Новини АУБ

14 червня в Будинку прийомів Кабінету Міністрів України (за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 1) відбудеться урочистий прийом з нагоди 15-річчя Асоціації українських банків. До участі в заході будуть запрошені перші особи держави, керівництво НБУ, народні депутати, представники посольств і консульств іноземних держав, керівники комерційних банків, представники бізнесу, політичні, культурні та громадські діячі. З цього ж приводу відбудеться прес-конференція для представників засобів масової інформації.

15 років тому, у червні 1990-го, розпочала свою професійну діяльність Асоціація українських банків (АУБ), яка є ровесницею незалежності України і яку справедливо вважають одним із паростків розвитку громадянського суспільства в країні.

У кінці 1988 — на початку 1989 років були засновані перші комерційні банки в Україні. Після цього пішов активний процес створення нових банків. Перед новонародженими фінансово-кредитними установами постало питання: як узгоджувати власні дії та захищати себе як систему? Одинадцять комерційних банків зробили перший крок до професійної консолідації — у червні 1990 року зареєстрували власну громадську організацію — Асоціацію українських банків (спочатку вона називалася Асоціація комерційних та кооперативних банків України).

Після 1991 – 1992 рр. пішла нова хвиля створення комерційних банків і Асоціація українських банків досить стрімко почала розвиватися і міцніти. Вона стала одніє з найвпливовіших професійних організацій в Україні. Не перетворилась на клуб за інтересами, а від самого моменту створення почала професійно і системно відстоювати інтереси своїх членів, налагоджувати партнерські стосунки з Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Національним банком України,  Державною податковою адміністрацією, Верховним судом України, іншими державними та недержавними установами та організаціями, комерційними банками.

Зараз до складу АУБ входить 120 діючих в Україні комерційних банків. Також до АУБ входить шість регіональних банківських союзів: Дніпропетровський банківський союз, Харківський банківський союз, Кримський банківський союз, Київський банківський союз, Одеський банківський союз та Асоціація банків Львівщини та низка фінансових установ.

АУБ вирізняється як результативний лобіст, який чесно і прозоро відстоює системні інтереси, лишаючись незалежним від влади. При цьому АУБ не лобіює інтереси окремих чи групи банків. Більше того, Асоціація відстоює інтереси не лише банківського співтовариства, а й усіх ринкових структур, зацікавлених у демократичному, цивілізованому, ринковому розвиткові країни. АУБ, завдяки її незалежності та принциповості, вдалося вийти на такий суспільний рівень, який дає змогу успішно вести конструктивну співпрацю безпосередньо з владою. Асоціація докладає зусиль, аби діалог був постійним, розвивався і міцнів.

АУБ не стоїть на місці, вона розвивається, самовдосконалюється, активно працює на всіх напрямах, які так чи інакше зачіпають інтереси її членів – комерційних банків України. Рушієм успіху АУБ є команда сучасних висококваліфікованих фахівців, які намагаються не залишати поза увагою більшість з аспектів банківської діяльності. Всі вони знають місію АУБ – сприяння розвитку системи українських банків. Знають і чесно на неї працюють. 

Прес-служба
Асоціації українських банків

Международное рейтинговое агентство Moody's присвоило крупнейшему украинскому банку ПриватБанку долгосрочный рейтинг В2. Кроме того, банку присвоен краткосрочный рейтинг Not-Prime для депозитов в иностранной валюте, а также "D-" рейтинг финансовой стабильности. Все рейтинги имеют стабильный прогноз. По данным рейтингового агентства, рейтинги банка в иностранной валюте ограничены суверенным рейтингом Украины и могут быть пересмотрены в случае изменения рейтингов страны.

На сегодня ПриватБанк является единственным банком в Украине, который имеет рейтинги от трех крупнейших международных агентств – Moody's, Standart&.Poor's и Fitch Ratings.

Как подчеркивает агентство Moody's, ПриватБанку успешно удерживает позиции лидера, несмотря на усиление конкуренции в последние годы, и в настоящее время он явно лидирует на рынках платежных карт и кредитования клиентов. Будучи ведущим украинским банком в сфере обслуживания частных лиц, банк также  оказывает банковские услуги корпоративным клиентам, и все больше внимания уделяет малому и среднему бизнесу.

