Новини АУБ

22 червня в м. Києві відбувся ХІІІ Звітно-виборчий З”їзд Асоціації українських банків, на якому було розглянуто тенденції розвитку банківської системи та її роль в економіці країни, питання, які потребують законодавчого та нормативно-правового врегулювання. Зі своїми доповідями виступили Голова Ради АУБ Станіслав Аржевітін, Президент АУБ Олександр Сугоняко, Голова Ради НБУ Петро Порошенко, І-й заступник Голови НБУ Анатолій Шаповалов. Також виступили керівники комерційних банків.

Учасники З”їзду відзначили стабільність і злагодженість роботи національної банківської системи, яка демонструє активні темпи зростання попри політичну нестабільність у країні. Про це наголошували як керівництво АУБ, так і керівництво НБУ та комерційних банків.

Підбивши підсумки діяльності АУБ, банкіри позитивно оцінили її роботу за звітний період, підкресливши важливість Асоціації у вирішенні системних питань.

З”їздом затверджено програмний документ “Основні напрями діяльності АУБ на 2007 – 2011 роки” (текст додається), де визначено плани роботи АУБ на наступні чотири роки.

Під час З”їзду обрано оновлений склад керівництва АУБ. Зокрема, Головою Ради АУБ банкіри обрали Станіслава Аржевітіна. Президентом АУБ на наступні чотири роки знову обрали Олександра Сугоняко, який обіймає цю посаду з 1993 р.

Також обрано оновлений склад Ради АУБ. До неї увійшли 21 особа. Серед нових членів Ради АУБ – С.Л. Тігіпко (ТАС-Комерцбанк), В.М. Лавренчук (Райфайзен банк Аваль), А.І. Гулей (Ощадбанк), Д.М. Гриджук (банк “Хрещатик”), С.В. Згоник (Дніпропетровський банківський союз) тощо (повний перелік нового складу Ради АУБ додається).

Окрім цього, З”їздом обрано новий склад Ревізійної комісії АУБ. До неї увійшли Я.В.Колесник (банк “Форум”), В.В. Лашкевич (“ТАС-Інвестбанк”) та А.О. Лихочас (“Укрпрофбанк”).

За результатами роботи З”їзду банкіри прийняли “Звернення З‘їзду АУБ до політичних партій і блоків-учасників наступних парламентських виборів” (текст додається), в якому банкіри констатували наявність проблем стратегічного характеру, які гальмують поступ української економіки та національної банківської системи.

Серед таких проблем, які потребують негайного розв”язання на законодавчому рівні, банкіри назвали:
- забезпечення прав власника, інвестора і кредитора;
- формування національного ринку дешевих і довгострокових ресурсів;
- розвиток фондового ринку і ринку цінних паперів;
- творення земельного ринку;
- демонополізація ринку послуг охорони,  прийняття законів “Про зброю” і “Про охоронну діяльність” та інші.

Як сказано у Зверненні: “Учасники З`їзду звертаються до політичних партій і блоків – учасників майбутніх парламентських виборів - зі своєрідним “наказом виборців” – забезпечити прийняття законів, які б сприяли  розв`язанню окреслених проблем”.

З`їзд АУБ висловив надію, що політичні сили почують голос ринку, голос банківської спільноти, врахувавши згадані пропозиції при формуванні ефективної стратегії національного розвитку наступним складом Верховної Ради України і новим Урядом. “Ми сподіваємось, що заклик до діалогу влади і бізнесу перестане бути лише закликом, а стане надійною платформою для спільного вироблення стратегії і принципів подальшого економічного розвитку країни на благо всього народу, що влада почне чути ринок і сприяти його зростанню”, – наголошено у Зверненні З”їзду АУБ.

У другій частині З”їзду, в його рамках, відбулись “Банківські слухання” у формі двох “круглих столів”, мета яких – дискусія щодо бачення розвитку банківської системи на майбутнє.

Тема І “круглого столу”: “Розвиток банківського сектору України в 2007-2010 рр.: досягнення сьогодення, уроки та майбутні виклики (з урахуванням досвіду України та країн ЦСЄ)”.  Питання, які було обговорено:

- Макроекономічні прогнози та перспективи розвитку банківської системи України в 2007-2010 роках.
- Ключові висновки та уроки попередніх років, ризики та виклики майбутнього.
- Якісні та кількісні показники роботи банківської системи (порівняння Україна – країни ЦСЄ), новітні тенденції та вимоги щодо інтеграції України у світовий фінансовий простір.
- Стосунки банків з регуляторами: організація валютного, фондового ринків, банківського нагляду тощо.

Вів засідання Заступник Голови Ради АУБ, Голова Правління АКБ “Укрсоцбанк” Борис Тимонькін. Зі своїми доповідями по цій темі виступили, зокрема, Мартін Райзер, провідний спеціаліст Світового банку, Олексій Новіков, керівник офісу Standard &Poors в країнах СНД, Станіслав Шлапак, фінансовий аналітик ЄБРР, Олександр Петрик, директор департаменту економічного аналізу і прогнозування та інші.

Тема ІІ “круглого столу”: “Роздрібне кредитування: ключові чинники росту та ризики (з урахуванням досвіду України та країн ЦСЄ)”. Питання, які було обговорено:

- Споживче кредитування в Україні: тенденції та порівняльний аналіз з країнами ЦСЄ.
- Прогнози динаміки розвитку роздрібного кредитування в Україні, аналіз переваг та факторів зростання, перешкод та ризиків.
- Стратегія та інструменти мінімізації ризиків: що можуть і мають зробити банки для подальшого стабільного розвитку системи роздрібного кредитування.

Вів засідання Президент  ВАТ КБ “Надра” Ігор Гіленко. Зі своїми доповідями по цій темі виступили, зокрема, Назар Бічуя, Директор представництва Групи ZEB в Україні, Юрій Блащук, Голова Правління ЗАТ “Міжнародний іпотечний банк”, Анжела Пригожина, начальник управління корпоративних комунікацій ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та інші.

Відбулась жвава й корисна дискусія. По завершенню “Банківських слухань” З”їзд АУБ підсумував напрацьовані ідеї та пропозиції, висловлені на секціях, прийнявши їх до виконання.

Довідково:

Асоціація українських банків створена в 1990 році як всеукраїнська недержавна, незалежна, добровільна, некомерційна організація. АУБ об’єднує діючі в Україні комерційні банки та представляє їх системні інтереси у відносинах з Національним банком, Верховною Радою, Секретаріатом Президента, Кабінетом Міністрів, Державною податковою адміністрацією, Верховним судом України, іншими державними та недержавними установами та організаціями. Призначення АУБ полягає у сприянні розвитку банківської системи України.

Членами АУБ є 125 діючих в Україні комерційних банків. Також до складу АУБ входить п”ять регіональних банківських союзів: Дніпропетровський банківський союз, Харківський банківський союз, Кримський банківський союз, Одеський банківський союз та Асоціація банків Львівщини. Окрім цього до складу АУБ входять Міжнародний інститут фінансів, Українська міжбанківська валютна біржа тощо.

4 червня Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко зустрівся з Головою Національного банку України Володимиром Стельмахом. В ході зустрічі обговорено питання підготовки і проведення ХІІІ З‘їзду АУБ, а також новий формат його проведення.

