Національний банк зміцнив офіційний курс гривні, що встановлюється ним на 24 вересня на 16 копійок до 21,57 гривні за долар.
Про це йдеться у повідомленні регулятора.
Курс європейської валюти становить 24,05 гривні за євро.
Курс російського рубля становив 3,2669 гривні за 10 рублів.
Нагадаємо, Національний банк зміцнив офіційний курс гривні, що встановлюється ним на 23 вересня на 12 копійок до 21,73 гривні за долар.
Ціна на нафту марки Brent перевищила позначку 50 доларів за барель на тлі падіння запасів у США.
Про це свідчать дані торгів, передає ТАСС.
За даними міністерства енергетики США, комерційні запаси нафти в країні впали за тиждень c 11 по 18 вересня на 1,9 млн барелів до 454 млн барелів.
При цьому аналітики, опитані агентством Bloomberg, очікували зниження запасів на 1,25 млн барелів.
На цьому тлі ціна нафти Brent прискорила зростання і перевищила 50 доларів за барель.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку порушила справи проти 7 емітентів за маніпулювання цінами на фондовому ринку.
Про це йдеться в повідомленні регулятора.
НКЦПФР продовжує системну боротьбу з маніпулюванням цінами на фондовому ринку, порушивши справи відносно ряду торговців цінними паперами з маніпулювання акціями емітентів, зокрема, ПАТ “КОД – Інвест”, ПАТ “ОСТ- Інвест”, ПАТ “Імпульс плюс”, ПАТ “Агрохімремонт”, ПАТ” БКІ “Кредит Сервіс”, ПАТ “ПМК №20” та ПАТ “Київський завод газового обладнання та приладів”.
Так, цінні папери зазначених емітентів торгувалися на “Придніпровській фондовій біржі”, “Київській міжнародній фондовій біржі” і фондовій біржі ПФТС.
На даний момент, біржові торги по них припинені для проведення подальших перевірок.
Загалом, станом на 22 вересня НКЦПФР порушено 51 справу про правопорушення на ринку цінних паперів за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання цінами на фондовому ринку.
Якщо говорити про судові справи, пов’язані з маніпулюванням цінами на фондовому ринку, то судами як першої, так і другої інстанцій переважна більшість рішень було винесено на користь НКЦПФР.
Так, за трьома з виграних справ профучастниками ринку цінних паперів сплачені штрафні санкцій у розмірі 510 тис. гривень.
Зокрема, 2 червня 2015 Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ТОВ “Таргет Трейд” без задоволення, а 24 червня компанія сплатила штрафну санкцію в розмірі 170 тис. гривень.
Також 10 серпня 2015 Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні адміністративного позову ЗАТ “ІФК” АРТ Капітал “, а 28 серпня суспільство сплатило штрафну санкцію в розмірі 170 тис. гривень.
НКЦПФР сподівається, що до кінця жовтня поточного року будуть оплачені два штрафні санкції, накладені на ЗАТ “ФК” Сократ “і ТОВ” ФК “Сократ”, кожна в розмірі 170 тис. гривень.
Як повідомляло агентство, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторної службі 16 вересня підтримав Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку в анулюванні ліцензій на ведення окремих видів діяльності на фондовому ринку 5 банкам у зв’язку з російською структурою власності.
Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизив довгостроковий рейтинг в іноземній валюті Приватбанку,що входить до групи найбільших, з СС до SD.
Про це йдеться в повідомленні агентства.
Така технічна процедура є обов’язковою у зв’язку з укладенням між банком та інвесторами угоди про продовження терміну випуску єврооблігацій у розмірі 200 млн доларів.
S & P відзначає, що Приватбанк виступив з пропозицією щодо продовження строків обігу єврооблігацій у зв’язку з дуже складною економічною ситуацією в країні.
Також був знижений довгостроковий рейтинг банку в національній валюті з СС до SD.
Рейтинг SD означає, що емітент відмовився від виплат за деякими зобов’язаннями.
Як повідомляло агентство 8 вересня Приватбанк підписав додаткову кредитну угоду з власниками облігацій в обсязі 200 млн доларів і терміном погашення у вересні 2015 року. В рамках цієї угоди банк збільшить процентну ставку по облігаціях до 10,25% і перенесе дату погашення облігацій з 23 вересня 2015 на 15 січня 2016 року.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має намір запропонувати Національному банку ліквідувати неплатоспроможний Дельта Банк.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби фонду.