Размер чистых активов КБ "ПриватБанк", по состоянию на 1 мая 2005 года, составляет 16 млрд. 6685 млн. грн., уставный фонд - 1 млрд. 130 млн. грн., собственный капитал - 1 млрд. 757 млн. грн., кредитный портфель - 10,6 млрд. грн., в том числе, кредиты физическим лицам - 3 млрд. 286 млн. грн. Финансовый результат банка по итогам первого квартала 2005 года составляет 208,314 млн. грн.

Олег Серга, 
Пресс-служба ПриватБанка,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Асоціація українських банків продовжує роботу щодо пошуку шляхів залучення коштів до банківських установ через міжнародні ринки запозичень. На прохання АУБ один з найбільших банків Євросоюзу “BNP Paribas” погодився провести серію семінарів для банків України другої десятки.

У приміщенні АУБ відбувся перший практичний семінар на тему: “Залучення запозичень на міжнародних ринках. Практичні кроки і інструменти”. У семінарі взяли участь представники французького банку “BNP Paribas”- Директор представництва в Україні Домінік Меню і Деніс Ламасов (“BNP Paribas” в Лондоні). Були розглянуті питання залучення ресурсів через емісію євробондів і через синдиковане кредитування.

Асоціація українських банків домовилася з керівництвом Українського представництва банку “BNP Paribas” про подальшу співпрацю. Наступним кроком на цьому шляху буде проведення найближчим часом семінару щодо процедури отримання банками України консорціум них кредитів за провідною роллю “BNP Paribas”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

12 січня цього року відбулася ділова зустріч Президента АУБ п. Сугоняка О.А. з Головою НБУ п. Стельмахом В.С.

В розмові Голова НБУ відзначив, що в банківській системі повністю стабілізувалась ситуація на грошово-фінансовому ринку.

Станом на 10.01.05 р. депозити юридичних осіб в порівнянні з 01.12.01 збільшились на 1 млрд.грн., депозити фізичних осіб – на 300 млн.грн. В ряді банків створилась навіть надліквідність.

В процесі зустрічі досягнута домовленість про участь п.Стельмаха В.С. у черговому засіданні Ради АУБ, яке відбудеться 21.01.05.

На засіданні Ради планується обговорити питання, пов’язані з діяльністю банків в умовах нової політичної ситуації, зокрема:

• про фінансові ризики в діяльності банків (визначення, шляхи подолання);
• про критерії надійності банків;
• питання рефінансування комерційних банків;
• про прозорість (транспарентність), рівень довіри між банками і суспільством;
• проблема капіталізації банківської системи;
• про структуру і якість банківського нагляду;
• про проблеми участі іноземного капіталу в банківському секторі України.

Була також досягнута домовленість про організацію зустрічі керівництва НБУ з керівним складом АУБ для обговорення питань взаємодії АУБ з Національним банком України, що має сприяти зміцненню співпраці АУБ з НБУ і поглибленню її на якісно новій основі.

Прес-служба
Асоціації українських банків

5 квітня в Москві у Колонній залі Будинку Профспілок відбудеться XVI-й З'їзд Асоціації російських банків (АРБ). У З'їзді візьме участь делегація Асоціації українських банків на чолі з її Президентом Олександром Сугоняко.

У З'їзді АРБ братимуть участь представники Уряду Російської федерації на чолі з Прем'єр-міністром Фрадковым, перші заступники Голови Центробанку РФ, депутати Державної Думи РФ, керівники комерційних банків, представники корпоративних, суспільних і політичних організацій.

Головним питанням, яке розгляне З'їзд, буде «Стратегія підвищення конкурентноздатності банківської системи Російської Федерації».

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків підтримує цілі Уряду щодо підвищення добробуту населення України та розвитку економіки. Проте в окремих аспектах економічної політики АУБ має інші погляди. Як відзначив  Президент АУБ Олександр Сугоняко, зміни в законодавстві, які пропонує Уряд, повинні враховувати стан економіки, та можливі наслідки цих змін на розвиток економіки. Запропоновані зміни до Державного бюджету України на 2005 рік в частині зниження нормативу створення банками розміру страхових резервів з 20 до 10% від суми боргових вимог, на переконання Президента Асоціації, тягнуть за собою підвищення ризикованості банківської діяльності.

