Історія

Серед тих, хто причетний до діяльності Асоціації українських банків з перших днів її існування, – народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, Голова Ради АУБ Станіслав Аржевітін. Під час бесіди з кореспондентом “Вісника НБУ” він поділився своїми міркуваннями щодо основних засад функціонування цієї організації.

Серед тих, хто причетний до діяльності Асоціації українських банків з перших днів її існування, – народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, Голова Ради АУБ Станіслав Аржевітін. Під час бесіди з кореспондентом “Вісника НБУ” він поділився своїми міркуваннями щодо основних засад функціонування цієї організації.

– Станіславе Михайловичу, як саме Асоціація українських банків увійшла у Ваше життя?
– Люди до хорошого звикають швидко. Тим, хто нині робить перші кроки у банківській справі, здається, що наша банківська система, її інфраструктура, громадські організації, що стоять на сторожі інтересів банкірів, були завжди. Принаймні їх наявність сприймається як норма. І це правильно. Однак 20 років тому в Україні все було інакше. Банківську систему нам довелося створювати, як кажуть, з чистого аркуша.  В тих умовах особливо відчутною виявилася природна потреба людей до згуртування перед спільними загрозами. Серед найбільших із них – невизначеність, відсутність “правил гри”. Вони потрібні в будь-якій справі. А в банківській – особливо.
Я маю честь належати до групи банкірів, які ініціювали створення Асоціації. Згадую тривалі і гарячі дискусії з Германом Яндовським, Василем Мельником, іншими банкірами-однодумцями про принципи діяльності Асоціації, її фінансування, місце цієї громадської організації в суспільно-економічному житті країни. Все це знайшло своє відображення в статуті АУБ, затвердженому в тепер уже далекому 1990 році на установчих зборах. На них мене обрали до Ради Асоціації. Тобто розроблені нами принципи функціонування ми ж самі мали втілити у життя. Охоче взялися за цю складну справу. І зараз, через 20 років, я не шкодую про це. Витрачені нами зусилля і час дали конкретний результат –  Асоціація українських банків діє, виконує покладені на неї завдання, є зразком для багатьох інших недержавних об’єднань і організацій. Не сприймайте це за самохвальство. Мені як першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності часто доводиться вникати у справи різноманітних громадських організацій,  знайомитися з роботою подібних зарубіжних об’єднань. У порівнянні з ними Асоціація українських банків виглядає гідно.
– Ви говорили про принципи діяльності Асоціації. Якщо проаналізувати її 20-річний досвід роботи, то який із цих принципів слід вважати ключовим?
– Незалежність. У найширшому розуміння цього слова. Недержавне об’єднання банків неодмінно має бути (а наше – стало!) незалежним від політичних процесів, що відбуваються в країні. Воно повинно служити всім банкам – членам організації, а не окремому банку чи  групі банківських установ, хай навіть найвпливовішій. Аналізуючи діяльність Асоціації за всі роки її існування, з гордістю констатую, що цього головного принципу вона зуміла дотриматися і дотримується нині, що значною мірою і визначає її авторитет у суспільстві.
– У будь-якій справі бувають ускладнення, неприємні збіги обставин, непорозуміння. Які труднощі в роботі Асоціації вам допікали найбільше?
– Несприятливі фактори завжди слід поділяти на зовнішні й внутрішні.
Про зовнішні говорити не варто. Їх безліч. Протидіяти зовнішньому негативному впливу на банківську систему країни – це і є сутністю щоденної роботи нашого об’єднання.
Інша річ  – внутрішні “хвороби”. Не приховуватиму: вони були і вряди-годи дають про себе знати. Вважаю некоректним називати прізвища (члени Асоціації здогадаються, про кого йдеться), але іноді з’являлися у наших рядах люди, які намагалися використати Асоціацію для задоволення своїх амбіцій. У таких випадках оздоровчим “душем” ставала відданість нашого об’єднання другому ключовому принципу – демократичним засадам управління. Ні Президент нашого об’єднання, ні я особисто ніколи не відкидали нових ідей, альтернативних думок. Наша позиція була така: якщо ці ідеї справді є, будь ласка, – висловлюйте їх. Є інша концепція роботи Асоціації – викладайте її, ставте на обговорення на з’їзді. І якщо більшість підтримає авторів цієї концепції, нехай втілюють задумане. Добрі справи особисто я готовий тільки підтримувати. Дотримання демократичного принципу виручало нашу організацію не раз. Намагатимемося робити все, щоб так було і надалі. Приклад, який ви спонукали мене навести, є ще одним доказом відомої істини: демократія – річ дуже недосконала, але кращого устрою людство ще не придумало.
– Серед основних завдань Асоціації – захист інтересів банків у процесі створення законодавчої бази їх діяльності. Всім відомо, що в сучасному українському законодавстві практично немає нормативно-правових актів з банківської діяльності, які б пройшли повз увагу АУБ. А створенням чи вдосконаленням яких законів Ви пишаєтесь особисто?
– Як депутат, а зараз і як представник профільного Комітету Верховної Ради я причетний до створення багатьох законів, що регламентують банківську діяльність. Серед останніх законопроектів, автором яких я є і які, на мою думку, конче необхідні країні, – закони “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, “Про внесення змін до Закону України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”, “Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на фінансово-банківську систему та економіку України”, “Про антикризові заходи в будівництві житла”, ціла низка антикризових постанов. Сподіваюсь, що прийняття та дотримання цих законів і нормативно-правових актів сприятиме розвитку нашої банківської системи й економіки країни загалом.
Окремо хочу сказати про десятки законопроектів, які не прийнято, які завдяки зусиллям Асоціації вдалося відхилити. І в цьому не менша її заслуга, ніж у випадку прийняття потрібних банкірам законів. На жаль, багато законопроектів, котрі надходять для розгляду у Верховну Раду, популістські, мета їх розробників – передусім здобуття симпатій електорату, у цих документах просто ігноруються законні інтереси банкірів та їх клієнтів. Протидіяти такій законотворчості  важко. Але до цих труднощів ми звикли. І як можемо справляємося з ними.
– Чи є у Вас союзники у цій справі?
– Як не дивно, є. Чому я так кажу? Як правило, центральний банк і недержавне банківське об’єднання – це організації-антагоністи. У переважній більшості країн, навіть у економічно розвинутих, з яких ми прагнемо брати приклад, відносини між центральними банками і громадськими організаціями, схожими на нашу, якщо не ворожі, то доволі напружені. Нам із Національним банком України вдалося налагодити конструктивний діалог. З нами в Національному банку не завжди погоджуються, але нас чують, і в більшості випадків нам вдається дійти згоди. Це свідчить про обопільне розуміння відповідальності за банківську систему країни і про добру волю сторін.
Поглиблюється співпраця Асоціації і Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Свідченням цього є підписання відповідного меморандуму. Він надав Асоціації більші перспективи у напрямі вдосконалення банківського законодавства.
– В ювілеї прийнято звертатися до ювілярів із побажаннями. Ваші вітання друзям і колегам по Асоціації.
– Хочу не лише привітати, хочу насамперед подякувати всім членам Асоціації, всім працівникам її виконавчої дирекції, представникам виборних органів за самовідданість, старанність, за щире вболівання за нашу спільну справу. Бажаю кожному здоров’я, успіхів і удач у роботі, в бізнесі, в особистому житті. Зичу нам усім витримки, наснаги, стійкої віри в найкраще, непохитної єдності. Разом ми – сила!
Бесіду вів Андрій Папуша,
“Вісник НБУ”.