Новини АУБ

  І.

Світова економіка серйозно хвора. Хворіють економіки всіх країн, бо вони відкриті і пов’язані між собою. Ця хвороба заразна, бо «кров» економік   країн змішана і містить в собі носія смертельного вірусу гіперінфляції. Цей носій – долар США. 

Банки і банківська галузь нагадують велосипед. Як і нинішня економіка. Поки крутиш педалі і їдеш – не падаєш. Зупинився – впав. Це торкається банків, які практично не кредитують економіки. В цьому сенсі економіка і банки України відповідають «міжнародним стандартам» економічної глобальної хвороби: непідйомні борги, проблеми з обслуговуванням  вкладників і практична відсутність кредитування.

Світова криза почалася у 2007 році з іпотечної кризи США. Обвалилася іпотечна боргова піраміда. Люди не змогли обслуговувати свої борги перед банками через закредитованість (наслідок кредитного буму) і  недостатність доходів. Обвал іпотечної піраміди добряче струсонув банківську сферу. Довелося жертвувати глобальним банком Леман Бразерс і дрібнішими, щоб втримати інші банки, які «гралися» з іпотечними  цінними паперами. Держави змушені були збільшувати свої суверенні борги, щоб підтримати банки. З 2007 по 2012 роки держборг  США  зріс з 66,5 до 106,5% ВВП; ЄС – з 59 до 85,3%; Японія – з 283 до 237,9%; Канада – з 66,5 – 85,6% ВВП.

Порятунок    «розвинених» економік обійшовся платникам податків цих країн майже у 15 трл. дол. США. Криза, яка почалася як боргова криза, протягом 6 років не зняла проблему суверенних боргів, а її посилила.

У 2012 році борги країн, які входять у G7, дорівнювали 140 трл., а ВВП – 30 трл. дол. США. Але у 1998 році їх ВВП був 20 трл., а борг – 70 трлн. дол. США, тобто зріс на 70 трл. Виходить цим країнам, щоб збільшити ВВП на 1 дол., потрібно було збільшити борги на 7 дол.  А що було б з їхніми економіками, якби  вони не брали в борг?

Так і не знята проблема закредитованості фізичних осіб, не зняті проблеми обслуговування банками їхніх боргів перед вкладниками, особливо в умовах падіння довіри до них.

Світова економіка знесилена гіперборжниками, оскільки  ці господарюючі суб‘єкти не здатні нормально економічно функціонувати. Початок зовнішнього прояву хвороби - 1971 рік, коли США «відв'язали» долар від золота, але світ не відмовився від долара, як світової валюти. Тоді була запущена міна уповільненої дії з годинниковим механізмом. Вона не може не вибухнути. Перетворення гіперборгів у гіперінфляцію на світовому порядку денному. Коли це буде – окреме питання, але уже сьогодні можна помітити  технологічну і психологічну підготовку людської спільноти до  економічного  краху. В цьому ланцюгу дій знаходяться і такі недавні події:

1)         Дивна вистава з шатдауном. Не фінансують Уряд США. Дискредитують владу США. Шарпають  ринки.

2)         Конгрес голосує в останній день і піднімає стелю боргу США  відтерміновуючи проблему до лютого 2014 року, коли вистава продовжиться.

3)         Немає чим платити по боргам в уряду США. Конгрес підняттям рук робить країну «багатшою», з'являється чим платити. Переваги демократії – не тільки в тому, що можна шляхом  голосування зробити з віслюка коня, про що знали ще древні греки, але й з банкрута – платоспроможного, що знаємо ми тепер.

4)         Дивні кадрові рухи у ФРС. Ні нинішній голова Бернанке, ні Самерс, ні Гайтнер чомусь не згодилися зайняти ще недавно найпрестижнішу фінансову посаду у світі.  Обама пропонує очільником 67-літню  Жанет Йелен, функціонера другого ешелону.

5)         QE3 – так зване «кількісне пом'якшення», а попросту щомісячне 85-ти мільярдне вливання грошей через покупку ФРС іпотечних і урядових облігацій. Протягом липня–серпня запускають інформацію про зупинку Q3. Потім з 18.09.13 р. продовжують «пом‘якшення». А нещодавно Обама (!) заявляє, що Q3 треба зупиняти. Чому він входить в сферу компетенції ФРС? Щоб взяти на себе і США негатив цього кроку? Навіщо йде дискредитація США?   США стає  на шлях СССР часів перебудови?

6)         Після зупинення шатдауна «не спрацьовує» електронна картка у  десятків мільйонів бідних американців на безкоштовні харчі. Що це, перевірка реакції, тренінг?

7)         Банк Чейз Манхетен заявляє про обмеження руху валюти з рахунків клієнтів, що викликає бурхливу реакцію. Через  пару  днів роз'яснює, що це стосується лише інтернет-рахунків. Тренінг?  Перевірка реакції?

