Новини фінансового сектору

У НБУ спрогнозували, що буде з гривнею восени

Прес-служба АУБ Банківські новини 19 вересня 2017

Національний банк вважає, що гривню чекає незначна девальвація восени внаслідок сезонного попиту на валюту.

Про це заявив виконуючий обов’язки глави НБУ Яків Смолій в інтерв’ю Економічній правді.

“Що стосується осені, то це традиційно той сезон, коли попит на валюту є більшим, ніж в літні періоди. Це в першу чергу пов’язано з сезонними чинниками осінніх робіт, коли йде збирання врожаю, коли здійснюються посіви. Відбувається також активізація бізнесу перед новим роком, коли імпортери намагаються завезти продукцію для новорічних свят, різдвяних свят”, – заявив Смолій.

Керівник НБУ заявив, що регулятор буде згладжувати різкі коливання курсу гривні.

“Є очікування більшого попиту на валюту. Але ми не бачимо якихось загроз різких коливань, оскільки очікуємо і достатньої пропозиції валюти. Зокрема, з боку аграріїв, які матимуть новий урожай. Тим більше, що в нашій монетарній політиці для того і існують валютні інтервенції для купівлі валюти, коли є надлишок її на ринку, і інтервенції на продаж, якщо її недостатньо, для того, щоб згладжувати тимчасові надмірні коливання курсу”, – пояснив Смолій.

“Сьогодні ж ринок переважно самостійно знаходить баланс і регулює курсоутворення. Щодня змінюються пропозиція валюти і попит на неї з боку учасників ринку – звідси і коливання курсу. Але ми стежимо за ситуацією на валютному ринку і за допомогою валютних інтервенцій не даємо тимчасовим факторам спотворювати динаміку курсу, зумовлену фундаментальними ринковими факторами”, – додав він.

Смолій також прокоментував стан платіжного балансу.

“В цілому сьогодні кон’юнктура сприятлива – ціни на сталь і залізну руду навіть вищі, ніж ми очікували. А значить, ми не бачимо якихось загроз в тому, що обсяг експорту може виявитися нижчим від нашого прогнозу”, – сказав він.

НБУ задумався про видачу п'ятирічних кредитів

Прес-служба АУБ Банківські новини 19 вересня 2017

Національний банк розглядає можливість виділення банкам п’ятирічних цільових кредитів рефінансування з плаваючою ставкою.

Про це йдеться в Основних принципах грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньостроковій перспективі, які сьогодні затвердила Рада НБУ.

“З метою хеджування ризиків зміни умов ліквідності в середньостроковій перспективі Нацбанк розгляне можливість проведення процентних тендерів з рефінансування на термін до п’яти років з плаваючою ставкою”, – йдеться в документі.

Регулятор розраховує, що інструментарій зможе стимулювати потенціал банківського сектору в частині кредитування підприємств реального сектора економіки. Зокрема, середнього і малого бізнесу, експортоорієнтованих, імпортозамінних і високотехнологічних підприємств.

У документі не вказані конкретні параметри кредитування.

Керівник НБУ пояснив зростання інфляції

Прес-служба АУБ Банківські новини 19 вересня 2017

Виконуючий обов’язки глави Нацбанку вважає, що на підвищення рівня інфляції вище очікуваної вплинули немонетарні причини.

Про це Яків Смолій розповів в інтерв’ю Економічній правді.

“На жаль, починаючи з травня інфляція перевищує наші прогнози. До її прискорення призвело подорожчання чотирьох груп товарів. Причини подорожчання – поза зоною впливу монетарної політики”, – сказав він.

“На сирі продукти харчування, перш за все фрукти і овочі, зросли ціни через несприятливі погодні умови як навесні цього року, так і в серпні. Крім того, були підвищені акцизні тарифи на тютюнові вироби, що також підвищило індекс споживчих цін”, – заявив Смолій.

В.о. голови НБУ пояснив подорожчання м’ясних і молочних продуктів розширенням ринків збуту.

“Це викликано скороченням їх пропозиції на внутрішньому ринку через те, що українські виробники почали постачати цю продукцію в єврозону, а обсяги виробництва не збільшилися”, – сказав керівник НБУ.

“Ми бачимо ймовірність відхилення від центральної точки цільового діапазону, який ми таргетуємо (8% плюс мінус 2%) більш істотно, ніж передбачає наш поточний прогноз на рівні 9,1%”, – заявив Смолій.

Водночас, НБУ не збирається вдаватися до нестандартних кроків для виконання таргетів щодо інфляції.

“Важливо пам’ятати, що режим інфляційного таргетування спрямований на забезпечення зрозумілості і передбачуваності дій центрального банку, і в разі, якщо Нацбанк не влучив у ціль, треба пояснити, чому так сталося і що він зробить, щоб цієї мети досягти”, – сказав Смолій.

“Тобто, ми говоримо про те, що хочемо досягти встановленої мети тими монетарними інструментами, які є в розпорядженні Національного банку, і очікуємо, що нам це вдасться зробити вже в другому кварталі наступного року”, – резюмував глава НБУ.

Голова Deutsche Bank закликає ЄЦБ покласти край ері "дешевих грошей"

Прес-служба АУБ Банківські новини 11 вересня 2017

Європейському центральному банку (ЄЦБ) слід почати відхід від надмірно стимулюючої кредитно-грошової політики незалежно від того, наскільки сильним є євро, вважає гендиректор Deutsche Bank AG Джон Крайан.

