Новини АУБ

В Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відбулася нарада з обговорення проекту урядової «Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2015 року». Вів нараду заступник Міністра економіки Анатолій Максюта. Від Асоціації українських банків у нараді брав участь її президент Олександр Сугоняко.

В Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відбулася нарада з обговорення проекту урядової «Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2015 року». Вів нараду заступник Міністра економіки Анатолій Максюта. Від Асоціації українських банків у нараді брав участь її президент Олександр Сугоняко.

На нараді відбулося професійне обговорення проекту Стратегії. Виступаючи перед присутніми, заступник Міністра економіки Анатолій Максюта підкреслив значення збільшення зайнятості населення як найголовнішої економічної проблеми. Він також підкреслив необхідність визначення уповноваженого державного органу, відповідального за формування політики розвитку фінансової галузі у відповідності до пріоритетів державної економічної політики.

Було наголошено, що державі необхідний центр, який задає стратегію всій фінансовій галузі виходячи із потреб національної економіки. Окрім цього, було підкреслено, що державні банки є важливим інструментом реалізації економічної політики держави.

Президент АУБ під час обговорення заявив про цілковиту підтримку цих базових позицій. Разом з тим він покритикував розробників Стратегії. Як наголосив Олександр Сугоняко, в Стратегії констатується, що фінансова галузь «не виконує належним чином функцію фінансового забезпечення сталого економічного розвитку» країни, тоді як опис проблем і причин звівся до констатації проблем мікрорівня, рівня фінустанов, а не галузі.

Також Президент АУБ заявив, що Стратегія розвитку фінансового сектору має базуватися на дотриманні принципів рівної конкуренції. З огляду на це він запропонував з тексту Стратегії прибрати згадування про «слабкі фінансові інституції», під якими можна розуміти будь-які банки, акцентувавши замість цього увагу на потребі виведення з ринку фінустанов-банкрутів і створення для цієї функції відповідних дієвих інструментів та механізмів.

Під час наради Президент АУБ запропонував при доопрацюванні проекту Стратегії передбачити стратегічний напрям відновлення функціональності банківської системи України. За його словами, збереження і посилення українського сегменту банківської галузі є, по суті, порятунком  України як економічно незалежної країни. «Щоб банківська система України здатна була виконувати її базові функції, треба позбутися розчленування банківської системи і зробити її цілісною щодо свого призначення, щоб кожен окремий банк і всі разом працювали в одному напрямі – забезпечення фінансовими ресурсами української економіки, отримуючи при тому свої прибутки», - наголосив Президент АУБ. З цією метою, вважають в АУБ, необхідно відновити функціональну цілісність банківської системи шляхом законодавчого визначення стратегічних цілей діяльності для всіх банків, керуючись потребами української економіки.

Окрім цього Президент АУБ запропонував опрацювати стратегічні напрями відновлення роботи банківської системи на українську економіку. За його словами, вони мають включати у себе дедоларизацію української економіки, формування внутрішнього довгострокового ресурсу, оптимізацію діяльності банків з іноземним капіталом, що направлена на виконання основної функції банківської системи - кредитування української економіки, посилення нагляду за діяльністю банків на індивідуальній основі з акцентом на відносні, а не кількісні показники, зупинення інфляційних процесів і мінімізацію  процентних ставок, формування інфраструктури  ринку проблемних активів, розробку і реалізацію довготермінових заходів з поетапним контролем досягнення країною поставлених стратегічних цілей.

Окрім цього, Президент АУБ запропонував, щоб у Стратегії були визначені кількісні параметри, які необхідно досягнути станом на 2015 рік. Зокрема, граничний рівень валютизації фінансової системи, частка кредитів у структурі ВВП, структура кредитного портфелю (реальний сектор, споживання), структура інвестиційних ресурсів (внутрішні, зовнішні), ліміт валового зовнішнього боргу (у відсотках до ВВП), ліміт державного боргу (у тому числі зовнішнього) у відсотках до ВВП.

Прес-служба
Асоціації українських банків