. грн. номинальной стоимостью 0,05 грн. Акции были размещены среди существующих акционеров банка.

Так же собрание акционеров утвердило годовой отчет и баланс банка за 2008г. и другие необходимые документы, всю прибыль за 2008г. направило в резервный фонд банка, в состав Наблюдательного Совета банка был избран Ромена Бранта (Romain Brante).

 
Пресс-служба АКИБ "УкрСиббанк"

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Одеська філія АБ "БРОКБІЗНЕСБАНК" за перший квартал 2009 року збільшила кількість клієнтів у три рази

Одесский филиал «АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» за первый квартал 2009 года увеличил количество клиентов юридических лиц, физических лиц, субъектов предпринимательской деятельности в три раза по сравнению с этим же периодом 2008 года.
Увеличение количества клиентов, открывших текущие счета в Одесском филиале АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» свидетельствует, прежде всего, о росте доверия компаний к филиалу Банка, которому можно доверять свои средства в сегодняшней непростой финансовой ситуации на рынке банковских услуг.

Гибкая тарифная политика АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» позволяет обеспечивать индивидуальный подход к клиентам, предложить оптимальные решения при выборе банковских услуг. Банк обеспечивает своевременность и надежность прохождения платежей клиентов, отсутствие очередей в филиале и его отделениях при обслуживании клиентов. Сотрудники Одесского филиала АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» создают благоприятную атмосферу для клиентов во время обслуживания и настраивают на долговременное партнерское сотрудничество с Банком.
 
Одесский филиал АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» начал работу в октябре 2004 года, расположен по адресу: г. Одесса, ул. Канатная, 77. В системе Одесского филиала открыты и работают 10 отделений Банка. Филиал предоставляет полный комплекс банковских услуг для физических и юридических лиц.

 

 Справка о банке: АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах, Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.
На 01.01.2009 г.:
Активы банка – 14 057,103 млн. грн.
Регулятивный капитал банка – 2 318,000 млн. грн.
Кредитный портфель – 12 916,875 млн. грн.
Средства клиентов – 8 559,211 млн. грн.
Прибыль – 77,427 млн. грн.

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

100 днів Тимчасової адміністрації у ВАТ «Укрпромбанк»

30 апреля исполняется ровно сто дней с момента начала работы Временной администрации в  ООО «Укрпромбанк».

За это время в Банке активно реализовывалась программа экономии затрат, увеличен денежный поток от погашения кредитов, налажено прохождение платежей физических лиц, а также организована информационная работа с клиентами, в том числе через регулярные встречи с инициативной группой вкладчиков. Проведена инвентаризация активов и приняты меры по обеспечению их сохранности.

Для увеличения денежного потока от погашения кредитов в Банке были разработаны и реализованы такие программы:

*         уменьшение процентной ставки при частичном досрочном погашении;

*         конвертация валютных кредитов в гривну, в т.ч. и по специальному курсу;

*         реструктуризация платы по кредиту с возможностью оплаты большей его части по курсу НБУ;

*         возможность продажи залогового имущества с переоформлением остатка задолженности на нового заемщика (перевод долга);

*         участие в валютных аукционах НБУ.

В целях роста денежного потока и увеличения комиссионных доходов Укрпромбанком существенно активизирована работа  в части продажи услуг населению по приему платежей, объем которых за этот период вырос на 5%. 

Также Банк значительно увеличил размер инкассируемой выручки, прирост ее объемов составил 26%.

Денежный поток, получаемый Банком благодаря запущенным программам, позволяет ему исполнять текущие обязательства не прибегая к помощи рефинансирования Национального Банка с  20.04.09 г.

В итоге за прошедшие 100 дней юридическими лицами было погашено кредитов на сумму 111,47 млн.грн., физическими лицами – 192,02 млн.грн., а сумма уплаченных заемщиками процентов составила почти 180 млн.грн.

