Національний банк України збільшив облікову ставку та ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних із 4 березня цього року, повідомила глава НБУ Валерія Гонтарева журналістам у Києві у вівторок.
Як уточнюється в прес-релізі Нацбанку, це рішення закріплено постановою правління НБУ №154 від 2 березня.
Нацбанк із 6 лютого підвищив облікову ставку з 14% до 19,5% річних, водночас збільшивши ставку рефінансування за кредитами овернайт із 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими за підсумками кількісного тендера щодо рефінансування банків.
Як повідомлялося, НБУ підвищив облікову ставку до 14% із 12,5% з 13 листопада 2014 року, яка утримувалася на цьому рівні з 17 липня 2014 року.
Останнього разу облікова ставка Нацбанку була вищою у 2000 році: з 24 березня 2000 року її було знижено з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% та з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів понизив облікову ставку до 12,5% річних.

Закон про посилення відповідальності керівників і власників фінансових установ відкриє нову еру надійності банківської системи.
Про це заявив представник президента у Верховній Раді, народний депутат Степан Кубів, повідомляє прес-служба “Блоку Петра Порошенка”.
“До прийняття цього закону не було з кого спитати, коли банк банкрут або ставав неплатоспроможним. Правління в такому банку вже немає, резервів немає і вкладники, особливо фізособи, могли розраховувати тільки на гарантійні кошти держави. Цей закон посилює кримінальну та адміністративну відповідальність керівників банків, розширює коло пов’язаних з банками осіб, розширює категорійність та відповідальність власників, які не є прямим менеджментом того чи іншого банку “, – зазначив Кубів.
За його словами, відтепер посилиться відповідальність пов’язаних з банками осіб, мінімізуються ризикові операції і посилюється Фонд гарантування повернення вкладів.
Зміни, на думку представника президента в Раді, повинні гарантувати повернення депозитів у банках, що займаються ризиковими операціями.
Під час представлення документа в сесійній залі парламенту Кубів зазначив, що запропоновані зміни випливають з узятих на себе Україною зобов’язань, які були підписані з ЄС, і виконання 20-ї поправки Базельського комітету з нагляду.
Лідер парламентської фракції партії “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко, в свою чергу зазначив, що в Національному банку сьогодні 110 млрд неповерненого рефінансування, яке було видано за попередні роки.
“Ціна прийнятого закону – це власне повернення цих 110 млрд у національну скарбницю. Повернути ці кошти не через фонд погашення боргів вкладникам, які дає держава, а з майна всіх пов’язаних осіб, що вступили в змову з керівниками комерційних банків і розікрали їх, – заявив він .
Нагадаємо, на позачерговому засіданні 2 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому президентський законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб” (реєстраційний номер 2085).
У НБУ немає передумов для скасування зазначеної норми, вважають в одному з найбільших банків.
Національний банк України має намір продовжити термін дії норми з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами, яка на сьогодні діє на рівні 75% до 3 березня включно, повідомили джерела на фінансовому ринку.
За інформацією топ-менеджера одного з найбільших банків, норма з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами буде продовжена обов’язково, оскільки у регулятора немає передумов для її скасування, враховуючи нестачу валюти на ринку. “Продовжать обов’язково. Підстав для скасування поки немає, пропозиція валюти недостатня. Можливо, вже продовжили, просто поки не оприлюднили рішення”, – сказав співрозмовник агентства.
Представник іншого великого банку також вважає, що норму з обов’язкового продажу залишать. “Сьогодні на 10:00 призначена нарада, де і ухвалюватиметься рішення. Норму продовжать, інформації про зміну частки продажу виручки поки немає. Є також відомості, що цю норму хочуть “зацементувати”, закріпивши законом, щоб вона працювала на постійній основі, а не як тимчасовий захід НБУ”, – повідомив інший співрозмовник.
У Національному банку інформацію про продовження заходу з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами поки не підтвердили, але і не спростували. “Відповідна постанова поки в роботі. Як тільки буде підписано – оприлюднимо”, – сказали в прес-службі регулятора.
Нагадаємо, НБУ постановою №591 від 22 вересня 2014 встановив вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті із зовнішньоекономічної діяльності на рівні 75% і обмежив терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами до 90 днів.
Згодом регулятор продовжив термін дії цих норм на 3 місяці, до 2 березня.
Крім зазначених норм, антикризову постанову НБУ передбачає обмеження максимальної суми зняття готівки з рахунку клієнта 150 тис. грн в день, продаж готівкової валюти в одні руки – еквівалентом 3 тис. грн в день, зняття валютних коштів з рахунків через каси та банкомати, а також валютні перекази без підтверджуючих документів, – еквівалентом 15 тис. грн в день.
