Новини АУБ

Переклад: Валерій Степаненко 

МВФ схвалив надання стабілізаційного пакету  Україні для  "допомоги урядові посилити довіру та відновити економічну стабільність", тому що економіка країни серйозно вражена глобальною фінансовою кризою, яка  особливо проявляється у  скороченні кредитування та  падінні цін на товари.

5 листопада правління  МВФ схвалило надання  Україні $16.4 млрд. позики, більша частина якої має бути направлена на рекапіталізацію банків.  Це було зроблено після оголошення Національним банком України (НБУ) 13 жовтня  низки заходів для підтримки  банківської системи,  збільшення гарантій за депозитами та  обмеження права зняття коштів, коли вже було надано $1.1млрд.  коштів для допомоги проблемним банкам.

Центральний банк також здійснює інтервенції на  ринку грошей, намагаючись захистити національну грошову одиницю гривню, яка упала 29 жовтня до  7.1250 за долар, що є найбільшим падінням дня протягом десяти років.

Не зважаючи на найкращі намагання НБУ, упродовж жовтня ставало все більш очевидним, що Україні потрібна допомога для запобігання сповзанню у глибоку економічну кризу. Переговори між МВФ  та українськими властями розпочалися у середині місяця, а до 26 жовтня надання стабілізаційного  пакету було погоджено.

Після декількох років значного  зростання (за даними МВФ, економіка України зросла минулого року на  7.6% ) міжнародна фінансова криза заторкнула Україну  досить швидко. Хоч швидкість погіршення ситуації від значного зростання до стабілізаційного пакету була, можливо, неочікуваною,  той факт, що Україна  постраждала більше, ніж інші країни, що розвиваються, не є зовсім неочікуваним. Зміна у глобальному економічному кліматі виявила певні  тривалі слабкі сторони в економіці країни.

МВФ заявив цього літа, що  "Україна  користується  тим, що глобальна економіка має ненаситний попит на сталь",  бо експорт сталі складає 40%  всього експорту країни ($17млрд. грошових надходжень за рік).

Уряд роздав чимало  грошових надходжень  здійснюючи  "щедру політику доходів", що  разом з  інвестиціями капіталу (у тому числі за рахунок прямих іноземних інвестицій) підживлювала небезпечне збільшення споживання. Інфляція у річному виразі сягнула 30% у квітні 2008 р., збільшення заробітної плати, за оцінками МВФ,  склало  30-40%, а імпорт зріс  за рік на 50-60%.

Під час наступу глобальної фінансової кризи зовнішні джерела капіталу для банків країни стали недоступними,  тому що багато кредиторів порівняно обережніше ставилися до  України, ніж до інших ринків, що розвиваються, з причини непевної політичної ситуації, яка характеризувалася  запеклими сварками між Президентом Віктором Ющенком та Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. До того ж ціна сталі  різко, на дві третіх за  деякими оцінками, знизилася, підриваючи раптово інше джерело іноземної валюти, а разом і  бюджетну позицію уряду. Зростання заробітної плати та імпорту набрали загрозливих для економіки масштабів.

"Українська економіка, особливо банківська система, відчуває значний тиск", - стверджується  у заяві МВФ. "Падіння цін на головну статтю українського експорту, сталь, спричинило істотне погіршення  прогнозу поточного рахунку України. Цей торговельний шок разом з  наявними слабкими місцями - високою інфляцією, відносно низькими валютними резервами порівняно з короткостроковим зовнішнім боргом, значною залежністю банків від іноземних коштів, незбалансованістю балансу, а також слабкою підтримуючою фіскальною  позицією, -  разом зі зниженням ліквідності, викликаним  міжнародною фінансовою кризою, призвело до істотного уповільнення  надходження капіталу."

Як наслідок, поспішна угода з МВФ, умови якої є менш жорсткими, ніж попередні стабілізаційні пакети для України та інших країн, що розвиваються, що відображає  занепокоєність МВФ серйозністю ситуації, а також його можливим небажанням  бути  вплутаним у деталі політичних рішень.

Пакет надходить як частина дворічної стабілізаційної угоди  (standby agreement), яка вимагатиме від України проведення більш жорсткої монетарної  політики та  заохочуватиме більш "обачливу" фінансову поведінку. Також має бути зміщення  у напрямку  гнучкішої політики щодо обмінного курсу - протягом кількох років НБУ тримав гривню у межах коридору  з прив‘язкою до долара, а його недавні дії свідчать про намагання  дозволити та, ймовірно, формалізувати  ліберальніший плаваючий курс. МВФ заявляє, що гнучкіша валюта повинна служити "амортизатором" для економіки.

Такі дії, ймовірно, спричинять деякий короткостроковий біль, оскільки український уряд не зможе на свій розсуд  створити пакет для стимулювання розвитку економіки у час  економічного сповільнення. До того ж субсидії, ймовірно,  будуть урізані і державний сектор отримає менше коштів. Для збалансування  угода МВФ передбачає  відкладення додаткових коштів у розмірі  0.8% від ВВП  на соціальні витрати для захисту найбільш  вразливих верств населення.

Беручи до уваги серйозність кризи та потребу у  більш відповідальній довгостроковій  фіскальній та монетарній політиці, а також у структурних реформах, мало хто  виступає проти угоди. Насправді  можна спорити чи  потреба у реформі аж така нагальна, що МВФ мав би  додати  більше рядків   до  свого стабілізаційного пакету.

Заступник директора-розпорядника МВФ  Муріло Португал  (Murilo Portugal) сказав, що має "певність, що програма матиме успіх у стабілізації економічних та фінансових умов".

Керівник Місії МВФ у Києві Цейла Пазарбазіоглу (Ceyla Pazarbasioglu)  сказала міжнародній пресі, що  "дорога попереду важка, але Україна має величезний потенціал і повинна бути здатною досягнути цього  послідовним втіленням адекватних рішень".

Джерело: Oxford  Business Group, 21.11.2008 р.