Асоціація направила свої зауваження до проекту змін до Державного бюджету України на 2005 рік до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та бюджетного Комітету ВР України. На жаль, вони не були сприйняті Урядом.

Фахівці АУБ наголошують, що створення банками резервів під кредитну заборгованість з віднесенням їх на валові витрати є міжнародною практикою, яка спрямована на зниження ризикованості банківської діяльності для суспільства і не є якоюсь пільгою з боку держави банкам. 

Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" (ст.5 п.5.2.8.) право віднесення безнадійної заборгованості на валові витрати надано усім суб’єктам господарювання. Для банків, які працюють із залученими у суспільства коштами, це право реалізується із врахуванням особливості їх діяльності через створення банками страхових резервів.

Створення банками страхових резервів і їх розмір є функцією від платоспроможності підприємств-позичальників банків та стану економіки.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, у більшості  банків  страхові резерви не перевищують 10% від кредитного портфеля і внесені Урядом зміни в податкове законодавство не вплинуть на додаткові надходження до бюджету. Разом з тим, ці зміни вплинуть саме на ті банки, у яких може погіршитись стан кредитного портфеля і саме їм потрібно, виходячи з банківської практики, вимог Базельського комітету, забезпечити обов’язкове створення резервів з метою підтримання ліквідності банків та захисту прав його клієнтів та вкладників. Зміни до законодавства, проведені Урядом, несуть загрозу не стільки для банків, скільки для суспільства. З цього питання діалогу між владою і банками не відбулось. Влада поки що не чує, – кажуть в АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

“Звернення Президента Асоціації українських банків до Президента України, Голови Верховної Ради, народних депутатів, Голови Верховного Суду та Прем”єр-міністра України щодо захисту українських банків, їх вкладників та клієнтів”, – така тема прес-конференції, яка відбулася 11 жовтня в АУБ.

Як зазначив під час прес-конференції Президент Асоціації Олександр Сугоняко, це Звернення направлено п.Л.Кучмі, п.В.Литвину, всім народним депутатам України, п.В.Маляренку та п.В.Януковичу у п”ятницю, 8 жовтня.  Зараз воно проходить відповідну процедуру розгляду, після чого АУБ очікує адекватних дій з боку виконавчої та законодавчої гілок влади.

Приводом до направлення Звернення послужила ситуація, яку останнім часом намагаються штучно створити навколо фінансово-здорової банківської установи.

Подаємо повний текст Звернення Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка:

“Високоповажний пане Президенте!

Вам відомо, яку важливу роль у забезпеченні економічної стабільності  держави відіграє національна банківська система. Саме тому недопущення дестабілізаційних процесів у фінансово-банківській сфері є пріоритетом державної політики будь-якої держави.

Підставою для цього Звернення стала резонансна для суспільства подія, яка залишається поза належною увагою влади. Мова йде про ґрунтовно організовану інформаційну атаку на фінансово-здорову банківську установу з використанням серед іншого і дій, аналогічних тим, які призвели до недавньої банківської кризи у Росії.

Послідовність цих дій така: створити формальну підставу для тиску на банк, організувати інформаційну атаку, викликати кризу довіри до цього банку, чим дестабілізувати його фінансовий стан і ліквідувати. У реалізації цього злого задуму скоординовано були задіяні всі три загальнонаціональні телевізійні канали, включаючи і державний. Прикро, що до цих деструктивних дій долучилася і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Дарницький, Печерський і Шевченківський районні суди м. Києва, ряд друкованих і електронних ЗМІ, деякі інші державні органи.

Добре відомо, що лише при наявності довіри у суспільстві до банків і банківської системи є можливим успішне виконання ними своїх основних функцій: забезпечення стабільності грошової одиниці, залучення вільних коштів населення і господарств, інвестування цих коштів у економіку та здійснення розрахунків і платежів. Знають це і організатори цієї провокації, тому ними свідомо був нанесений удар саме  по довірі до банку.

