Новини АУБ

Споживачі мікрокредитів отримають доступ до верифікації через «Дію», Національний банк фіксує здешевлення мікропозик, а недобросовісним компаніям «перекриють кисень». Результати дослідження Асоціації українських банків показали, що більшість українців задоволені сервісом МФО. Ці та інші теми були обговорені під час медіа-заходу в УНІАН, який організувала Асоціація українських банків 28 жовтня у Києві.

Презентація дослідження: більшість українців задоволені сервісом мікрокредитних організацій

Асоціація українських банків спільно з компанією Research.ua та Інститутом соціології НАН України презентували результати соціологічного дослідження «Споживче мікрокредитування в Україні: поточний стан, перспективи, розвиток, майбутнє»

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас зазначив:

«Це дослідження проводили в липні 2025 року. Головні цілі: оцінити фактично ставлення громадян до небанківського споживчого кредитування, його доступності, прозорості і відповідальності обох сторін: як позичальника, так і кредитора»

Директор Research.ua Володимир Кутюк повідомив, що 73% респондентів цілком або скоріше задоволені сервісом мікрокредитування, а 69% — готові рекомендувати мікрофінансові організації, де беруть кредити найчастіше.

«Як свідчать результати дослідження, переважна кількість користувачів мікрофінансових організацій, як і раніше, беруть мікрокредити для щоденних потреб, щоб дожити до зарплати», — зауважив Володимир Кутюк.

На другому місці за популярністю — позика на оплату лікування або медикаментів, на третьому — комунальні послуги. Також популярними залишаються мікропозики на одяг, взуття та ремонт житла.
Дослідження показало, що більшість українців нейтрально або позитивно ставляться до штрафів за невиконання умов договорів:
«Лише 14–18% категорично проти, тоді як 27–28% вважають їх справедливими, а 44% підтримують застосування санкцій лише за серйозні порушення. Це свідчить про готовність клієнтів сприймати штрафи за обґрунтованих умов. Близько 40% респондентів вважають, що відповідальність за неповернення кредиту мають нести як позичальник, так і фінансова установа», — додав Кутюк

Заступник директора Інституту соціології НАН України Сергій Дембіцький розповів, що соціологічний моніторинг Інституту соціології показав складну картину добробуту українців у 2025 році.
Виявилося, що економлять, позичають або звертаються по грошову допомогу для придбання продуктів харчування близько третини українців, для оплати комунальних платежів та бюджетних електроприладів — близько 40%, а для купівлі нової великої побутової техніки — три чверті наших співгромадян.

«Отже, очевидно, що в нашій країні існує потреба в існуванні різноманітних фінансових інструментів, які роблять можливим повноцінне споживання», — зазначив Сергій Дембіцький.

Також науковець зупинився на питанні, як себе відчувають користувачі споживчих мікрокредитів у порівнянні з іншими людьми. За результатами аналізу, користувачі МФО загалом оцінюють себе більш успішно, ніж решта опитаних, і ця тенденція є сталою майже для всіх аспектів, які були оцінені.

«Результати опитування показують, що користувачі МФО загалом оцінюють себе більш успішно, ніж це робить решта опитаних. Ця тенденція характерна майже для всіх аспектів, які були оцінені. Особливо показовими є такі індивідуальні цінності як знання, статус, влада, дозвілля та матеріальний добробут», — зазначив Дембіцький.

Він зауважив, що питання, які стосуються взаємозв’язку між користуванням мікрокредитами та відчуттям власного успіху, потребують окремого глибинного дослідження.

«Але навіть якщо подивитися на ситуацію гіпотетично та прийняти до уваги перелічені п’ять індивідуальних цінностей, можна спробувати дати попереднє пояснення. Так, цінність знання скоріше є чинником, що збільшує імовірність звернення до споживчого мікрокредиту через кращу обізнаність. Решта цінностей, тобто статус, влада, дозвілля та добробут, потребують фінансових ресурсів, тобто можуть посилюватися за допомогою мікрокредитування», — підсумував Сергій Дембіцький.

