В АУБ створили Комітет з питань платіжної інфраструктури та міжнародної взаємодії для підготовки банків до нових міжнародних вимог

В АУБ створили Комітет з питань платіжної інфраструктури та міжнародної взаємодії для підготовки банків до нових міжнародних вимог

В Асоціації українських банків розпочав роботу Комітет з питань платіжної інфраструктури та міжнародної взаємодії . Його учасники працюватимуть над рішеннями, які допоможуть українським банкам адаптуватися до змін у міжнародних платежах і підготуватися до роботи в європейському платіжному просторі. Серед перших питань — приєднання України до SEPA, можливі моделі реєстру IBAN і взаємодія зі Swift.

Перше засідання Комітету об’єднало представників банків та експертів у сфері платіжних технологій. Головою Комітету став виконавчий директор компанії ProFIX Group Євген Кочкін.

«Сфера транскордонних платежів швидко змінюється — Україна готується до SEPA, Swift запускає нові ініціативи, оновлюються вимоги до платіжної інфраструктури. Наше завдання — об’єднати експертизу банків на одному майданчику та разом напрацьовувати рішення, які допоможуть українському фінансовому сектору швидше адаптуватися до змін у міжнародній платіжній інфраструктурі», — зазначив Голова Комітету транскордонних платежів АУБ, виконавчий директор ProFIX Group Євген Кочкін.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас наголосив, що Комітет має стати постійним професійним майданчиком.

«Для нас важливо, щоб Комітет став робочим майданчиком, де банки зможуть обмінюватися експертизою, спільно опрацьовувати актуальні питання та напрацьовувати практичні рішення. Ми бачимо потенціал, щоб з часом на базі такої співпраці з’являлися конкретні продукти, корисні для всього банківського сектору», — наголосив Андрій Дубас.

Реєстр IBAN і підготовка до SEPA

Одним із ключових питань першого засідання була підготовка українських банків до роботи в SEPA. Учасники розглянули Verification of Payee — механізм перевірки відповідності номера рахунку та даних отримувача до проведення платежу.

Окремо обговорили можливі підходи до його реалізації в Україні та роль реєстру IBAN. Серед варіантів — централізована, децентралізована та комбінована моделі побудови системи.

Особливу увагу спільнота приділила актуальності та захисту даних, швидкості їх оновлення, навантаженню на банківські ІТ-системи та правовим підставам для обміну інформацією.

Взаємодія зі Swift

Окремий напрям роботи — взаємодія зі Swift та опрацювання змін, які впливають на міжнародні платежі. Серед пріоритетних для Комітету питань — нові вимоги до платіжних повідомлень і стандартизація даних. Також учасники опрацьовуватимуть ініціативи Swift, які стосуються швидкості та передбачуваності міжнародних переказів.

Робота нового Комітету має допомогти банкам швидше знаходити спільні відповіді на зміни у сфері транскордонних платежів, об’єднувати практичний досвід та напрацьовувати підходи до питань, які впливають на роботу всього ринку.