- Источник: Рrostobankir.com.ua
Власники приватних банків нічого не роблять для стабілізації ситуації у банківській сфері. НБУ теж не демонструє активності. Замість них проблеми розв’язує уряд через запозичення коштів у міжнародних фінансових установ. Але банки навряд чи повернуть ці гроші - всі кредитні зобов’язання ляжуть навантаженням на державний бюджет, вважає екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.
Зміцнити банки в борг. Уряд має намір взяти кредит для зміцнення банківського сектору. Зокрема мова йде про суму у півмільярда доларів. У якості кредитора розглядається Світовий банк. Про це йдеться у спеціальному розпорядженні уряду. За рахунок цих коштів чиновники планують посилити операційну, фінансову та регуляторну здатності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині врегулювання неплатоспроможності банків. Крім того, розпорядження уряду передбачає рекапіталізацію та реструктуризацію банків за рахунок цього кредиту. Це рішення Кабміну в ефірі радіостанції «Голос Столиці» прокоментував екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко.
«Голос Столиці»: 500 мільйонів доларів. Проблему скількох банків може вирішити така сума?
Сергій Яременко: У цій ситуації виникає кілька питань. Наприклад, якщо говорити про фінансування Фонду гарантування вкладів за рахунок залучення фінансових ресурсів із-за кордону, то виникає питання - чому це не можна зробити за рахунок коштів НБУ, щоб не брати борг? Друге питання - це капіталізація банків. Враховуючи стан нашої банківської системи, цієї суми, швидше за все, не вистачить. І знову-таки виникає питання, чому проблеми банківської системи, за які відповідає НБУ, розв’язує уряд. Виходить, що проблеми боргів приватних структур, зокрема фінансового сектору, будуть вирішуватися за рахунок держави. Виходить, що коли у фінансовому секторі ситуація сприятлива, прибутком банк розпоряджався сам, а коли настала криза і з’являються збитки, то чомусь добробутом банку має перейматися держава.
«Голос Столиці»: Скільки банків реально сьогодні відчувають необхідність рекапіталізації?
Сергій Яременко: У зв’язку з тим, що змінився курс, а у зв’язку з цим змінилися активи-пасиви, то в цих умовах практично всі банки, які мають валютні вклади, активи, пасиви, автоматично повинні на якусь суму збільшити свої статутні капітали. Приватні власники цього робити не будуть - це буде робитися за рахунок держави. Тобто банківський бізнес залишається одним з найбільш безпрограшних.
«Голос Столиці»: Хто повинен буде потім повертати цей кредит? Банки, яким допоможуть, або уряд, який буде брати кредит?
Сергій Яременко: За фактом навантаження лягає на бюджет. Кредит бере уряд, і він гарантує його повернення. Досвід зарубіжних країн підказує, що банки навряд чи повернуть ці гроші - їх буде повертати уряд.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під контроль Фонду гарантування вкладів може перейти 20% банківської системи України. З 180 фінустанов у країні, число неплатоспроможних банків становить 39. На думку експертів, частина з них закриється вже незабаром.
До слова, раніше в
ефірі радіостанції «Голос Столиці» голова наглядової ради банку
Національний кредит Андрій Оністрат заявив, що хоча банківська система
знаходиться в кризі, активи Фонду гарантування вкладів у будь-якому випадку будуть поповнені, а вкладники банків, які зараз у стадії ліквідації, отримають свої гроші. Щоправда - невідомо коли.
Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2014_07_04/Banki-rjatu-ne-NBU-a-platniki-podatk-v-ekspert-2008/
Автокразбанк (АКБ Банк) решил закрыть до начала августа шесть отделений.
Согласно сообщению, в частности, будет закрыто три отделения банка в Кременчуге, Одесское региональное отделение, Харьковское региональное отделение и отделение в Белой Церкви.
Всего в сети банка входит 17 отделений.
