Новини АУБ

На тлі останніх економічних подій у світі, пов’язаних зі змінами митної політики США, а також активізації пошуків шляхів до завершення війни в Україні, ситуація в українській банківській сфері залишається стабільною та прогнозованою. Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, події у світі помітно "прискорюються": йдеться не лише про мінливу митну стратегію США, яка вже призвела до тимчасової зміни інвестиційних пріоритетів (зокрема — активної диверсифікації фінансових ризиків світовими фінансовими групами та короткочасної "втечі" з долара в євро та інші валюти, вкладення коштів у золото), а й про зміну кон’юнктури світових цін на нафту.

 

 

“Багато економістів уже поквапилися передбачити нову потужну світову економічну кризу, яка так чи інакше може зачепити всі куточки світу. Втім, як бачимо, "митні перипетії" здатні досить швидко змінюватися — і все залежить від рішень лідерів держав та глибини аналізу можливих коротко- й довгострокових наслідків. Для України вкрай важливо, щоб економічні суперечки, особливо між нашими партнерами зі США та ЄС, були мінімізовані. Адже за три роки війни ми багато в чому покладаємося на їхню підтримку: ідеться про фінансову допомогу, яка дозволяє долати суттєвий розрив між доходами та видатками бюджету, а також “тримати стрій”, захищаючи країну від агресора”, — зазначив Мамедов.

 

 

 

 

Водночас, як наголосив експерт, нині триває пошук дієвого формату стійкого миру, що також може суттєво вплинути на розвиток вітчизняної економіки та банківської сфери зокрема.

“Почасти укладання стратегічної ресурсної угоди між Україною та США можна розглядати як економічний крок на шляху до миру. Водночас багато що залежатиме від того, чи вдасться хоча б на 30 днів домовитися про припинення вогню — і з якими практичними наслідками. Війна виснажує. Ми усвідомлюємо, що жодна з країн-партнерів не фінансуватиме нас нескінченно. Та й відповідальність за економічні реформи — це цілком наше внутрішнє завдання. Війна — це перешкода для нормального розвитку економіки, адже вона поглинає ресурси. Тому припинення активних бойових дій треба сприймати як життєву необхідність для держави”, — сказав банкір.

Сергій Мамедов також підкреслив, що подальший розвиток банківської сфери нині залежить від кількох важливих стратегічних чинників:

• ефективності монетарної стратегії НБУ, спрямованої на зміцнення гривні, стримування інфляції, стабільність курсу валют та створення умов для розвитку депозитних і кредитних програм;
  
  
• розвитку державних програм кредитування, що стимулюють активність малого та середнього бізнесу;
• загального стану ключових секторів економіки — агропромислового комплексу, оборонної промисловості, будівництва.
  
  

Експерт зауважив, що вже протягом трьох років на тлі воєнних обставин громадяни ставлять схожі запитання: “Що буде з гривнею?”, “Чи варто купувати валюту?”, “Чи витримає банківська система війну?”, “Чи не почнеться ‘банкопад’?”, “Що з блокуванням карток — чи є сенс закривати рахунки?”

На це Сергій Мамедов відповідає: “Українські банки наразі мають достатній запас міцності, щоб уникнути негативних сценаріїв. Прогнози — стримано позитивні. У найближчі 2–3 місяці монетарна політика навряд чи зазнає суттєвих змін, адже інфляційний пік майже подолано. Отже, продовжиться розвиток депозитів і кредитування, ситуація на валютному ринку залишатиметься стабільною. Варто очікувати помірних коливань курсу, але без різких потрясінь. НБУ реалізує стратегію керованої гнучкості — і це означає, що жодних "землетрусів" на валютному ринку не буде. Найближчого місяця офіційний курс долара коливатиметься в межах 41,4–42,2 грн/$”.

Також він нагадав, що завдяки монетарним рішенням НБУ наразі фіксуються найвищі з 2023 року ставки за гривневими депозитами — до 17% річних. Банки також активніше розвивають партнерські кредитні програми для малого та середнього бізнесу зі ставками не вище 19–20%.

“Нині немає навіть натяків на кризові явища. Банківський сектор залишається міцним і надійним. Люди не поспішають виводити кошти — навпаки, щомісячне зростання кількості вкладників становить близько 2%. Отже, попри невизначеність і часткову економічну залежність від партнерів, банківська система максимально захищена від воєнних ризиків”, — запевнив експерт.

Щодо нових обмежень на карткові перекази, що набудуть чинності з 1 червня, Мамедов зазначив: ідеться про необхідні заходи з протидії шахрайству, і вони навряд чи позначаться на розвитку банківських сервісів.

“Лише в 3–5% випадків громадяни скаржаться на проблеми пов'язані з картковими лімітами. Однак у більшості випадків ситуацію вдається оперативно врегулювати — якщо людина може підтвердити джерело доходу, ліміт переглядається на її користь. Ба більше, з початку дії Меморандуму між банками про протидію шахрайству кількість нових карткових рахунків навіть зростає — у межах 1–2% щомісяця...Попри економічні та геополітичні гойдалки, у найближчі місяці ситуація в банківській сфері залишатиметься стабільною й прогнозованою. Банківський ринок міцний і стійкий до можливих нових викликів” — підсумував Сергій Мамедов.