Фонд гарантування вкладів вважає, що поки ліквідація банку є єдиним можливим способом виведення банку з ринку.
У зв’язку з цим фонд має намір звернутися з відповідною пропозицією до Національного банку.
Повідомляється, що через 8 кваліфікованих інвесторів конкурсні пропозиції надали тільки 2 інвестора.
“Один з них не був допущений до конкурсу через несплату гарантійного внеску, а пропозицію іншого не відповідало принципом найменших витрат для Фонду гарантування. Зокрема, пропозиція потенційного переможця передбачала докапіталізацію перехідного банку на 3,1 млрд гривень, яку здійснить Кабінет Міністрів. Фонд гарантування досі офіційно не отримав повідомлення про прийняття такого урядового рішення”, – повідомляють у Фонді гарантування вкладів.
Крім того, потенційний переможець планував реструктуризувати на 10 років зобов’язання перед НБУ і державними банками на суму 13,1 млрд гривень.
На запит фонду жоден кредитор Дельта Банку не підтвердив узгодження з ним умов реструктуризації.
“Враховуючи викладене, знову перехідний банк потребував би значній сумі додаткового фінансування”, – відзначає фонд.
Фонд гарантування вкладів звернувся до потенційного переможця конкурсу привести конкурсну пропозицію у відповідність з фактичним станом справ, однак було отримано відмову у внесенні змін.
Крім того, фонд не отримав від інвестора відповідного дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію суб’єктів господарювання, а НБУ своїм рішенням заборонив йому придбання істотної участі в перехідному банку.
Як повідомляло агентство, 2 березня Національний банк визнав “Дельта Банк” неплатоспроможним.
Тимчасова адміністрація в Дельта Банку закінчує роботу 2 жовтня.
Державна іпотечна установа подала заявку на покупку неплатоспроможного Дельта Банку для подальшого створення на його базі державного банку.
Державний Ощадний банк раніше заявив про намір повернути кошти, заблоковані в неплатоспроможності Дельта Банку.
Основний акціонер банку “Фінанси та Кредит” Костянтин Жеваго порушив представлений ним графік надходжень, що призвело до падіння коштів на коррахунку банку до неприпустимо низького рівня і стало причиною визнання його неплатоспроможним, повідомила глава Національного банку України Валерія Гонтарєва.
“Акціонер не виконав графік, пов’язаний як з надходженнями від його наявного бізнесу, так і з продажем його непрофільних активів”, – сказала глава НБУ.
Вона пояснила, що цей графік був складений, коли Національний банк 17 серпня вивів банк “Фінанси та Кредит” зі статусу проблемного, в якому він перебував попередні 7 місяців.
За її словами, після цього коррахунок при необхідному рівні 500-600 млн грн разу три падав до 330-350 млн грн, з яких 250 млн грн припадало на рефінансування Нацбанку, надане виключно на виплату вкладникам сум у розмірі до 200 тис. грн.
“Ми щоразу дзвонили акціонеру і говорили: ви віддаєте собі звіт в тому, що це неприпустимо? Коли коррахунок в понеділок, 14 вересня, впав до 259 млн грн, з них 250 млн грн Нацбанку, а, значить, ні копійки особисто акціонера, я подзвонила йому і сказала, що прийшов час закінчувати цю історію”, – зазначила В.Гонтарева.
Описуючи історію банку “Фінанси та Кредит”, глава НБУ вказала, що банк був неплатоспроможним вже в 2009 році. “Але йому видали рефінансування, посиливши і продовживши агонію на наступні сім років”, – вважає глава центробанку.
Вона уточнила, що всього банк отримав декількома траншами в 2009-2010 роках 6,4 млрд грн рефінансування, тоді як його капітал становив усього 2 млрд грн. “Акціонер завжди сприймав дані кошти не як зобов’язання банку, яке він повинен повертати кредитору, а як ресурси, які йому дані для того, щоб він продовжував будувати свою промислову імперію. Тобто, Національний банк у цей момент перетворився з кредитора останньої інстанції в провайдера капіталу, а це категорично неприпустимо для будь-якого центробанку світу”, – додала В.Гонтарева.
За її словами, на початок 2014 року заборгованість банку “Фінанси та Кредит” з рефінансування НБУ зменшилася до 3,8 млрд грн, але до середини червня, коли В.Гонтарева очолила Нацбанк, збільшилася на 1,1 млрд грн, які були видані на відтік вкладів. Одночасно капітал банку збільшився до 2,8 млрд грн, з яких 0,5 млрд грн було внесено в червні 2014 року, решта – “намальована прибуток від свого ж інсайдерського портфеля”.