Достатньо звернути увагу на заголовки, хльосткі фрази та зміст поданих матеріалів про банк “Мрія” згаданими ЗМІ. Ці публікації були направлені на те, щоб викликати  паніку вкладників і клієнтів банку.

Спільними зусиллями  працівників банку “Мрія”, Національного банку України та Асоціації українських банків вдалось відбити інформаційну атаку на банківську установу, не допустити паніки. Це стало можливим завдяки тому, що цей банк є одним із найприбутковіших та стабільних українських банків, і що є довіра населення, підприємців до самого банку, Національного банку України та Асоціації українських банків. У Заяві НБУ з цього приводу офіційно було роз’яснено, що інформація, розповсюджена деякими ЗМІ про можливу ліквідацію банку “Мрія”, не відповідає дійсності, що банк має всі ліцензії на здійснення  банківської діяльності, виконує всі нормативи НБУ і “на сьогодні немає жодних підстав для застосування заходів впливу проти банку “Мрія”, тим більше, для початку ліквідаційної процедури.”

Крім того, що спроби дестабілізувати ситуацію навколо банку не припинені, сам механізм, який був задіяний для нападу на банк, може використовуватися цими або іншими суб’єктами провокацій проти будь–якого акціонерного товариства, незалежно від того чи це банк, чи підприємство.

Цей механізм такий: позов до ДКЦПФР вкладника банку (що в серпні п. р. розмістив депозит у цьому банку на мізерну суму) про визнання незаконними додаткових випусків акцій банку, проведених у 2002 та 2003 роках, рішення суду (яке не набрало законної сили), розпорядження ДКЦПФР, масована інформаційна атака; нові позови до інших судів м.Києва з метою створення перешкод для захисту прав акціонерів.

Дивним є не тільки те, як і які рішення приймають наші суди, але й те, як повела себе ДКЦПФР, яка своїми діями і прийнятим розпорядженням по суті сприяла дестабілізації фінансового ринку, хоча платники податків утримують її для того, щоб цю стабільність зберігати, і яку “об’єктивну” інформацію  надає населенню державний телевізійний канал, що теж утримується на кошти  платників податків.

Спроби деяких політиків і ЗМІ трактувати атаку на банк як звичайне політичне протистояння Асоціація рішуче відкидає. Для Асоціації і державної влади головне не мотиви нападу на банк, а наслідки для громадян, підприємств, банків, всієї банківської системи.

По суті, це був акт економічного тероризму, коли терористи, б’ючи по одному із власників банку, ігнорують той факт, що при цьому можуть постраждати сотні тисяч людей – працівників банку, членів їх родин, вкладників банку та працівників підприємств, що є клієнтами банку. А враховуючи тісні міжбанківські стосунки, такі дії несуть загрозу системної кризи з відчутними фінансовими наслідками для всього населення  країни.

Асоціація українських банків свого часу звертала увагу Кабінету міністрів на необхідність врахування державними органами уроків недавньої кризи російських банків. У світлі викладеної проблеми досить актуальною виглядає відповідь Міністерства фінансів України на наш лист з цього приводу, в якій серед іншого є таке: “... враховуючи, що Національним банком України та Урядом вживаються постійні заходи стосовно підвищення довіри до банківської системи України, а також те, що досвід кризи в російських банках був широко висвітлений у засобах масової інформації, та не міг залишитися поза увагою керівного складу органів влади, Кабінет Міністрів України дорученням від 17.09.04 №37022/3/1-04 підтримав позицію центральних органів державної виконавчої влади щодо відсутності нагальної потреби в проведенні наради щодо посилення довіри банківської системи в країні.”
 
Інформаційний напад на банк з метою його знищення із залученням також і державних структур, говорить якраз про зворотне, про те, що державні органи не засвоїли чужих помилок.

Аналіз цієї широкомасштабної операції проти банку показує, що її ініціаторами був розроблений і випробуваний механізм дестабілізації фінансового життя у країні. Керуючись статутними положеннями  АУБ щодо захисту інтересів банківської системи та з метою недопущення подібного у майбутньому, прошу Вашого особистого втручання для викриття відповідними державними органами організаторів цієї злочинної акції та їх притягнення до відповідальності у відповідності із Законами України та усунення самої можливості  участі державних органів у нападах на банки та сотні тисяч громадян, що мають фінансові стосунки  з тим чи іншим банком”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Вимоги Державної податкової адміністрації щодо передачі банками до ДПАУ фінансової звітності є безпідставними і протирічать Конституції України та податковому законодавству. Про це йдеться у листі Асоціації українських банків до НБУ.

