Новини фінансового сектору

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Карты Visa Актив-банка временно не работают

Работа платежных карт Visa, выпущенных Актив-банком, временно приостановлена, сообщил банк на веб-сайте.

"Сообщаем вам о временной приостановке работы платежных карт Visa, эмитированных ПАО "КБ "Актив-банк". До возобновления работы карт Visa предлагаем … использовать действующие платежные карты MasterCard или осуществлять безналичные переводы средств через сеть отделений ПАО "КБ "Актив-банк" в пределах авторизационных лимитов, установленных на платежные карты", — отмечается в сообщении.

Как сообщалось, в мае-2014 в Актив-Банк вошли инвесторы, представляющие Великобританию, Израиль и Россию. Эта группа инвесторов работает через инвестиционный фонд Central markets на финансовых рынках 30 европейских стран.

Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2014 года по размеру общих активов (3,719 млрд грн) Актив-банк занимал 51-е место среди 181 действовавшего в стране банка.

http://delo.ua/finance/karty-visa-aktiv-banka-vremenno-ne-rabotajut-240384/

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Остатки на корсчетах банков выросли на 2,5 млрд гривен


1 июля 2014 года остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков Украины выросли, по сравнению со вчерашним днем, на 2,513 млрд – до 29,725 млрд гривен. Об этом сообщает пресс-служба Национального банка.

Напомним, в пятницу, 27 июня, остатки на корсчетах банков выросли на 582 млн гривен.

Остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков (оперативные данные на начало дня):

Дата

Остатки средств, млрд гривен

01.07.2014

29,725

27.06.2014

27,212

26.06.2014

26,630

25.06.2014

25,858

24.06.2014

27,716

23.06.2014

28,844

По данным НБУ 


aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Закон о введении прогрессивной шкалы налогообложения доходов физлиц вступил в силу


1 июля 2014 года вводится прогрессивная шкала налогообложения на доходы физических лиц. Об этом говорится в законе №1166-VII "О предотвращении финансовой катастрофы и создании предпосылок для экономического роста в Украине".

Согласно закону, вводится три ставки налогообложения: базовая ставка в 15% - если доход до 500 тыс. грн, 20% - если доход в 1 млн грн и 25% - если доход превышает 1 млн грн.

"Если база налогообложения отчетного налогового года не превышает 204 прожиточных минимума - 15%; если база налогообложения отчетного налогового года превышает 204 прожиточных минимума, но не превышает 396 прожиточных минимумов, до суммы такого превышения - 20%; если база налогообложения отчетного налогового года превышает 396 прожиточных минимумов, до суммы такого превышения - 25%", - говорится в законе.

Данные ставки действуют для всех пассивных доходов, включая, в частности, дивиденды, проценты, роялти, инвестиционный доход. Однако данный налог не касается доходов от зарплаты.

Верховная Рада приняла данный закон 27 марта вместе с поправками в госбюджет-2014. Принятие этого закона было условием для выделения Международным валютным фондом Украине кредитных средств.


aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Фонд гарантирования вкладов начал выплаты вкладчикам Захидинкомбанка

Фонд гарантирования вкладов физических лиц с 27 июня начал выплаты средств вкладчикам Захидинкомбанка по договорам, срок действия которых закончился 29 мая 2014 года, и по договорам банковского счета через банк "Хрещатик".

Напомним, Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел на три месяца временную администрацию в Захидинкомбанк — по 28 августа 2014 года.

Захидинкомбанк основан в 1993 году. Его крупнейшими акционерами на 1 января 2014 года являлись ОАО "Недиверсифицированный закрытый венчурный инвестиционный фонд "Инновационные стратегии" (48,463%) и Parroks Corporation limited (Великобритания, 51%). 100% акций Parroks Corporation limited владеет Арсен Иванющенко.

Ендрю Морей Стюарт владеет 100% акций компании Keens limited, которая владеет 100% акций ООО "Ставр", которое владеет 94% акций ОАО "Недиверсифицированный закрытый венчурный инвестиционный фонд "Инновационные стратегии".

Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2014 года по размеру общих активовЗахидинкомбанк занимал 117-е место (760,454 млн грн) среди 181 действовавшего в стране банка.

http://delo.ua/finance/fond-garantirovanija-vkladov-nachal-vyplaty-vkladchikam-zahidinkomb-240176/

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Ощадбанк уже продал "военных" казначейских обязательств на 23,1 млн грн

Объем продаж казначейских обязательств "Военные" за период с 16 по 24 июня составил 6,3 млн грн по сравнению с 4,6 млн грн за период с 7 по 16 июня, сообщило Министерство финансов со ссылкой на данныеОщадбанка, который размещает эти бумаги.