      Полученные средства явились основным источником для:

*         выплаты процентов по депозитам, которую Банк не прекращал ни на один день (за 100 дней только по депозитам физических лиц было выплачено 268 млн.грн.); 

*         проведения наличных и безналичных расчетов владельцами платежных карт банка на сумму  более 300 млн. грн.;

*         выплаты по пенсионным счетам на сумму 367,29 млн. грн.;

*         возврата депозитных средств физическим лицам как по форс-мажорным обстоятельствам, так и  за счет реализации залогов на сумму 290,76 млн. грн.

С целью  оптимизации затрат, за время работы Временной администрации было закрыто 18 нерентабельных отделений, сокращено 869 человек персонала,  из них 279 человек в Центральном офисе.  Сокращен  режим работы отделений. Вышеуказанные меры позволили сэкономить на оплате более 220 тыс.чел./часов в месяц.

 

16 апреля принято Постановление Национального Банка Украины «О внесении предложения по участию государства в капитализации Общества с ограниченной ответственностью «Украинский промышленный банк». По этому вопросу также была проведена встреча с представителями МВФ и Мирового Банка. По запросу Кабинета Министров Украины Временной администрацией был подготовлен пакет документов, предназначенный для осуществления процедуры рекапитализации Банка государством.

На сегодняшний день, согласно сообщения на официальном сайте  КМУ http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=208948603,  Укрпромбанк включен в список банков, которые будут рекапитализированы государством.

Продолжаются переговоры с потенциальными частными инвесторами.

 

Справка:

Укрпромбанк зарегистрирован в 1989 году. На 01.04.2009 г. сеть Укрпромбанка состоит из 26 филиалов и 279 отделений, количество банкоматов – 253, количество банковских терминалов – 518, количество торговых терминалов – 716.

Укрпромбанк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки).

По состоянию на 01.04.2009 г. кредитно-инвестиционный портфель банка составляет 12 283,0 млн. грн., уставной капитал банка – 1 560,0 млн. грн., депозиты физических лиц – 7 069,9 млн. грн., депозиты юридических лиц – 1 761,2  млн. грн.

 

Пресс-служба Укрпромбанка

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

ПУМБ продовжує демонструвати впевнений розвиток

«Банк работает в стандартном режиме, не допуская задержек в платежах своих клиентов. Мы не испытываем проблем с ликвидностью, традиционно удерживая позицию ведущего игрока на межбанковском рынке», - сказал Рафал Ющак, Председатель Правления ПУМБ.

За последние две недели апреля прирост депозитного портфеля частных клиентов составил 2,4 млн долларов США. В корпоративном секторе банка также отмечается положительная динамика – в апреле 2009 г. количество клиентов увеличилось на 15% по сравнению с январем с. г.

«В данный момент Банк ведет переговоры с рядом иностранных кредиторов о получении рефинансирования, что, безусловно, положительно скажется на позиции Банка и поможет нам и в дальнейшем поддерживать наших клиентов и защищать их интересы. Банк полностью и без задержек выполняет все обязательства перед вкладчиками и своевременно осуществляет все процентные платежи банкам-кредиторам. ПУМБ по-прежнему является одним из сильнейших банков в Украине – согласно данным НБУ, текущий коэффициент достаточности капитала Банка при нормативе не менее 15 % составляет 21%, что значительно превышает все коэффициенты ликвидности среди банков Украины», - отмечает Рафал Ющак, Председатель Правления ПУМБ.

Кроме того, по итогам I квартала 2009 года Банк получил чистый доход (до резервов и налогообложения) в размере 31,1 млн. долларов США, что на 9,3 млн. долларов США (или на 42%) больше, чем за I квартал 2008 года.


Справка

ПУМБ входит в группу крупнейших банков Украины, будучи универсальным банком, деятельность которого сосредоточена на коммерческих, розничных и инвестиционно-банковских операциях. Банк основан в 1991 году. Главный акционер Банка – ООО «СКМ Финанс» (89.87% акционерного капитала). На данный момент всеукраинская региональная сеть ПУМБ насчитывает 11 филиалов и 130 отделений.
(See attached file: ПУМБ продолжает демонстрировать уверенное развитие.doc)

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності комерційних банків України за І-й квартал 2009 року”

“Підсумки діяльності комерційних банків України за І-й квартал 2009 року”, – така тема прес-конференції, яка відбулася 29 квітня в Асоціації українських банків. У прес-конференції взяли участь Президент АУБ Олександр Сугоняко та Перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар.

