Власники приватних банків нічого не роблять для стабілізації ситуації у банківській сфері. НБУ теж не демонструє активності. Замість них проблеми розв’язує уряд через запозичення коштів у міжнародних фінансових установ. Але банки навряд чи повернуть ці гроші - всі кредитні зобов’язання ляжуть навантаженням на державний бюджет, вважає екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Автокразбанк (АКБ Банк) решил закрыть до начала августа шесть отделений.

Согласно сообщению, в частности, будет закрыто три отделения банка в Кременчуге, Одесское региональное отделение, Харьковское региональное отделение и отделение в Белой Церкви.

Всего в сети банка входит 17 отделений.

Напомним, Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел на три месяца временную администрацию в Автокразбанк — по 29 августа 2014 года.

Автокразбанк основан в 1993 году. Его крупнейшими акционерами на 1 апреля 2014 года являлись Андрей Лизогуб (24,99%), Сергей Пахальчук (24,99%) и Андрей Некрилов (24,99%).

Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2014 года по размеру общих активов Автокразбанк занимал 91-е место (1,458 млрд грн) среди 181 действовавшего в стране банка.

http://delo.ua/finance/avtokrazbank-zakroet-shest-otdelenij-240652/

Верховная Рада приняла законопроект №4185а-2 авторства народного депутата Руслана Князевича в первом чтении.

За законопроект проголосовали 280 депутатов. Под действие закона подпадут только те заемщики, чей долг составляет меньше 1 млн грн по курсу на 1 января 2014 года и погашался своевременно. Перевод займов должен быть осуществлен по официальному курсу на день проведения реструктуризации. Кредитная ставка остается прежней.

Как отмечал в комментарии Delo.UA аналитик банковского сектора группы "Инвестиционный Капитал Украина" (ICU) Михаил Демкив, оптимальным законопроектом из всех предложенных является именно законопроект Князевича № 4185а-2. "В нем отмечается условие о предметеипотеки — единственное жилье заемщика — и устанавливается максимальный размер непогашенного долга в размере 1 млн грн", — комментирует эксперт.

В тоже время, по словам Михаила Демкива, другие законопроекты либо устанавливают норму в один кредит на заемщика, что не всегда означает единственное место проживания, либо такое ограничение отсутствует вообще. А отдельные законопроекты предлагают включить все валютные кредиты, в частности на автомобили.

"Этим законопроектом предусматривается установление условий на предмет отсутствия просрочки задолженности на 01.01.2014, — указывает аналитик, — либо ее погашение до даты реструктуризации. Это позитивный момент для банков, ведь он создает условия для некоторого улучшения состояния обслуживания кредитного портфеля".

В целом ограничения реструктуризации только ипотечными кредитами на покупку единого жилья домохозяйства — это правильный шаг с точки зрения социальной справедливости. С другой стороны, такое ограничение существенно уменьшит потенциальные убытки от конвертации кредита, которые ложатся на банки.

Напомним, на голосование ставилось еще три законопроекта. В законопроекте Николая Рудьковского, № 4185а-1, предполагается, что к курсу валют на момент подписания договора добавляется величина курсового риска заемщика (разница обменного курса на момент конвертации и курса на 01.01.2014, разделенная напополам). Полученная разница перемножается на сумму невыполненных обязательств заемщика. При этом, изменение процентной ставки, штрафных санкций и других условий договора, кроме условий конвертации долга, запрещены.

Законопроект Михаила Опанащенко №4185a-3, предполагал конвертацию по курсу на момент получения кредита, при процентной ставке — не выше 6,5%.

И еще одним документом был законопроект № 4185а Алексея Кайды. Банки должны были бы конвертировать долг по двум курсам: по дню проведения реструктуризации и по курсу Нацбанкана 1 января 2014 года (7,99 грн/$). На cуму, полученную в ходе конвертации по курсу на начало года, начислялось бы 16,5% годовых.

На разницу между двумя результатами банк устанавливает процентную ставку на уровне 0,1% годовых. Если же человек своевременно погасил сумму долга, полученную в ходе конвертации по курсу 7,99 грн/$, без просрочек по выплатам более чем на 30 дней, банк обязан простить заемщику разницу, возникшую при пересчете по курсу на день реструктуризации.

