АУБ: в результаті допущених помилок банківська галузь опинилась розірваною на фрагменти
«Реальний стан банківської галузі України та її фрагментація: причини, прогнози» - така тема прес-конференції, яку дав 26 січня у Львові Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.Під час прес-конференції Президент АУБ поділився з присутніми журналістами своїм баченням як існуючої ситуації в банківській галузі України, так і шляхами її розв’язання.
«Реальний стан банківської галузі України та її фрагментація: причини, прогнози» - така тема прес-конференції, яку дав 26 січня у Львові Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Під час прес-конференції Президент АУБ поділився з присутніми журналістами своїм баченням як існуючої ситуації в банківській галузі України, так і шляхами її розв’язання. Зокрема, він відповів на питання щодо причин фінансово-економічної кризи в Україні в 2008-2009 рр., наголосивши на негативних наслідках допуску іноземного капіталу в банківську систему та нанесених збитках національній економіці України. Серед них, зокрема, він назвав: дозвіл на масштабну доларизацію української економіки, дозвіл на кредитування в іноземній валюті, зняття обмеження на участь іноземного капіталу в капіталі банків, допуск практично без обмежень іноземного капіталу в банківську галузь, необґрунтоване і необмежене кредитування споживчого ринку.
За словами Президента АУБ, в результаті цих помилок банківська система України опинилась розірваною на фрагменти (в залежності від походження капіталу), причому стратегії цих фрагментів відмінні та протилежні між собою. «У такому стані банківська галузь не є цілісною і не є системою. Ці фрагменти є реальністю, і кожний фрагмент має свій інтерес. Причому, на жаль, проти одного фрагмента «малих» і «середніх» банків інший веде агресивну політику».
Як відзначає Олександр Сугоняко, ситуація зараз така, що банки з державним капіталом мають серйозні фінансові проблеми, а для банків з приватним українським капіталом під тиском працівників Світового банку в Україні створюються нереальні вимоги щодо нарощення регулятивного капіталу до 120 млн. грн. та 500 млн. грн., що означає свідоме витиснення їх з ринку (Постанова НБУ №273 та законопроект № 0884). За словами Президента АУБ, це свідома політика, направлена на витиснення з ринку сотні українських банків, які є опорою малого і середнього бізнесу у регіонах країни. «На жаль, НБУ опинився заручником інтересів крупних іноземних банків, які лобіюються працівниками Світового банку в Україні, здійснюючи сильний тиск на НБУ», - переконаний Олександр Сугоняко.
Президент АУБ нагадав, що Асоціація розробила і направила Президенту України пропозиції щодо виведення української банківської системи з кризи та подальшого її розвитку. Зокрема, в пакеті пропозицій АУБ представила Аналітичну записку “Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України”. Призначення цього документу полягає в обґрунтуванні необхідності забезпечення контролю національного капіталу над банківською системою, як базової умови збереження економічного суверенітету України.
На думку Президента АУБ, вкрай важливим є, аби влада розробила довгострокову стратегію розвитку національної банківської системи України, де, серед іншого, пропонує передбачити:
- орієнтацію, в т.ч. через механізми регулювання і нагляду, спрямування мобілізованих банками фінансових ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників (кон'юнктури на світових товарних та фінансових ринках);
- розробку механізмів поетапного зменшення доларизації вітчизняної економіки, нормативно-правову заборону кредитування населення і підприємств, які не мають валютних доходів, в іноземній валюті (крім потреб на лікування і навчання за кордоном);
- обмеження сегментів діяльності банків за участю іноземного капіталу;
- законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України, в т.ч. державного;
- створення інфраструктури ринку проблемних активів;
- перехід системи банківського регулювання до зростання ролі якісних, а не кількісних показників у процесі нагляду, зокрема шляхом більш активного використання показників адекватності банківського капіталу;
- забезпечення державою рівних конкурентних умов для всіх учасників фінансового ринку.
Прес-служба
Асоціації українських банків
2011-01-26