Новини АУБ

20-10-2008

Криза крокує країнами Східної Європи! Від Угорщини і України – до країн Балтії – всі сьогодні стикаються з погіршенням економічної ситуації. У великому огляді Стефана Вегстила в британській The Financial Times аналізуються проблеми, які постали перед країнами регіону.

Коли Лев Парцхаладзе – український девелопер – готувався до розміщення акцій своєї компанії на Лондонській фондовій біржі три роки тому, то не бачив кінця-краю буму житлового і офісного будівництва в його країні. Сьогодні, коли без роботи стоять крани на київських будівельних майданчиках, і зменшуються продажі нерухомості, він визнає, що світова кредитна криза зупинила бум на українському ринку.

«Ми спостерігаємо за тим, як фінансова криза перетворюється на економічну кризу у світі. Вона ще не повністю зачепила Україну, але дуже близька до цього», - каже глава компанії «XXI Століття». Курс акцій компанії знизився на 97% порівняно з найвищим значенням і компанія намагається отримати ліквідні кошти, передаючи проекти іншим забудовникам.

Пан Парцхаладзе не єдиний, хто змушений рахуватися з новими реаліями в цьому регіоні. Світова криза завдає відчутних ударів по економіках країн Центральної та Східної Європи - хоча і дуже нерівномірно. У Росії держава виділила майже 200 млрд. дол. (116 млрд. фунтів або 149 млрд. євро) для порятунку фінансового ринку, Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо екстреної позики обсягом до 14 млрд. дол., у четвер Угорщина отримала допомогу у вигляді кредиту на суму 5 млрд. євро (6,7 млрд. дол. або 3,9 млрд. фунтів) від Європейського центрального банку.

Латвія та Естонія потерпають від першого економічного спаду в регіоні за останнє десятиліття, а зростання економіки в багатому на нафту Казахстані значно уповільнилося. Навіть у Польщі, в якій прем’єр-міністр Дональд Туск наполягає на тому, що ця країна – «острів стабільності», криза посилала сумніви щодо можливості реалізувати плани із приєднання Варшави до єврозони.

Відповідно, фондові ринки швидко падають: польськими акціями торгують за курсом, що менше половини їхньої найвищої вартості, а українськими – за курсом, меншим на три чверті. Темпи розвитку ринків нерухомості уповільнилися, хоча забудовники досі намагаються втримати високі ціни. Після зростання на початку 2008 року, курс деяких валют сильно впав, зокрема, курс угорського форинта (HUF). В Україні, де Національний Банк вжив заходів для підтримки гривні, курс кредитних дефолтних свопів – показника ризику – різко зріс на 1 400 пунктів до 1 900, ставши одним з найгірших у світі.

Фінансові струси протверезили мільярдерів, і не в останню чергу – Олега Дерипаску – російського металевого олігарха, який змушений був продати цінні пакети акцій для отримання готівкових коштів. Інші хапаються за можливості купити акції задешево: Міхаїл Прохоров – російський інвестор у нікелеві підприємства – придбав 50% московського банку Renaissance Capital за 500 млн. дол. – це приблизно чверть вартості цих акцій минулого року.

В умовах і досі бурхливої кризи, незважаючи на незначне її послаблення завдяки виділенню цього тижня допомоги від США та Європейського Союзу, неможливо передбачити, як розвиватимуться події у надзвичайно важливому для Заходу – як експортний ринок і дешева виробнича база – регіоні. Але сподівань на те, що регіон може вийти сухим із води, вже немає. Окрім жертв серед корпорацій, деякі країни можуть зіткнутися з труднощами у фінансуванні дефіциту балансу поточних операцій. Ерік Берглоф – головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку – каже: «Наразі ми знаходимося у страшенно непевній ситуації… Ці країни могли б впоратись зі зростанням процентних ставок по позиках та економічним спадом – проблемами, які доходять до них зі США та Західної Європи – але повне припинення міжнародного кредитування… ніхто не може обійтися без нього».

Наслідком цього струсу, як і на Заході, буде чергове зростання ролі держави в економці – і, можливо, воно спровокує політичні конфлікти навколо перерозподілу незначних фінансових ресурсів. Як і на Заході, можуть зрости розгнівані настрої серед населення проти тих, хто скористався періодом економічного буму – і часто робив це демонстративно. В Угорщині, яка вперше зіткнулася з економічними проблемами два роки тому, вже мали місце соціальні бунти.

Економічне зростання різко гальмується, і МВФ прогнозує, що зростання валового внутрішнього продукту зменшиться в Центральній та Південно-Східній Європі із цьогорічних 5% до всього лише 3,5% у 2009 році. А для Росії та країн колишнього Радянського Союзу зростання ВВП прогнозується на рівні 7% цього року і 5,5% 2009 року.