Под действие закона подпадают кредиты, задолженность по которым составляет меньше 1,5 млн грн по курсу 7,99 грн/$. Закон не распространяется на займы, полученные под залог жилья, но использованные в предпринимательской деятельности с целью получения прибыли.

http://delo.ua/finance/verhovnaja-rada-reshila-konvertirovat-valjutnye-kredity-po-tekus-240646/

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Наступний, не менш важливий крок — її ратифікація. В українців великі очікування від імплементації Угоди. Деякі з цих сподівань — цілком прагматичні та виправдані, деякі — не зовсім.

«День» же вирішив дослідити й показати, що є міфом, спровокованим некоректною передачею та тлумаченням інформації в ЗМІ, а що — реальною перспективою. Отже, редакція розпочинає серію публікації, присвячених темі наслідків для життя українців асоційованого членства в ЄС і вступу України до ЗВТ з ЄС.

Нижче — експерти банківського ринку про те, чого чекати українцям на фінансовому ринку в найближчому майбутньому.

КОМЕНТАРІ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Надія на те, що наші з вами, шановні читачі газети «День», економічні проблеми вирішать ЄС, США чи будь-хто інший — віра святої простоти. У них і без нас є робота. В Україні існують величезні структурні диспропорції в економіці. Вони залишилися у нас ще з Радянського Союзу. Адже структура української економіки тоді була частиною радянської імперії та працювала не на інтереси українського народу, а на імперські інтереси Москви. Величезний військово-промисловий комплекс, металургія і недорозвинене сільське машинобудування (для прикладу, в нас не було навіть своїх комбайнів), слабеньке виробництво товарів народного споживання — так було. А за 20 років, по суті, ми стали глобальним сировинним придатком з надзвичайно відкритою економікою. Відкритою більшою мірою, ніж у Японії, США чи Німеччині. Ми залежні від кон’юнктури світового ринку. Через дефективну структуру економіки ми пережили обвал курсу і 2008 року, і цього року. І через три-чотири роки ще раз переживемо, якщо не змінимо структури нашої економіки. Ніякий ЄС не буде змінювати її. Це їм не потрібно. Це нам потрібно, якщо ми це розуміємо: зробити економіку більш закритою, такою, як у Японії, наприклад, збільшити експорт, зменшити частку імпорту, відновити практично знищені галузі.

Банківська галузь — підсистема економіки країни як системи. Вона повинна працювати на українську економіку. Ми з 2005 року працювали на іноземну економіку, кредитуючи імпорт і тим самим знищуючи власне виробництво, а отже, позбавляючи працівників зарплати. Підписавши ці угоди, Україна обмежила свою економічну свободу щодо здійснення необхідних структурних змін. Ми посилюємо економічну залежність. За часів Януковича ми посилили політичну залежність від Росії, коли агенти ФСБ у владі буквально нищили наші збройні сили, правоохоронні органи...

Ідеться про те, що ми мусимо самостійно мислити в частині стратегії економічної, політичної, зовнішньополітичної та військової. Самостійно і мислити, і говорити і діяти. Лише за цієї умови постане самостійна країна. Не незалежна, а самостійна. Бо це різні речі. Всі країни залежні, тільки різною мірою. Потрібно самостійно думати. А так за нас у ЄС подумали. І це закінчиться для нашої економіки сумно.

— Чи виходитимуть європейські банки на український банківський ринок?

— Наразі НБУ ставить за мету стратегію, яка розроблена під егідою МФВ — різко зменшити кількість банків в Україні третьої та четвертої групи (банки з активами менше 3000 мільйонів гривень — четверта група, від 3000 до 6000 мільйонів — третя група). А ті, що входять до першої та другої (з активами від 6000 до 21 000 мільйонів гривень — друга група, з активами понад 21 000 — перша група), — здебільшого слабкі й дешеві. Я думаю, що в Україну може згодом зайти іноземний капітал. Але він не працюватиме на українську економіку. Як і не працював до цього. Він працював здебільшого на споживче кредитування. Або кредитування іноземних компаній. Розвиток українського бізнесу не входив в їхні інтереси. І це не їхня вина, а наша. Бо в Чехії іноземний капітал, який працював у банківській системі, працював на чеську економіку. І працює до сьогодні.

— Які будуть ставки кредитування в Україні з приходом іноземних банків?

— У 2004—2005 роках уже чули обіцянки для легковірних про те, що прийдуть іноземні банки, і вони кредитуватимуть українцям іпотеку під малі відсотки... Вартість грошей визначається в економіці країни, а не привозять її з-за бугра. І сьогодні, якщо у нас депозити по 20%, то жодних кредитів, менших за 20% — не може бути. Ніхто не кредитуватиме собі в збиток.

http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/chi-stanut-krediti-dostupnishimi