З 24 лютого цього року регулятор ввів ряд додаткових обмежень на валютному ринку, включаючи обов’язкову перевірку імпортних контрактів на суму понад 50 тис. дол., що передбачають передоплату, обов’язкове оформлення акредитива для виконання імпортного контракту з передоплатою на суму понад 500 тис. дол., а також заборону на операції з кредитування для купівлі валюти.
Введені обмеження покликані зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 і два місяці 2015 знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 рази до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол. Останнє значення офіційного курсу НБУ до долара, встановлений 2 березня, на 3 грн вище мінімального – на рівні 26,8581 грн/дол.
Національний банк 2 березня визнав неплатоспроможними Кредитпромбанк і “Омега Банк”.
“Ураховуючи вимоги статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та відсутність перспектив відновлення діяльності зазначених банків, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, Правлінням Національного банку 02 березня 2015 року було прийнято рішення про віднесення ПАТ “Кредитпромбанк” до ПАТ “ОМЕГА БАНК” категорії неплатоспроможних (постанови Правління Національного банку № 151 та № 152 відпровідно)”, – повідомив регулятор на своєму офіційному сайті.
У січні 2015 року зазначені банки було віднесено до категорії проблемних та призначено кураторів – службовців Національного банку України. “Регулятивний капітал банків зазнав критичних втрат та досяг від’ємного значення. Також банки продовжували порушувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку України. Власником банків не було вжито заходів щодо надання фінансової підтримки банків з метою приведення їх діяльності у відповідність до вимог законодавства”, – пояснили у повідомленні.
Національний банк України визнав неплатоспроможним “Дельта Банк”, який входить до групи найбільших. Про це йдеться в повідомленні Нацбанку, оприлюдненому на офіційній сторінці регулятора.
Відповідну постанову №150 НБУ прийняв 2 березня.
Національний банк України наголошує, що 94% усіх вкладників АТ “Дельта Банк” мають вклади в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) суми 200 тис. грн., отже вони отримають свої вклади в повному обсязі. Кількість таких вкладників становить 554 тисячі. Частина клієнтів зі значними обсягами вкладів (близько 6% від кількості усіх вкладників) отримають свої вклади в межах суми, гарантованої Фондом.
Головною причиною віднесення АТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних стало невжиття власником банку своєчасних, дієвих і достатніх заходів для поліпшення фінансового стану банку та приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України, пояснили в НБУ.
Раніше глава НБУ Валерія Гонтарєва повідомила, що регулятор розглядав націоналізацію “Дельта Банку”.
Станом на 1 січня за розміром активів банк займав 4-е місце (60,303 млрд гривень) серед 158 діючих банків.
03.03.15 станом на 09:58 київські Банки та Пункти обміну валют (ПОВ) найбільш часто купують 1 USD за ціною 22.0000 UAH, що дешевше на 300.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 28.0000 UAH, що дешевше на 300.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 USD коливаються в межах 22.0000 – 25.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
25.0000 UAH – Банк Киевская Русь
24.5000 UAH – ОТП Банк Райффайзен Банк Аваль Райффайзен Банк Аваль КРД
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 USD коливаються в межах 27.0000 – 30.3000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
27.0000 UAH – Арсенал Артада
27.3000 UAH – АРКАДА
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 1 EUR за ціною 25.0000 UAH, що дешевше на 200.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 31.0000 UAH, що дешевше на 400.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 EUR коливаються в межах 24.0000 – 27.8800 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
27.8800 UAH – Банк Киевская Русь
27.5000 UAH – ОТП Банк
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 EUR коливаються в межах 30.9000 – 33.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
30.9000 UAH – АРКАДА Ощадбанк
31.0000 UAH – Арсенал Артада Кредит Европа Банк Кредит Оптима Банк Маржа ОТП Банк ПОВ №24 ПОВ №93 ПОВ №99 Укринбанк Укрсоцбанк UniCredit Bank TM
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 10 RUB за ціною 3.4000 UAH, що дешевше на 60.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 4.5000 UAH, що дешевше на 50.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 10 RUB коливаються в межах 3.0000 – 3.9680 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
3.9680 UAH – Банк Киевская Русь
3.7700 UAH – БМ Банк
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 10 RUB коливаються в межах 4.3500 – 5.6000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
4.3500 UAH – Артада
4.4000 UAH – Маржа ПОВ №24 ПОВ №93 ПОВ №99 СДЮШОР-Киев
Огляд підготовлений на підставі даних 23 київських Банків і ПОВ.
Повний список готівкових курсів валют знаходиться тут.
Динаміка змін готівкових курсів валют знаходиться тут.
Національний банк констатує зниження надходжень валютної виручки від експортерів на 45% у січні-лютому в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.
Про це повідомила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.