Як повідомив під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко, за перший квартал 2009 року індекс промислового виробництва становив - 68,1% (у 2008 році – 107,9%). Індекс споживчих цін становив 5,9%, (у 2008 році – 9,7%). Валові валютні резерви Національного банку України на кінець березня 2009 року склали 25,39 млрд. доларів США (за квартал зменшення склало 6,15  млрд. доларів США).

За даними НБУ в Україні, станом на 1 квітня 2009 року ліцензію на здійснення банківських операцій мали 185 банків. У стадії ліквідації перебуває 12 банків (9 - за рішенням НБУ, 3 – за рішенням судів). Філійна мережа банків України складається з 1 259 діючих філій та 21 458 відділень.

Станом на 1 квітня 2009 р. обсяг активів банківської системи становив 870,7 млрд. грн., зменшення з початку року склало 55,4 млрд. грн. В основному воно відбулося за рахунок скорочення обсягів кредитних операцій, частка яких становить 81,2% усіх активів.
За перший квартал 2009 року зобов’язання  банків зменшилися  на 53,2 млрд. грн і  на  01.04.2009 року становили 753,6 млрд. грн. При цьому скорочення коштів клієнтів банків склало 46,3 млрд. грн.

Власний капітал  банківської  системи України зменшився на 2,2 млрд. грн. і за станом на 01.04.2009 року становив 117,1 млрд. грн.  Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало  5,8 млрд. грн. (на 7,0%).
За перший квартал 2009 року банки отримали збиток у розмірі 7,02 млрд. грн. (у 2008 році прибуток в 2,1 млрд. грн.).

Облікова ставка протягом кварталу залишалася без змін та складала 12,0% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті зросли з 21,6% до 26,7% річних. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зменшився на 1,4%, а фізичним особам майже на 6,0%. 

*  *  *

Під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко відзначив, що для аналізу показників роботи банків Асоціація українських банків використала баланси 162 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.04.2009 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 126 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій протягом 2009 року.

Загальний обсяг активів 162 банків у першому кварталі 2009 року сягнув 826,98 млрд. грн., що становить 94,2% по банківській системі. По індикативній групі банків активи за квартал зменшилися на 56,53 млрд. грн., або на 6,7%.

Структура активів індикативної групи протягом кварталу зазнала певних змін: зросла питома вага кредитів з 75,69% до 76,35% у загальному обсязі активів; зменшилися залишки на коррахунках з 6,51% до 5,85%, депозитів і кредитів у інших банках з 5,17% до 4,41% та вкладення у цінні папери з 4,30% до 3,56%.

За станом на 01.04.2009 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2009 року): 76,35% (75,69%) - кредитний портфель та лізинг; 5,85%(6,51%) -  коррахунки в інших банках; 3,56% (4,30%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 4,41% (5,17%) - депозити та кредити в інших банках; 4,29% (3,92%) - матеріальні та нематеріальні активи; 1,85%(2,19%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,19%(0,18%) - інвестиції капіталу; 3,48%(2,05%) – інші активи.

Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.04.2009 р. була такою: кредити юридичним особам – 57,09%(56,60%) - склали 361,0 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 37,31%(36,82%) – 235,9 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 5,60%(6,57%) – 35,4 млрд. грн.

Структура зобов’язань з початку року також змінилася. При цьому знизилася питома вага строкових коштів з 39,10% до 35,97% та зросла частка залучених коштів інших банків з 39,09% до 41,09%.

Станом на 01.04.2009 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 14,78%(14,34%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 35‚97%(39,10%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 41‚09%(39,09%) - залучені строкові кошти банків; 1,20%(1,48%)  - коррахунки інших банків; 2,68%(2,10%) - субординована заборгованість;  1,05%(1,20%) - цінні папери власного боргу; 3,24%(2,69%) - інші.

Обсяг  капіталу 162 банків на 01.04.2009 року становив 123 754,9 млн. грн., або 12 182,3 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 85 789,2 млн. грн., або 8 445,0 млн. ЄВРО.

