Нові вимоги Національного банку України до достатності капіталу банків можуть суттєво вплинути на подальший розвиток фінансового сектору та можливості банків кредитувати економіку. Саме ці питання стали центральною темою засідання Комітету Асоціації українських банків з управління ризиками, проблемними активами та захисту прав кредиторів.
Члени Комітету проаналізували положення Постанови НБУ №57, яка запроваджує механізм Supervisory Review and Evaluation Process (SREP) і передбачає встановлення для банків індивідуальних нормативів капіталу. Основну увагу вони зосередили на практичних аспектах упровадження нових регуляторних підходів, їх відповідності європейським стандартам та потенційному впливі на кредитування економіки.
Що передбачають нові вимоги НБУ до капіталу банків
Однією з ключових тем засідання стали механізми виконання нових регуляторних вимог. На думку членів Комітету, разом із запровадженням індивідуальних нормативів банки мають отримати зрозумілі інструменти для поліпшення своїх показників та адаптації до нових правил.
«Якщо для банків запроваджуються індивідуальні нормативи капіталу за результатами SREP, вони мають отримати й інструменти для покращення своїх показників. На сьогодні фактично єдиним реальним інструментом залишається фінансовий результат банку», — зазначила голова Комітету АУБ з управління ризиками, проблемними активами та захисту прав кредиторів, директор департаменту ризик-менеджменту ГЛОБУС БАНК Олена Єрмолова.
Під час дискусії також відзначили, що українська банківська система вже довела свою стійкість у період пандемії COVID-19, повномасштабної війни та роботи в умовах підвищеного податкового навантаження. Саме тому вдосконалення регуляторної бази має не лише посилювати фінансову стійкість банків, а й зберігати їхню спроможність фінансувати бізнес і населення.
Чому АУБ вивчатиме європейську практику застосування SREP
Окремим напрямом роботи став аналіз міжнародного досвіду. Члени Комітету дійшли висновку, що об’єктивно оцінити нову модель можна лише після детального вивчення того, як механізм SREP та індивідуальні нормативи капіталу працюють у країнах Європейського Союзу.
«Нам потрібно вивчити міжнародну практику та зрозуміти, як механізм SREP і додаткові вимоги до капіталу застосовуються в країнах Європейського Союзу. Це дасть можливість об’єктивно оцінити український підхід і сформувати професійну позицію банківської спільноти», — наголосила Олена Єрмолова.
За підсумками засідання Комітет підтримав ініціативу провести порівняльний аналіз європейської практики функціонування механізму SREP із залученням міжнародних експертів. Отримані напрацювання допоможуть врахувати досвід країн ЄС під час подальшого вдосконалення української системи банківського нагляду.
Крім цього, учасники розглянули практичні аспекти виконання постанов НБУ №64 та №165, що регулюють управління банківськими продуктами та розкриття пруденційної інформації. Також вони підбили підсумки реалізації рішень попереднього засідання, зокрема щодо звернень АУБ до Національного банку України з окремих питань застосування регуляторних норм.
Комітет АУБ і надалі аналізуватиме зміни у банківському регулюванні, напрацьовуватиме спільні пропозиції та підтримуватиме професійний діалог із Національним банком України. Така робота має сприяти ефективному впровадженню нових вимог, зміцненню стійкості банківської системи та збереженню її здатності забезпечувати кредитування української економіки.