“Дуже погані дані. У порівнянні з січнем-лютим 2014 падіння збільшилася – 45%. Це близько 5 млрд доларів. Коли ми спілкуємося з МВФ на тему того, скільки грошей нам від них треба, якраз і маємо на увазі, скільки вони повинні дати нам грошей, щоб був позитивний баланс “, – сказала вона, відповідаючи на питання про показники падіння валютної виручки.
Гонтарева вважає, що з проблемою неповернення експортерами виручки Нацбанку важко боротися самостійно.
“Якщо закон про трансферне ціноутворення так і не був прийнятий, то експортна виручка надходить від материнських або дочірніх компаній наших експортерів за кордоном, вони її можуть там тримати стільки, скільки вони хочуть. І в нас немає інструментарію змусити їх повернути її в країну”, – коментує голова Нацбанку.
Гонтарева пояснила, що штрафи для експортерів за неповернення мінімальні і їх однозначно потрібно збільшувати, про що НБУ неодноразово говорив з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Як повідомлялося, Кабмін пропонує Верховній Раді скоротити терміни повернення валютної виручки експортерів з 180 до 90 днів.
Рада схвалила зміни до держбюджету-2015
Верховна Рада прийняла за основу проект закону №2147 про внесення змін до закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”.
За це рішення проголосували 273 нардепів.
У рамках домовленостей з МВФ Верховна Рада також повинна розглянути поправки до держбюджету.
У них передбачається:
- Збільшення державних зовнішніх запозичень на 105, 767 млрд грн;
- Збільшення погашення державного зовнішнього боргу на 25,981 млрд грн;
- Збільшення погашення державного внутрішнього боргу на 66,77 млрд грн;
- Зменшення державних внутрішніх запозичень на 2,18 млрд грн;
Згідно з проектом змін, доходи держбюджету підвищені до 498 млрд грн (в основному за рахунок податків), витрати – до 563 млрд грн.
Прогноз номінального ВВП становить 1850,2 млрд грн.
Інфляція на грудень 2015 року, за розрахунками уряду, досягне 26,7%.
Українські активи Vimpelcom в 2014 р. скоротили дохід на 5%

Чистий сукупний дохід активів Vimpelcom Ltd. в Україні – операторів АТ “Київстар” і скасованого в рамках об’єднання активів Vimpelcom Ltd. в Україні ТОВ “Голден Телеком”, в 2014 році скоротився на 5% порівняно з 2013 роком і склав 12,231 млрд грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії, оприлюдненим на сайті материнської компанії в середу, її дохід від надання послуг мобільного зв’язку скоротився на 3% – до 11,19 млрд грн, а дохід від надання послуг фіксованого зв’язку – на 8%, до 1,017 млрд рн.
Показник EBITDA Vimpelcom в Україні скоротився на 11% – до 5526 млн грн.
Капітальні інвестиції компаній знизилися на 2% і склали 1,657 млрд грн.
Кількість абонентів мобільного зв’язку в четвертому кварталі 2014 року по відношенню до четвертого кварталу 2013 року зросла на 2% – до 26,2 млн, кількість абонентів широкосмугового доступу до інтернет в четвертому кварталі збільшилася на 7% – до 0,8 млн.
Показник доходу з одного абонента (ARPU) по мобільному зв’язку в четвертому кварталі знизився на 1% – до 36,1 грн. За послугою ШСД цей показник також продемонстрував падіння: він скоротився на 5% – до 45,5 грн.
Як повідомлялося, ТОВ “Голден Телеком” з 1 листопада 2014 р. було скасовано як юридичну особу в рамках процесу об’єднання активів міжнародної групи Vimpelcom в Україні.
Курс долара знизився - огляд готівкових ринків
02.03.15 станом на 09:18 київські Банки та Пункти обміну валют (ПОВ) найбільш часто купують 1 USD за ціною 25.0000 UAH, що дешевше на 100.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 31.0000 UAH, що дешевше на 100.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 USD коливаються в межах 24.0000 – 26.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
26.0000 UAH – Platinum Bank
25.0000 UAH – Маржа ПОВ №24 ПОВ №8 ПОВ №99
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 USD коливаються в межах 29.0000 – 32.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
29.0000 UAH – Ощадбанк
30.0000 UAH – ПОВ №8
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 1 EUR за ціною 27.0000 UAH, що дешевше на 100.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 34.0000 UAH, що дешевше на 200.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 EUR коливаються в межах 27.0000 – 29.1200 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
29.1200 UAH – Platinum Bank
27.0000 UAH – Маржа Ощадбанк ПОВ №24 ПОВ №8 ПОВ №99
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 EUR коливаються в межах 33.0000 – 35.8400 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
33.0000 UAH – Ощадбанк
33.9000 UAH – ПОВ №24
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 10 RUB за ціною 4.0000 UAH, що не відрізняється від вчорашнього курсу та пропонують за ціною 4.8000 UAH, що дешевше на 20.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 10 RUB коливаються в межах 3.8000 – 4.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
4.0000 UAH – Маржа ПОВ №24 ПОВ №45 ПОВ №8 ПОВ №99
3.8000 UAH – Ощадбанк
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 10 RUB коливаються в межах 4.8000 – 4.9000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
4.8000 UAH – Маржа ПОВ №24 ПОВ №45 ПОВ №8 ПОВ №99
4.9000 UAH – Ощадбанк
Огляд підготовлений на підставі даних 7 київських Банків і ПОВ.