Виступаючи в середу на банківській конференції, організованій німецькою газетою Handelsblatt, Дж.Крайан заявив, що хоча “дешеві гроші” допомогли країнам та банкам вийти з кризи, вони також призвели до ще більш істотних зрушень”.

Він зазначив, зокрема, рекордно високі ціни на нерухомість в розвинених країнах, а також підйом фондового ринку.

“Здається, фондовий ринок тепер знає тільки один напрямок”, – заявив Дж.Крайн.

За його словами, експерти Deutsche Bank бачать “сигнали бульбашок у дедаді більшій кількості сегментів ринку капіталу – там, де їх не можна було очікувати раніше”.

“Ера “дешевих грошей” в Європі повинна завершитися, незважаючи на сильний євро, – заявив Дж.Крайан. – Я вітаю дії ФРС, а тепер і сигнали ЄЦБ про намір поступово закінчити з дуже м’якою монетарною політикою”.

Він зазначив, однак, що центробанкам все ж таки варто дотримуватися позиції, яка запобігатиме різким втратам на фінансових ринках.

Інфляція набирає обертів: зростання цін перевищило 16%

Прес-служба АУБ Банківські новини 11 вересня 2017

В Україні в серпні в порівнянні з липнем зафіксована дефляція на рівні 0,1% після інфляції в липні на рівні 0,2% до попереднього місяця.

При цьому, як повідомляється на сайті Державної служби статистики України, в річному вираженні, до серпня 2016 року, інфляція в серпні 2017 року прискорилася до 16,2% з 15,9%, зафіксованих місяцем раніше. З початку року, в січні-серпні, споживчі ціни в Україні зросли на 14,4%.

За інформацією Держстату, в річному вираженні найбільше зростання цін в Україні зафіксовано на овочі – 40,4%, вершкове масло – 30%, молоко – 28,9%, м’ясо – 28,7%. У порівнянні з попереднім місяцем, липнем, в серпні найбільше зросли ціни на яйця – 18% і м’ясо – 2,9%, при цьому знизилися ціни на овочі – на 21,5%, фрукти – 5,7%, одяг і взуття – 2,4%.

Держстат нагадав, що дані наводяться без урахування окупованого Криму і Севастополя, а також частини зони проведення антитерористичної операції.

Київ заполонили фальшиві гривні

Прес-служба АУБ Банківські новини 11 вересня 2017

У Києві почастішали випадки виявлення фальшивих купюр. Киянам дають підробки на здачу в супермаркеті, таксі і навіть при обміні грошей.

Про це пише “Сегодня”.

Одній із киянок підсунули фальшиву 50-гривневу купюру на здачу в супермаркеті Солом’янського району.

У київській поліції радять у разі виявлення підробки відразу звертатися до них і не намагатися збути купюру. Адже вас самих можуть звинуватити в шахрайстві.

“На станції метро Мінська 29-річна жінка спробувала заплатити за проїзд фальшивими купюрами. Пасажирка дала касиру купюру номіналом 100 гривень. Співробітниця метрополітену звернула увагу, що купюра має ознаки підробки, повернула її. Тоді жінка дала ще одну купюру, а й та була фальшивою. Касира це насторожило. Вона покликала співробітників поліції. Жінку затримали і доставили в райвідділ поліції. Затримана пояснила: гроші, якими вона розраховувалася, нібито їй дали в пункті обміну валют. За фактом проводять розслідування”, – розповіли в ГУ НП Києва.

Радник президента асоціації українських банків Олексій Кущ розповів, що фальшивомонетники іноді підробляють гроші так, що відрізнити їх без спецобладнання неможливо.

“Якщо є сумніви, краще перевірити купюри в банку. Найчастіше підробляють купюри номіналом 20 і 50 гривень. Вони найходовіші, люди до них не придивляються. Потрібно звернути увагу на краї купюри: якщо вони обрізані недбало або нерівно, то це може бути підробка. На справжніх грошах чітко видно водяні знаки. Ще один спосіб: скласти справжню купюру вдвічі – вона потім розгинається без яскраво виражених загинів і не рветься. Звертайте увагу на номерні знаки: в підроблених купюрах номери повторюються попарно”, – порадив експерт.

У НБУ спрогнозували, що буде з гривнею восени

НБУ задумався про видачу п'ятирічних кредитів

Керівник НБУ пояснив зростання інфляції

Голова Deutsche Bank закликає ЄЦБ покласти край ері "дешевих грошей"

Інфляція набирає обертів: зростання цін перевищило 16%

Європейський центральний банк і Банк Японії: Блокчейн ще недостатньо розвинений для застосування в банківському секторі

Банк Ізраїлю і Microsoft розробляють блокчейн платформу для створення цифрових банківських гарантій

Київ заполонили фальшиві гривні

Борг з відшкодування ПДВ скоротився до 904 млн грн

ФГВФО продає кредити банку "Хрещатик"

Банк Nordea перенесе штаб-квартиру зі Швеції до Фінляндії

Світовий банк дав пораду Мінфіну, з чого почати реформу держбанків

Підписка на новини АУБ

Контакти

Підписка на новини АУБ