Минфин уточняет, что в целом с 21 мая, начала размещения обязательств, объем их продаж достиг 23,1 млн грн при объеме выпуска 100 млн грн.

Ведомство указывает, что за счет привлеченных средств ежедневно войскам направляется 250 отечественных бронежилетов. Всего их было приобретено 4,4 тыс., а до конца июля их количество будет увеличено до 17 тыс.

Напомним, срок обращения обязательств составляет два года, номинальная стоимость одной бумаги составляет 1000 грн, купон по ставке 7% годовых выплачивается раз в полгода.

Генеральным агентом по размещению, обслуживанию обращения и погашения казначейских обязательств выбран государственный Ощадбанк: ему разрешено для поддержки ликвидностивыкупать бумаги по цене не ниже номинальной.

Правительство помимо казначейских обязательств для населения решило выпустить также двухлетние "военные" облигации внутреннего госзайма под ту же ставку 7% годовых на сумму 1 млрд грн.

Средства от размещения казначейских обязательств и облигаций направляются на обеспечение насущных потребностей украинских военных и повышение боеспособности Вооруженных сил страны.

http://delo.ua/finance/oschadbank-prodal-voennyh-kaznachejskih-objazatelstv-na-231-mln-240169/

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Банк "Старокиевский" будет выведен с рынка

Фонд гарантирования вкладов физических лиц начал поиск потенциальных инвесторов для выведения банка "Старокиевский" с рынка, сообщил Фонд на веб-сайте.

Согласно сообщению, Фонд будет принимать документы от потенциальных инвесторов для участия в конкурсе до 18 июля 2014 года.

По данным отчетности банка, сумма средств физических лиц, которая может быть возмещена Фондом, на 11 июня 2014 року составляла 257,627 млн грн.

Как сообщалось, Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел временную администрацию в банк "Старокиевский " сроком на три месяца — с 18 июня по 18 сентября 2014 года.

Максимальный размер возмещения по вкладам в Украине в 2012 году был увеличен с 150 тыс. грн до 200 тыс. грн.

Банк "Старокиевский" основан в 1991 году. На 1 апреля 2014 года его акционерами являлись ООО "СВМ Лтд." (21,75%), ООО "Компрайс" (20,85%) и ООО "Комтех" (24,13%), ЧАО "СК "МД-Гарант" (21,07%), Д. Виленский (7,83%), Ю. Яременко (4,37%).

Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2014 года по размеру общих активов банк "Старокиевский" занимал 127-е место (640 млн грн) среди 181 действовавших в стране банков.

http://delo.ua/finance/bank-starokievskij-budet-vyveden-s-rynka-240165/

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Суд обязал Надра Банк и компанию "Азот" вернуть 271 млн грн Проминвестбанку


Хозяйственный суд Киева принял решение взыскать 271,48 млн грн задолженности по кредитам с банка "Надра" и "Северодонецкого объединения Азот", принадлежащих украинскому бизнесмену Дмитрию Фирташу, в пользу ПАО "Акционерный коммерческий промышленно-инвестиционный банк" (Проминвестбанк). Об этом сказано в решении Хозяйственного суда Киева по делу №910/9679/14 от 18 июня, опубликованном в реестре судебных решений.

В частности, банк "Надра " обязан выплатить "просроченную задолженность по кредиту в сумме 135,74 млн грн, в том числе просроченная задолженность по кредиту в сумме 129,54 млн грн, просроченные проценты по пользование кредитом на 413,81 тыс. грн, пеня за просрочку уплаты кредита в сумме 5,775 млн грн и пеня за просрочку уплаты процентов на 10,086 тыс. грн.

Такая же сумма была насчитана и "Северодонецкому объединению АЗОТ".

Суд вынес такое решение, так как ни заемщик ("Азот"), ни выступающий гарантом по его кредиту банк "Надра" не выполнили свои обязательства перед "Проминвестбанком " по кредитному договору от 22 ноября 2013 г. о предоставлении кредитной линии.

"Решение хозяйственного суда набирает законной силы после окончания срока подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным хозяйственным судом", - говорится в решении.

