Асоціація українських банків подала до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності зауваження до законопроекту № 2402, переданого Президентом України до Верховної Ради, яким передбачено внесення змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права відкривати свої філії на території України.
В листі АУБ до профільного парламентського Комітету, зокрема, сказано:
“Асоціація українських банків вітає євроінтеграційні прагнення вищого керівництва держави та заходи, направлені на залучення в економіку України іноземних інвестицій і спрощення порядку руху через кордон товарів та капіталів. Але ці заходи мають реалізовуватися з обов’язковим захистом національних інтересів.
Банківська система України вже довгі роки повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути дочірні банки, що діють у правовому полі України.
Разом з тим для реалізації однієї з умов вступу до СОТ Президентом України переданий до Верховної Ради України законопроект № 2402, яким передбачено внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права відкривати свої філії на території України.
У разі прийняття законопроекту у фінансово-економічному просторі України вже найближчим часом можуть з’явитися філії іноземних банків, які не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами головних банків, які знаходяться за кордоном, і діяльність яких регулюється іноземним законодавством.
Це, на наш погляд, порушить діяльність створеної протягом років незалежності України фінансово-банківської системи, створить кардинальні ризики для економічного розвитку країни.
Наводимо основні зауваження до законопроекту.
І. Загроза економічному суверенітету країни
Законопроект, надаючи право іноземним банкам на відкриття своїх філій на території України, не передбачає жодних обмежень присутності іноземного капіталу в національній банківській системі.
Відповідно до своїх функцій банківська система через перерозподіл фінансових ресурсів по суті визначає розвиток всієї економіки країни. Ця функція набирає ще більшої ваги у зв’язку з низьким рівнем розвитку інших сегментів фінансового ринку. У зв’язку з цим питання збереження національної банківської системи стає питанням національної безпеки країни, що є очевидним.
Особливо небезпечним для комплексного розвитку економіки є необмежений доступ на фінансовий ринок України філій іноземних банків. Враховуючи невисокий (порівняно з банками економічно розвинутих країн) рівень капіталізації українських банків, іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільш ефективні сфери діяльності.
При цьому ці банки реалізовуватимуть свої специфічні, частіше всього не співпадаючі з національними інтересами, стратегічні пріоритети. Більш того, рішення про умови надання кредитів можуть прийматися з урахуванням інтересів міжнародних клієнтів чи акціонерів головного банку, що може означати відмову у фінансуванні конкурентних виробництв.
Така схема розвитку банківської системи призведе до порушення цілісності економічних інтересів суспільства, гальмуючи національне виробництво, перш за все, малий та середній бізнес. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.
Банки - це своєрідний ланцюг, через який вільні кошти із однієї частини економіки і населення передаються до іншої їх частини, яка в таких ресурсах має потребу. Очевидно, що цей ланцюг має належати не чужим економіці і населенню, а нашим.
ІІ. Згортання діяльності іноземних філій в умовах загрози фінансової кризи
Вільний доступ на український ринок філій іноземних банків, а також спрощений порядок їх акредитації призведуть до перерозподілу ринку на їх користь та концентрації в цих банківських установах значної частини фінансових потоків.
Разом з тим в умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції.
Можливість швидкого згортання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору призведе не тільки до поглиблення фінансової кризи, а і спровокує суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної належним чином виконувати свої суспільні функції і надати необхідну фінансову підтримку.
ІІІ. Нерівні конкурентні умови з українськими банками
Іноземні інвестиції в банківській системі важливі з точки зору надходжень додаткових фінансових ресурсів, нових банківських технологій, підтримки належної конкуренції між банками тощо. Все це виправдано, коли вже склалася національна банківська система, що спирається на власну ресурсну базу, і коли витримана оптимальна міра присутності іноземного капіталу.
Однак, відомо, що рівень монетизації економіки України (близько 40% від ВВП) є значно нижчим від країн з розвинутою економікою, де цей показник наближається до розміру ВВП, або навіть перевищує його. Значно меншим є і сам розмір ВВП нашої країни.
В умовах, коли ці показники не є співставимими, прихід в Україну іноземних філій, діяльність яких буде регулюватися розміром капіталу материнського банку, поставить філії в заздалегідь більш вигідне становище при неможливості зі сторони українських резидентів скласти їм адекватну конкуренцію.
Нерівні конкурентні умови складуться і на ринку залучення кредитних ресурсів та інвестицій. Зрозуміло, що філії іноземних банків матимуть значно більший доступ до дешевих та довгих ресурсів ніж національні банки, які навіть за найкращих умов організації їх діяльності не зможуть отримати кредитний рейтинг вищий, ніж суверенний рейтинг України.
За цих умов порушується принцип “рівних конкурентних можливостей”, який є базовим при формуванні і функціонуванні ринкової економіки.