Як вже повідомлялось, 22 червня 2007 р. в м. Києві в “Українському домі” відбудеться ХІІІ звітно-виборчий З”їзд Асоціації українських банків. Його планується провести в новому форматі. Перша частина – звітно-виборча, в ході якої Асоціація відзвітує про свою діяльність, відбудуться виступи керівництва АУБ, НБУ та банкірів, буде обраний оновлений склад керівництва АУБ. Після цього відбудеться перерва, під час якої буде проведено прес-конференцію за участю оновленого складу керівництва АУБ. По завершенню прес-конференції відбудутьcя в рамках З”їзду АУБ банківські слухання у формі двох “круглих столів”.

Мета “круглих столів” – дискусія щодо бачення розвитку банківської системи на наступні чотири роки. На першому “круглому столі” відбудеться обговорення загальних аспектів розвитку національної банківської системи, зміни структури активів, структури ризиків, взаємовідносин з регулятором, організації валютного та фондового ринку тощо. Тема другого “круглого столу” буде присвячена перспективам зростання споживчого кредитування в контексті розвитку рітейлу в центральній та східній Європі. В ході обох “круглих столів” відбудеться дискусія з означених питань. За словами Президента АУБ, це буде свого роду “мозкова атака” на питання перспектив розвитку національної банківської системи.

В ході зустрічі керівників НБУ та АУБ 4 червня також обговорено проведення напередодні З”їзду АУБ традиційного “круглого столу” з редакцією тижневика “Дзеркало тижня”, в якому візьмуть участь Голова НБУ, керівники провідних комерційних банків та керівництво АУБ.

Також керівники НБУ та АУБ обговорили питання участі в І-й Міжрегіональній конференції банківських союзів України, яка розпочне свою роботу 7 червня в м. Алушта.

Окрім цього, Володимир Стельмах та Олександр Сугоняко обговорили Постанову НБУ № 168 щодо Правил надання споживачу інформації про умови кредитування. В ході обговорення НБУ і АУБ принципово узгоджено позиції щодо необхідності створення прозорих і зрозумілих стосунків між клієнтами і банками. Разом з тим АУБ відзначено, що Правила є перевантажені обсягом інформації, яку необхідно розкривати. Їх запровадження тільки для банків призведе до порушення принципу рівної конкуренції всіх учасників ринку споживчого кредитування. Сторони погодились щодо необхідності детального обговорення цього питання з банками та підготовки узагальнених пропозицій  для подальшого опрацювання документу з керівництвом НБУ. 

Також в ході зустрічі обговорено питання економічного стану національної банківської системи, показники діяльності банків станом за травень місяць та було відмічено, що банківська система у цьому році швидше розвивається, ніж в такому ж періоді минулого року, що свідчить про стійкість банківської системи до політичної кризи.

Прес-служба Асоціації українських банків 

В Асоціації українських банків відбулася зустріч Президента АУБ Олександра Сугоняка з представниками Німецької консультативної групи з питань економічних реформ та Німецького інституту економічних досліджень.

З німецької сторони у зустрічі взяли участь експерти Рікардо Джуччі, Фердінанд Павел, Ларс Хандріх та Роберт Кіхнер. З боку АУБ були присутні Віце-президент Асоціації Микола Лутак, директор Інформаційно-аналітичного центру Володимир Кучерук, радник Президента АУБ Олексій Кущ.

Під час зустрічі були обговорені питання запровадження в  Україні інституту первинних дилерів, питання зміни  статусу  боргу Кабінету  Міністрів  перед  НЕУ. Також обговорена валютна структура державного боргу України та потреби збільшення частки облігацій у гривнях.

Зустріч пройшла в діловому форматі. Представники Німецької консультативної групи подякували за досить відверту дискусію, отриману інформацію та принципову позицію з обговорюваних питань, висловивши побажання проводити такі зустрічі й надалі.

Прес-служба
Асоціації українських банків

I. Сприяння розвитку банківської діяльності.

1.1 Сприяння підвищенню конкурентоспроможності українських банків:
- запобігання необґрунтованому погіршенню умов капіталізації банків;
- ініціювання питання визначення максимальної долі іноземного капіталу у банківський системі України;
- проведення заходів, спрямованих на створення рівних конкурентних  умов для діяльності:
- банків з українським та іноземним капіталом;
- державних та приватних банків;
- великих, середніх та малих банків;
- відпрацювання спільно з НБУ порядку регулювання діяльності в Україні філій іноземних банків з урахуванням принципу рівних конкурентних умов;
- забезпечення конкурентної позиції банків на фінансованому ринку стосовно небанківських фінансових установ;
- сприяння зменшенню непродуктивних витрат банків.
1.2. Створення сприятливих умов для збільшення обсягів  діяльності та впровадження нових продуктів:
- робота з удосконалення нормативно-правової  бази щодо:
- іпотечного кредитування;
- кредитування фізичних осіб;
- сек’юритизації  активів;
- колекторської діяльності.
- співпраця з Верховною Радою та Урядом України щодо розширення компенсаційних програм кредитування:
- підприємств-сільгоспвиробників;
- суб`єктів малого бізнесу;
- програм молодіжного кредитування;
- окремих сфер і галузей економіки;
- сприяння розширенню можливостей  фізичних осіб здійснювати  перекази із-за кордону (без відкриття банківського рахунку) через мережу партнерів українських банків за кордоном.
1.3. Сприяння збільшенню обсягів залучених у банки коштів:
- сприяння створенню внутрішнього ринку довгострокових ресурсів;
- ініціювання удосконалення законодавства з питань залучення депозитів та виплати заробітної плати через установи банків;
- залучення коштів інвестиційних компаній та збільшення частки інвестування у банки коштів пенсійних фондів;
- удосконалення порядку виплати пенсій та інших видів грошової допомоги через установи банків;
- підтримання позиції щодо зменшення нормативу обов’язкового резервування за наявності відповідних макроекономічних умов;
- участь в удосконаленні законодавства з гарантування вкладів фізичних осіб;
1.4. Організація конференцій та форумів, спрямованих на встановлення більш тісних контактів між банками, фінансовими та діловими партнерами, з іншими потенційними інвесторами та клієнтами банків.
1.5. Організація круглих столів з провідними фахівцями банківської системи з питань обговорення проектів змін до Законів України, проектів постанов НБУ та змін (проектів змін) до інших нормативно-правових актів, що стосуються банківської діяльності.

II. Сприяння збільшенню обсягів валютних операцій шляхом лібералізації валютного ринку.

2.1. Участь в опрацюванні проекту Закону України “Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні”;
2.2. Участь в розробці нормативних актів НБУ з валютного регулювання, зокрема щодо:
- поступового зменшення вимог щодо ліцензування окремих видів валютних операцій;
- запровадження інструментів хеджування валютних ризиків;
- оформлення та виконання розрахункових документів на здійснення операцій у іноземній валюті та порядку примусового списання за рахунок цих коштів;
- врегулювання порядку надання податковим органам інформації з питань валютного контролю.
2.3. Робота з Верховною Радою та Урядом України щодо відміни пенсійного збору з арбітражних операцій банків з купівлі-продажу іноземної валюти.

III. Створення умов для нарощення обсягів операцій банків з цінними паперами та розширення співпраці з іншими фінансовими установами.