Главными акционерами "Азота" и "Надра" являются компании Group DF, владельцем которого является бизнесмен Дмитрий Фирташ.


aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Перспективы развития мобильных терминалов в Украине весьма сдержанны – эксперты


Еще в октябре 2013 года законодательно установлено, что за отказ проводить расчет платежной картой предприниматели несут административную ответственность. О таком варианте устройства по безналичной оплате, как мобильный терминал, рассказали эксперты.

Специальный карт-ридер подключается к смартфону или планшету через стандартный аудиовыход. После установки на смартфон специального приложения устройство с помощью мобильного интернета принимает платежи с пластиковой карты на банковский счет, карту или счет LiqPay владельца терминала. Работает карт-ридер и на персональных компьютерах, ноутбуках.

Предполагается, что использовать такие терминалы в первую очередь будут профильные сферы бизнеса: страховые, торговые и туристические агенты, нотариусы, водители такси, работники уличных кафе, курьеры по доставке товаров; также устройства могут помочь принимать безналичную оплату на специализированных или благотворительных ярмарках. Широкого распространения мобильных терминалов в ближайшее время эксперты не ожидают.

«Мелкая розничная торговля пока не готова к массовому переходу на безналичный расчет – слишком незначительное количество потенциальных плательщиков в нашей стране предпочитает пластик для мелких платежей», - объясняет Евгений Дьяков, специалист управления интернет-банкинга и электронной коммерции Имэксбанка .

Отметим, плата для торговца за подобный сервис составляет 1,5-2,7% от суммы денежного перевода – это средний рыночный тариф за услуги эквайринга, но для малого бизнеса даже такая плата может оказаться существенным доводом против покупки мобильного терминала.

При этом, учитывая отставание Украины в технологическом плане, в частности, по скоростным показателям мобильных сетей, использование обычных терминалов создает меньше проблем. «В ближайшие пять-семь лет стандартные POS-устройства все еще будут основным инструментом в большинстве торговых точек», - прогнозирует Дьяков.

«Мобильные терминалы скорее будут дополнять существующие POS-терминалы, они открывают возможность для новых сегментов по приему платежей посредством платежных карт», - добавляет Константин Литвин, начальник отдела инновационных технологий ПУМБ .

Компания «Яндекс.Деньги» выпустила кард-ридер для приема к оплате карт Visa и MasterCard с помощью мобильного телефона в апреле 2014 года. В Украине такую технологию уже около трех лет предоставляет ПриватБанк .

Субъект хозяйствования при наличии кассового аппарата за отказ принять к оплате платежную карту подлежит штрафу в размере 8,5 тыс. гривен (500 минимумов доходов граждан).

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький

19 червня за поданням президента Петра Порошенко Національний банк України отримав нового голову — Валерію Гонтареву. У спадок від екс-голови центробанку Степана Кубіва їй дісталося не лише високе кресло, а й купа проблем, що потребують якнайшвидшого вирішення. Про те, які виклики чекають на нового голову регулятора і якими є шляхи для їх вирішення, у коментарі Delo.UA розповів засновник Корпорації "Ukrainian Business Group", заступник Голови Ради Федерації роботодавців м. Києва Руслан Демчак.

В чому полягає першочергове завдання нового головиНБУ?

Стабілізувати курс гривні. З початку року національна валюта втратила майже половину своєї вартості. Почавши падіння з рівня 8,22 грн/$ на купівлю і 8,23 грн/$ на продаж після Нового року, 11 квітня вона досягнула дна на рівні 13,20-13,80 грн/$. З того часу курс гривні трохи зміцнився — до 11,86-11,90 грн/$ станом на 19 червня. Проте навіть за такого курсу гривня лишається недооціненою.

На якому рівні курс варто стабілізувати?

За оцінками Міжнародного валютного фонду, курс, прийнятний для банків, компаній та домогосподарств має складати 10,5-11 грн/$. За такого курсу потреби на рекапіталізацію 22 найбільших банків складатимуть близько 0,5% ВВП, збитки корпоративного сектору складуть близько 2% капіталу кінця 2012 року, а борг компаній зросте на 4% вартості ліквідних активів станом на кінець 2013 року.

Тим часом у випадку курсу на рівні 12,5 грн/$ потреби на капіталізацію зростуть до 5% ВВП. Також зростуть й витрати корпоративного сектору і домогосподарств на виплату та обслуговування валютних боргів та придбання імпортної продукції. До того ж, курс 10,5 грн/$ закладено в державний бюджет поточного року.

