Укр 
Eng Україна прийняла зобов’язання недопущення реструктуризації валютних позик в рамках підготовки до нової угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ), йдеться в повідомленні комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
“Одним з пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов’язання президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону про реструктуризацію валютних кредитів”, – наголошується в документі.
У повідомленні наголошується, що згідно з меморандумом з МВФ, держава не повинна втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.
“Ми готові внести ці законопроекти. Але ми отримаємо стовідсоткове вето президента … Ми не популісти, щоб розглядати законопроекти тільки для демонстрації діяльності. І нам, і валютним позичальникам потрібен конкретний результат”, – цитується в повідомленні голови комітету Сергія Рибалки.
Народні депутати пропонують підвищити суму гарантованого відшкодування за депозитами для населення до 500 тис грн.
Відповідний законопроект №2318, що вносить зміни в закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» подав народний депутат Валерій Писаренко (позафракційний).
Автор пояснює свою ініціативу падінням довіри населення до банків.
«Негативний вплив на життєдіяльність банківської системи мають непрофесійні і безсистемні рішення Національного банку України. Зокрема, неефективне управлінням і нездатність здійснювати належний контроль за діяльністю комерційних банків призвело до банкрутства багатьох з них. В результаті численні вкладники втрачають свої заощадження, а довіра до банківської системи руйнується. Реалії вимагають рішучих дій щодо посилення захисту прав вкладників, – йдеться в пояснювальній записці. – Розмір відшкодування в умовах вищенаведених реалій, стрімкої інфляції та з метою надання належних фінансових гарантій вкладникам вимагає істотного збільшення ».
Нагадаємо, що зараз граничний розмір відшкодування депозитів фізосіб в збанкрутілих банках становить 200 тис. грн, включаючи відсотки. Їх виплатою займається Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Національний банк України з понеділка, 9 березня, запускає в обіг банкноти номіналом 100 грн зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту.
Про це йдеться в листі регулятора комерційним банкам від 4 березня N50-01011 / 14196.
У листі НБУ звертає увагу банків, що сортування і пакування нових банкнот при їх обробці потрібно здійснювати окремо від банкнот номіналом 100 гривень попередніх зразків, що викликано необхідністю ведення їх роздільного обліку як банкнот нового покоління.
«Ввести в обіг з 9 березня 2015 року банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року… Установити, що банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 є законним платіжним засобом на території України і обов’язкові до прийому за їх номінальною вартістю», – йдеться в постанові НБУ, що додається до листа.
Як повідомлялося, Національний банк анонсував випуск банкнот номіналом 100 грн нового зразка в кінці минулого року.
За інформацією регулятора, банкноти будуть випущені для поліпшення організації готівкового обігу і в межах планового випуску на 2015 рік на заміну зношених, пошкоджених та вилучених з обігу.
У вересні 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої єдиним законним засобом платежу на території України стала українська гривня. В даний час в обігу знаходяться купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.
Найбільший виробник хліба та хлібобулочних виробів компанія “Київхліб” (Київ) вирішила підняти ціни на свою продукцію в середньому на 25% -30% c 12 березня. Про це йдеться в повідомленні “Київхліба”.
“Київхліб”, один з провідних гравців хлібопекарського ринку Києва та області, змушений оголосити про чергове підняття відпускних цін на свою продукцію з 12 березня на 25-30% “, – йдеться в повідомленні.
Зокрема, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виросте в ціні з 6,9 гривні до 8,58 гривні (з ПДВ), хліб пшеничний традиційний подовий 1 сорту (0,65 кг) – з 5,64 гривні до 7,14 гривні, батон нарізний київський по 0,5 кг – з 5,34 гривні до 7,2 гривні.
Ціна батона дорожнього (0,5 кг) з 12 березня підвищиться з 4,5 гривні до 6,12 гривні, батона “Нива” (0,5 кг) – з 4,26 гривні до 5,76 гривні, батонів сонячних (0 , 45 кг) – з 4,44 гривні до 6 гривень.
Компанія відзначає, що дані заходи є вимушеними і прийняті у зв’язку з подорожчанням усіх складових собівартості хлібобулочних виробів.
Як повідомляло агентство, 18 лютого був перший етап підвищення цін на популярні сорти хліба, виробленого на підприємствах “Київхліба”.
Так, ціна батонів нарізних київських по 0,5 кг підвищилася з 4,86 гривні до 5,34 гривні, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виріс в ціні з 5,94 гривні до 6,9 гривні, хліб пшеничний традиційний подовий 1 ґатунку – з 4,8 гривні до 5,64 гривні.
В кінці 2014 року Київська міська державна адміністрація та “Київхліб” підписали договір про створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
3 листопада КМДА затвердила компанію “Київхліб” інвестором щодо створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
Національний банк України після рішення про підвищення з 4 березня облікової ставки з 19,5% до 30% річних також істотно підвищив процентні ставки по активних і пасивних операціях, зокрема, “робочу” ставку рефінансування за операціями “овернайт” під забезпечення державними цінними паперами з 23% до 33% річних.
Одночасно НБУ збільшив ставки за депозитними сертифікатами “овернайт” з 14% до 20% річних, а на більш довгі строки – на 9 процентних пунктів (п.п.) – до 26-27% річних.
Як повідомлялося, Нацбанк з 4 березня збільшив облікову ставку і ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних. Попередній раз він підвищив її з 6 лютого з 14% до 19,5% річних, одночасно збільшивши ставку рефінансування по кредитах “овернайт” з 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими по підсумками кількісного тендера з рефінансування банків.
