Центральний банк – орган монетарної влади, який в усіх розвинутих країнах світу є незалежним від інших гілок влади і від бізнесу, бо він утворює своєрідне грошове дзеркало (не криве), у якому всі товари мають свою справжню ціну, а не викривлену. Його валютно-курсова і кредитна політика підпорядковані суспільним інтересам, а не інтересам окремих бізнесів, галузей чи політичних груп. Але це так у країнах з адекватною владою – не в Україні. Подивіться на склад Ради НБУ, хто до неї входить, на дії НБУ під час кризи щодо курсу, рефінансування і капіталізації банків, «монетизації» ОВДП, - і його залежність від владних центрів і бізнесових інтересів стає очевидною. У банківській системі кризові явища: проблеми з депозитами і наявним кредитним портфелем, з кредитуванням і фінансовими результатами. Стає очевидною необхідність посилення незалежності керівництва НБУ у здійсненні монетарної, валютної і наглядової функцій. Але замість цього Уряд пропонує узаконення політизації НБУ і «дерибан» НБУ між клановими групами через підготовку відповідних законопроектів. Під час пожежі у домі нормальні люди її гасять. У такий час лише нездорові на голову люди можуть сидіти і креслити перепланування будинку, що знаходиться у такій кризовій ситуації. Може, в нашому державному домі не все в порядку з головою у високопосадовців, які граються з вогнем? Хоча, може, і в порядку. Просто «пожежа» не у їхньому домі. Горить же в Україні. А за їхніми словами кризи немає. У них. Відокремлення нагляду від монетарної і валютної функцій – це серйозна стратегічна трансформація регулятора, яка робиться у країнах зі здоровим керівництвом, за планом, в нормальних умовах і за відповідний, не короткий термін. Чому так? Для того, щоб під час такої трансформації не погіршити управління і регулювання банківською діяльністю і монетарними процесами. Сама реструктуризація органу регулювання, навіть при збереженні діючих керівних осіб, дестабілізує ринок, а якщо ще додати кадрову карусель, то і хаос отримати можна. Якщо ініціатори цієї регуляторної революції хочуть створити проблеми для системи, розпочавши в кризу реформування НБУ, попризначавши людей без належної кваліфікації, досвіду роботи у банківській системі на керівних посадах, в НБУ і структурі нагляду, то це може робитися лише для того, щоб погіршити ситуацію з «тушінням пожежі». Або ж для того, щоб сховати «кінці у воду» під час створеного хаосу, або для того і іншого разом. В АУБ вважають, що цими діями влада чинить зло для банківської галузі, як вона робить це вже майже рік під час кризи.. Українською мовою ті, хто чинить зло, називаються - злочинцями. Прес-служба Асоціації українських банків |