Новини АУБ

Асоціація українських банків (АУБ) провела перше засідання робочої групи, присвячене практичним питанням взаємодії банків України з публічними діячами (PEP) у межах чинного законодавства з фінансового моніторингу. До зустрічі долучилися народні депутати з різних фракцій і груп, а також представники понад 30 банків — члени правлінь, керівники напрямів комплаєнсу та фінансового моніторингу.

Робоча група була створена у відповідь на запити банківської спільноти та публічних осіб і має на меті крок за кроком окреслити проблемні точки практики, напрацювати узгоджені підходи та сформувати підґрунтя для подальшого професійного діалогу між банками, регуляторами та законодавчою владою. Про це нагадав президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, підкресливши, що ключовим принципом цієї роботи є вдосконалення процесів без втрати суті фінансового моніторингу.

«Йдеться не про послаблення контролю і не про формальні компроміси. Наше завдання - зробити практику фінансового моніторингу більш чіткою, передбачуваною та ефективною, зберігаючи його головну функцію - управління ризиками та захист фінансової системи», - зазначив Андрій Дубас.

Ключовою рамкою подальшої дискусії стало розуміння того, що статус PEP сам по собі не означає автоматично високий рівень ризику. Законодавча та міжнародна модель фінансового моніторингу базується на ризик-орієнтованому підході, який передбачає професійну оцінку конкретних обставин, а не формальні ярлики чи автоматичні рішення.

Як зазначила Ганна Горбенко, Голова Комітету з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу АУБ : «Ми сьогодні говорили не про зміну норм і не про спрощення контролю. Ми говорили про те, як у межах чинної моделі зробити застосування вимог логічним, зрозумілим і таким, що справді фокусується на реальних ризиках, а не на формальному статусі».

Окремо в ході дискусії була зафіксована позиція банківської спільноти. Більшість практичних складнощів у роботі з PEP виникає не через небажання виконувати вимоги фінансового моніторингу, а через відсутність чітких, передбачуваних орієнтирів у межах ризик-орієнтованої моделі, яку банки застосовують на практиці.

Банки змушені приймати управлінські рішення в умовах, коли:

• формальні вимоги законодавства мають рамковий характер;
  
• оцінка ризику потребує індивідуального аналізу кожного клієнта;
  
• наслідки рішень безпосередньо впливають на результати перевірок і репутаційні ризики.
  

Саме тому у щоденній практиці банки постійно балансують між обачністю, пропорційністю та очікуваннями контролюючих органів.
Учасники підкреслили, що йдеться не про окремі труднощі окремих установ, а про системний виклик для всього ринку, який потребує спільного обговорення та узгоджених підходів. Під час обговорення учасники визначили кілька блоків, які найчастіше стають джерелом різночитань і напруги у взаємодії між банками та клієнтами.

1. Безстроковий статус PEP і «жива» природа ризику.
   Законодавча модель виходить із статусу публічної особи, водночас ризик-орієнтований підхід вимагає оцінювати фактичний рівень ризику з урахуванням часу та конкретних обставин. Саме на перетині цих логік банки змушені самостійно шукати баланс, що призводить до різної практики рішень.
   
2. Диференціація ризику залежно від посади та обсягу повноважень.
   Норми об’єднують у єдину категорію осіб із різним рівнем впливу та доступу до ресурсів. На практиці банки змушені самостійно визначати, які фактори є суттєвими для коректної оцінки ризику, за відсутності єдиних орієнтирів.
   
3. Пов’язані особи та тісні ділові зв’язки.
   Учасники відзначили, що такі зв’язки не завжди мають однозначне документальне підтвердження. У результаті банки змушені застосовувати професійне судження, а ключове питання полягає у визначенні межі між достатньою обачністю та необґрунтованими припущеннями.
   
4. Джерела статків та «історичні активи».
   Практичним викликом залишається підтвердження походження активів, сформованих багато років тому. Відсутність чітких підходів щодо глибини аналізу та достатності підтвердження створює ризики як для банків, так і для клієнтів.
   
5. Вплив посилених процедур на клієнтський досвід.
   

Клієнти часто сприймають фінмоніторингові заходи як надмірну бюрократію та повторювані запити, тоді як банки змушені враховувати ризики перевірок і зберігати прогнозований сервіс. Учасники наголосили, що ці питання мають системний характер.
У ході обговорення прозвучали й позиції народних депутатів України.

У ході зустрічі народні депутати звернули увагу на низку проблем, з якими стикаються публічні діячі та пов’язані з ними особи:

• тривалі строки розгляду заяв на відкриття рахунків;
  
• складнощі з підтвердженням джерел походження коштів, зокрема за давні періоди;
  
• повторювані перевірки одних і тих самих активів;
  
• надмірну бюрократію та технічні обмеження, які ускладнюють реалізацію диференційованого підходу, передбаченого законодавством.
  

Окремо зверталася увага на те, що для застосування ризик-орієнтованого підходу до публічних діячів ключове значення має розуміння конкретного контексту публічної діяльності клієнта, зокрема характеру функцій та часу їх припинення. Саме на етапі первинної взаємодії з клієнтом ця інформація потребує додаткового аналізу, що безпосередньо впливає на логіку та строки прийняття рішень банками.

Народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк звернула увагу на те, що значна частина звернень і проблемних ситуацій у взаємодії між банками та публічними особами стосується не фінансового моніторингу як такого, а операційного формалізму та особливостей внутрішніх процедур. Вона підкреслила, що після спливу 12 місяців з моменту припинення виконання публічних функцій до PEP має застосовуватися ризик-орієнтований підхід, а не автоматичне використання максимально жорстких заходів. За її словами, саме коректне розуміння логіки системи дозволяє уникати надмірних рішень і зменшувати кількість конфліктних ситуацій.

Окремо було наголошено на потребі посилення роз’яснювальної та просвітницької роботи - як для публічних осіб, так і для працівників банків. Такий підхід, на думку депутатки, сприятиме кращому розумінню рамки та принципів фінансового моніторингу й допоможе знизити напругу, що виникає через різне трактування процедур і очікувань.
За підсумками зустрічі сторони погодилися, що подальша робота має бути спрямована на зменшення практичної невизначеності, узгодження підходів та формування спільного розуміння логіки застосування законодавства — без зниження рівня фінансової безпеки.

Діалог буде продовжено у робочому форматі на майданчику Асоціації українських банків.