АУБ підтримує основні положення Послання Президента України
Перегляди: 6141
19 квітня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України відбувся «круглий стіл» на тему: «Економіка України: модернізацій на стратегія у після кризовий період». 19 квітня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України відбувся «круглий стіл» на тему: «Економіка України: модернізацій на стратегія у після кризовий період».
Під час засідання «круглого столу» обговорювалися положення Послання Президента України до парламенту, виголошеного 7 квітня 2011 р., в частині основних засад соціально-економічної політики держави та модернізації національної економіки у післякризовий період, становище в економічній сфері та стратегічні пріоритети соціально-економічної політики.
В роботі «круглого столу» взяли участь представники органів державної влади, наукових та експертних інституцій, політичні та громадські діячі.
Під час «круглого столу» Президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що Асоціація українських банків в цілому підтримує положення Послання Президента України як інструмент виправлення стратегічних помилок в регулюванні банківського сектору, зроблених до кризи.
Сугоняко підкреслив, що в Посланні Президента знайшли своє відображення основні пропозиції щодо відновлення у посткризовий період роботи банківської системи на українську економіку, викладені в Аналітичній записці АУБ, яка була розроблена і направлена Президенту України ще восени 2010 року. Зокрема, необхідність дедоларизації української економіки та зниження валютних ризиків для українських позичальників, формування внутрішнього ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, у тому числі за рахунок заощаджень громадян, оптимізація діяльності банків з іноземним капіталом з метою виконання ними основної функції банківської системи – кредитування української економіки, зупинення інфляційних процесів і мінімізація процентних ставок, формування інфраструктури ринку проблемних активів тощо. Акцентував увагу Президент АУБ й на тому, що необхідно відновити монополію гривні в монетарній сфері та забезпечити кредитування реального сектору економіки.
Водночас, Сугоняко наголосив й на тому, що, на жаль, у Посланні в якості важеля забезпечення макроекономічної стабільності в Україні та зміцнення банківської системи продовжує передбачатися інтенсифікація процесу консолідації банківського сектору шляхом організаційного забезпечення процесів злиття капіталу дрібних і середніх банків. В цьому проглядаються залишки політики офісів МВФ і Світового банку в Україні.
АУБ неодноразово наголошувала на хибності політики примусової консолідації банківського сектору, бюрократичного витиснення з ринку малих та середніх банківських установ.
Банкрутство та загроза неплатоспроможності під час кризи 2008 – 2009 років значної кількості провідних банків як у світі, так і в Україні розвіяли твердження, що великий банк є більш надійним.
Керівництво провідних країн світу реально усвідомило небезпеки, які були створені у цей період великими фінансовими установами. У західних країнах вже іде відверта професійна дискусія щодо неприпустимості рятування так званих “занадто великих фінансових установ, щоб збанкрутувати, ” та покриття втрат від ризикової політики їх власників та керівників за рахунок коштів платників податків. Розглядаються шляхи посилення державного регулювання саме цих установ.
"Україна має взяти приклад із світового співтовариства та чесно переосмислити помилки докризового розвитку фінансового сектору як в Україні, так і в інших державах, не допускаючи творення нових зон ризику, " - резюмував Сугоняко.
Прес-служба
Асоціації українських банків
Під час засідання «круглого столу» обговорювалися положення Послання Президента України до парламенту, виголошеного 7 квітня 2011 р., в частині основних засад соціально-економічної політики держави та модернізації національної економіки у післякризовий період, становище в економічній сфері та стратегічні пріоритети соціально-економічної політики.
В роботі «круглого столу» взяли участь представники органів державної влади, наукових та експертних інституцій, політичні та громадські діячі.
Під час «круглого столу» Президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що Асоціація українських банків в цілому підтримує положення Послання Президента України як інструмент виправлення стратегічних помилок в регулюванні банківського сектору, зроблених до кризи.
Сугоняко підкреслив, що в Посланні Президента знайшли своє відображення основні пропозиції щодо відновлення у посткризовий період роботи банківської системи на українську економіку, викладені в Аналітичній записці АУБ, яка була розроблена і направлена Президенту України ще восени 2010 року. Зокрема, необхідність дедоларизації української економіки та зниження валютних ризиків для українських позичальників, формування внутрішнього ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, у тому числі за рахунок заощаджень громадян, оптимізація діяльності банків з іноземним капіталом з метою виконання ними основної функції банківської системи – кредитування української економіки, зупинення інфляційних процесів і мінімізація процентних ставок, формування інфраструктури ринку проблемних активів тощо. Акцентував увагу Президент АУБ й на тому, що необхідно відновити монополію гривні в монетарній сфері та забезпечити кредитування реального сектору економіки.
Водночас, Сугоняко наголосив й на тому, що, на жаль, у Посланні в якості важеля забезпечення макроекономічної стабільності в Україні та зміцнення банківської системи продовжує передбачатися інтенсифікація процесу консолідації банківського сектору шляхом організаційного забезпечення процесів злиття капіталу дрібних і середніх банків. В цьому проглядаються залишки політики офісів МВФ і Світового банку в Україні.
АУБ неодноразово наголошувала на хибності політики примусової консолідації банківського сектору, бюрократичного витиснення з ринку малих та середніх банківських установ.
Банкрутство та загроза неплатоспроможності під час кризи 2008 – 2009 років значної кількості провідних банків як у світі, так і в Україні розвіяли твердження, що великий банк є більш надійним.
Керівництво провідних країн світу реально усвідомило небезпеки, які були створені у цей період великими фінансовими установами. У західних країнах вже іде відверта професійна дискусія щодо неприпустимості рятування так званих “занадто великих фінансових установ, щоб збанкрутувати, ” та покриття втрат від ризикової політики їх власників та керівників за рахунок коштів платників податків. Розглядаються шляхи посилення державного регулювання саме цих установ.
"Україна має взяти приклад із світового співтовариства та чесно переосмислити помилки докризового розвитку фінансового сектору як в Україні, так і в інших державах, не допускаючи творення нових зон ризику, " - резюмував Сугоняко.
Прес-служба
Асоціації українських банків