Позиція АУБ щодо нових перешкод у поверненні боргів
Щодо законопроектів № № 6670, 6670-1
У Верховній Раді України на 22 жовтня 2010 року заплановано розгляд проектів Законів України "Про внесення змін до ст. 6 Закону України “Про третейські суди” якими передбачається виключення із підвідомчості третейських судів справ у спорах щодо захисту прав споживачів.
У пояснювальних записках до законопроектів сказано про те , що необхідність прийняття цих законопроектів обумовлюється необхідністю захисту прав споживачів від нав’язування їм розгляду спорів у третейському суді , яке тягне за собою витрати споживачів на сплату третейського збору та інших платежів, позбавляє споживачів права на захист їх порушених прав у державному суді за місцем свого проживання.
На думку депутатів прийняття цих законопроектів не вимагає бюджетних витрат.
Вважаємо, що негативні наслідки прийняття цих законопроектів величезні, а позитивна мета вже реалізована у діючому законодавстві, що вбачається з наступного.
1. На даний час більшість позовів у сфері кредитних відносин складають позови банків до боржників. За деякими оцінками у 2009 році таких позовів було розглянуто судами більше ніж 100 000, з яких біля 30000 спорів розглядались третейськими судами . Приблизно 95 % таких позовів задовольняються як державними так и третейськими судами на користь банків. Але і при розгляді спорів у державному суді Закон «Про захист прав споживачів» не звільняє споживачів від сплати держмита у випадку коли державний суд задовольнив позов банку . Тому запропоновані зміни ні яким чином не звільнятимуть більшість споживачів у спорах із банком від сплати держмита по закінченню розгляду спору.
Що стосується споживачів, які самі подають позови до банків, то в цьому випадку незважаючи на наявність третейського застереження згідно із роз’ясненнями Верховного суду споживачі мають право пред’явити позов у держаний суд про визнання недійсним нав’язуваного їм третейського застереження. Нав’язування третейського застереження – є грубим порушенням вимог ст.627 ЦКУ і за наявністю доказів нав’язування державний суд повинен прийняти такій позов до розгляду і задовольнити його! Вже зараз спори про визнання недійсним третейського застереження розглядаються держаними судами згідно із вже діючим законодавством.
Що стосується відсутності у споживачів можливості розглянути спір з банком за місцем свого проживання , то ця можливість існувала у Законі «Про третейські суди» але була скасована з прийняттям закону №1076 від 5.03.2009, якім, до речі, вже було виключене із підвідомчості третейських судів багато спорів.
2. Вважаємо, що прийняття запропонованих змін, у першу чергу , нашкодять інтересам поверненню боргів . На прикладі банків це означає, що більш ніж 30 000 позовів банків до позичальників замість розгляду за скороченої процедурою в третейському суді будуть розглядатися у судах загальної юрисдикції, що затягує повернення боргу на довгий час розгляду спору у державному місцевому суді та перегляду рішення в апеляційної інстанції.
3. Звертаємо Вашу увагу на те що прийняття цих законопроектів фактично створює перешкоди у реалізації запропонованого Президентом України курсу на відновлення кредитування виробництва та громадян. Замість очікуваного покращення умов повернення боргів банки отримають суттєво погіршення цих умов
4. Звертаємо вашу увагу також на те , що починаючи з 2009 року зростає небезпечна тенденція обмеження прав третейського суду на розгляд спорів, яка чомусь притаманна тільки нашому законодавству про третейське судочинство. Так діючий закон Росії «Про третейські суди» містить усі повноваження на розгляд справ у третейському суді які раніше були і в українському законі «Про третейські суди», але більшість з яких в українському законі зараз скасована.
Третейське судочинство в Україні зараз знаходиться на стадії розвитку. Після внесених ВРУ у 2009 році змін які виключали із підвідомчості третейських судів значну категорію спорів суттєво скоротилась чисельність діючих третейських судів. Серед діючих третейських судів фактично залишилися суди які розглядають позови за участю споживачів, тому виключення цих спорів із підвідомчості третейських судів на практиці означає припинення діяльності більшості третейських судів .
2010-10-20