3.1. Ініціювання та участь у розробці стратегії розвитку фінансової системи України.
3.2. Удосконалення законодавчого та інституціонального забезпечення діяльності банків на фондовому ринку:
- участь у доопрацюванні проекту Закону України “Про акціонерні товариства”;
- ініціювання та участь у розробці законопроекту  про інвестування для забезпечення лібералізації інвестиційних відносин та утвердження засад ефективного захисту  прав інвесторів;
- участь у створенні єдиної системи організованої торгівлі цінними паперами;
- забезпечення функціонування центрального депозитарію на базі приватної власності професійних учасників ринку.
3.3. Сприяння зростанню обсягу операцій банків з цінними паперами:
- удосконалення умов випуску та обігу на внутрішньому ринку державних цінних паперів України;
- створення сприятливих умов для випуску банками власних цінних паперів для розміщення їх за кордоном, зокрема на умовах субординованого боргу;
- подальше удосконалення порядку створення резервів під цінні папери.
3.4. Забезпечення балансу інтересів, прозорої конкуренції та посилення співпраці банків та  небанківських фінансових установ:
- моніторинг нормативно-правових актів з регулювання діяльності кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ з метою недопущення конкурентних переваг останніх на ринку мікрокредитування та споживчого кредитування фізичних осіб;
- удосконалення взаємовідносин банків із страховими компаніями щодо:
- надання страхових послуг;
- відміни обов’язкового рейтингування банків при збереженні резервів страхових компаній;
- забезпечення якісної співпраці з компаніями по управлінню активами та інвестиційними фондами, які здійснюють продаж своїх цінних паперів через установи банків.

IV. Сприяння впровадженню новітніх банківських технологій

4.1. Створення сприятливих умов для:
- подальшого розвитку масових електронних платежів та дистанційного (віддаленого) доступу до банківських продуктів та послуг;
- розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП);
-  переходу на електронний документообіг;
- масового запровадження у банках сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
4.2. Удосконалення нормативних актів щодо порядку здійснення банками операцій з використанням платіжних карток.
4.3. Участь в розробці нормативно-правових актів, необхідних для запровадження в банківській системі новітніх банківських технологій.
4.4. Проведення семінарів з питань запровадження новітніх банківських технологій та нових продуктів.

V. Захист прав кредиторів.

5.1. Участь у процесі удосконалення нормативно-правового регулювання захисту прав кредиторів шляхом підготовки та аналізу законопроектів, спрямованих на:
- розробку механізмів протидії рейдерським схемам у банківській сфері;
- спрощення формальних процедур оформлення застави та реалізації заставленого майна, у тому числі шляхом позасудового урегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, застави;
- удосконалення процедури банкрутства стосовно обмеження використання боржником на свою користь мораторію на виконання законних вимог кредитора;
-  узгодження процедури банкрутства із виконавчим провадженням для створення механізму доступу органів державної виконавчої служби до необхідної інформації щодо боржника для задоволення вимог кредиторів;
- врегулювання юридичних колізій чинного законодавства України стосовно іпотеки та споживчого кредитування.
5.2. Сприяння створенню ринкових структур, діяльність яких спрямована на зменшення кредитних ризиків банків, зокрема:
- кредитних бюро;
- рейтингових агентств;
- колекторських фірм.
5.3. Надання юридичних консультацій та роз’яснень банкам-кредиторам з приводу їх порушених прав.
5.4. Застосування необхідних заходів реагування на скарги та звернення банків стосовно законності та обґрунтованості судових рішень;
5.5. Активізація роботи постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

VI. Посилення надійності системи комерційних банків та прозорості її діяльності.

6.1. Участь в опрацюванні змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” з питань:
- порядку створення, державної реєстрації банків та отримання банківської ліцензії;
- розкриття інформації про структуру власності та реальних власників (контролерів) банку;
- порядку набуття істотної участі в статутному капіталі банку;
- удосконалення корпоративного управління в банках;
- удосконалення порядку призначення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;
6.2. Участь в процесі удосконалення нормативно-правової бази з питань:
- порядку створення та реєстрації банків, їх філії та відділень;
- порядку надання банкам ліцензій на банківському діяльність;
- розрахунку економічних нормативів діяльності банків;
- порядку формування резервів під кредитні операції банків.
6.3. Ініціювання внесення змін до нормативних актів НБУ з питань нагляду та регулювання банківської діяльності за пропозиціями банків, зокрема щодо:
- стандартизації визначень “пов’язана особа” та “інсайдер”;
- спрощення процедур погодження з НБУ дозвільних документів.
6.4. Участь в підготовці до поступового переходу системи комерційних банків України на “Базель-2”.
6.5. Сприяння покращенню практики корпоративного управління в банках:
- розробка Кодексу професійної етики банкіра;
- проведення щорічного конкурсу на кращий річний звіт та web-сайт банку;
- удосконалення порядку оприлюднення фінансової звітності банку.
6.6. Участь в опрацюванні нормативних актів НБУ з остаточного переходу банків на МСБО.
6.7. Сприяння підвищенню ефективності статистичної звітності банків, зокрема шляхом скорочення кількості та частоти подачі звітів.
6.8. Участь в опрацюванні нормативних актів НБУ з удосконалення взаємовідносин зовнішніх аудиторів з банками та НБУ.
6.9. Сприяння подальшому розвитку служб внутрішнього аудиту банків.
6.10. Участь в удосконаленні законодавчого та нормативного забезпечення здійснення банками фінансового моніторингу:
- вдосконалення проекту Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
- перегляд ознак фінансового моніторингу з метою побудови системи повідомлення Уповноваженого органу про операції лише у випадках наявності у банків достатніх мотивів здійснення клієнтом відмивання коштів;
- вдосконалення порядку ведення списків осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю (транслітерація символів), взаємодія при зупиненні операцій;
- вдосконалення системи оплати за використання електронної пошти НБУ (або її ліквідація) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
- вдосконалення порядку погодження НБУ (його територіальними управліннями) відповідальних працівників з проведення фінансового моніторингу.

VII. Підвищення рівня інформування органів влади та суспільства про діяльність банківської системи

7.1. Розробка і реалізація спеціальних мас-медійних проектів, направлених на висвітлення діяльності банківської системи та АУБ, роз’яснення значення банківської діяльності для економіки країни та суспільства (через газети, журнали, радіо, інтернет, телебачення):
- проведення АУБ прес-конференцій та “круглих столів” з актуальних питань банківської діяльності.
- надання ЗМІ прес-релізів та іншої інформації про діяльність АУБ та банківської системи.
- створення (на базі сайту) веб-порталу АУБ та інформування через нього банкірів та громадськості про актуальні питання банківської діяльності.
- створення та видання спеціалізованого періодичного журналу “Вісник АУБ”.
7.2. Об’єднання зусиль банківських PR-спеціалістів через створення  спеціалізованого «Клубу банківських PR-спеціалістів”, проведення в рамках такого Клубу навчальних семінарів, “круглих столів”, обговорень тощо.
7.3. Продовження доведення через ЗМІ та через звернення до державних органів влади позиції банків щодо неприпустимості дискредитації банківської діяльності у суспільстві та негативних наслідків для економіки країни від розповсюдження такої інформації.

VIII. Податкова політика.

8.1. Прийняття участі у реформуванні  податкової системи України, яку заплановано здійснити до 2015 року, зокрема:
- участь у розробці  проекту Податкового кодексу України з метою забезпечення:
- рівних  умов оподаткування банківських установ у порівнянні з іншими платниками податків;
- недопущення  покладення на банки додаткових функцій податкових агентів;
- моніторинг законопроектів, щодо внесення змін до чинного законодавства з питань оподаткування, які стосуються зміни умов оподаткування банківських установ, та надання зауважень та пропозицій до них;
- розгляд регуляторних актів ДПАУ, Мінфіну, НБУ з наданням правової оцінки відповідності їх чинному законодавству України;
- участь у робочих групах з питань вдосконалення системи оподаткування, створених Державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності.
8.2. Прийняття участі у роботі Громадської колегії при Державній    податковій адміністрації України.
8.3. Здійснення інших заходів, спрямованих на захист і відстоювання інтересів банківської системи.