Нагадаємо: Державна податкова адміністрація України звернулась до НБУ з проханням сприяти у вирішенні питання передачі від банківських установ до органів державної податкової служби фінансової звітності за встановленими НБУ формами (“Баланс” та “Звіт про прибутки та збитки”) в електронній формі з використанням засобів електронної пошти та захисту НБУ.

В АУБ наголошують, що на сьогодні жодним законодавчим, у тому числі і Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, чи нормативно-правовим актом не передбачено подання банками до ДПАУ зазначеної вище фінансової звітності.

Більше того, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” податковому органу заборонено вимагати звітність, не передбачену цим законом.
 
Відповідно до норм вищезгаданого Закону платники податку подають до податкового органу тільки податкову декларацію за формою, встановленою центральним податковим органом, узгодженою з Комітетом Верховної Ради, що відповідає за проведення податкової політики, та зареєстрованою у Мінюсті України.

Ані ДПАУ, ані НБУ відповідно до чинного законодавства та статті 19 Конституції України не мають права та повноважень вимагати від банків надання зазначеної інформації (фінансової звітності) та встановлювати порядок її передачі іншим державним органам, у тому числі і податковим.

Як наголошується у зверненні Асоціації до НБУ: “Питання щодо передачі комерційними банками України до органів Державної податкової адміністрації фінансової звітності є суто добровільним питанням кожного окремого банку”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків вдруге звернулася до Прем'єр-міністра України з пропозицією проведення наради з питань посилення довіри до банківської системи. Минулого разу АУБ зверталася до Прем'єр-міністра у серпні в контексті подій, пов'язаних з кризою довіри, що виникла на той час у банківській системі Російської Федерації.

У згаданому листі на ім'я Віктора Януковича Асоціація відзначила, що ситуація, яка виникла у російській банківській системі, була спровокована необґрунтованими і некоректними діями окремих органів державної влади, неадекватним висвітленням ситуації у банківської системі в ЗМІ. Це призвело до втрати платоспроможності окремих російських банків і позбавлення їх ліцензії. Відбувся значний відтік внесків з комерційних банків Росії.

"Банківська система України розвивається успішно, і уроки російської кризи варто вивчити, щоб не вчитися на своїх помилках", - йдеться у листі.

Саме з цієї причини Асоціація вважає важливим проведення наради з представниками державних органів влади, що несуть відповідальність за фінансову стабільність країни, за участю представників банківської громадськості і ЗМІ, на якій розглянути ситуацію, що мала місце в банківській системі Російської Федерації, і визначити заходи для посилення довіри до банківської системи в Україні, підвищення рівня її захисту.

На жаль, Кабінет Міністрів України погодився з позицією центральних органів державної виконавчої влади щодо відсутності необхідності у проведенні такої наради. “Проте, останні події в Україні, зокрема навколо комерційного банку "Мрія", свідчать, що українській банківській системі загрожують такі ж самі прикрощі, які мали місце в РФ, причому з використанням таких самих методів і брудних PR-технологій", - підкреслюється у листі АУБ.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняки, мова йде про ґрунтовно організовану інформаційну атаку на фінансово-банківську установу, на що були спрямовані зусилля окремих засобів масової інформації та деяких державних органів. Послідовність їх дій така: створити формальну підставу для тиску на фінансову установу, організувати інформаційну атаку, викликати кризу довіри до банку, чим дестабілізувати його фінансовий стан і ліквідувати його. У реалізації цього задуму скоординовано були задіяні всі три загальнонаціональні телевізійні канали, включаючи і державний. До цих деструктивних дій долучилася і Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Дарницький, Печерський і Шевченківський суди м. Києва, ряд друкованих електронних ЗМІ, деякі інші державні органи.