Глава НБУ підкреслила, що на той момент кредитний портфель банку становив 29 млрд грн, з яких 22 млрд грн – пов’язані з акціонером кредити.
В.Гонтарева повідомила, що в липні 2014 роки провела першу дуже серйозну розмову з К.Жеваго, на якому повідомила, що Нацбанк не допомагатиме “Фінанси і кредити” ліквідністю, оскільки відношення коштів, отриманих від НБУ, до капіталу банку, перевищує всі розумні норми, а також запропонувала акціонеру почати продаж своїх непрофільних активів або залучити під них фінансування для підтримки банку.
“Будь ласка, визначитеся, який бізнес для вас основний і сконцентруйте свої зусилля на ньому. Швидше за все, для вас core (ключовим – англ.) бізнесом є Ferrexpo. Тому подумайте, який неосновний бізнес ви зможете продати, щоб погасити кредити пов’язаних з вами осіб . … Я йому вперше сказала: у вас КрАЗ, у вас “Артеріум”, у вас “Росава”, у вас ТЕЦ … “, – описала ту розмову глава НБУ.
За її словами, К.Жеваго заперечував, посилаючись на те, що вигідно продати активи в сформованій ситуації неможливо. “Весь рік у нас з ним була розмова: визначитеся, що для вас основне, а що – інше. Так, дістресова ціна, але все одно воно чогось варте. Якщо не хочете продавати, у вас є хороші активи, можете їх перекредитувати в іншому місці і погасити кредити “, – зазначила В.Гонтарева.
Вона уточнила, що за цей рік К.Жеваго допустив неплатоспроможність банку. Фінустанову було визнано проблемною, було узгоджено план фінансового оздоровлення, акціонер вніс в капітал 1 млрд грн готівкою і ще 1,6 млрд грн за рахунок це конвертації субборгу, а Нацбанк надав 1,45 млрд грн на відтік вкладів під особисту гарантію К.Жеваго і заставу його активів, зокрема, Білоцерківської ТЕЦ.
При продовженні статусу проблемного в середині липня 2015 Нацбанк врахував той факт, що акціонер “показав згоду” великих вкладників на конвертацію 1,5 млрд грн в капітал. У свою чергу НБУ зобов’язав погасити 4 млрд грн прострочених інсайдерських кредитів, щоб зменшити інсайдерський портфель банку до 18 млрд грн, зазначила В.Гонтарева.
За її словами, до 17 серпня 4 млрд грн поганих кредитів за рахунок великого депозиту були згорнуті, що разом з оголошенням докапіталізації на 2,5 млрд грн, підтвердженої документами про конвертацію депозитів великих клієнтів на 1,5 млрд грн, дозволило прийняти рішення про зняття статусу проблемного. (В той же час В.Гонтарева утрималася від відповіді, про які депозити йдеться, зокрема, чи не був це депозит компанії Ferrexpo, що становив на 1 липня $ 165,4 млн.)
“Акціонер нас, нарешті, почув і приніс графік підтримки ліквідності за рахунок продажу непрофільних активів, який він зобов’язався витримувати”, – додала В.Гонтарева, нагадавши, що реалізувати він його так і не зміг.
Голова НБУ пояснила, що при виході банку зі статусу проблемного, фінустанова зобов’язана підтримувати необхідний рівень обов’язкових резервів, платити в повному обсязі Нацбанку відсотки по кредиту рефінансування, обслуговувати всі платежі клієнтів і виконувати всі пруденційні нормативи.
В.Гонтарева відкинула наявність якоїсь політичної підоснови в тому, що банк “Фінанси та Кредит” був визнаний неплатоспроможним.
“Коли перший банк пішов під укіс, то, напевно, політичне підґрунтя бачили. Але насправді – це кінець ери олігархічного бенкінгу. Той, хто цього не зрозумів, з ним може статися те ж саме. Той, хто зрозумів, – продає непрофільні активи, капіталізує свій банк, йде на графік згортання інсайда на три роки – для нього створені всі умови, щоб оздоровити і зміцнити банк”, – підкреслила глава НБУ.
Банк “Фінанси та Кредит” засновано в 1990 році. Його основним бенефіціаром виступає український бізнесмен, народний депутат, мажоритарій і CEO гірничорудної компанії Ferrexpo К.Жеваго.
