Новини АУБ

Шановний пане Президенте !

П’ятимісячне сповзання країни в економічний і соціально-політичний колапс за потурання всієї системи влади змушує мене звернутися до Вас з наступним.

У газеті «Голос України» від 04.02.2009 р. була надрукована моя стаття «Економічну кризу подолаємо, якщо вийдемо з політичної», в якій зроблено наголос на тому, що:

- українське суспільство несе неприпустимо великі втрати за кожен день продовження економічної кризи в країні;

- економічна ціна кризи для нашого народу істотно зросте, якщо негайно не розпочати відновлювальні процеси в економіці країни;

- відновлювальні процеси в економіці не можуть початися без подолання кризи влади, без встановлення персональної відповідальності керівника держави за вихід країни з кризи, концентрації у нього необхідних повноважень та формування нового антикризового складу виконавчої влади.

Щоб пояснити мої мотиви звернення з цим листом до Вас, пане Президенте, констатую таке.

Увесь час моєї роботи в АУБ з 1993 року характеризувався недержавним підходом влади щодо національної банківської системи (податки, диктат позичальника над кредитором, безмежний допуск у галузь іноземного капіталу тощо). В час теперішньої економічної кризи діяльність органів влади стала вкрай небезпечною для галузі, про що АУБ наголошувала у своїх зверненнях до Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України та інших публічних документах. Сьогодні є очевидним — ця система безвідповідальної влади рано чи пізно доконає банківську та інші галузі економіки і завдасть лиха українському народові, якщо її негайно не замінити на владу відповідальну.

Так розпорядилася доля, що історична відповідальність за Україну лежить на Президентові, хоча формально вона розпорошена між гілками влади. В час виклику цивілізаційного масштабу ця відповідальність вимагає від Президента країни і нової еліти рішучих дій і відвертої правди. Українське суспільство має потребу знати про погляди Президента на таке: чи поділяєте Ви думку, що наявна система влади, частиною якої є Президент країни з обмеженими повноваженнями, не здатна запустити відновлювальні процеси в економіці?

Якщо так, чи розглядаєте Ви можливість взяти на себе особисто, за належного суспільного сприяння, справу виведення країни з економічної кризи і порятунку країни?

Чи поділяєте Ви думку, що за півтора-два роки можна зупинити негативні тенденції в економіці та започаткувати позитивні зміни?

Чи доцільно було б Президентові країни розпочати публічний діалог з суспільством та з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів України і опозиції про те, щоб йому надали законні повноваження для роботи над виведенням країни з кризової ситуації?

У народі є сили, пробуджені Майданом, яких політична верхівка не помічає і не враховує. Вони приходять в рух. Ці сили сприятимуть позитивним зусиллям за належних дій оновленої влади.

Продовження існування владної невизначеності поширює гангрену з владної верхівки на суспільство і загрожує суспільним хаосом.

Шановний Вікторе Андрійовичу, у суспільства є вимога відповідальної влади, яка повірить у свій народ і його високе призначення, є намагання розумних та рішучих дій у час кризи.

Нагальна мета перед державою окреслюється. Це — вихід з економічної кризи. Мета подальшої діяльності ставить вимоги до якості владної команди.

Пряма персональна відповідальність за подолання економічного хаосу сприятиме правдивому визначенню причини кризи і шляху виходу з неї, підніме довіру людей до влади. Бо владі не вистачає не тільки грошей, їй не вистачає передусім головного політичного ресурсу — довіри народу. Відновлення довіри є необхідною умовою зупинення деградації країни.

Криза вимагає від українців навернутися до правди і не дозволяє нам жити по-старому.

Буду вдячний за Вашу відповідь, пане Президенте.

Зі щирою повагою
Олександр СУГОНЯКО

Джерело:
Газета "Голос України", № 40 (4540)від 5 березня 2009 р.
http://www.golos.com.ua/article/1236184026.html
 

Шановний пане Президенте !

П’ятимісячне сповзання країни в економічний і соціально-політичний колапс за потурання всієї системи влади змушує мене звернутися до Вас з наступним.

У газеті «Голос України» від 04.02.2009 р. була надрукована моя стаття «Економічну кризу подолаємо, якщо вийдемо з політичної», в якій зроблено наголос на тому, що:

- українське суспільство несе неприпустимо великі втрати за кожен день продовження економічної кризи в країні;

- економічна ціна кризи для нашого народу істотно зросте, якщо негайно не розпочати відновлювальні процеси в економіці країни;

- відновлювальні процеси в економіці не можуть початися без подолання кризи влади, без встановлення персональної відповідальності керівника держави за вихід країни з кризи, концентрації у нього необхідних повноважень та формування нового антикризового складу виконавчої влади.

Щоб пояснити мої мотиви звернення з цим листом до Вас, пане Президенте, констатую таке.

Увесь час моєї роботи в АУБ з 1993 року характеризувався недержавним підходом влади щодо національної банківської системи (податки, диктат позичальника над кредитором, безмежний допуск у галузь іноземного капіталу тощо). В час теперішньої економічної кризи діяльність органів влади стала вкрай небезпечною для галузі, про що АУБ наголошувала у своїх зверненнях до Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України та інших публічних документах. Сьогодні є очевидним — ця система безвідповідальної влади рано чи пізно доконає банківську та інші галузі економіки і завдасть лиха українському народові, якщо її негайно не замінити на владу відповідальну.

Так розпорядилася доля, що історична відповідальність за Україну лежить на Президентові, хоча формально вона розпорошена між гілками влади. В час виклику цивілізаційного масштабу ця відповідальність вимагає від Президента країни і нової еліти рішучих дій і відвертої правди. Українське суспільство має потребу знати про погляди Президента на таке: чи поділяєте Ви думку, що наявна система влади, частиною якої є Президент країни з обмеженими повноваженнями, не здатна запустити відновлювальні процеси в економіці?

Якщо так, чи розглядаєте Ви можливість взяти на себе особисто, за належного суспільного сприяння, справу виведення країни з економічної кризи і порятунку країни?

Чи поділяєте Ви думку, що за півтора-два роки можна зупинити негативні тенденції в економіці та започаткувати позитивні зміни?

Чи доцільно було б Президентові країни розпочати публічний діалог з суспільством та з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів України і опозиції про те, щоб йому надали законні повноваження для роботи над виведенням країни з кризової ситуації?

У народі є сили, пробуджені Майданом, яких політична верхівка не помічає і не враховує. Вони приходять в рух. Ці сили сприятимуть позитивним зусиллям за належних дій оновленої влади.

Продовження існування владної невизначеності поширює гангрену з владної верхівки на суспільство і загрожує суспільним хаосом.

Шановний Вікторе Андрійовичу, у суспільства є вимога відповідальної влади, яка повірить у свій народ і його високе призначення, є намагання розумних та рішучих дій у час кризи.

Нагальна мета перед державою окреслюється. Це — вихід з економічної кризи. Мета подальшої діяльності ставить вимоги до якості владної команди.

Пряма персональна відповідальність за подолання економічного хаосу сприятиме правдивому визначенню причини кризи і шляху виходу з неї, підніме довіру людей до влади. Бо владі не вистачає не тільки грошей, їй не вистачає передусім головного політичного ресурсу — довіри народу. Відновлення довіри є необхідною умовою зупинення деградації країни.

Криза вимагає від українців навернутися до правди і не дозволяє нам жити по-старому.

Буду вдячний за Вашу відповідь, пане Президенте.

Зі щирою повагою
Олександр СУГОНЯКО

Джерело:
Газета "Голос України", № 40 (4540)від 5 березня 2009 р.
http://www.golos.com.ua/article/1236184026.html