На щомісячній основі інформуємо керівництво Банків України та керівницво Небанківських фінансових установ України про діяльність Асоціації українських банків (далі – Асоціація або АУБ).
У серпні 2026 року Асоціація зосередила зусилля на забезпеченні реалістичних строків запровадження нових регуляторних вимог, отриманні методологічних роз’яснень від Національного банку України та Міністерства фінансів України, а також на розширенні партнерств, що впливають на захист прав кредиторів і якість кредитного портфеля.
- Регуляторна політика та адвокація (Advocacy)
У серпні 2026 року АУБ продовжила представляти інтереси учасників фінансового ринку та працювати над удосконаленням нормативно-правового регулювання.
Направлено листи та пропозиції щодо наступних питань:
- Щодо проведення робочої зустрічі з питань практичного застосування постанови Правління НБУ № 163. Продовжуючи роботу, розпочату листом Асоціації від 29 квітня 2026 року щодо пропозицій змін до Інструкції про безготівкові розрахунки, АУБ звернулася до Департаменту методології регулювання діяльності банків, Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку і Департаменту фінансового моніторингу Національного банку з проханням провести робочу зустріч в онлайн-форматі. Мета – фахове обговорення та узгодження практичних підходів до застосування окремих положень Постанови № 163, додатково опрацьованих учасниками ринку.
- Щодо внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 23. Асоціація звернулася до Національного банку України, поінформувавши також Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і Прем’єр-міністра України, щодо доцільності відтермінування на період воєнного стану та 365 календарних днів після його припинення обов’язкового дотримання нормативу максимального розміру значної експозиції, запровадженого постановою Правління НБУ від 27.12.2025 № 161. Банки не заперечують проти переходу на базу капіталу 1-го рівня – звернення стосується виключно строку запровадження. У листі наголошено, що за даними Національного банку станом на 01.07.2026 інструменти капіталу 2-го рівня мають 24 банки із 59, а виключення субординованого боргу з бази розрахунку скорочує ліміт на одного контрагента саме в сегменті великих разових вкладень – відновлення енергетики, релокація та відбудова виробництв. Розрахунок нормативу і подання даних до Національного банку на цей період зберігаються в повному обсязі.
- Щодо застосування окремих положень Закону України «Про факторинг». У зв’язку з введенням у дію з 30 липня 2026 року Закону України «Про факторинг» від 03.06.2025 № 4466-IX Асоціація звернулася до департаментів методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ і банків з проханням роз’яснити, чи може договір купівлі-продажу цінних паперів вважатися базовим договором у розумінні Закону, а відповідне право грошової вимоги – предметом договору факторингу. Питання безпосередньо впливає на правомірність провадження банками та фінансовими компаніями ліцензованої діяльності.
- Щодо визначення єдиного підходу до врахування результатів національної оцінки ризиків. Асоціація звернулася до Міністра фінансів України з проханням надати позицію щодо застосування частини четвертої статті 7 та частини першої статті 8 Закону № 361-IX: чи мають суб’єкти первинного фінансового моніторингу після оприлюднення результатів чергової НОР кумулятивно враховувати результати всіх попередніх циклів, чи основою для актуалізації критеріїв ризику має бути насамперед остання оцінка, а попередні – використовуватися як додаткове аналітичне джерело. Асоціація запропонувала закріпити єдиний підхід на нормативному та/або методологічному рівні й готова взяти участь в організації робочої зустрічі з Міністерством фінансів, Держфінмоніторингом і суб’єктами державного фінансового моніторингу.
- Щодо встановлення додаткового перехідного періоду для приведення діяльності надавачів платіжних послуг у відповідність до вимог постанови № 20. Асоціація просила Національний банк встановити додатковий перехідний період або визначити інший механізм поетапного впровадження змін, запроваджених постановою Правління НБУ від 26.02.2026 № 20 до Інструкції про безготівкові розрахунки, строк виконання яких спливає 03 вересня 2026 року. Учасники ринку підтримують суть змін – ідеться виключно про час, необхідний для перегляду внутрішніх процедур, доопрацювання програмного забезпечення й договірної документації та проведення тестування без ризику порушення безперервності надання платіжних послуг.
- Експертна діяльність: заходи та професійні майданчики
У серпні Асоціація розвивала професійний діалог між учасниками ринку, регулятором, органами державної влади та профільними професійними спільнотами.
- Семінар «Регулювання та оподаткування віртуальних активів: європейський досвід, українські реалії та перспективи розвитку банківського сектору». 11 серпня Асоціація провела семінар у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU. Представники держави, банківського сектору та експертної спільноти обговорили законопроєкт № 10225-д, основою якого є транспозиція норм європейського Регламенту MiCA з урахуванням національних особливостей – цивільно-правових норм, обмежень щодо використання віртуальних активів як засобу платежу та вимог, пов’язаних із воєнним станом. Учасники наголосили, що створення нормативного поля дозволить банкам і фінансовим компаніям легально працювати з віртуальними активами, а серед перспективних напрямів названо платежі та транскордонні перекази з використанням стейблкоїнів, обмінні операції та використання цифрових активів як застави за кредитами. Асоціація продовжить професійний діалог у цій сфері: заплановано тематичні зустрічі, розвиток відповідних навчальних програм Банківської академії та опитування банківського сектору.