Відповідно, якщо курс не знизиться, то уряд зіткнеться з нестачею коштів на погашення зовнішніх боргів у поточному році. Зокрема, до кінця цього року уряд має сплатити $1,5 млрд за старими боргами МВФ. Таким чином, знизити курс до прийнятного рівня — одна з невідкладних задач нового голови НБУ як для покращення стану економіки, так і для зменшення соціальної напруги в суспільстві.

Девальвація гривні стала причиною виникнення проблеми погашення валютних кредитів населення. Як її вирішувати?

За даними НБУ, на сьогодні українці мають 87,1 тис. договорів за іпотечними кредитами в іноземній валюті на загальну суму 46,4 млрд грн (близько $4 млрд). Взяті до початку кризи за курсом близько 5 грн/$, валютні позики тепер треба віддавати з гривневих доходів за поточним курсом на готівковому ринку (12,00 грн/$ на продаж станом на 5 червня). Через таку курсову різницю вартість погашення суми кредитів зросла для позичальників в гривневому еквіваленті в 2,4 рази.

В червні Кабінет міністрів за згоди НБУ запропонував механізм вирішення цієї проблеми за допомогою відтермінування (на виплат) погашення валютних кредитів. У відповідному законопроекті вони запропонували, щоб позичальники і надалі сплачували кредити і за наявності бажання могли конвертувати їх у гривневі, проте лише за поточним валютним курсом.

Але для полегшення сплати боргу банки зможуть реструктуризувати позичальникам валютний кредит таким чином, що гривнева сума регулярного платежу позичальника за кредитом буде зафіксована у тому розмірі, в якому вона сплачувалась на початок поточного року, а строк сплати кредиту буде подовжений до того періоду, який позичальнику буде необхідний, щоб сплатити увесь валютний кредит за поточним курсом регулярними платежами, зафіксованими в гривні.

Чи погодяться позичальники на таку пропозицію?

Позичальників вона категорично не влаштовує. Вони продовжують наполягати на примусовій конвертації несплаченої частини валютних кредитів за курсом на момент залучення позики, а активісти навіть закликають інших позичальників припинити сплачувати банкам регулярні платежі до вирішення цієї проблеми.

Проте пропозицію позичальників щодо конвертації кредитів за старим курсом банки розкритикували ще в травні як загрозу для здоров"я банківської системи. За оцінками Незалежної асоціації банків України (НАБУ), конвертація валютних кредитів навіть за більш близьким до сьогоднішнього курсом (7,99 грн/$ станом на початок року) призведе до негайних збитків банків від курсової різниці у розмірі 16 млрд грн. Знайти компроміс між невдоволеними позичальниками і банками — задача для нового керівника НБУ.

Зараз триває процес стресс-тестування банків з метою виявлення нездорових фінустанов. Яким має бути механізм рекапіталізації проблемних банків?

За домовленістю з МВФ, першочерговими "рятувальниками" банків мають виступити їх приватні акціонери. Стрес-тествування включає оцінку якості активів та достатності (адекватності) регулятивного капіталу.

Зокрема, рівень адекватності капіталу банків, який загалом по банківській системі з кінця 2013 року впав до початку квітня на 3,5 процентні пункти до 14,8%, має бути не нижче 7% у випадку базового сценарію та не нижче 4,5% у випадку несприятливих макроекономічних сценаріїв. Також банки мають подати до НБУ бізнес-плани щодо того, як вони планують дотримуватися вимог адекватності капіталу до кінця 2016 року.

Якщо результати обстеження вкажуть на недостатність капіталу, а бізнес-плани вкажуть на нездатність банків дотримуватися вимог до кінця 2016 року, ці установи повинні будуть надати НБУ плани щодо реструктуризації та рекапіталізації (до кінця вересня для 15 перших банків та до кінця листопада для решти). Але якщо коштів акціонерів виявиться недостатньо для рекапіталізації, для цього можуть бути використані державні кошти — але лише в окремих випадках, які відповідатимуть жорстким критеріям.

Яким самим жорстким критеріям, окрім системної важливості цих установ, а також яка саме роль в цьому процесі буде відводитися Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, — ще доведеться остаточно вирішувати НБУ і погоджувати з МВФ, а також Світовим Банком. За результатами приватної та державної рекапіталізації, 15 найбільших банків мають привести свій стан у відповідність закладеним в стрес-тести критеріям вже до кінця 2014 року, решта банків — до березня 2015 року.

Чи допоможуть стабілізація курсу гривні та розробка механізму рекапіталізації банківповернути довіру населення до банківської системи?

