24 червня 2026 року Асоціація українських банків провела спільне засідання Комітетів з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу за участі представників банків, небанківських фінансових установ та учасників фінансового ринку.
Засідання було присвячене практичним питанням, які сьогодні мають важливе значення для ринку: застосуванню Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, проблематиці дропів та дроп-рахунків, використанню відкритих даних і технологічних рішень для виявлення ризикових патернів, а також практиці роботи суб’єктів первинного фінансового моніторингу з компаніями-оболонками з урахуванням рекомендацій Національного банку України.
У межах першого блоку учасники розглянули практичні аспекти застосування Меморандуму. Окрему увагу було приділено переходу ринку від механічних обмежень до більш зрілої моделі управління ризиками, яка враховує ризик-профіль клієнта, фінансову спроможність, операційну поведінку, зв’язки клієнта та економічну логіку операцій.
Під час обговорення було наголошено, що Меморандум не має сприйматися виключно як документ про ліміти. Його практичне значення полягає у формуванні спільної ринкової рамки для банків і небанківських фінансових установ щодо прозорості платіжного ринку, належної перевірки клієнтів, моніторингу операцій, антифрод-контролю та ризик-орієнтованого підходу.
Окремий блок засідання був присвячений проблематиці дропів, дроп-рахунків та тіньових фінансових мереж. Учасники обговорили, що ризик дропів сьогодні вже не обмежується класичними картковими рахунками фізичних осіб. Він може проявлятися через ФОП, малий бізнес, новостворені або “сплячі” юридичні особи.
У цьому контексті було підкреслено необхідність бачити не лише окрему операцію або рахунок, а ширшу модель ризику: клієнта, його поведінку, зв’язки, економічну логіку, зовнішній профіль та можливу участь у фінансовій мережі.
Учасникам також було представлено підходи до використання відкритих даних як інструменту для якіснішої належної перевірки клієнтів, аналізу зв’язків, виявлення ризикових ознак, “сплячих” суб’єктів та потенційних компаній-оболонок. Окремо обговорювалася роль технологічної аналітики, поведінкових патернів, risk-сигналів та автоматизованих рішень для виявлення дроп-мереж і пов’язаних фінансових моделей.
Комітет звернув увагу, що технологічні рішення не мають замінювати відповідального працівника або автоматично ставати підставою для обмеження клієнта. Їхня роль полягає у формуванні аналітичного підґрунтя, виявленні ризикових сигналів, пріоритезації кейсів та підтримці процесів фінансового моніторингу, антифроду і комплаєнсу.
Окрему частину засідання було присвячено практиці роботи СПФМ з компаніями-оболонками. Учасники обговорили регуляторну рамку для банків і небанківських фінансових установ, критерії ризику, підходи до аналізу реальної господарської діяльності клієнта, перевірки достовірності документів, фіксації результатів аналізу та прийняття ризик-рішень.
Було наголошено, що ключовий підхід має полягати не у формальному “закритті” критерію документом або листом-поясненням клієнта, а в змістовному аналізі: чи підтверджується реальна діяльність клієнта, його фінансова спроможність, наявність активів, персоналу, операційної історії та відповідність операцій заявленому профілю.
Асоціація українських банків продовжить роботу над узагальненням практичних питань ринку, формуванням спільних підходів у сфері комплаєнсу та фінансового моніторингу, а також комунікацією з регулятором щодо питань, які мають системне значення для банків та небанківських фінансових установ.
АУБ висловлює подяку всім учасникам засідання за активну участь, практичні пропозиції та професійну дискусію.