Для забезпечення рівних умов конкуренції пропонується встановити порядок регулювання діяльності філій іноземних банків, виходячи із розміру їх приписного капіталу, а також передбачити норму перехідних положень щодо вступу в дію ст. 24 законопроекту (в частині надання права на відкриття філій іноземних банків) через шість місяців після надання Україні суверенного рейтингу не нижче, ніж “А”, або через 5 років після вступу України до СОТ (за аналогією з нормою, прийнятою у Законі України “Про страхування”).
ІV. Відток прибутку з території України
Законопроектом не визначена система обліку операцій філій іноземних банків.
Не надає законодавство і чіткої регламентації порядку обрахування податків від діяльності філій іноземних банків.
Законодавча невизначеність цих питань створює умови для ухилення від сплати податків.
Крім того, за специфікою своєї діяльності філії, як структурні підрозділи іноземних банків, не здійснюють формування капіталу.
Таким чином, дохід, отриманий від їх діяльності на території України, після сплати податку буде повністю переведений до іноземного банку.
Тоді як прибутки українських банків (в тому числі і з іноземним капіталом) в значній мірі залишаються в Україні та направляються на капіталізацію банків.
V. Підвищення ризиків клієнтів – резидентів України у зв’язку з неврегульованістю процедури акредитації та функціонування філій іноземних банків
В запропонованому проекті Закону надається право іноземним банкам на відкриття їх філій в Україні. Разом з тим, з врахуванням того, що філія не є юридичною особою, практично не визначені механізми функціонування філій іноземних банків, зокрема, порядок їх відкриття, нагляду та регулювання діяльності, застосування у разі необхідності заходів впливу та ліквідації.
1. Капітал.
Для банків, зареєстрованих в Україні, законодавчо встановлені вимоги до розміру статутного та регулятивного капіталу.
Законопроектом для філій іноземних банків вводиться спеціальна категорія капіталу – капітал приписний, правовий статус якого залишається не визначеним.
Проектом Закону не визначений порядок перерахування, зберігання (використання) та повернення приписного капіталу у разі ліквідації філії.
Враховуючи, що ці кошти повинні бути сформовані у ВКВ, то за специфікою проведення безготівкових розрахунків вони так чи інакше знаходитимуться на коррахунку в одному з іноземних банків, що само по собі ускладнюватиме контроль з боку НБУ за їх наявністю та використанням.
Крім того, законопроект не визначає, кому буде відкритий цей коррахунок: іноземному (материнському) банку чи безпосередньо його філії (при тому, що українським законодавством заборонено філіям банків відкривати коррахунки в інших банках (крім НБУ).
Відстежити ж фактичну наявність цих коштів на коррахунку материнського банку буде практично неможливо.
За невизначеності порядку перерахування приписного капіталу та контролю за подальшим його зберіганням ризики кредиторів філії іноземного банку (її клієнтів та вкладників) значно зростають.
2. Порядок відкриття, регулювання діяльності та ліквідації філій
Законом "Про банки і банківську діяльність" врегульовано основні питання створення, отримання ліцензії, порядку діяльності та ліквідації банків, які є юридичними особами.
Законопроектом передбачено, що діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, в тому числі щодо приміщення, обладнання, професійної відповідності керівників філії.
Разом з тим ні діючим Законом, ні законопроектом № 2402 не встановлюються особливості, регулювання та нагляду за діяльністю філії з боку НБУ, порядку застосування заходів впливу у разі порушень законодавства та загрози інтересам вкладників. Не визначає законопроект і особливостей процедури ліквідації філії іноземного банку, зважаючи на те, що філія не є самостійною юридичною особою. Зокрема:
· не врегульовано питання порядку контролю за виконанням обов’язкових нормативів для окремої філії. За діючим порядком переважна більшість обов’язкових нормативів (адекватності капіталу, кредитних ризиків, інвестиційної діяльності, відкритої валютної позиції) розраховується відносно регулятивного капіталу банку-юридичної особи. При цьому проектом не визначені складові регулятивного капіталу філії іноземного банку;
· неврегульованими залишаються і питання застосування до філій іноземних банків заходів впливу у разі порушення ними банківського законодавства або ведення ризикової діяльності. Згідно українського законодавства санкції в аналогічних випадках застосовуються до головних банків. Якщо діяльність основного банку регулюється іноземним законодавством, а філія повинна працювати в Україні за законами України і її діяльність відповідати вимогам щодо банківської системи України, в проекті Закону потрібно визначити можливі заходи впливу з боку НБУ та порядок їх застосування саме до філії іноземного банку;
· законопроектом не передбачені і механізми постійного моніторингу з боку НБУ за фінансовим станом головного (материнського) банку, який на наш погляд, повинен здійснюватися шляхом надання НБУ регулярної інформації про діяльність іноземного банку наглядовими органами держави місцезнаходження цього банку;
· особливої уваги потребує питання порядку ліквідації філії. На наш погляд, це питання обов’язково повинно бути врегульоване законодавчо. Клієнти філій іноземних банків – резиденти України – повинні розуміти, яким чином відбуватиметься процедура ліквідації: за рішенням Головного банку, НБУ, за вимогою кредиторів? Не вирішено питання порядку створення ліквідаційної комісії та задоволення вимог кредиторів. Хто буде контролювати хід проведення ліквідаційної процедури?