IX. Охорона, безпека банківських установ, інкасація коштів і перевезення  валютних цінностей.

9.1. Співпраця з відповідними структурами з охорони та безпеки у сприянні становленню цивілізованого конкурентного середовища  на ринку послуг охорони та безпеки банківської діяльності.
9.2. Правовий захист банківських установ від монополізму на ринку послуг охорони банківських установ, інкасації коштів і перевезення валютних цінностей.
9.3. Удосконалення нормативно-правового забезпечення банківської діяльності  з питань охорони, безпеки банківських установ, інкасації коштів і перевезення валютних цінностей:
- участь у підготовці, внесенні пропозицій та прийнятті проектів Законів України:
- “Про банки та банківську діяльність”( в частині охорони їх майна та майна клієнтів );
- “Про зброю в цивільному обігу”;
- “Про охоронну діяльність”;
- участь у розробці та впровадженні Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень  банків України.

X. Підвищення кваліфікації банківських працівників.

10.1. Організація роботи Національного центру підготовки банківських працівників України.
10.2. Організація короткострокових тематичних семінарів для фахівців банків з актуальних питань банківської діяльності.
10.3. Доведення до банків інформації про проведення навчальних семінарів за кордоном.
10.4. Співпраця з вищими навчальними закладами, зокрема з КНЕУ, КТЕУ, Університетом банківської справи НБУ, з організації підготовки банківських спеціалістів.

XI. Зв’язки з регіональними банківськими союзами.

11.1. Посилення координації дій з регіональними банківськими союзами при здійсненні роботи, направленої на удосконалення нормативно-правового забезпечення банківської діяльності.
11.2. Підвищення рівня інформованості АУБ про діяльність банків на регіональному рівні шляхом:
- проведення виїзних засідань Ради АУБ;
- участі керівництва АУБ в конференціях та нарадах регіональних банківських союзів.

XIІ. Міжнародні зв’язки.

12.1. Співпраця з представництвами МВФ, Світового банку, ЄБРР, інших міжнародних фінансових інституцій з метою поширення інформації про стан української банківської системи.
12.2. Участь АУБ і комерційних банків в проведенні міжнародних конференцій, семінарів, симпозіумів.
12.3. Підтримання професійних зв’язків та обмін інформацією з національними банківськими Асоціаціями Польщі, Литви, Латвії, Росії та інших країн СНД, з якими АУБ укладені угоди про співпрацю.
12.4. Здійснення підготовчих заходів до вступу АУБ до асоційованого членства в Європейській банківській Федерації та налагодження зв’язків з національними банківськими асоціаціями країн Європейського союзу.
12.5. Забезпечення представництва АУБ в регіональних робочих групах Організації Економічного Співробітництва і Розвитку з питань  корпоративного управління в банках.
12.6. Продовження роботи у вирішенні питання щодо започаткування співробітництва українських банків з комерційними банками іноземних країн.

I. Сприяння розвитку банківської діяльності.

1.1 Сприяння підвищенню конкурентоспроможності українських банків:
- запобігання необґрунтованому погіршенню умов капіталізації банків;
- ініціювання питання визначення максимальної долі іноземного капіталу у банківський системі України;
- проведення заходів, спрямованих на створення рівних конкурентних  умов для діяльності:
- банків з українським та іноземним капіталом;
- державних та приватних банків;
- великих, середніх та малих банків;
- відпрацювання спільно з НБУ порядку регулювання діяльності в Україні філій іноземних банків з урахуванням принципу рівних конкурентних умов;
- забезпечення конкурентної позиції банків на фінансованому ринку стосовно небанківських фінансових установ;
- сприяння зменшенню непродуктивних витрат банків.
1.2. Створення сприятливих умов для збільшення обсягів  діяльності та впровадження нових продуктів:
- робота з удосконалення нормативно-правової  бази щодо:
- іпотечного кредитування;
- кредитування фізичних осіб;
- сек’юритизації  активів;
- колекторської діяльності.
- співпраця з Верховною Радою та Урядом України щодо розширення компенсаційних програм кредитування:
- підприємств-сільгоспвиробників;
- суб`єктів малого бізнесу;
- програм молодіжного кредитування;
- окремих сфер і галузей економіки;
- сприяння розширенню можливостей  фізичних осіб здійснювати  перекази із-за кордону (без відкриття банківського рахунку) через мережу партнерів українських банків за кордоном.
1.3. Сприяння збільшенню обсягів залучених у банки коштів:
- сприяння створенню внутрішнього ринку довгострокових ресурсів;
- ініціювання удосконалення законодавства з питань залучення депозитів та виплати заробітної плати через установи банків;
- залучення коштів інвестиційних компаній та збільшення частки інвестування у банки коштів пенсійних фондів;
- удосконалення порядку виплати пенсій та інших видів грошової допомоги через установи банків;
- підтримання позиції щодо зменшення нормативу обов’язкового резервування за наявності відповідних макроекономічних умов;
- участь в удосконаленні законодавства з гарантування вкладів фізичних осіб;
1.4. Організація конференцій та форумів, спрямованих на встановлення більш тісних контактів між банками, фінансовими та діловими партнерами, з іншими потенційними інвесторами та клієнтами банків.
1.5. Організація круглих столів з провідними фахівцями банківської системи з питань обговорення проектів змін до Законів України, проектів постанов НБУ та змін (проектів змін) до інших нормативно-правових актів, що стосуються банківської діяльності.

II. Сприяння збільшенню обсягів валютних операцій шляхом лібералізації валютного ринку.

2.1. Участь в опрацюванні проекту Закону України “Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні”;
2.2. Участь в розробці нормативних актів НБУ з валютного регулювання, зокрема щодо:
- поступового зменшення вимог щодо ліцензування окремих видів валютних операцій;
- запровадження інструментів хеджування валютних ризиків;
- оформлення та виконання розрахункових документів на здійснення операцій у іноземній валюті та порядку примусового списання за рахунок цих коштів;
- врегулювання порядку надання податковим органам інформації з питань валютного контролю.
2.3. Робота з Верховною Радою та Урядом України щодо відміни пенсійного збору з арбітражних операцій банків з купівлі-продажу іноземної валюти.

III. Створення умов для нарощення обсягів операцій банків з цінними паперами та розширення співпраці з іншими фінансовими установами.