- Підписання Меморандуму про співпрацю з Асоціацією приватних виконавців України. 17 серпня Президент АУБ Андрій Дубас і Голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька підписали Меморандум, що визначає напрями співпраці у сфері примусового виконання судових рішень, банківської діяльності та фінансових правовідносин. Серед напрямів – спільні семінари, круглі столи, конференції та тренінги, участь у програмах підвищення кваліфікації приватних виконавців, прикладні дослідження, експертна робота над проєктами нормативно-правових актів, підготовка пропозицій щодо вдосконалення профільного законодавства й створення спільних робочих груп. Документ формує основу для системної взаємодії фінансового сектору та спільноти приватних виконавців і вдосконалення механізмів захисту прав кредиторів.
- Засідання Ради Об’єднання ринку споживчого кредитування. 19 серпня учасники визначили протидію шахрайству та ідентифікацію під час перевипуску SIM-карт новим практичним напрямом роботи Об’єднання. Як зазначив Голова Ради Об’єднання Олександр Холод, ринок регулярно стикається із ситуаціями, коли клієнт втрачає доступ до фінансових сервісів через технічну прогалину в процесі перевипуску номера. Фінансовий номер телефону є ключовим елементом системи BankID НБУ, а SIM-swap залишається однією з основних шахрайських схем: за даними Національного банку, збитки від шахрайства з платіжними картками у 2025 році зросли на 24 % і сягнули 1,4 млрд грн. Для роботи над напрямом сформовано робочу групу, якій доручено зібрати практичні кейси учасників ринку та підготувати звернення до операторів мобільного зв’язку.
- Засідання Комітету з питань розвитку малого та середнього бізнесу. 21 серпня Асоціація провела засідання Комітету з питань розвитку малого та середнього бізнесу, під час якого представники банківського сектору обговорили актуальні питання реалізації державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» та фінансування малого і середнього бізнесу. Учасники поділилися практичним досвідом роботи з програмою, зокрема щодо строків компенсацій, супроводу кредитів та проблемних питань, що виникають у взаємодії банків із позичальниками. Окрему увагу приділено кредитуванню аграрного сектору, оцінці актуальних ризиків та можливим підходам до забезпечення доступу агропідприємств до фінансування. За результатами засідання АУБ узагальнить пропозиції банків та продовжить їх опрацювання у межах професійного діалогу з державними інституціями. Комітет надалі зосередиться на питаннях доступу бізнесу до фінансування, удосконаленні державних кредитних програм та розвитку взаємодії між банківським сектором і бізнесом.
- Професійний діалог у спільноті фінансового моніторингу: технології, ризики та аудит. 26 серпня Асоціація спільно з VSchool провела професійну зустріч на тему «Фінансовий моніторинг у практиці: професійний діалог, технології та аудит відповідності», яка об’єднала понад 160 представників банківських і небанківських фінансових установ. У межах зустрічі учасники обговорили актуальні питання практики фінансового моніторингу, зокрема виявлення ризикових операцій та походження коштів, якість і подання повідомлень A-FM та N-FM, оновлення порядку інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом, аудит виконання вимог Закону № 361-IX, міжнародні ризики та нові схеми фінансових злочинів. Окрему увагу приділено використанню технологій та аналітичних інструментів для виявлення дропів, дроблення бізнесу, ризикових ФОП та інших нетипових моделей діяльності. Зустріч стала майданчиком для обміну практичним досвідом між учасниками фінансового ринку, обговорення актуальних регуляторних питань та пошуку практичних підходів до підвищення ефективності системи фінансового моніторингу.
- Засідання Комітету небанківських учасників платіжного ринку. 27 серпня Асоціація провела засідання Комітету небанківських надавачів платіжних послуг, під час якого учасники підбили підсумки роботи за період липень 2025 — серпень 2026 року та визначили пріоритетні напрями подальшої роботи. Учасники розглянули результати звернень АУБ до Національного банку України, зокрема щодо автентифікації платників через ПТКС, застосування РРО/ПРРО, регулятивного капіталу, еквайрингу, хмарних послуг, звітності, аудиту та інших регуляторних вимог. Окрему увагу приділено питанням, які залишаються в роботі, зокрема застосуванню пруденційних нормативів, ліцензуванню еквайрингу та уніфікації звітності. Учасники також обговорили практичні проблеми застосування нових регуляторних вимог та необхідність їх додаткового уточнення. За результатами засідання визначено пріоритет раннього залучення представників ринку до обговорення регуляторних змін, консолідації пропозицій учасників та подальшого представлення спільної позиції небанківського платіжного сектору у діалозі з НБУ.