За даними НБУ, за розміром загальних активів на 1 липня 2015 банк займав 10-е місце (38,88 млрд грн) серед 127 діючих у країні банків. Його зобов’язання перед фізособами на цю дату були рівні 16,98 млрд грн, у тому числі у валюті – 11,61 млрд грн. грн.
Президент Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію угоди з Японією про надання кредиту в $900 млн на модернізацію Бортницької станції аерації.
Про це повідомляється на офіційному сайті глави держави.
Як наголошується, зазначений договір, підписаний 6 червня 2015, передбачає залучення Кабінетом Міністрів кредиту в розмірі до 108, 193 млрд ієн (близько 900 млн. дол. США) від Японського агентства міжнародного співробітництва.
Кредит видається терміном на 40 років, десять з яких є пільговим періодом.
Договір набуде чинності з дати отримання урядом Японії повідомлення від уряду України про завершення всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.
Нагадаємо, 2 вересня Верховна Рада ратифікувала цю угоду.
"Приватбанк" ввів грошові перекази за системою Ria.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби банку.
Згідно з повідомленням, клієнти банку можуть відправляти і отримувати грошові перекази Ria в євро або доларах в більш 2560 філіях банку по всій Україні.
Також в будь-якому відділенні банку відправити і отримати грошові перекази зможуть особи, які не мають банківського рахунку, повідомляє прес-служба.
Партнерство з Ria також дає клієнтам "Приватбанку" можливість відправляти грошові перекази в режимі 24/7, використовуючи інноваційні канали: термінали самообслуговування або Приват24.
Агентська мережа компанії Ria охоплює більше 272 тис. точок обслуговування клієнтів по всьому світу, перекази по цій системі можна здійснювати в доларах і євро.
За допомогою даної системи клієнти фінустанови зможуть перераховувати кошти в 149 країн, а адресат, у свою чергу, зможе отримати переклад вже через 10-30 хвилин після відправлення (якщо грошова операція здійснена в робочі години пункту виплати).
Економічна правда
Проведення успішних переговорів про реструктуризацію зовнішнього державного боргу сприяло підвищенню вартості українських єврооблігацій на зовнішніх ринках більш ніж на 20 центів.
Про це на прес-конференції повідомив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
“За два тижні вартість наших зовнішніх боргів на зовнішньому ринку, тобто вартість наших зобов’язань, різко збільшилася. З менш 50 центів до оголошення угоди до 71-72 центів за кожен долар зараз”, – зазначив він.
Нагадаємо, спеціальний комітет кредиторів України погодився списати Україну 20% (3,6 млрд дол) боргових зобов’язань держави і відстрочити платежі на 4 роки.
Як відомо, Мінфін наполягав на списанні 40% боргу, відстрочення погашення і зниження процентної ставки. Наприкінці липня кредитори запропонували Україні списати 5% зовнішніх боргів країни при їх реструктуризації.
Український Альфа-банк може звернутися до суду у зв’язку із заявами народного депутата України Юлії Тимошенко (“Батьківщина”) про те, що російський Альфа-банк використовував інсайдерську інформацію для операцій з борговими зобов’язаннями України, заробивши на цьому $320 млн.
Про це пише “Інтерфакс” з посиланням на повідомлення прес-служби кредитної організації.
“Альфа-банк (Україна) в даний час розглядає питання звернення до суду для захисту своїх законних прав”, – нібито йдеться в повідомленні.
У повідомленні підкреслюється, що ні російський, ні український банки не купували єврооблігації України. Заяви Тимошенко у банку розцінюють як спекулятивні.
“Як випливає з офіційної звітності, яка щодня подається до Національного банку України, Альфа-банк (Україна) не здійснював таких або подібних операцій з суверенними єврооблігаціями України ні в 2015 році, ні раніше, оскільки українським банкам прямо забороняється інвестувати кошти в такий інструмент. У свою чергу російський Альфа-банк теж не здійснював ніяких подібних операцій. Альфа-банк (Україна) в своїй роботі керується принципами верховенства права і закону України, дотримується всіх вимог законодавства, а також норми корпоративного кодексу етики, який забороняє використання інсайдерської інформації в цілях збагачення”, – заявив банк.
Нагадаємо, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко 18 вересня в ефірі програми “Шустер Live” заявила, що російський Альфа-банк використовував інсайдерську інформацію для купівлі-продажу боргових зобов’язань України, заробивши на цьому $320 млн. При цьому вона стверджує, що це сталося завдяки витоку інформації від довірених осіб в уряді. “Урядовий уповноважений з управління держборгом Віталій Лісовенко до 2014 року працював на керівних посадах в Альфа-банку”, – заявила Тимошенко.