Президент АУБ звертає увагу, що дивним є не тільки те, як і які рішення приймають наші суди, але й те, як повела себе ДКЦПФР, яка своїми діями і рішеннями по суті сприяла дестабілізації фінансового ринку, хоча платники податків утримують її для того, щоб цю стабільність зберігати.

Спільними зусиллями працівників банку “Мрія”, Національного банку України та Асоціації українських банків вдалося відбити інформаційну атаку на банківську установу, не допустити паніки. Це стало можливим через те, що цей банк є одним із найприбутковіших та стабільних українських банків, і що є довіра населення, підприємців до самого банку, Національного банку України та Асоціації українських банків.

Але це, – переконаний Президент АУБ, – не гарантує від повторення подібних акцій і по відношенню до будь-якого іншого банку.

“З урахуванням викладеного вдруге звертаюсь до Вас, шановний Вікторе Федоровичу, з пропозицією щодо проведення такої наради, яка має невідкладний характер”, – наголошується у Зверненні Президента АУБ. 

З повним текстом Звернення АУБ можна ознайомитися тут:
janukovichy.doc

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків звернулася до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо заходів з підвищення капіталізації банківської системи. Характеризуючи стан розвитку галузі, Президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що Асоціація разом з Нацбанком і комерційними банками приділяють посилену увагу підвищенню рівня її капіталізації.

В результаті проведених заходів у поточному році досягнуто значне збільшення темпів росту банківського капіталу і його маси, - наголошується в листі АУБ.

Проте цього недостатньо. На думку Президента Асоціації, з метою прискорення капіталізації банків було б доцільним надати податкові пільги на інвестиції у банківський капітал, що дало б змогу внаслідок зростання капіталу банків збільшити кредитні вкладення в економіку і, як свідчать розрахунки експертів, у короткий термін компенсувати тимчасову втрату бюджету і збільшити надходження від зростання виробництва.

“Важливим у вирішенні питання капіталізації банківської системи є збереження і стимулювання довіри до банківської системи і, насамперед, з боку органів державної влади. Всілякі необґрунтовані і невиважені, а тим більше провокаційні дії щодо діяльності банків підривають довіру до банківської системи і гальмують інвестиції у банківський капітал”, – відзначив Президента АУБ.

На погляд Асоціації українських банків, з метою сприяння капіталізації банківської системи, державним органам влади на чолі з Кабінетом Міністрів України, необхідно усунути всі перешкоди, які заважають цьому процесові, вжити відповідних заходів щодо покращення умов інвестування в цю важливу галузь економіки, зокрема, шляхом:

• легалізації капіталу;
• податкового сприяння капіталізації у банківський сектор;
• недопущення підриву довіри до банків з боку державних органів.

Що стосується іноземних інвестицій в банківський капітал, то, на думку Асоціації, залучення наявного національного капіталу в банківський сектор може забезпечити потреби економіки України в банківських послугах.

З повним текстом Звернення АУБ можна ознайомитися тут:
shitri.doc

Прес-служба
Асоціації українських банків

26 жовтня у приміщенні Асоціації українських банків відбулася прес-конференція “Підсумки діяльності банківської системи за третій квартал 2004 року. У прес-конференції взяли участь Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко і Віце-президент АУБ Антоніна Паламарчук.

Як повідомив журналістам Президент АУБ Олександр Сугоняко, з початку поточного року приріст ВВП склав 13,4% (у 2003 році – 8,3%), приріст обсягів промислової продукції становив 14,4% (15,3%). Індекс інфляції за дев’ять місяців склав 5,6%, у минулому році – 3,3%. Національна валюта ревальвувала з початку року на 0,45%, а чисті валютні резерви Національного банку за станом на 8 жовтня цього року склали вже 10,24 млрд. доларів. Тобто макроекономічні умови сприяли діяльності банківської системи.
 
За даними НБУ в Україні за станом на 01.10.2004 року зареєстровано 183 банка. За дев’ять місяців зареєстровано 6 нових банків: КБ “Столиця”, АКБ "Траст-капітал”, ЗАТ "Український банк реконструкції та розвитку”, АКБ “ФОКАС”, КБ “Українська Фінансова Група”, КБ “Камбіо”. Ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мають 159 комерційних банків.
 