По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 1.04.2009 року становив 101 524,1 млн. грн. Скорочення капіталу цих банків за квартал склало 2,94% або 3 072млн.грн. Незважаючи на зростання статутного капіталу на 6,26% (4 635млн. грн.) значне зростання від’ємного поточного фінансового результату призвело до падіння загального капіталу банків.

Фінансовий результат за перший квартал 2009 року 162 банків становив -6 686,8 млн. грн. проти 1 940 млн. грн. в 2008 році.

У індикативній групі банків збитки склали -6 499,0 млн. грн., тоді як у першому кварталі 2008 року банки мали 1 824,7 млн. грн. прибутку .

За станом на 01.04.2009 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.09 року): 81,03% (71,44%) - процентні, 9,08% (15,18%) - комісійні, 9,89% (13,36%) - інші.

Структура процентних доходів: 54,25(47,32%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 28,32% (30,85% )- від кредитів фізичним особам; 2,61% (2,50%) - від цінних паперів; 10,35% (14,06%) - від операцій з філіями; 4,35% (5,11%) - від розміщення коштів у інших банках; 0,11% (0,02%) - від інших операцій.

Структура витрат: 41,72% (48,00%) - процентні витрати, 1,31% (2,56%) - комісійні витрати; 22,32% (29,42%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 34,27% (17,54%) – створення резервів; 0,38% (2,48%) - податок на прибуток.

Структура процентних витрат: 26,92% (30,16%) - за коштами фізичних осіб; 17,36% (22,11%) - за операціями з філіями; 22,05% (20,92%) - за коштами інших банків; 13,73% (13,66%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 1,09% (3,20%) - від цінних паперів; 11,05% (2,04%) - за коштами, залученими від НБУ; 1,81% (2,14%) - від коштів небанківських фінансових структур; 5,79% (5,70%) - за іншими операціями.


Прес-служба
Асоціації українських банків

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

В АУБ відбулась прес-конференція на тему “Підсумки діяльності комерційних банків України за І-й квартал 2009 року”

“Підсумки діяльності комерційних банків України за І-й квартал 2009 року”, – така тема прес-конференції, яка відбулася 29 квітня в Асоціації українських банків. У прес-конференції взяли участь Президент АУБ Олександр Сугоняко та Перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар.

Як повідомив під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко, за перший квартал 2009 року індекс промислового виробництва становив - 68,1% (у 2008 році – 107,9%). Індекс споживчих цін становив 5,9%, (у 2008 році – 9,7%). Валові валютні резерви Національного банку України на кінець березня 2009 року склали 25,39 млрд. доларів США (за квартал зменшення склало 6,15  млрд. доларів США).

За даними НБУ в Україні, станом на 1 квітня 2009 року ліцензію на здійснення банківських операцій мали 185 банків. У стадії ліквідації перебуває 12 банків (9 - за рішенням НБУ, 3 – за рішенням судів). Філійна мережа банків України складається з 1 259 діючих філій та 21 458 відділень.

Станом на 1 квітня 2009 р. обсяг активів банківської системи становив 870,7 млрд. грн., зменшення з початку року склало 55,4 млрд. грн. В основному воно відбулося за рахунок скорочення обсягів кредитних операцій, частка яких становить 81,2% усіх активів.
За перший квартал 2009 року зобов’язання  банків зменшилися  на 53,2 млрд. грн і  на  01.04.2009 року становили 753,6 млрд. грн. При цьому скорочення коштів клієнтів банків склало 46,3 млрд. грн.

Власний капітал  банківської  системи України зменшився на 2,2 млрд. грн. і за станом на 01.04.2009 року становив 117,1 млрд. грн.  Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу банків з початку року склало  5,8 млрд. грн. (на 7,0%).
За перший квартал 2009 року банки отримали збиток у розмірі 7,02 млрд. грн. (у 2008 році прибуток в 2,1 млрд. грн.).

Облікова ставка протягом кварталу залишалася без змін та складала 12,0% річних. Кредитні ставки банків у національній валюті зросли з 21,6% до 26,7% річних. За цей же період обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зменшився на 1,4%, а фізичним особам майже на 6,0%. 