Дискусійна панель: регулювання ставок, верифікація через «Дію» і боротьба з «сірою» зоною

Під час панельної дискусії «Споживче мікрокредитування в Україні: поточний стан, перспективи, розвиток, майбутнє» директор департаменту нагляду за небанківськими установами Національного банку України Володимир Суханов заявив:

«Якщо подивитися на композицію учасників ринку, то вартість кредиту після обмеження добової ставки впала в рази. Я не знаю жодної фінансової установи, яка стала збитковою. За обсягом кредитування компанії майже наздогнали довоєнні обсяги»

Володимир Суханов навів приклад Литви, де максимальна річна відсоткова ставка для мікрокредитів не повинна перевищувати 70%, але зазначив, що аналогічні обмеження в Україні призведуть до зупинки ринку:
«Якщо зараз ми встановимо такі ж обмеження, то ніхто не буде працювати. Чому? Треба враховувати, як працюють фінансові компанії. У фінансових компаній дуже короткий період обороту капіталу. Треба також враховувати, що кожен сьомий не повертає позику», — пояснив Суханов

Також представник НБУ припустив, що зі скороченням кількості проблемних кредитів ставки на ринку можуть знижуватися
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що жодна мікрофінансова організація не збанкрутувала після запровадження 1% добової ставки.
«Це було моє зобов'язання, коли ми трохи погіршували вам умови, запроваджуючи 1% ставку. І я думаю, що час цього законопроекту прийде, тому що це були ковідні обмеження, впроваджені під час ковіду по штрафам і пені», — зауважила депутатка, додавши, що в парламенті перебуває законопроєкт про часткове скасування мораторію на стягнення пені за прострочені кредити.

Також Василевська-Смаглюк прогнозує відновлення верифікації через застосунок «Дія» до кінця року. Ініціативу підтримав президент АУБ Андрій Дубас:
«Ми вважаємо, що правила на ринку, якщо це споживче кредитування, наприклад, у банків і в небанківських установ, повинні бути одинакові. Якщо це інструменти верифікації або ідентифікації, якщо вони є доступні для користувачів страхових послуг або банківських послуг, вони повинні бути доступні і для інших організацій, але виключно, якщо вони мають ліцензію.

Голова Комітету АУБ з небанківського кредитування, CEO компанії Monyveo Сергій Сінченко звернув увагу на проблему неліцензованих гравців ринку, які працюють у «сірій зоні»:
«Вони руйнують довіру. Ми сьогодні вже говорили про дослідження, говорили, що довіра – це головна складова будь-якого бізнесу, а ці компанії, які кредитують в крипті, вони не мають ліцензії, вони не мають регуляцію, вони не обмежені в рекламі, вони не обмежені у відсотках, вони не обмежені, що найгірше, в колекшені, і вони можуть застосовувати найбільш неетичні способи стягнення за борги. Вони кидають тінь на весь ринок», — пояснив Сінченко.

Під час обговорення учасники дискусійної панелі також торкнулися питань розвитку фінансової грамотності, фінансової інклюзії та відповідального кредитування. Як підкреслили представники ринку, небанківські фінансові компанії відіграють важливу соціальну роль, оскільки забезпечують швидкий і зручний доступ українців до кредитних ресурсів, особливо для тих категорій громадян, які не мають можливості отримати банківський кредит.
Окрему увагу учасники приділили питанню підвищення фінансової грамотності українців. Згідно з опитуванням, понад половина користувачів МФО (55%) виявили бажання підвищувати рівень фінансових знань — значно більше, ніж серед населення загалом (36%). Найбільш затребуваними форматами навчання є онлайн-курси, відео у соцмережах та подкасти, що свідчить про готовність громадян сприймати сучасні освітні формати.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас у своєму виступі розповів, що 26 березня 2025 року в Києві в рамках "Всеукраїнського форуму з фінансових технологій: тренди та перспективи" фінансові компанії, які працюють на ринку небанківського споживчого кредитування, підписали Меморандум про забезпечення відповідального кредитування.

За словами Дубаса, цей документ є своєрідним «списком білих компаній», які дотримуються встановлених законодавством норм і принципів прозорої роботи. Меморандум визначає спільні стандарти поведінки фінансових установ — від прозорості умов кредитування до підвищення рівня фінансової грамотності та інклюзії.
«Ми закликаємо учасників ринку приєднуватися до підписантів Меморандуму, щоб розширювати коло компаній, які у своїй діяльності дотримуються Концепції відповідального кредитування, ініційованої Національним банком України», — наголосив Андрій Дубас.

Згідно з Меморандумом, його підписанти беруть на себе зобов’язання підвищувати прозорість кредитних послуг, покращувати оцінку кредитоспроможності позичальників, підтримувати фінансову грамотність громадян та забезпечувати справедливе ставлення до клієнтів. Документ залишається відкритим для приєднання нових учасників, які поділяють принципи відповідального кредитування

Захід в УНІАН підтвердив: після регуляторних змін ринок мікрокредитування поступово відновлюється, а довіра споживачів і прозорість процесів стають центральними для його розвитку. Повернення верифікації через «Дію», боротьба з неліцензованими компаніями та єдині правила для банків і МФО — головні напрями, на яких сьогодні зосереджена увага як держави, так і фінансової спільноти.