Справді, рівень довіри населення до банків сьогодні дуже низький. З початку року українці винесли з фінустанов 39,1 млрд грн депозитів. Якщо спочатку люди робили це під впливом девальвації гривні та зростання нестабільності на ринку, то згодом до цієї причини додалося зростання кількості неплатоспроможних банків.

Наразі НБУ разом з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрацію або почав ліквідацію вісімнадцяти банків, серед яких є й доволі великі, як от "Форум", Брокбізнесбанк та Півднкомбанк. Загалом обсяг депозитів дев"яти з цих вісімнадцяти банків складав 26,4 млрд грн, зокрема 16,5 млрд грн — вклади фізичних осіб.

Фактично саме втрата депозитів і поставила стабільність банківської системи під загрозу, тому на сьогодні ми маємо замкнуте коло, яке Валерії Гонтаревій на чолі НБУ доведеться розірвати.

Останніми роками банківське кредитування в національній валюті демонструвало надто слабке зростання. В 2013 році гривневий кредитний портфель банків зріс на 17,2%, в той час як приріст гривневих депозитів склав 31,6%. Як НБУ на чолі з новим головою зможе його активізувати?

Однією з основних причин цього розриву була так звана монетарна політика дорогих грошей, яку провадив Нацбанк для утримання на той час де-факто фіксованого курсу гривні. Оскільки основним місцем курсоутворення національної валюти в Україні є не валютний біржовий ринок, як це відбувається у розвинутих країнах, а міжбанківський валютний ринок, для стримування девальвації НБУ викуповував гривневу ліквідність, штучно створюючи її нестачу.

За минулий рік НБУ здійснив чистих інтервенцій з продажу іноземної валюти на $3,1 млрд. Як наслідок, вартісний ресурс змушував банки виставляти високі процентні ставки за кредитами в гривні (в середньому 14,6% за короткостроковими, 21,9% за довгостроковими), які були здебільшого непопулярні.

З цієї причини, а також через високі ставки за депозитами (в середньому 9,9% за короткостроковими, 17,5% за довгостроковими) банки надавали перевагу використанню гривневих ресурсів не для кредитування, а для купівлі облігації внутрішньої державної позики (за 2013 рік обсяг ОВДП у власності банків зріс на 15,6%) та виплат за кредитами НБУ по рефінансуванню.

Зараз НБУ перейшов на режим плаваючого курсоутворення гривні і припинив виходити з інтервенціями для зв"язування гривневої ліквідності. Проте цього замало — банки й досі відчувають дефіцит гривневих ресурсів, але цього разу — через відтік гривневих депозитів.

Ще до призначення Гонтаревої НБУ розпочав перехід до нового типу монетарної політики — інфляційного таргетування. Коли має відбутися остаточний перехід?

Згідно із домовленістю Києва з МВФ, запровадити монетарну політику, орієнтовану на утримання темпів росту споживчих цін у безпечних межах НБУ має до травня 2015 року. Після того основною метою регулятора буде стабілізація споживчої інфляції у межах 3-5% у середньостроковій перспективі, тоді як очікуваний на поточний рік рівень інфляції складає 8,2% в середньому за рік та 16,2% станом на грудень. До кінця червня 2014 року НБУ має підготовити графік переходу до нового режиму.

Які дії цей план має передбачати?

Ці підготовчі заходи мають включати посилення потужностей НБУ з прогнозування, незалежність регулятора, а також зміна його комутаційних практик та операційної діяльності. Після цього НБУ доведеться реформувати власний процес прийняття рішень. МВФ зобов"язав НБУ відокремити функцію прийняття рішень монетарної політики від функції здійснення операцій на відкритому ринку.

Раніше ці функції були поєднані, адже метою монетарної політики була стабілізація курсу гривні, а інструментами її реалізації — операції на відкритому ринку. Тепер основні рішення, зокрема встановлення облікової процентної ставки відповідно до орієнтирів з інфляції, буде приймати спочатку правління НБУ, а згодом — комітет з монетарної політики.

Також НБУ отримає право розробляти власні прогнози з інфляції без узгодження з прогнозами Міністерства економічного розвитку та торгівлі, схваленими урядом, і встановлювати інфляційний орієнтир. Після цього Нацбанк почне публікувати із деякою затримкою протокол засідання монетарного комітету і посилить комунікаційну складову своєї діяльності.