3.1. Ініціювання та участь у розробці стратегії розвитку фінансової системи України.
3.2. Удосконалення законодавчого та інституціонального забезпечення діяльності банків на фондовому ринку:
- участь у доопрацюванні проекту Закону України “Про акціонерні товариства”;
- ініціювання та участь у розробці законопроекту  про інвестування для забезпечення лібералізації інвестиційних відносин та утвердження засад ефективного захисту  прав інвесторів;
- участь у створенні єдиної системи організованої торгівлі цінними паперами;
- забезпечення функціонування центрального депозитарію на базі приватної власності професійних учасників ринку.
3.3. Сприяння зростанню обсягу операцій банків з цінними паперами:
- удосконалення умов випуску та обігу на внутрішньому ринку державних цінних паперів України;
- створення сприятливих умов для випуску банками власних цінних паперів для розміщення їх за кордоном, зокрема на умовах субординованого боргу;
- подальше удосконалення порядку створення резервів під цінні папери.
3.4. Забезпечення балансу інтересів, прозорої конкуренції та посилення співпраці банків та  небанківських фінансових установ:
- моніторинг нормативно-правових актів з регулювання діяльності кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ з метою недопущення конкурентних переваг останніх на ринку мікрокредитування та споживчого кредитування фізичних осіб;
- удосконалення взаємовідносин банків із страховими компаніями щодо:
- надання страхових послуг;
- відміни обов’язкового рейтингування банків при збереженні резервів страхових компаній;
- забезпечення якісної співпраці з компаніями по управлінню активами та інвестиційними фондами, які здійснюють продаж своїх цінних паперів через установи банків.

IV. Сприяння впровадженню новітніх банківських технологій

4.1. Створення сприятливих умов для:
- подальшого розвитку масових електронних платежів та дистанційного (віддаленого) доступу до банківських продуктів та послуг;
- розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП);
-  переходу на електронний документообіг;
- масового запровадження у банках сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
4.2. Удосконалення нормативних актів щодо порядку здійснення банками операцій з використанням платіжних карток.
4.3. Участь в розробці нормативно-правових актів, необхідних для запровадження в банківській системі новітніх банківських технологій.
4.4. Проведення семінарів з питань запровадження новітніх банківських технологій та нових продуктів.

V. Захист прав кредиторів.

5.1. Участь у процесі удосконалення нормативно-правового регулювання захисту прав кредиторів шляхом підготовки та аналізу законопроектів, спрямованих на:
- розробку механізмів протидії рейдерським схемам у банківській сфері;
- спрощення формальних процедур оформлення застави та реалізації заставленого майна, у тому числі шляхом позасудового урегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, застави;
- удосконалення процедури банкрутства стосовно обмеження використання боржником на свою користь мораторію на виконання законних вимог кредитора;
-  узгодження процедури банкрутства із виконавчим провадженням для створення механізму доступу органів державної виконавчої служби до необхідної інформації щодо боржника для задоволення вимог кредиторів;
- врегулювання юридичних колізій чинного законодавства України стосовно іпотеки та споживчого кредитування.
5.2. Сприяння створенню ринкових структур, діяльність яких спрямована на зменшення кредитних ризиків банків, зокрема:
- кредитних бюро;
- рейтингових агентств;
- колекторських фірм.
5.3. Надання юридичних консультацій та роз’яснень банкам-кредиторам з приводу їх порушених прав.
5.4. Застосування необхідних заходів реагування на скарги та звернення банків стосовно законності та обґрунтованості судових рішень;
5.5. Активізація роботи постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

VI. Посилення надійності системи комерційних банків та прозорості її діяльності.

6.1. Участь в опрацюванні змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” з питань:
- порядку створення, державної реєстрації банків та отримання банківської ліцензії;
- розкриття інформації про структуру власності та реальних власників (контролерів) банку;
- порядку набуття істотної участі в статутному капіталі банку;
- удосконалення корпоративного управління в банках;
- удосконалення порядку призначення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;
6.2. Участь в процесі удосконалення нормативно-правової бази з питань:
- порядку створення та реєстрації банків, їх філії та відділень;
- порядку надання банкам ліцензій на банківському діяльність;
- розрахунку економічних нормативів діяльності банків;
- порядку формування резервів під кредитні операції банків.
6.3. Ініціювання внесення змін до нормативних актів НБУ з питань нагляду та регулювання банківської діяльності за пропозиціями банків, зокрема щодо:
- стандартизації визначень “пов’язана особа” та “інсайдер”;
- спрощення процедур погодження з НБУ дозвільних документів.
6.4. Участь в підготовці до поступового переходу системи комерційних банків України на “Базель-2”.
6.5. Сприяння покращенню практики корпоративного управління в банках:
- розробка Кодексу професійної етики банкіра;
- проведення щорічного конкурсу на кращий річний звіт та web-сайт банку;
- удосконалення порядку оприлюднення фінансової звітності банку.
6.6. Участь в опрацюванні нормативних актів НБУ з остаточного переходу банків на МСБО.
6.7. Сприяння підвищенню ефективності статистичної звітності банків, зокрема шляхом скорочення кількості та частоти подачі звітів.
6.8. Участь в опрацюванні нормативних актів НБУ з удосконалення взаємовідносин зовнішніх аудиторів з банками та НБУ.
6.9. Сприяння подальшому розвитку служб внутрішнього аудиту банків.
6.10. Участь в удосконаленні законодавчого та нормативного забезпечення здійснення банками фінансового моніторингу:
- вдосконалення проекту Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
- перегляд ознак фінансового моніторингу з метою побудови системи повідомлення Уповноваженого органу про операції лише у випадках наявності у банків достатніх мотивів здійснення клієнтом відмивання коштів;
- вдосконалення порядку ведення списків осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю (транслітерація символів), взаємодія при зупиненні операцій;
- вдосконалення системи оплати за використання електронної пошти НБУ (або її ліквідація) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
- вдосконалення порядку погодження НБУ (його територіальними управліннями) відповідальних працівників з проведення фінансового моніторингу.

VII. Підвищення рівня інформування органів влади та суспільства про діяльність банківської системи

7.1. Розробка і реалізація спеціальних мас-медійних проектів, направлених на висвітлення діяльності банківської системи та АУБ, роз’яснення значення банківської діяльності для економіки країни та суспільства (через газети, журнали, радіо, інтернет, телебачення):
- проведення АУБ прес-конференцій та “круглих столів” з актуальних питань банківської діяльності.
- надання ЗМІ прес-релізів та іншої інформації про діяльність АУБ та банківської системи.
- створення (на базі сайту) веб-порталу АУБ та інформування через нього банкірів та громадськості про актуальні питання банківської діяльності.
- створення та видання спеціалізованого періодичного журналу “Вісник АУБ”.
7.2. Об’єднання зусиль банківських PR-спеціалістів через створення  спеціалізованого «Клубу банківських PR-спеціалістів”, проведення в рамках такого Клубу навчальних семінарів, “круглих столів”, обговорень тощо.
7.3. Продовження доведення через ЗМІ та через звернення до державних органів влади позиції банків щодо неприпустимості дискредитації банківської діяльності у суспільстві та негативних наслідків для економіки країни від розповсюдження такої інформації.

VIII. Податкова політика.

8.1. Прийняття участі у реформуванні  податкової системи України, яку заплановано здійснити до 2015 року, зокрема:
- участь у розробці  проекту Податкового кодексу України з метою забезпечення:
- рівних  умов оподаткування банківських установ у порівнянні з іншими платниками податків;
- недопущення  покладення на банки додаткових функцій податкових агентів;
- моніторинг законопроектів, щодо внесення змін до чинного законодавства з питань оподаткування, які стосуються зміни умов оподаткування банківських установ, та надання зауважень та пропозицій до них;
- розгляд регуляторних актів ДПАУ, Мінфіну, НБУ з наданням правової оцінки відповідності їх чинному законодавству України;
- участь у робочих групах з питань вдосконалення системи оподаткування, створених Державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності.
8.2. Прийняття участі у роботі Громадської колегії при Державній    податковій адміністрації України.
8.3. Здійснення інших заходів, спрямованих на захист і відстоювання інтересів банківської системи.