З початку року із реєстру було виключено “Міккомбанк” та “Інтерконтбанк” у зв’язку із закінченням процедури ліквідації. З початку цього року прийнято рішення про ліквідацію 3 банків: АКБ "Росток Банк”, АБ “Креді Свісс Фьорст Бостон (Україна)” та АБ “Аллонж”. Всього у стані ліквідації перебуває 21 банк, з них 14 банків ліквідуються за рішенням НБУ, 6 банків - за рішенням арбітражних судів та 1 банк - за рішенням зборів акціонерів банку.

Станом на 1 жовтня 2004 р. обсяг активів банківської системи становив 135260,4 млн. грн., зростання з початку року склало 34,9% (за відповідний період минулого року - на 40,7%). В основному воно відбулося за рахунок зростання обсягів кредитних операцій, частка яких становить 68,5% усіх активів. Загальна сума зобов’язань – 119007,1 млн. грн., що на 36,2% більше, ніж на початок року (у минулому році - на 45,8%). Зростання відбулося в основному за рахунок приросту коштів фізичних осіб на 12223 млн. грн. або на 38,1% (у минулому році - на 42,9%) та суб’єктів господарювання на 12552 млн. грн. або на 44,1% (у минулому році - на 30,7%).

Балансовий капітал банківської системи України за станом на 01.10.2004 року склав 16253,3 млн. грн., що на 26,2% більше, ніж на початок року (у минулому році - на 11,8%). Регулятивний капітал збільшився на 27,1% (у минулому році - на 14,1%) і становить 16876 млн. грн. Слід зазначити, що це зростання відбулося в основному за рахунок збільшення обсягу статутного капіталу та фінансового результату минулого та поточного років.

З початку року банки отримали прибуток у 1141,3 млн. грн. (у 2003 році – 573,9 млн. грн.).

* * *

Для аналізу показників роботи банків за третій квартал 2004 року Асоціація українських банків використала баланси 137 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.10.2004 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 123 банка, зроблені розрахунки у динаміці для оцінки змін протягом 2003-2004 років.
 
Загальний обсяг активів 137 банків становив 119,4 млрд. грн. По індикативній групі банків активи за квартал зросли на 12’203 млн. грн, або на 11,5%. Зростання обсягу активів поступово відбувалося на протязі кварталу.
 
Структура активів індикативної групи протягом кварталу зазнала певних змін: зросла питома вага залишків на коррахунках з 11,4% до 13,5% та вкладень у цінні папери з 6,9% до 7,6%; зменшилася частка кредитів з 61,6% до 59,6% інших активів з 3,1% до 2,8%.
 
За станом на 01.10.2004 р. структура чистих активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.07.2004 року): 59‚6% (61,6%) - кредитний портфель та лізинг; 13,5%(11,4%) - коррахунки в інших банках; 7‚6%(6,9%) - інвестиційний портфель (державні цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 7,3%(7,3%) - депозити та кредити в інших банках; 5‚6%(5,9%) - матеріальні та нематеріальні активи; 3‚4%(3,6%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,2%(0,2%) - інвестиції капіталу; 2,8%(3,1%) - інші активи.
 
Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування за станом на 01.10.2004 р. була такою: кредити юридичним особам – 71,3%(73,4%); кредити та депозити іншим банкам – 12,6%(11,2%); кредити фізичним особам – 16,1%(15,4%).
 
Структура зобов’язань протягом кварталу змінилася незначно: зросла з 44,2% до 44,6% частка строкових коштів та залучені кошти банків з 14,1% до 14,6% та знизилася питома вага коштів до запитання з 34,3% до 34,1% і коррахунків інших банків з 2,7% до 2,5%.
 
За станом на 01.10.2004 р. вона мала такий вигляд: 34,1%(34,3%) - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 44‚6%(44,2%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 14‚6%(14,1%) - залучені строкові кошти банків; 2,5%(2,7%) - коррахунки інших банків; 0,5%(0,8%) - цінні папери власного боргу; 3,7%(3,9%) - інші.
 