*  *  *

Під час прес-конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко відзначив, що для аналізу показників роботи банків Асоціація українських банків використала баланси 162 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.04.2009 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 126 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій протягом 2009 року.

Загальний обсяг активів 162 банків у першому кварталі 2009 року сягнув 826,98 млрд. грн., що становить 94,2% по банківській системі. По індикативній групі банків активи за квартал зменшилися на 56,53 млрд. грн., або на 6,7%.

Структура активів індикативної групи протягом кварталу зазнала певних змін: зросла питома вага кредитів з 75,69% до 76,35% у загальному обсязі активів; зменшилися залишки на коррахунках з 6,51% до 5,85%, депозитів і кредитів у інших банках з 5,17% до 4,41% та вкладення у цінні папери з 4,30% до 3,56%.

За станом на 01.04.2009 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2009 року): 76,35% (75,69%) - кредитний портфель та лізинг; 5,85%(6,51%) -  коррахунки в інших банках; 3,56% (4,30%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 4,41% (5,17%) - депозити та кредити в інших банках; 4,29% (3,92%) - матеріальні та нематеріальні активи; 1,85%(2,19%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,19%(0,18%) - інвестиції капіталу; 3,48%(2,05%) – інші активи.

Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.04.2009 р. була такою: кредити юридичним особам – 57,09%(56,60%) - склали 361,0 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 37,31%(36,82%) – 235,9 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 5,60%(6,57%) – 35,4 млрд. грн.

Структура зобов’язань з початку року також змінилася. При цьому знизилася питома вага строкових коштів з 39,10% до 35,97% та зросла частка залучених коштів інших банків з 39,09% до 41,09%.

Станом на 01.04.2009 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 14,78%(14,34%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 35‚97%(39,10%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 41‚09%(39,09%) - залучені строкові кошти банків; 1,20%(1,48%)  - коррахунки інших банків; 2,68%(2,10%) - субординована заборгованість;  1,05%(1,20%) - цінні папери власного боргу; 3,24%(2,69%) - інші.

Обсяг  капіталу 162 банків на 01.04.2009 року становив 123 754,9 млн. грн., або 12 182,3 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 85 789,2 млн. грн., або 8 445,0 млн. ЄВРО.

По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 1.04.2009 року становив 101 524,1 млн. грн. Скорочення капіталу цих банків за квартал склало 2,94% або 3 072млн.грн. Незважаючи на зростання статутного капіталу на 6,26% (4 635млн. грн.) значне зростання від’ємного поточного фінансового результату призвело до падіння загального капіталу банків.

Фінансовий результат за перший квартал 2009 року 162 банків становив -6 686,8 млн. грн. проти 1 940 млн. грн. в 2008 році.

У індикативній групі банків збитки склали -6 499,0 млн. грн., тоді як у першому кварталі 2008 року банки мали 1 824,7 млн. грн. прибутку .

За станом на 01.04.2009 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.09 року): 81,03% (71,44%) - процентні, 9,08% (15,18%) - комісійні, 9,89% (13,36%) - інші.

Структура процентних доходів: 54,25(47,32%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 28,32% (30,85% )- від кредитів фізичним особам; 2,61% (2,50%) - від цінних паперів; 10,35% (14,06%) - від операцій з філіями; 4,35% (5,11%) - від розміщення коштів у інших банках; 0,11% (0,02%) - від інших операцій.

Структура витрат: 41,72% (48,00%) - процентні витрати, 1,31% (2,56%) - комісійні витрати; 22,32% (29,42%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 34,27% (17,54%) – створення резервів; 0,38% (2,48%) - податок на прибуток.

Структура процентних витрат: 26,92% (30,16%) - за коштами фізичних осіб; 17,36% (22,11%) - за операціями з філіями; 22,05% (20,92%) - за коштами інших банків; 13,73% (13,66%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 1,09% (3,20%) - від цінних паперів; 11,05% (2,04%) - за коштами, залученими від НБУ; 1,81% (2,14%) - від коштів небанківських фінансових структур; 5,79% (5,70%) - за іншими операціями.


Прес-служба
Асоціації українських банків

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