Новини АУБ

2 квітня цього року відбудуться парламентські слухання на тему "Фінансова і  банківська діяльність: сучасний стан і перспективи". 
 
Одним з ініціаторів цього заходу (поряд із НБУ і фінансовим комітетом  Верховної Ради) стала Асоціація українських банків. Напередодні президент АУБ Олександр Сугоняко розповів "Контрактам", чого банкіри чекають від законодавців.

- Держава повинна забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і виключити можливість визнання судами недійсними чи неукладеними кредитних договорів, договорів чи застави поручительства і результатів оскарження таких рішень. Сьогодні цього нема, більше того, інтереси боржників мають повний пріоритет, а судова система не захищає права кредиторів. Це питання ми виносимо як одне з ключових на парламентських слуханнях.

- Які зміни в законодавстві, на вашу думку, можуть змінити такий стан речей?

 - Для цього необхідно внести зміни в процедуру банкрутства підприємств, виконавчого виробництва, реєстрації закладеного майна.
Якщо нам удасться внести зміни в законодавство про заставні
 відносини, ми зможемо позитивно вирішити проблему захисту прав кредиторів.
З метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів ми запропонували внести необхідні зміни в Закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про виконавче виробництво", у Цивільний кодекс України й інші законодавчі акти.

- Зараз НБУ намагається збільшити обсяги кредитування, знизити процентні ставки, зробити кредити більш доступними для фізосіб. А що для цього пропонує зробити АУБ?

- Частка кредитів в обсязі ВВП становить 18%, тоді як у розвинених країнах вона досягає 50% і більше. На сьогодні сукупний балансовий капітал українських комерційних банків становить 10 млрд грн, що еквівалентно $1,87 млрд. Це невелика сума навіть у порівнянні з банківськими системами багатьох країн з перехідною економікою. Однак українські банки стрімко підвищують рівень капіталізації. За 2001 рік загальний розмір капіталу банківської системи виріс майже на 22%, а за минулий - на 27%.

У нинішніх умовах банки можуть збільшити обсяги кредитних внесків в економіку як мінімум удвічі. Цього можна досягти в першу чергу за рахунок зниження надліквідності банків, що зараз становить близько 2 млрд грн. Крім того, з огляду на стабільність гривні, доцільно було б зменшити відрахування на формування обов'язкових резервів.

Іншим важливим ресурсом для кредитування економіки повинна бути постійно діюча система рефінансування комерційних банків. Необхідно спростити її механізм, надати банкам більш широкий доступ до одержання кредитів, забезпечити рівні права всіх банків.

- Як ви оцінюєте плани ввести оподатковування процентних доходів вкладників-фізосіб?

- Оподатковування доходів фізосіб від депозитів у банках підірве довіру до влади і призведе до відтоку внесків, ускладнення реалізації банками ряду проектів, зокрема зарплатних, карткових і т.п. Вже зараз, оформляючи внески, клієнти турбуються про оподатковування доходів з відсотків, а відтак, часом скорочують і терміни внесків. Держава може більше втратити від недоодержання податку на прибуток через скорочення кредитних ресурсів і обсягів кредитування, чим одержати у вигляді податку на доходи від депозитів. На наш погляд, варто ввести частковий мораторій на оподатковування доходів від внесків.

Сергій ШЕВЧЕНКО
"Галицькі контракти" 2003.04.03 12:02