Новини АУБ

Асоціація українських банків звернулась до профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з зауваженнями та пропозиціями до прийнятого парламентом у першому читанні законопроекту  “Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів передбачених кредитним договором)” (№3524-1).

Асоціація українських банків звернулась до профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з зауваженнями та пропозиціями до прийнятого парламентом у першому читанні законопроекту  “Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів передбачених кредитним договором)” (№3524-1).

Як відзначив перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар, Асоціація в цілому підтримує заборону для фінансових установ в односторонньому порядку підвищувати процентні ставки, враховуючи, зокрема, те, що аналогічні обмеження щодо банків були запроваджені відповідно до Закону України від 12.12.2008 року.

Водночас, наголосив Володимир Бондар, АУБ не може погодитися із окремими запропонованими законопроектом положеннями. Зокрема, з забороною фінансовим установам вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори, у разі не згоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.

АУБ звертає увагу, що ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України (ЦКУ) встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Принцип свободи договору, закріплений ч.3 ст. 3 ЦКУ, знаходить свій розвиток у  положенні  ч. 1 ст. 652 ЦКУ, яка встановлює, що: “Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства”.

Таким чином, адміністративне втручання у приватні відносини сторін, які не стосуються обов’язку останніх внести до договору умови (що є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства), а накладають на сторони обмеження щодо вільного визначення ними умов договору, є такими, що суперечать як загальному принципу цивільного права “свободи договору”, так і згаданим вище статтям ЦКУ.

Крім того, запропонований законопроект позбавляє банки та інші фінансові установи  будь-якої можливості збільшити плату за надані кредити. Адже зрозуміло, що жоден з позичальників за будь-яких умов добровільно не погодиться на збільшення вартості отриманого кредиту.

В АУБ наголошують, що законопроект не враховує, що кризовий стан економіки та фінансового ринку України, довготривала значна інфляція, великий бюджетний дефіцит, зростання державного боргу та все ще існуюча загроза дефолту держави призводять до високого рівня волатильності ринку кредитних ресурсів. Все це не дає змоги на прогнозування вартості залучених для кредитування коштів (депозитів) не тільки у довгостроковій перспективі, але і на менш короткі терміни.

Іншим наслідком прийняття законопроекту, кажуть в АУБ, може стати вимушене завищення фінансовими установами відсоткових ставок за кредитами з метою перестрахування від можливих негативних коливань цін на ринку кредитних ресурсів.

У зв’язку з наведеним АУБ звернулась до профільного парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з пропозицією виключити п.3.ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та п.2 Прикінцевих та перехідних положень та обмежити дію зазначеного закону у часі до 1 січня 2011 р.

Прес-служба
Асоціації українських банків

2010-01-20