- Створення Комітету з питань платіжної інфраструктури та міжнародної взаємодії для підготовки банків до нових міжнародних вимог. 27 серпня Асоціація провела перше засідання Комітету з питань платіжної інфраструктури та міжнародної взаємодії, який об’єднав представників банків та експертів у сфері платіжних технологій. Головою Комітету обрано виконавчого директора ProFIX Group Євгена Кочкіна. Учасники обговорили підготовку України до приєднання до SEPA, можливі моделі створення та функціонування реєстру IBAN, впровадження Verification of Payee, а також питання взаємодії зі Swift та нові вимоги до міжнародних платіжних повідомлень і стандартів даних. Окрему увагу приділено практичним аспектам побудови платіжної інфраструктури, зокрема захисту та актуальності даних, швидкості їх оновлення, навантаженню на банківські ІТ-системи та правовим аспектам обміну інформацією. Засідання започаткувало роботу постійного професійного майданчика для обміну експертизою між банками, спільного опрацювання питань транскордонних платежів та напрацювання практичних рішень для адаптації українського банківського сектору до європейського платіжного простору.
- Євроінтеграція та стратегічне партнерство
Асоціація продовжує роботу, спрямовану на гармонізацію українського фінансового законодавства з правом Європейського Союзу. У серпні 2026 року цей напрям було представлено семінаром щодо регулювання та оподаткування віртуальних активів, проведеним у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business, а також урядами Литви й Естонії та імплементується GIZ. Асоціація також опрацьовувала практичні аспекти застосування Закону України «Про факторинг», введеного в дію 30 липня 2026 року, і підтримала наближення регулювання значних експозицій до стандартів ЄС, наголосивши водночас на потребі зваженого перехідного періоду. Окремим напрямом залишається підготовка фінансового сектору до наступного раунду взаємного оцінювання MONEYVAL.
- Медіа-експертиза та Аналітика
У серпні Президент АУБ Андрій Дубас коментував для українських медіа ключові питання монетарної політики, валютного ринку, роботи банків із бізнесом та фінансового регулювання. Серед основних тем — вплив облікової ставки НБУ на депозитні продукти, прогноз курсу гривні до кінця 2026 року, статус політично значущих осіб (PEP), трансформація підходів банків до фінансування малого бізнесу та зміни у портреті українського підприємця. Окремо в медіа висвітлювали питання заморожених російських активів, інфляції, інвестицій в ОВДП та впливу російських обстрілів логістичної інфраструктури на банківський сектор.
| Тематичний блок | Ключові тези та експертні оцінки |
| Курс гривні та валютний ринок | Аналіз факторів, які визначатимуть динаміку валютного ринку восени та до кінця 2026 року. Оцінка ролі міжнародної фінансової підтримки, стану зовнішньої торгівлі, інфляції, бюджетної політики та дій НБУ у формуванні курсових тенденцій. |
| Статус політично значущих осіб (PEP) | Експертна оцінка чинного підходу до фінансового моніторингу політично значущих осіб. Роз’яснення практичних наслідків статусу PEP для клієнтів банків, вимог до оцінки ризиків та необхідності збалансованого застосування процедур фінансового моніторингу. |
| Фінансування малого бізнесу | Аналіз того, як банки адаптують кредитні продукти та сервіс до потреб малого й середнього бізнесу. Оцінка змін у запитах підприємців, вимогах до швидкості фінансування, цифрових сервісів, індивідуальних рішень та оцінки ризиків. |
|
Монетарна політика та депозитні ставки |
Оцінка впливу рішень НБУ щодо облікової ставки на депозитний ринок. Пояснення взаємозв’язку між монетарною політикою регулятора, вартістю ресурсів для банків і можливими змінами ставок за депозитами для населення та бізнесу. |
| Заморожені російські активи | Коментарі щодо потенційної ролі заморожених російських активів у фінансуванні потреб України. Оцінка економічного значення відповідних рішень та їхнього можливого впливу на державні фінанси і макрофінансову стабільність. |
| Інфляція та економічна ситуація | Аналіз основних факторів інфляційного тиску та їхнього впливу на економіку, доходи населення, банківський сектор і монетарну політику. Оцінка можливих сценаріїв розвитку ситуації до кінця року. |
| ОВДП як інструмент заощадження та фінансування бюджету | Оцінка державних облігацій як інструменту для збереження коштів населення і бізнесу та залучення ресурсів до державного бюджету. Пояснення чинників, які визначають привабливість ОВДП у порівнянні з іншими фінансовими інструментами. |
| Вплив обстрілів логістичної інфраструктури на банківський сектор | Аналіз економічних наслідків атак на логістичні склади та іншу інфраструктуру. Оцінка можливого впливу втрат бізнесу на кредитні ризики, оборотний капітал підприємств, страхування, платоспроможність позичальників та потребу у фінансуванні відновлення операцій. |