IX. Охорона, безпека банківських установ, інкасація коштів і перевезення  валютних цінностей.

9.1. Співпраця з відповідними структурами з охорони та безпеки у сприянні становленню цивілізованого конкурентного середовища  на ринку послуг охорони та безпеки банківської діяльності.
9.2. Правовий захист банківських установ від монополізму на ринку послуг охорони банківських установ, інкасації коштів і перевезення валютних цінностей.
9.3. Удосконалення нормативно-правового забезпечення банківської діяльності  з питань охорони, безпеки банківських установ, інкасації коштів і перевезення валютних цінностей:
- участь у підготовці, внесенні пропозицій та прийнятті проектів Законів України:
- “Про банки та банківську діяльність”( в частині охорони їх майна та майна клієнтів );
- “Про зброю в цивільному обігу”;
- “Про охоронну діяльність”;
            - участь у розробці та впровадженні Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень  банків України.

X. Підвищення кваліфікації банківських працівників.

10.1. Організація роботи Національного центру підготовки банківських працівників України.
10.2. Організація короткострокових тематичних семінарів для фахівців банків з актуальних питань банківської діяльності.
10.3. Доведення до банків інформації про проведення навчальних семінарів за кордоном.
10.4. Співпраця з вищими навчальними закладами, зокрема з КНЕУ, КТЕУ, Університетом банківської справи НБУ, з організації підготовки банківських спеціалістів.

XI. Зв’язки з регіональними банківськими союзами.

11.1. Посилення координації дій з регіональними банківськими союзами при здійсненні роботи, направленої на удосконалення нормативно-правового забезпечення банківської діяльності.
11.2. Підвищення рівня інформованості АУБ про діяльність банків на регіональному рівні шляхом:
- проведення виїзних засідань Ради АУБ;
- участі керівництва АУБ в конференціях та нарадах регіональних банківських союзів.

XIІ. Міжнародні зв’язки.

12.1. Співпраця з представництвами МВФ, Світового банку, ЄБРР, інших міжнародних фінансових інституцій з метою поширення інформації про стан української банківської системи.
12.2. Участь АУБ і комерційних банків в проведенні міжнародних конференцій, семінарів, симпозіумів.
12.3. Підтримання професійних зв’язків та обмін інформацією з національними банківськими Асоціаціями Польщі, Литви, Латвії, Росії та інших країн СНД, з якими АУБ укладені угоди про співпрацю.
12.4. Здійснення підготовчих заходів до вступу АУБ до асоційованого членства в Європейській банківській Федерації та налагодження зв’язків з національними банківськими асоціаціями країн Європейського союзу.
12.5. Забезпечення представництва АУБ в регіональних робочих групах Організації Економічного Співробітництва і Розвитку з питань  корпоративного управління в банках.
12.6. Продовження роботи у вирішенні питання щодо започаткування співробітництва українських банків з комерційними банками іноземних країн.

м. Київ, “Український дім”                                       22 червня 2007 року

Обговоривши питання обрання нового складу Ради Асоціації українських банків, XIII З’їзд Асоціації українських банків п о с т а н о в л я є:

Обрати Раду Асоціації українських банків у складі:

1.  АКСЬОНОВ В. В Голова Правління АКБ “Морський”
2.  АРЖЕВІТІН С. М. Народний депутат України
3.  БЛАЩУК Ю. О. Голова Правління ВАТ "Міжнародний Іпотечний Банк"
4.  ВОЛОК А. М. Президент Харківського банківського союзу
5.  ГАВРИЛИШИНА Н.А.  Голова Правління ТОВ КБ “Західінкомбанк”
6.  ГЕРАСИМОВА О.В.  Голова Правління  АКБ “Імексбанк”
7.  ГІЛЕНКО І. В. Президент ВАТ КБ “Надра”
8.  ГРИДЖУК Д.М.  Голова Правління  ВАТ КБ “Хрещатик”
9.  ГУЛЕЙ А.І.  Голова Правління  ВАТ “Держощадбанк України”
10.  ДУБІЛЕТ О. В. Голова Правління  ЗАТ КБ “Приватбанк”
11.  ЗАГОРОДНЯ Л. Н. Голова Правління  ВАТ “Електронбанк”
12.  ЗГОНИК С.В.  Президент Дніпропетровського банківського союзу
13.  КРИКЛІЙ А. С. Голова Правління  ВАТ КБ “Інтер-банк”
14.  ЛАВРЕНЧУК В.М.  Голова Правління  ВАТ “Райффайзен банк Аваль”
15.  ПАЛАМАРЧУК А. Б. Перший Віце-президент АУБ
16.  СУГОНЯКО О.А. Президент АУБ
17.  ТАРАСОВЕЦЬ М. П. Голова Правління  ЗАТ “Полікомбанк”
18.  ТИМОНЬКІН Б. В. Голова Правління  АКБ СР “Укрсоцбанк”
19.  ТІГІПКО С.Л.  Голова Правління  АКБ “Тас-комерцбанк”
20.  ШРАМКО Ю. М. Голова Правління  ВАТ “Реал банк”
21.  ЯРЕМЕНКО Ю. В. Голова Правління  АБ “Старокиївський банк”

м. Київ, “Український дім”     22 червня 2007 року

Обговоривши питання обрання нового складу Ради Асоціації українських банків, XIII З’їзд Асоціації українських банків п о с т а н о в л я є:

Обрати Раду Асоціації українських банків у складі:

1.  АКСЬОНОВ В. В Голова Правління АКБ “Морський”
2.  АРЖЕВІТІН С. М. Народний депутат України
3.  БЛАЩУК Ю. О. Голова Правління ВАТ "Міжнародний Іпотечний Банк"
4.  ВОЛОК А. М. Президент Харківського банківського союзу
5.  ГАВРИЛИШИНА Н.А.  Голова Правління ТОВ КБ “Західінкомбанк”
6.  ГЕРАСИМОВА О.В.  Голова Правління  АКБ “Імексбанк”
7.  ГІЛЕНКО І. В. Президент ВАТ КБ “Надра”
8.  ГРИДЖУК Д.М.  Голова Правління  ВАТ КБ “Хрещатик”
9.  ГУЛЕЙ А.І.  Голова Правління  ВАТ “Держощадбанк України”
10.  ДУБІЛЕТ О. В. Голова Правління  ЗАТ КБ “Приватбанк”
11.  ЗАГОРОДНЯ Л. Н. Голова Правління  ВАТ “Електронбанк”
12.  ЗГОНИК С.В.  Президент Дніпропетровського банківського союзу
13.  КРИКЛІЙ А. С. Голова Правління  ВАТ КБ “Інтер-банк”
14.  ЛАВРЕНЧУК В.М.  Голова Правління  ВАТ “Райффайзен банк Аваль”
15.  ПАЛАМАРЧУК А. Б. Перший Віце-президент АУБ
16.  СУГОНЯКО О.А. Президент АУБ
17.  ТАРАСОВЕЦЬ М. П. Голова Правління  ЗАТ “Полікомбанк”
18.  ТИМОНЬКІН Б. В. Голова Правління  АКБ СР “Укрсоцбанк”
19.  ТІГІПКО С.Л.  Голова Правління  АКБ “Тас-комерцбанк”
20.  ШРАМКО Ю. М. Голова Правління  ВАТ “Реал банк”
21.  ЯРЕМЕНКО Ю. В. Голова Правління  АБ “Старокиївський банк”

Період становлення незалежності країни характеризувався складними структурними зрушеннями економічного плану. Пройдено важкий період руйнації примусової та становлення ринкової економіки країни. Цей час відзначався пріоритетом короткострокових цілей над довгостроковими.
Настав час переходу до вироблення довгострокової стратегії поступу країни, визначення  і утвердження базових принципів її життя. Піднятися до цих завдань, на наш погляд, є головним випробуванням наступного складу Верховної ради України.
Формування нової влади, яке розпочинається, – це додаткова можливість для суспільства і банківської спільноти, як його частини, заявити про свої очікування від майбутньої влади щодо  розвитку економіки країни.
Учасники XIII З`їзду АУБ констатують наявність проблем стратегічного характеру, які гальмують поступ української економіки:
1. Боржник в Україні знаходить всебічну підтримку судової, виконавчої і законодавчої влади. Права власника, інвестора, кредитора не забезпечені.
Кричущим прикладом цього факту є невизнання судом кредиторами дев`яти банків, що кредитували миколаївській “Агроекспорт”.