Напомним, Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел на три месяца временную администрацию в Автокразбанк — по 29 августа 2014 года.
Автокразбанк основан в 1993 году. Его крупнейшими акционерами на 1 апреля 2014 года являлись Андрей Лизогуб (24,99%), Сергей Пахальчук (24,99%) и Андрей Некрилов (24,99%).
Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2014 года по размеру общих активов Автокразбанк занимал 91-е место (1,458 млрд грн) среди 181 действовавшего в стране банка.
http://delo.ua/finance/avtokrazbank-zakroet-shest-otdelenij-240652/
Верховная Рада приняла законопроект №4185а-2 авторства народного депутата Руслана Князевича в первом чтении.
За законопроект проголосовали 280 депутатов. Под действие закона подпадут только те заемщики, чей долг составляет меньше 1 млн грн по курсу на 1 января 2014 года и погашался своевременно. Перевод займов должен быть осуществлен по официальному курсу на день проведения реструктуризации. Кредитная ставка остается прежней.
Как отмечал в комментарии Delo.UA аналитик банковского сектора группы "Инвестиционный Капитал Украина" (ICU) Михаил Демкив, оптимальным законопроектом из всех предложенных является именно законопроект Князевича № 4185а-2. "В нем отмечается условие о предметеипотеки — единственное жилье заемщика — и устанавливается максимальный размер непогашенного долга в размере 1 млн грн", — комментирует эксперт.
В тоже время, по словам Михаила Демкива, другие законопроекты либо устанавливают норму в один кредит на заемщика, что не всегда означает единственное место проживания, либо такое ограничение отсутствует вообще. А отдельные законопроекты предлагают включить все валютные кредиты, в частности на автомобили.
"Этим законопроектом предусматривается установление условий на предмет отсутствия просрочки задолженности на 01.01.2014, — указывает аналитик, — либо ее погашение до даты реструктуризации. Это позитивный момент для банков, ведь он создает условия для некоторого улучшения состояния обслуживания кредитного портфеля".
В целом ограничения реструктуризации только ипотечными кредитами на покупку единого жилья домохозяйства — это правильный шаг с точки зрения социальной справедливости. С другой стороны, такое ограничение существенно уменьшит потенциальные убытки от конвертации кредита, которые ложатся на банки.
Напомним, на голосование ставилось еще три законопроекта. В законопроекте Николая Рудьковского, № 4185а-1, предполагается, что к курсу валют на момент подписания договора добавляется величина курсового риска заемщика (разница обменного курса на момент конвертации и курса на 01.01.2014, разделенная напополам). Полученная разница перемножается на сумму невыполненных обязательств заемщика. При этом, изменение процентной ставки, штрафных санкций и других условий договора, кроме условий конвертации долга, запрещены.
Законопроект Михаила Опанащенко №4185a-3, предполагал конвертацию по курсу на момент получения кредита, при процентной ставке — не выше 6,5%.
И еще одним документом был законопроект № 4185а Алексея Кайды. Банки должны были бы конвертировать долг по двум курсам: по дню проведения реструктуризации и по курсу Нацбанкана 1 января 2014 года (7,99 грн/$). На cуму, полученную в ходе конвертации по курсу на начало года, начислялось бы 16,5% годовых.
На разницу между двумя результатами банк устанавливает процентную ставку на уровне 0,1% годовых. Если же человек своевременно погасил сумму долга, полученную в ходе конвертации по курсу 7,99 грн/$, без просрочек по выплатам более чем на 30 дней, банк обязан простить заемщику разницу, возникшую при пересчете по курсу на день реструктуризации.
Под действие закона подпадают кредиты, задолженность по которым составляет меньше 1,5 млн грн по курсу 7,99 грн/$. Закон не распространяется на займы, полученные под залог жилья, но использованные в предпринимательской деятельности с целью получения прибыли.
http://delo.ua/finance/verhovnaja-rada-reshila-konvertirovat-valjutnye-kredity-po-tekus-240646/