Нарешті, використання всіх інструментів, які має НБУ, буде відбуватися відповідно до встановленої облікової ставки та інфляційного орієнтиру. Провести НБУ через увесь цей перехідний період доведеться новому голові регулятора.

http://delo.ua/finance/riven-doviri-naselennja-do-bankiv-sogodni-duzhe-nizkij-zasnov-240065/

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Объем безналичных платежей вырос в Украине за 10 лет более чем в 100 раз


Национальный банк оценил динамику роста платежных инструментов и сделал выводы, согласно которым количество платежных карт в стране за последние 10 лет выросло в 4,8 раза. В то же время объем безналичных платежей вырос примерно в 117 раз.

Согласно данным по состоянию на начало 2014 года, количество платежных карт достигло объема в 51 млн штук. Это почти в пять раз больше карт, чем 10 лет назад было в обороте. Гораздо больше вырос объем безналичных средств на картах – в 117 раз. Если в 2003 году соответствующий объем составлял всего 1,3 млрд гривен, то по итогам 2013 года сумма выросла до 159 млрд.

Согласно исследованиям компании Moody’s Analytics рост безналичных платежей на 1% означает рост ВВП почти на 0,04%.

«Опыт разных стран показывает, что увеличение использования дебетовых карточек приносит такие же выгоды для экономики страны, как и использование кредитных карточек — дополнительные 0,2% к ВВП, - говорит Константин Варнин, замглавы управления розничного и малого бизнеса Индустриалбанка . - Наличие кредитных и дебетовых карт упрощает процесс покупок и платежей при безопасном доступе к деньгам на счете, а также способствует повышению скорости товарооборота».


aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Остатки на корсчетах банков выросли до 26,6 млрд гривен


26 июня 2014 года остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков Украины выросли, по сравнению со вчерашним днем, на 772 млн – до 26,630 млрд гривен. Об этом сообщает пресс-служба Национального банка.

Напомним, в среду, 25 июня, остатки на корсчетах банков снизились на 1,858 млрд гривен.

Остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков (оперативные данные на начало дня):

Дата

Остатки средств, млрд гривен

26.06.2014

26,630

25.06.2014

25,858

24.06.2014

27,716

23.06.2014

28,844

20.06.2014

27,941

19.06.2014

27,121

По данным НБУ 


aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Крымчанам придется вернуть кредиты украинским банкам


После аннексии Россией территории Крыма Нацбанк постановлением №260 оборвал финансовые связи между полуостровом и материковой Украиной, и над украинскими банками нависла угроза убытков на сумму свыше 20 миллиардов гривен.

Официальной информации о переговорах между ЦБ РФ и НБУ  нет, однако, по информации источников, представители Центробанка России  все-таки побывали в Украине и провели соответствующие переговоры.

Хотя официальная позиция ЦБ РФ отсутствует, похоже, что стороны договорились о том, что долги перед украинскими банками не будут "подарены" тем, у кого они имеются.

В случае невозврата кредитов крымских заемщиков будут ждать судебные иски, общение с российскими коллекторами и невозможность кредитования в российских банках, работающих в Крыму.

Зампред Центробанка России Михаил Сухов сообщил, что Банк России не может принять каких-либо решений, юридически значимых для исполнения обязательств предприятиями и гражданами Крыма перед банками Украины.

"Вместе с тем, мы исходим из того, что добросовестное отношение к взятым на себя финансовым обязательствам должно быть обоюдным как для банков, так и для их клиентов", - говорит Сухов.

Ассоциация российских банков, в свою очередь, обратилась к жителям Крыма с призывом об исполнении своих кредитных обязательств перед банками Украины с целью недопущения "неприятных ситуаций", которые могут возникнуть в связи с судебными исками со стороны украинских финучреждений.

Стоит отметить, что если на 1 апреля кредитный портфель украинских банков в Крыму составлял около 20 млрд гривен, то на 1 июня на балансе банков Украины числилось в 2,5 раза меньше средств - лишь около 8,5 млрд гривен.

Остальные долги, вероятнее всего, "ушли" в портфели русских банков, либо же переуступлены коллекторам.

Покупателей на свои активы банки начали искать еще в конце марта, задолго до того, как НБУ принял постановление №260.

В то же время активы ПриватБанка  и Ощадбанка , вероятно, были списаны, и эти банки смогут их вернуть лишь в порядке оспаривания нанесения ущерба в международных судах.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

    Адреса:
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна


   Email :
secret@aub.org.ua


    Телефони:
+380 (44) 516-8775

Підписка на новини АУБ