Повний список готівкових курсів валют знаходиться тут.
Динаміка змін готівкових курсів валют знаходиться тут.
Світовий банк дасть Україні нову позику при наявності результатів реформ

Україна зараз очікує фінансової допомоги не тільки від МВФ, але і від Світового банку, який, як і фонд, пред’явив вимоги до уряду. Ці умови оформлені у вигляді Матриці стратегічних та інституційних реформ.
Так, для отримання другого траншу позики на політику розвитку, розміром $500 млн (перший – $750 млн був отриманий в травні минулого року), серед іншого, слід навести порядок в системі державних інвестиційних проектів. Тому Кабмін 27 лютого подав у Верховну раду законопроект №2258 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо інвестиційних проектів)”.
У пояснювальній записці до цього документа говориться, що правки необхідні, щоб забезпечити створення системи управління держінвестиціями, яка дозволить підвищити обґрунтованість і прозорість прийняття рішень при фінансуванні проектів, стабільність фінансування, ефективність використання держкоштів. Крім того, прийняття закону дозволить гармонізувати систему управління держінвестиціями з бюджетним процесом.
Для цього, наприклад, передбачається:
• завчасне визначення загального обсягу державних капітальних вкладень та пріоритетних напрямів в Основних напрямах бюджетної політики на наступний бюджетний період;
• прозорий і колегіальний розподіл коштів на завершення розпочатих проектів і початок нових Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів);
• доведення до головних розпорядників бюджетних коштів обсяги державних капітальних вкладень на плановий і на два наступні бюджетні періоди;
• включення списку Держінвестпроекту у вигляді окремого додатка до пояснювальної записки до проекту бюджету та ін.
Планується, що зазначені зміни будуть реалізовані, починаючи з підготовки бюджету-2016.
За даними Світового банку, він зараз реалізує в Україні програму бюджетної підтримки та інвестиційних проектів на загальну суму $4,5 млрд. Вона спрямована на прискорення структурних реформ, поліпшення надання базових державних послуг у таких сферах, як водопостачання, каналізація, розвиток енергетики, будівництво доріг, а також на захист найбідніших верств населення та підтримку розвитку приватного сектора.
Україна стала членом Світового банку в 1992 р, з тих пір загальна сума її фінансування склала близько 9 млрд доларів в рамках 45 проектів і програм.
У НБУ налаштовані оптимістично: гривня вернеться до фундаментально обґрунтованого рівня 20-22 грн/$1
У НБУ налаштовані оптимістично: гривня вернеться до фундаментально обґрунтованого рівня 20-22 грн/$1

Обвальне падіння гривні на минулому тижні було пов’язано з нічим не обгрунтованими страхами, і спільними зусиллями Національного банку і уряду курс вдасться повернути до близького до фундаментально обґрунтованого рівня 20-22 грн/$ 1, впевнена глава НБУ Валерія Гонтарєва.
“Як ринок з 25 грн/$1 на 34 грн/$1 на нічим не обгрунтованих страхах потрапив, точно так само він почав рухатися вниз, і точно так само ми впевнені, що спільними нашими зусиллями ми повернемо його на той рівень, який, ми вважаємо, близький до фундаментального рівня”- сказала вона в інтерв’ю” ТСН-Тиждень”.
“Як макроекономісти, зі свого боку разом з Міжнародним валютним фондом, подивилися і зробили всі наші прогнози, і вони знаходяться між 20 грн/$1 і 22 грн/$1”, – додала В.Гонтарева.
Як повідомлялося, днем раніше, у суботу 28 лютого, президент України Петро Порошенко заявив, що влада країни здійснює рішучі кроки для стабілізації курсу гривні, щоб повернути її курс на позначку 20-22 грн/$1.
НБУ в п’ятницю, 27 лютого, зміцнив офіційний курс гривні майже на 2,25 грн – до 27,76312 грн/$1, а середньозважений курс гривні на міжбанку склав за підсумками дня 30,1730 грн/$ 1.
Підписка на новини АУБ

Контакти
вул. Євгена Сверстюка 15,
Київ 02002 Україна
Email :
office@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