Обсяг капіталу (без урахування банківських ризиків) 137 банків на 01.10.2004 року становив 15’121,7 млн. грн., або 2312,0 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 9’436 млн. грн., або 1442,7 млн. ЄВРО. По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) за станом на 1.10.2004 року становив 13679 млн. грн. Приріст капіталу цих банків за квартал становив 7,2%. Зростання капіталу по цих банках відбулося в основному за рахунок зростання статутного капіталу, який зріс за квартал на 7,7% і склав на 01.10.2004 року 8981 млн. грн. та фінансового результату.
 
Фінансовий результат за півріччя 137 банків становив 935 млн. грн. По цих банках середня прибутковість активів за станом на 01.10.2004 р. склала 0,78%, а прибутковість статутного капіталу – 9,9%, що більше ніж у минулому році: 0,62% та 8,1% відповідно.

В індтикативній групі банків прибуток зріс на 393,0 млн. грн.: з 483,5 млн. грн. за дев’ять місяців 2003 року до 876,5 млн. грн. у поточному. Прибутковість банківських операцій також дещо зросла: у 2003 році вона склала 0,60%, а у поточному – 0,74%.
 
За станом на 01.10.2003 структура доходів (у дужках – значення на 01.07.04 року): 69,9% (70,3%) - процентні, 20,1% (19,9%) - комісійні, 10,0% (9,8%) - інші.
 
Структура процентних доходів: 61,6% (62,1%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 4,5% (4,3%) - від цінних паперів; 18,2% (18,2%) - від операцій з філіями; 3,5% (3,7%) - від розміщення коштів у інших банках; 12,0% (11,6%) - від кредитів фізичним особам; 0,2% (0,1%) - від інших операцій.
 
Структура витрат: 48,2% (48,3%) - процентні витрати, 36,4% (36,7%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренда приміщення, утримання охорони, тощо), 3,0% (2,9%) - комісійні витрати; 9,8% (9,3%) – утворення резервів; 2,5% (2,7%) - податок на прибуток; 0,1% (0,1%) – непередбачені витрати.
 
Структура процентних витрат: 42,5% (42,3%) - за коштами фізичних осіб; 28,2% (28,2%) - за операціями з філіями; 7,9% (8,1%) - за коштами інших банків; 14,3% (14,6%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 0,7% (0,9%) - від цінних паперів; 1,3% (1,4%) - за коштами, залученими від НБУ; 5,1% (4,5%) - за іншими операціями.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків із задоволенням сприйняла спільне рішення уряду і Нацбанку щодо продовження мораторію на оподаткування у 2005 році процентних доходів населення за депозитними вкладами в банках. Про прийняття такого рішення повідомив перший віце-прем`єр-міністр, міністр фінансів України Микола Азаров.

“Асоціація українських банків, постійно виступаючи проти зняття мораторію, захищає інтереси економіки, вкладників і банків. Вона свідомо захищає інтереси вкладників. Причому, не тільки тих, хто сьогодні вже є вкладниками банків, але і їх потенційних вкладників, які сьогодні мають на руках грошовий ресурс і гривневий, і в іноземній валюті, - наголосив Президент АУБ Олександр Сугоняко. - Загальна сума вкладів фізичних осіб в Україні станом на 1 січня 2004 року, за даними НБУ, становила 32,1 млрд. грн. Це менше ніж у 10 разів у співставимих цінах проти залишків їх у 1991 році. Понад 33,1 млрд. грн. готівки знаходиться поза банками, та за різними даними, від 15 до 17 млрд. доларів США – на руках у населення, тому запроваджувати непопулярні заходи у вигляді оподаткування доходів населення від вкладів за таких умов було б недоцільним. Сьогодні вклади населення швидко зростають, але ресурси для кредитування економіки ще дуже малі. І не можна подавати ніяких негативних сигналів на депозитному ринку, для того щоб не змінювати ту позитивну тенденцію збільшення вкладів, яка мала місце в останні роки на негативну”.
 
Як заявив Микола АЗАРОВ: "Перш за все, це зроблено з метою стимулювання росту депозитних вкладів наших громадян, і тенденція дуже добра – ми хочемо підтримати. У нас на депозитах вже більше 40 мільярдів. Ми таким чином підтримуємо лінію на зміцнення нашої банківської системи. Це в інтересах уряду".

Прес-служба
Асоціації українських банків