8)         Втрата довіри та нормальної функціональності фінансових індикаторів і інструментів:Libor, Доу Джонс, інших фондових індикаторів, рейтингів. Дивна поведінка ціни на золото.

9)         Операція «Кіпр». Перетворення банківських депозитів у акції банків-банкротів, по суті конфіскація. Маріо Драгі недавно заявляв про те, що він не поділяє цю ідею. Сім років тому в Європі таке могло комусь прийти в голову?

10)     «США – не бананова республіка», - заявив Обама. Що означає така публічна заява Президента країни? Адже ні у США, ні у світі люди не сприймають Америку, як бананову республіку, а у Президента вже є сумнів?

11)     Публічне приниження США на міжнародній арені через капітуляцію перед сірійською та іранською проблемами, скандали з Вікілікс та Сноуденом, прослуховування Меркель…

Шість років економіки розвинутих країн падають чи стагнують. Банки не кредитують. Зростають борги країн і банків. Меркель говорила про 10 років кризи. На мій погляд, в межах існуючої економічної парадигми виходу з боргової кризи вже немає.

Для того, щоб почати гасити борги на рівні людей, банків, підприємств і держав, потрібно щоб люди, банки, підприємства і держави виробляли значно більше товарів і послуг, і було кому їх продати. Платоспроможний попит на додаткові об‘єми товарів відсутній.  Раніше такі проблеми вирішувалися за рахунок стимуляції попиту нових ринків, які інтегрувалися в глобальну економіку. Так було зроблено з країнами так званої «зони впливу СССР». Їхній попит був простимульований кредитами західних банків. Цей додатковий  попит лише відтягнув кризу. Тепер ці країни, їхнє населення і  банки  теж в боргах. І Україна серед них.

Вільних ринків уже немає. Економіці рости вшир немає куди. Так приходить  кінець цій економіці.  

Виходячи зі сказаного ми мусимо мати мужність визнати наступне:

1)    рецесія світової економіки буде поглиблюватися;

2)    інструментів і можливостей змінити ситуацію на краще немає;

3)    фінансова влада і далі буде нарощувати борги та емісію.

 

За цим мусимо визнати, що  світ очікує:

-        обвал світової фінанси-банківської системи, а слідом за нею і ступор світової торгівлі;

-        банкрутство багатьох банків і підприємств;

-        втрата заощаджень людей;

-        збідніння людства;

-        соціально-політичний хаос.

 

                                                         ІІ.

Зупинити  економічну катастрофу неможливо, але є час подумати про причини і про те, що робити, коли це відбудеться. Як будувати світове і українське господарство після краху існуючої економічної системи?

Природно усіх відповідей у мене немає. Пошук відповідей – завдання всього людства. Відважусь на те, щоб сформулювати питання на які треба шукати відповіді вже тепер.

Варто заново визначитися з метою господарської діяльності людини. Аристотель (думка якого лежить в основі конструкції Європи та сучасного західного світу), в його розумінні економіки, був відкинутий людством. Він чіткого розділяв поняття «економіка», під якою він розумів господарську діяльність направлену на створення суспільно корисного продукту, споживчої вартості, і «хрематистика» - «мистецтво» наживати багатство, робити гроші. Людство підмінило поняття, назвавши хрематистику – економікою. Чи не пора, коли вибудувана людством хрематистика валиться на наших на очах, повернути цій парі понять первинний смисл і почати визначатися із метою господарської діяльності людини?

Чи не пора визнати, що споживання є лише засобом для існування людини, а не його метою. Як так трапилося, що сучасне інтелектуальне суспільство сплутало мету з засобами? Як так сталося, що нестримне споживання стало цінністю? Як і чому прижилася ідеологія споживання?

Наступне питання - це критичне переосмислення основ панівної економічної теорії. Прибуток не може бути місією економічної діяльності. Він є лише одним із засобів, хоч і важливим. Постулат про безмежні матеріальні ресурси, який також лежить в основі нинішньої теорії, реальна господарська практика давно перекреслила. Сьогоднішня економічна криза  також перекреслює постулат про фундаментальну роль егоїстичної економічної користі та «невидимої руки ринку» у досягненні суспільного інтересу.  Шість років криза волає про інший висновок: егоїзм та «рука ринку» душать людство, якщо немає мудрого серця і розумної голови.

Ще питання, хто буде суверенним регулятором господарства майбутнього: держава, ТНК, наддержавні утворення? Яка буде грошова фінансова система майбутнього, які будуть їхні принципи і яке їх призначення? Яке місце займуть у них (і чи займуть):  позиковий процент, часткове резервування, приватні банки? 

***

Випробування неймовірне. Людство потребує чесного, сміливого, спокійного погляду на життя. Випробування ніколи не бувають вище наших сил. Ніколи. Бог милостивий.

Тези частини виступу О. Сугоняка на 28 Міжнародній міжбанківській конференції ВАСЕЕ, що відбулася 28-29 жовтня в Будапешті і була присвячена подіям в економіці і банківському секторі Ц-С Европи.