Останній раз облікова ставка Нацбанку була вище 30% у 2000 році: з 24 березня 2000 вона була знижена з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% і з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів знизив облікову ставку до 12,5% річних.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
Нацбанк зобов’язав банки при узгодженні платежів імпортерів надавати довідки про відсутність у клієнта податкової заборгованості
Національний банк України зобов’язав банки при узгодженні платежів за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол. надавати в НБУ довідки фіскальної служби про відсутність у клієнта-імпортера заборгованості за податками, зборами і платежами.
Про це йдеться в постанові НБУ від 3 березня №161, якою регулятор доповнює правила купівлі валюти за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис дол., що діють з 24 лютого.
Раніше постановою від 23 лютого №124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» НБУ зобов’язав банки узгоджувати платежі за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол., для чого банки формують і подають до Нацбанку відповідний реєстр з копіями документів.
«Пакет документів, який подається до Національного банку України для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти, повинен також містити довідку Державної фіскальної служби України про відсутність у резидента заборгованості за податками, зборами, платежами», – йдеться в оновленому документі.
В окремих випадках, передбачених встановленими НБУ правилами переказу коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями (постанова від 5 лютого 2004 року), також потрібний відповідний акт цінової експертизи (узгодження).
Встановлені вимоги не поширюються на операції з імпорту життєво необхідних товарів, визначених у статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди за тарифами і торгівлею 1994 року».
Постанова набирає чинності з 4 березня 2015 року, зокрема підпункт 2 пункту 1 постанови (про звільнення від обмежень критичного імпорту) діє до 3 квітня 2015 року.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
У вівторок, 3 березня, Національний банк видав кредити рефінансування на загальну суму 2 114, 3 млн гривень. Про це повідомив НБУ.
З них: overnight – 2 114, 3 млн гривень за ставкою 23,00% річних 11 банкам.
Як повідомлялося, у понеділок, 2 березня, Нацбанк видав кредити рефінансування на загальну суму 357, 2 млн гривень.
У січні Національний банк видав 19 банкам кредити на загальну суму 12 769,55 мільйона гривень, за середньозваженою процентною ставкою 18,70% річних.
За 2014 НБУ видав кредити на загальну суму 222, 3 млрд гривень за середньозваженою процентною ставкою 15,57% річних.
Соціальний захист населення в Україні в 2014 році погіршився, про що свідчить зниження співвідношення розміру мінімальної заробітної плати і середньої заробітної плати на одного штатного працівника (індекс Кейтца) до кінця року до 30,4% з 33,7% роком раніше, говориться в аналітичному звіті Національного банку України (НБУ).
“Соціальний захист населення погіршився: індекс Кейтца на кінець 2014 року знизився до 30,4% … Основними причинами такого різкого падіння були незмінні соціальні стандарти (а саме мінімальної заробітної плати – 1,218 тис. грн.) На тлі зростання середньої заробітної плати” , – наголошується в документі, текст якого розміщений на веб-сайті НБУ.
Індекс Кейтца в країнах Західної Європи органи управління використовують як один з показників ефективності подолання бідності. Рекомендоване значення цього показника Міжнародною організацією праці становить 50%, Європейським Союзом – 60%.
НБУ надав валютне послаблення для частини імпортерів. Про це повідомила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва на брифінгу.
Вона зазначила, що на початку минулого тижня НБУ оголосив про те, що всі імпортні контракти по передоплаті на суму від 500 тисяч доларів повинні робитися тільки через акредитиви, підтверджені банками першого класу.
Гонтарева повідомила, що НБУ надає послаблення, оскільки не всі виявилися готові до цього.
Для товарів, на які запроваджується імпортне мито на рівні 0, будуть місячні канікули для того, щоб імпортери змогли підготуватися до відкриття акредитивної форми розрахунку, сказала вона.
“Всі інші зобов’язані вже сьогодні переходити на акредитивну форму розрахунків, у разі якщо сума контракту перевищує 500 тисяч доларів”, – сказала Гонтарєва.
За її словами, всі товари, які потрапляють в критичний імпорт, будуть пріоритетними.
“Тим не менше, протягом місяця всі повинні будуть навчитися робити акредитивну форму розрахунків”, – сказала вона
Також Гонтарєва зазначила, що у 90% банків є фахівці з акредитивами, і самі банки вітають таку форму розрахунків.
Національний банк України (НБУ) для ослаблення девальваційного тиску на гривню в період з 10 березня по 9 квітня підвищує обсяг обов’язкових резервів банків, вказується в прес-релізі НБУ у вівторок.
“Обсяг обов’язкових резервів банків у встановленому нормативі збільшується орієнтовно на 12 млрд грн, що зменшить обсяги вільної ліквідності банківської системи і сприятиме зниженню девальваційного тиску”, – вказується в прес-релізі.
За даними Нацбанку, основним чинником такого зростання буде курсова переоцінка залучених коштів в іноземній валюті.
Разом з тим в прес-релізі наголошується, що таке рішення може ускладнити для банків обслуговування платіжного обороту їх клієнтів, і тому банкам дозволено зараховувати в покриття обов’язкових резервів 100% обсягу залишків готівки в касах банків у національній валюті (поки можна зараховувати 50% таких залишків ).
“Це дасть можливість нівелювати вплив курсового фактора на обсяг обов’язкових резервів в сумі орієнтовно 9 млрд грн. Відповідно, обсяг обов’язкових резервів, який банкам необхідно буде сформувати додатково, збільшиться орієнтовно на 3 млрд грн”, – вказується в прес-релізі.
Згідно з документом, нова резервна вимога набуде чинності 10 березня.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка 15,
Київ 02002 Україна
Email :
office@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
