Держава заборгувала банкам 8,8 млрд грн компенсації за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» станом на 1 липня 2026 року. Такі дані оприлюднила Національна установа розвитку (НУР) у відповіді на запит «Економічної правди». Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас пояснив, чим викликане зростання боргу та які ризики він створює для програми.
Динаміка боргу
За даними НУР, лише за перше півріччя 2026 року борг зріс із 7,2 млрд до 8,8 млрд грн, а за рік — більш ніж у шість разів, з 1,4 млрд грн станом на 1 липня 2025 року. При цьому вперше порушено тенденцію попередніх років, коли борг зростав на початку року і скорочувався всередині.
Зростання боргу пов’язане зі збільшенням портфеля пільгових кредитів: якщо на початку 2026 року він становив 150,1 млрд грн, то на початок липня — вже 189,3 млрд грн. У відносному вимірі частка боргу до обсягу портфеля навіть трохи знизилася — з 4,8% до 4,7%. У Національному банку раніше прогнозували, що до кінця 2026 року борг держави за компенсацією сягне 10 млрд грн.
Структура попиту на пільгові кредити
Андрій Дубас зазначив, що сума боргу є незначною порівняно з обсягом активів, якими оперує банківський сектор. Водночас він звернув увагу на іншу проблему: дві третини, а за окремими оцінками — три чверті нових кредитів у межах програми видаються із державною субсидією, тоді як частина позичальників має спроможність обслуговувати кредит за ринковою ставкою.
«Наразі і в Національному банку, і в інших інституціях ідеться про те, що програму варто звужувати — саме для підприємців, які мають реальну потребу в підтримці держави. А ті бізнеси, які є успішними й спроможні сплачувати ринкові ставки, повинні знімати це навантаження з державного бюджету», — пояснив Дубас.
Механізм компенсації простий: підприємець отримує кредит за пільговою ставкою 5, 7 або 9%, а банк одержує від держави компенсацію різниці між цією ставкою та ринковою (наразі 17–19% для бізнес-кредитування).
Комісії та контроль
НУР спростувала припущення про запровадження банками додаткових комісій для учасників програми: усі можливі комісійні платежі регламентовані порядком видачі пільгових кредитів і не можуть перевищувати 1,5% від суми кредиту. За результатами перевірок Держаудитслужби фактів стягнення додаткових комісій не виявлено.
Пріоритетні напрями програми
Серед пріоритетних напрямів, за словами Президента АУБ, — енергетичні потреби бізнесу (кредити під 0% на суму до 10 млн грн для генераторів і газопоршневих установок), підприємства у зонах високого воєнного ризику, відновлення зруйнованого майна (ставка 0,1% на перші два роки), переробна промисловість та кліматоорієнтований агросектор.
У програмі переважно задіяні державні банки, на які припадає близько 60% активів усієї банківської системи з 59 діючих банків. Приватні та іноземні банки, акредитовані НУР як оператором програми, також видають такі кредити, однак їхня частка менша. З міжнародними фінансовими організаціями, зокрема ЄБРР, наразі співпрацюють 13–15 банків. Рівень проблемних кредитів у банківській системі загалом становить 12,8%, тоді як у межах програми 5-7-9% цей показник суттєво нижчий — завдяки додатковим гарантійним механізмам і мотивації позичальників дотримуватися умов, втрата яких означає перехід на ринкову ставку.