2. В країні відсутня комплексна державна програма створення умов для забезпечення економіки довгостроковими і дешевими фінансовими ресурсами.  Це важливе питання для економіки і для національної безпеки. Його не вирішити виключно за рахунок імпорту іноземного капіталу. Надмірна залежність економіки від зовнішнього фінансування є не менш небезпечною, ніж відома енергетична залежність.
Необмежене використання імпортного каналу забезпечення економіки довгостроковими та дешевими фінансовими ресурсами може наблизитися до критичної межі, за якою стають можливими негативні соціально-політичні наслідки із загрозою для національної безпеки.
У зв’язку з цим розробка та реалізація Комплексної державної програми розвитку внутрішнього ринку довгострокових фінансових ресурсів мають стати одним з першочергових завдань і влади, і бізнесу.

3. Недостатня розвиненість та ліквідність цінних паперів і небанківського фінансового сектору гальмує економічний поступ країни.
Фондовий ринок країни як ефективний інструмент  акумулювання внутрішніх фінансових ресурсів та канал залучення іноземних інвестицій знаходиться в стагнації.
Європейська модель фінансового ринку в країні не запроваджена.

4. Монополізація ринків крупним капіталом з використанням владних важелів є причиною гальмування розвитку малого і середнього бізнесу, монопольно високих цін і низької якості товарів і послуг. Вкрай небезпеченим є зрощення влади і бізнесу, прикладом якого є монополія  Державної служби охорони на ринку надання послуг охорони ДСО при МВС.
Рівний доступ усіх суб’єктів ринку охоронних послуг до вогнепальної нарізної зброї не тільки не погіршить систему безпеки об’єктів охорони, а й значно покращить якість охоронних послуг, забезпечить цінову стабільність за рахунок ринкового, а не монопольно-адміністративного ціноутворення.

5. Однією з головних причин надзвичайно повільного розвитку ринкових відносин у сфері сільського господарства та гальмом на шляху системних зрушень у сфері фінансування сільського господаря є збереження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та відсутність “правил гри” на ринку землі, що перевело його у тіньовий сектор.

6. Інші проблеми (організація валютного ринку, міра присутності іноземного капіталу в капіталі банківської системи, відсутність контролю  і  належного впливу з боку об`єднань суб`єктів ринку на економічну політику влади тощо).

Учасники з`їзду звертаються до політичних партій і блоків – учасників майбутніх парламентських виборів - зі своєрідним “наказом виборців” – забезпечити прийняття законів, які б сприяли  розв`язанню окреслених вище проблем, а саме:
1. Для забезпечення права власника, інвестора і кредитора змінити якість відповідних законів, якість судових рішень та їх виконання, утверджуючи в правовому забезпеченні цих сфер такі принципи:
· беззаперечний захист прав кредитора;
· обов`язковість виконання договірних відносин кредитором  і позичальником;
· невідворотність повернення боргу.

2. Для формування національних дешевих і довгострокових ресурсів законодавчо забезпечити:
· розробку і реалізацію Урядом програми поступового і прогнозованого зниження інфляції, демонополізації ринків і забезпечення контролю за цінами підприємств-монополістів;
· систему гарантування довгострокових вкладів населення в небанківських фінансових установах;
· створення стимулів і зняття перешкод розвитку недержавного пенсійного забезпечення та страхового ринку.

3. Для цілеспрямованого розвитку фондового ринку і ринку цінних паперів законодавчо визначити:
· модель ринку;
· інструменти і механізми захисту прав інвесторів;
· шляхи задіяння потенціалу банківської системи в розвиток фондового ринку;
· механізми задіяння потенціалу об`єднань професійних учасників ринку для творення якісного правового поля діяльності суб`єктів ринку.

4. Для розв`язання проблеми гальмування розвитку АПК і творення ринку  землі законодавчо забезпечити:
· створення прозорого і легального ринку землі, перетворивши її у дієвий заставний інструмент;
· задіяння механізму іпотеки на ринку землі;
· захист національних інтересів в питанні використання і продажу землі.

5. Для демонополізації ринку послуг охорони  прийняти закони “Про зброю” і “Про охоронну діяльність”, в яких забезпечити:
· демонополізацію ринку озброєних послуг охорони;
· рівні правові умови діяльності на ринку для всіх його суб`єктів;
· рівний доступ до зброї всіх суб`єктів ринку.

6. Прийняти Закон “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, внести зміни до Закону  "Про банки і банківську діяльність", розробити і прийняти Закон “Про організації професійних учасників ринку” та інші.

З`їзд Асоціації українських банків висловлює впевненість, що політичні сили почують голос ринку, голос банківської спільноти, невід`ємної частини національної економіки, що наші пропозиції будуть враховані при формуванні ефективної стратегії національного розвитку наступним складом Верховної Ради України і новим Урядом.
Ми сподіваємось, що заклик до діалогу влади і бізнесу перестане бути лише закликом, а стане надійною платформою для спільного вироблення стратегії і принципів подальшого економічного розвитку країни на благо всього народу, що влада почне чути ринок і сприяти його зростанню.

м.Київ        22.06.2007 р.

Період становлення незалежності країни характеризувався складними структурними зрушеннями економічного плану. Пройдено важкий період руйнації примусової та становлення ринкової економіки країни. Цей час відзначався пріоритетом короткострокових цілей над довгостроковими.
Настав час переходу до вироблення довгострокової стратегії поступу країни, визначення  і утвердження базових принципів її життя. Піднятися до цих завдань, на наш погляд, є головним випробуванням наступного складу Верховної ради України.
Формування нової влади, яке розпочинається, – це додаткова можливість для суспільства і банківської спільноти, як його частини, заявити про свої очікування від майбутньої влади щодо  розвитку економіки країни.
Учасники XIII З`їзду АУБ констатують наявність проблем стратегічного характеру, які гальмують поступ української економіки:
1. Боржник в Україні знаходить всебічну підтримку судової, виконавчої і законодавчої влади. Права власника, інвестора, кредитора не забезпечені.
Кричущим прикладом цього факту є невизнання судом кредиторами дев`яти банків, що кредитували миколаївській “Агроекспорт”.

