Укр 
Eng Фермерів переводять на аграрні розписки
У фермерів Вінницької, Черкаської та Харківської областей з'явиться нове джерело фінансування – аграрні розписки. На всій території країни новий інструмент запрацює лише через п'ять років. Щоправда, для цього потрібно не тільки привчити банкірів і фермерів до нового інструменту, але й здешевити операції з ним.
Українським фермерам знову обіцяють доступ до більш дешевого фінансування, ніж кредити банків. Уряд за підтримки Світового банку та Державного секретаріату з економічних справ Швейцарської конфедерації (SECO) розпочали проект з випуску аграрних розписок у Вінницькій, Черкаській і Харківській областях. Впровадження інструменту аграрних розписок на всій території України відбудеться мінімум за п'ять років і тільки в тому випадку, якщо реалізація проекту в трьох областях буде успішною.
«Агробізнес – ключовий сектор української економіки, і поліпшення доступу до фінансування, в тому числі за допомогою таких інноваційних фінансових інструментів, як аграрні розписки, є істотним стимулом для зростання», – упевнений директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш.
Дотепер пілотний проект з впровадження аграрних розписок запущено тільки в Полтавській області. «Перша аграрна розписка в Україні була підписана в лютому на 23 тонни насіння соняшнику. Услід за нею з'явилися інші. Ми працюємо над тим, аби створити умови для використання цього інструменту в усіх куточках України», – заявив міністр аграрної політики і продовольства Олександр Павленко.
За час пілотного проекту в Полтавській області було видано 10 аграрних розписок (дев'ять товарних розписок і одна фінансова) на 40 млн грн. Середній розмір зобов'язань за однією товарною розпискою – 3 млн грн. «Найменша поставка в аграрній розписці, яка була засвідчена, – 34 тонни соняшнику, і вона вже виконана. Найбільша – 2,5 тис. тонн кукурудзи, і вона буде виконана до 15 листопада», – сказала заступник міністра Владислава Рутицька.
Новий інструмент банкіри називають потенційно перспективним, але зараз вони не готові до роботи з ним. «Багато кажуть про аграрні розписки, але є питання до їхньої роботи, в тому числі юридичні нестиковки, тому ми поки що дуже обережно ставимося до нововведення», – зазначили в одному з банків з іноземним капіталом. «Цей інструмент цікавий і банкам, і фермерам, але як його використовувати на практиці, ніхто не розуміє», – визнає голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко.
До популяризації нового інструменту підключать німецький банк KfW. «Ми отримали грант KfW на навчання фермерів і банкірів різним фінансовим інструментам, у тому числі аграрним розпискам. Нам потрібно, щоб вони один одного краще розуміли. Плануємо виробити стандартні пакети документів, які будуть зрозумілі для агровиробників і прийнятні для банків», – розповідає Тарас Кириченко.
«Як експертам, нам дуже бракує зворотного зв'язку від усіх учасників – і кредиторів, і боржників. А якщо не буде зворотного зв'язку, то ми отримаємо інструмент, який буде складно застосовувати», – говорить радник з питань агросектора Pavlenko Legal Group Ганна Драгомирецька.
Одна з проблем полягає в тому, що видача аграрної розписки вимагає від банку 100-відсоткового резервування. «Ми просили Нацбанк перевести аграрні розписки з п'ятої групи ризику хоча б до четвертої та зменшити норми резервування. Коли ми це зробимо, банки більш охоче братимуть участь у проекті», – говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Це зменшить витрати банків на роботу з цим інструментом. «Хотілося б, щоб норма резервування була якомога нижчою», – додає Тарас Кириченко.
Джерело: FinClub
