Новини АУБ

Росія повідомила у середу про зміну своєї політики  щодо  боротьби з кризою,  відзначаючи, що вона перейде від надання  рятівних коштів  банкам  до підтримки економіки через банківський сектор.

Москва також планує значно  зменшити бюджет  для зниження  фінансового дефіциту - відкидаючи тиск щодо слідування шляхом США та інших західних країн, які намагаються стимулювати економіку значним підвищенням державних запозичень.

Це  свідчить, що Москва втрачає надію відвернути кризу  за рахунок державних витрат та натомість задраює люки для того щоб уникнути тривалої рецесії. Плани також вказують на те, що власті  не відмовляються від  державних витрат  для швидкого реагування та  готові  не йти на поступки олігархам, яким потрібні  гроші.

Новина надійшла  у час, коли у Росії та  Східній Європі наростає  економічний морок,  рейтингове агентство Fitch  знизило рейтинг російського суверенного боргу, а Міжнародний Валютний Фонд застерігає щодо серйозних труднощів в Україні та зниження обмінного курсу націоналах валют  від Польщі до Казахстану.

Зміну російської політики представив  Ігор Шувалов, перший  віце-прем’єр-міністр, який повідомив, що уряд свідомо хоче дозволяти у 2009 р.  знизитися росту ВВП до нуля або нижче  для стабілізації економіки та  збереження  валютних резервів. Москва відкинула пораду тих економістів, які запропонували використати резерви для  фінансування бюджетного дефіциту у розмірі  10% від ВВП  для підтримки зростання -  сказав пан Шувалов інвесторам  на засіданні у Москві  за зачиненими дверима.

Зі слів  присутніх на засіданні,  заступник прем'єр-міністра також повідомив, що держава інвестуватиме  “декілька процентних пунктів від ВВП” у зміцнення банківського сектору, покриваючи “можливі майбутні втрати” та здійснюючи нагляд за  консолідаційним планом, у результаті якого кількість  банків зменшиться з 1,100 до 500. Додатково міністр фінансів Алєксєй Кудрін підтвердив протягом візиту до Лондона, що держава готувала вливання  $40 млрд. (?31 млрд., £28 млрд.) капіталу у банки за умови, що гроші будуть направлені у реальну економіку. Це є наступним кроком після виділення  минулого року  960 млрд. рублів субординованих кредитів.

Пан Шувалов пояснив, що  деякі ключові промислові компанії залишаться пріоритетними (військово-промислові підприємства, газовий монополіст Газпром,  електричні групи компаній та державні залізниці). Це значно більша концентрація на певних компаніях, ніж  оголошений раніше список 295 промислових компаній, що вважаються вартими фінансової підтримки, включно з керованими олігархами групами, такими як алюмінієва компанія Русал та  метакомбінат Норільський нікель.

Хоча подальші позики олігархам не виключені, вони  не будуть більше  мати  прихильності уряду. Пан Шувалов вважає, що держава не повинна була  позичати  $4.5 млрд. Русалу, алюмінієвій групі  Олега Дерипаски, коли забезпеченням    була  його 25-частка в  Норільському нікелі, реальна вартість якої тоді складала лише $1.5 млрд.

Намагаючись збільшити свою роль супердержави,  Росія анонсувала плани щодо надання  фондів для підтримки своїх екс-радянських сусідів та інших союзників, які можуть досягнути  понад  $10 млрд., у тому числі   вже  обіцяних $3 млрд. Це було погоджено на регіональному саміті в Москві,  який проводив  Дмітрій Мєдвєдвв за участю лідерів Білорусі, Казахстану, Kиргизстану та Таджикистану.

Тим часом, Україна має труднощі,  погодившись на  план реформ, погоджений торік з  Міжнародним Валютним Фондом, що був передумовою надання стабілізаційного кредиту розміром  $16.5 млрд. Відповідальний працівник МВФ під час відвідання Києва попередив про “серйозні проблеми” та занепокоєння  щодо невиконання умов позики,  включно зі зменшенням соціальних витрат та  нульового дефіциту бюджету.

Переклад: Валерій Степаненко