Що стосується запропонованого законопроектом письмового зобов’язання іноземних банків про безумовне виконання ними зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю їх філій на території України, то незрозумілими залишаються ні форма такого зобов’язання, ні правовий механізм його реалізації відповідно до законодавства іноземної держави.
Необхідно відзначити, що законопроект №2402 є набагато слабшим з точки зору захисту прав кредиторів навіть порівняно з аналогічним законопроектом №7274, який так і не був прийнятий Верховною Радою наприкінці 2005 року.
Зокрема в законопроекті №2402 відсутні норми щодо:
- наявності у іноземного банку кредитного рейтингу не нижче показника “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій;
- першочергового направлення активів філії іноземного банку у разі її ліквідації на задоволення вимог кредиторів – клієнтів цієї філії.
Значно знижені вимоги до статутного капіталу іноземного банку (з 500 млн. ЄВРО (за законопроектом №7274), до 150 млн. ЄВРО (законопроект № 2402).
Також відсутня норма щодо принципу взаємності відкриття філій, тобто надання права українським банкам на відкриття своїх філій в країні походження іноземного банку, що має намір відкрити філію в Україні.
VI. Висновки і пропозиції
На погляд Асоціації українських банків, законопроект потребує суттєвого доопрацювання і не може бути рекомендований для прийняття Верховною Радою України з наступних причин:
1. Законопроект не забезпечує збереження умов рівної конкуренції для українських банків (резидентів) та філій іноземних банків.
2. Законопроектом не визначені чіткі норми регулювання діяльності, здійснення банківського нагляду, застосування заходів впливу та ліквідації філій іноземних банків, що ставить під загрозу інтереси вкладників та клієнтів цих філій.
3. Законопроект не визначає порядку бухгалтерського обліку операцій та складання фінансової звітності філіями іноземних банків. Ведення бухгалтерського обліку операцій філій на балансі головного банку фактично унеможливить здійснення достовірних розрахунків податків та створить умови для уникнення оподаткування.
Для доопрацювання законопроекту АУБ пропонує:
1. Для забезпечення єдиної системи регулювання і нагляду за діяльністю банківської системи України другого рівня в законопроекті чітко визначити, що:
- регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України;
- регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій;
- облік операцій філії іноземних банків ведеться на окремому балансі за правилами, встановленим Національним банком України.
2. Для захисту української банківської системи від приходу філій слабких іноземних банків з недостатньо високою репутацією передбачити в законопроекті, що право на відкриття філій мають банки, які відповідають наступним вимогам:
- статутний капітал іноземного банку має бути не менше 1 мільярда Євро;
- кредитний рейтинг іноземного банку має бути не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій.
3. Для захисту інтересів клієнтів філій іноземних банків передбачити норми щодо:
- особливостей застосування НБУ заходів впливу до філій у разі порушення ними банківського законодавства та ведення ризикової діяльності, що загрожує інтересам їх клієнтів;
- особливостей процедури ліквідації філій іноземних банків;
- першочергового направлення активів філії іноземного банку у разі її ліквідації на задоволення вимог кредиторів – клієнтів цієї філії.
4. Для збереження принципу рівної конкуренції між українськими банками та філіями іноземних банків встановити в законопроекті перехідний період на введення в дію змін щодо відкриття філій іноземних банків, передбачивши, що у цій частині Закон набирає чинності через:
- шість місяців після отримання Україною суверенного рейтингу не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій або
- через 5 років після вступу України до СОТ (за аналогією із змінами, прийнятими до Закону України “Про страхування”).
Ця пропозиція відповідає чинним нормам міжнародного права. З міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
Запропонований компромісний варіант поведінки України надав би право на відкриття філій іноземних банків в Україні. Таким чином Україна виконала б свої зобов’язання за Угодою про партнерство і співробітництво з ЄС.
З іншого боку, включення запропонованої умови набуття чинності нормами модифікованого Закону України "Про банки і банківську діяльність" надало б комерційним банкам України час для підготовки до жорсткої конкуренції з філіями іноземних банків і одночасно запобігало б приходу в Україну в цей час філій другорядних іноземних банків.
Також пропонується ввести обмеження на види діяльності філій іноземних банків, зокрема:
- заборонити їм проведення операцій з фізичними особами, у тому числі споживче та іпотечне кредитування;
- ввести територіальні обмеження на відкриття філій, виходячи із насиченості регіонів банківськими установами та реальної потреби у цих послугах;
- передбачити обов’язок філій іноземних банків брати участь у фінансуванні програм розвитку регіонів.
5. Запровадити принцип взаємності при відкритті філій іноземних банків, передбачивши, що іноземний банк набуває права на відкриття філій в Україні за умови, що банкам України надане право відкривати свої філії на території іноземної держави, у якій створений і діє іноземний банк.
З повагою
Президент Асоціації О. СУГОНЯКО
Укр 
Eng 