2. В країні відсутня комплексна державна програма створення умов для забезпечення економіки довгостроковими і дешевими фінансовими ресурсами.  Це важливе питання для економіки і для національної безпеки. Його не вирішити виключно за рахунок імпорту іноземного капіталу. Надмірна залежність економіки від зовнішнього фінансування є не менш небезпечною, ніж відома енергетична залежність.
Необмежене використання імпортного каналу забезпечення економіки довгостроковими та дешевими фінансовими ресурсами може наблизитися до критичної межі, за якою стають можливими негативні соціально-політичні наслідки із загрозою для національної безпеки.
У зв’язку з цим розробка та реалізація Комплексної державної програми розвитку внутрішнього ринку довгострокових фінансових ресурсів мають стати одним з першочергових завдань і влади, і бізнесу.

3. Недостатня розвиненість та ліквідність цінних паперів і небанківського фінансового сектору гальмує економічний поступ країни.
Фондовий ринок країни як ефективний інструмент  акумулювання внутрішніх фінансових ресурсів та канал залучення іноземних інвестицій знаходиться в стагнації.
Європейська модель фінансового ринку в країні не запроваджена.

4. Монополізація ринків крупним капіталом з використанням владних важелів є причиною гальмування розвитку малого і середнього бізнесу, монопольно високих цін і низької якості товарів і послуг. Вкрай небезпеченим є зрощення влади і бізнесу, прикладом якого є монополія  Державної служби охорони на ринку надання послуг охорони ДСО при МВС.
Рівний доступ усіх суб’єктів ринку охоронних послуг до вогнепальної нарізної зброї не тільки не погіршить систему безпеки об’єктів охорони, а й значно покращить якість охоронних послуг, забезпечить цінову стабільність за рахунок ринкового, а не монопольно-адміністративного ціноутворення.

5. Однією з головних причин надзвичайно повільного розвитку ринкових відносин у сфері сільського господарства та гальмом на шляху системних зрушень у сфері фінансування сільського господаря є збереження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та відсутність “правил гри” на ринку землі, що перевело його у тіньовий сектор.

6. Інші проблеми (організація валютного ринку, міра присутності іноземного капіталу в капіталі банківської системи, відсутність контролю  і  належного впливу з боку об`єднань суб`єктів ринку на економічну політику влади тощо).

Учасники з`їзду звертаються до політичних партій і блоків – учасників майбутніх парламентських виборів - зі своєрідним “наказом виборців” – забезпечити прийняття законів, які б сприяли  розв`язанню окреслених вище проблем, а саме:
1. Для забезпечення права власника, інвестора і кредитора змінити якість відповідних законів, якість судових рішень та їх виконання, утверджуючи в правовому забезпеченні цих сфер такі принципи:
· беззаперечний захист прав кредитора;
· обов`язковість виконання договірних відносин кредитором  і позичальником;
· невідворотність повернення боргу.

2. Для формування національних дешевих і довгострокових ресурсів законодавчо забезпечити:
· розробку і реалізацію Урядом програми поступового і прогнозованого зниження інфляції, демонополізації ринків і забезпечення контролю за цінами підприємств-монополістів;
· систему гарантування довгострокових вкладів населення в небанківських фінансових установах;
· створення стимулів і зняття перешкод розвитку недержавного пенсійного забезпечення та страхового ринку.

3. Для цілеспрямованого розвитку фондового ринку і ринку цінних паперів законодавчо визначити:
· модель ринку;
· інструменти і механізми захисту прав інвесторів;
· шляхи задіяння потенціалу банківської системи в розвиток фондового ринку;
· механізми задіяння потенціалу об`єднань професійних учасників ринку для творення якісного правового поля діяльності суб`єктів ринку.

4. Для розв`язання проблеми гальмування розвитку АПК і творення ринку  землі законодавчо забезпечити:
· створення прозорого і легального ринку землі, перетворивши її у дієвий заставний інструмент;
· задіяння механізму іпотеки на ринку землі;
· захист національних інтересів в питанні використання і продажу землі.

5. Для демонополізації ринку послуг охорони  прийняти закони “Про зброю” і “Про охоронну діяльність”, в яких забезпечити:
· демонополізацію ринку озброєних послуг охорони;
· рівні правові умови діяльності на ринку для всіх його суб`єктів;
· рівний доступ до зброї всіх суб`єктів ринку.

6. Прийняти Закон “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, внести зміни до Закону  "Про банки і банківську діяльність", розробити і прийняти Закон “Про організації професійних учасників ринку” та інші.

З`їзд Асоціації українських банків висловлює впевненість, що політичні сили почують голос ринку, голос банківської спільноти, невід`ємної частини національної економіки, що наші пропозиції будуть враховані при формуванні ефективної стратегії національного розвитку наступним складом Верховної Ради України і новим Урядом.
Ми сподіваємось, що заклик до діалогу влади і бізнесу перестане бути лише закликом, а стане надійною платформою для спільного вироблення стратегії і принципів подальшого економічного розвитку країни на благо всього народу, що влада почне чути ринок і сприяти його зростанню.

м.Київ        22.06.2007 р.

Управління Національного банку України у Львівській області зареєструвало Вінницьку та Чернівецьку філії ВАТ «КРЕДОБАНК», а також зміни до положення про розташування Другої Львівської філії банку.

Вінницька філія ВАТ «КРЕДОБАНК», що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 78а, розпочала свою роботу 19 червня. А Чернівецька філія банку, що знаходиться на вул. Комарова, 33, розпочне обслуговувати мешканців міста та області з 27 червня.
Друга Львівська філія КРЕДОБАНКу, що знаходилась раніше у приміщенні головного банку на вулиці Сахарова, 78а, змінює своє розташування. Ці зміни 12 червня зареєструвало Управління Національного банку України у Львівській області. Філія незабаром переїде у нове приміщення, що на вулиці Сахарова, 80а.
З початку цього року КРЕДОБАНК відкрив 3 філії та 30 відділень. Станом на 21 червня 2007 року мережа ВАТ «КРЕДОБАНК» нараховує 23 філії та 136 відділень у 18 областях України та АР Крим.

Прес-центр ВАТ «КРЕДОБАНК»

Міжнародне рейтингове агентство Fitch (Лондон/Москва) присвоїло очікуваний національний довгостроковий рейтинг «BBB-(BBB мінус)(ukr)» майбутній емісії трьохрічних облігацій РОДОВІД БАНКу. Обсяг випуску становить 300 млн. гривень з фіксованою ставкою і можливістю погашення через один рік з ініціативи власників облігацій. Тип випуску: відкрите розміщення (необмежене коло інвесторів).

Фінальний рейтинг буде присвоєно після отримання остаточної документації з випуску, яка має в основному відповідати отриманій раніше інформації.

Присвоєння рейтингу дасть можливість банку залучити більше потенційних інвесторів (як національних, так і іноземних), а їм, у свою чергу, – реально оцінити потенціал і ризики такого боргового інструмента. 

«Якщо бізнес самодостатній – IPO він не потребує. Якщо ж йому потрібні ресурси і сили для зростання – тоді це одне з рішень.

Порівняно з апетитом інвесторів на українському банківському ринку пропозицій про продаж банків не так уже й багато. Але до IPO багато хто готується чи просто говорить. Що це дає банку? Одне із основних завдань IPO – залучення капіталу. Ти продаєш свою частку в бізнесі, що, в свою чергу, залучає інвестиції у виробництво, і ціна твоєї компанії принципово збільшується.

Проведення успішного IPO – це тільки початок публічного життя банку. Необхідно розуміти, що становлення банку як публічної організації потребує великої роботи і віддачі менеджменту, високого рівня відповідальності. Це не разова операція із залучення капіталу, а нове життя для банку», – дав свою оцінку Голова Правління РОДОВІД БАНКу Денис Горбуненко.