Пізніше український Мінфін відкинув звинувачення Тимошенко на адресу Лісовенко в причетності до витоку інформації про держборг.
“Переговори зі Спеціальним комітетом кредиторів були проведені відповідно до міжнародних стандартів прозорості та під наглядом МВФ. Учасники ринку або хто-небудь з міжнародних регуляторів, задіяних у переговорах, не помітили ніяких аномалій або спотворень на ринку під час переговорів, які були б можливі при купівлі-продажу облігацій на підставі інсайдерської інформації, в чому полягає суть звинувачень Тимошенко”, – заявило міністерство.
Валовий зовнішній борг України за січень-червень 2015 року збільшився на 0,7 млрд доларів - до 127 млрд доларів й суттєво зріс проти ВВП.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
"За перше півріччя обсяг боргу проти ВВП зріс із 95,1% до 122,8% ВВП", - повідомляє регулятор з уточненням, що в розрахунках використовуються дані ВВП Держстату з 1 січня 2014 року без АРК, перераховані за середньоквартальним курсом у річному обчисленні.
Згідно з оприлюдненими даними НБУ, зовнішні зобов'язання секторів держуправління та центрального банку за перше півріччя зросли до 42,5 млрд доларів - із 26,4% до 41,1% ВВП.
Основними факторами зростання при цьому стали отриманий кредит від МВФ, позики уряду і проведена операція СВОП: зобов'язання з депозитами центробанку зросли до 2,5 млрд доларів.
Зовнішній борг банківського сектору України скоротився на 3 млрд. дол і становив 15,7 млрд дол (15,2% від ВВП).
Протягом звітного півріччя помітно скоротилися зобов’язання за кредитами українських банків - на 2,4 млрд дол, у т.ч. на 2 млрд дол за міжбанківськими кредитами.
Згідно із даними, зобов’язання банків за облігаціями скоротилися на 0,6 млрд дол до 0,1 млрд дол.
Зовнішній борг інших секторів економіки скоротився на 4,2 млрд дол - до 59 млрд дол (57,1% від ВВП).
Заборгованість скоротилася за всіма інструментами, у тому числі на: 1,7 млрд дол - за довгостроковими кредитами і євробондами; 0,3 млрд дол - за короткостроковими кредитами; 2,2 млрд дол - за торговими кредитами.
Прострочена заборгованість за довгостроковими кредитами та облігаціями зросла на 1,1 млрд дол.
Економічна правда
Світовий банк прогнозує зниження валового внутрішнього продукту України на 12% в 2015 році і зростання на 1% в 2016.
Про це йдеться в програмних документах, підготовлених у зв'язку з виділенням Україні наприкінці серпня позики на 500 млн доларів, пишуть "Українські новини".
Згідно з попереднім прогнозом Світового банку, ВВП України в цьому році повинен був знизитися на 7,5%.
Експерти банку також прогнозують зростання української економіки на 2% в 2017 і на 3% в 2018 році.
Номінальний ВВП України в 2015 році повинен становити 1957,8 млрд доларів, в 2016 - 2 372,8 млрд , в 2017 - 2 662,3 млрд, в 2018 - 2 961,6 млрд.
Інфляція, як очікується, прискориться в 2015 році і становитиме 50%, при цьому в 2016-2018 роках очікується поступове зниження інфляції з 23,4% до 7%.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в цьому році може становити 1,1% ВВП, в наступному і в 2017 - 1,4% ВВП, а в 2018 - 1,6% ВВП.
Золотовалютні резерви, за прогнозами банку, цього року зростуть до 18,3 млрд доларів, в 2016 - до 22,3 млрд, в 2017 - 28,5 млрд, а в 2018 - до 35,2 млрд доларів.
Як повідомлялося, раніше НБУ погіршив прогноз зниження ВВП з 7,5% до 9,5% в 2015 при інфляції 47,8%.
За прогнозами Fitch та ЄБРР, ВВП України знизиться на 9% в 2015, при цьому S&P прогнозує зниження ВВП на 15%.
Наприкінці травня МВФ погіршив прогноз зниження ВВП України з 5,5% до 9%.
Нагадаємо, 26 серпня рада директорів Світового банку схвалила виділення Україні другої багатосекторної позики на політику розвитку (DPL-2) в обсязі 500 млн доларів.
Укр 
Eng 