За світовими стандартами, враховуючи, що в США та Західній Європі економічний спад, це – непогані показники. За нормальних – не кризових –обставин, невеличке уповільнення темпів зростання навіть віталося б у деяких країнах. До літа основною небезпекою для них був перегрів економіки - так в Україні рівень інфляції сягнув 31%. Завдяки високому врожаю та падінню цін на продукти харчування стрибок споживчих цін вдається стримати, але рівень інфляції все ж високий в окремих країнах, зокрема, в Росії – 15%.

Але в цілому регіон менш вразливий до фінансової кризи, тому що компанії та приватні особи загалом набрали менше кредитів, ніж на Заході. Австрійський банк Raiffeisen International повідомляє, що банківські активи в 2007 році в Центральній Європі складали лише 90% ВВП і 65% в Росії, порівняно з 250% в країнах єврозони.

Але ці узагальнення не враховують багатьох ризиків окремих країн. Як каже Ян Кшиштоф Бєлєцький – глава польського банку Pekao: «Розвиток подій за останні кілька тижнів довів, що немає більшої помилки, ніж розглядати цей регіон як єдине ціле. Відмінності між Польщею і Казахстаном – це ніби відмінності між раєм та пеклом».

Основна небезпека криється в залежності регіону від зовнішнього фінансування, особливо банківських кредитів. За даними Institute of International Finance, загальні надходження приватного капіталу та кредитів до «країн Європи, що розвиваються» (включно з Туреччиною) вірогідно знизяться порівняно з минулорічними показниками – 394 млрд. дол. – до 322 млрд. дол. в 2008 році і 262 млрд. дол. в 2009 році. Враховуючи, що 262 млрд. дол. є високим показником за історичними мірками, існує висока ймовірність значно більшого падіння. У межах загальних надходжень, кредити банків можуть зменшитися особливо швидко: із 219 млрд. дол. 2007 року до 155 млрд. дол. в 2008 році і досягнути 74 млрд. дол. наступного року.

З огляду на те що, за прогнозом, прямі іноземні інвестиції мають трохи зрости до близько 90 млрд. дол. наступного року, вони не можуть компенсувати різкого спаду банківських позик. Портфельні інвестиції також не врятують становища: надходження надто маленькі, минулого року вони досягли свого піку і складали лише 8,5 млрд. дол.

Найбільші потреби у фінансуванні відчуває Росія, її центральний банк оцінює розмір виплати боргів цього року в 39 млрд. дол. і в 116 млрд. дол. у 2009 році. Тож не дивно, що банкіри та олігархи стають в чергу за кредитами, які видає держава зі своїх золотовалютних резервів, які сягають 560 млрд. дол. Росії не загрожує дефолт, але банки у скрутному становищі – адже зростають страхи щодо поширення паніки, яка особливо посилилася цього тижня після того, як «Глобекс» - кредитна установа, яка входить до групи середніх – заборонив дострокове зняття депозитів.

Якщо криза тривтаиме, навіть багата Росія буде змушена рахувати свої рублі. Відносно розміру національної економіки, фінансова допомога, виділена Москвою, перевищує програму вартістю 700 млрд. дол., запропоновану в США. Бюджетні видатки Росії повинні зрости більше ніж удвічі до 586 млрд. дол. в 2010 році, хоча ціна на нафту різко знизилась - удвічі порівняно з її максимальним значенням. Подальше падіння поставить такі високі видатки під загрозу. Але за умов високого рівня інфляції, підвищення заробітних плат та пенсій, залишається небагато можливостей для безболісного скорочення видатків, особливо враховуючи те, що Росія зобов’язана реалізувати масштабні проекти щодо покращення інфраструктури, зокрема, проекти приурочені до зимових Олімпійських ігор в Сочі в 2014 році.

***

В Україні банки також позичили чимало коштів за кордоном для збільшення кредитування і зараз ледве справляються з рефінансуванням. Водночас дефіцит балансу поточних операцій збільшується через різке падіння ціни на сталь – основну статтю експорту України. Тож потреби Києва в зовнішньому фінансуванні зростають, оскільки кредитів надають мало, а прямі іноземні інвестиції – суттєве джерело фінансування за останні роки – зменшуються.

Українська влада наполягає на тому, що економіка в хорошій формі. Національний Банк України навів лад, взявши контроль над одним банком і підтримавши 20 інших кредитних установ. Але спроби вгамувати кризу ускладнюються через політичний безлад – Президент Віктор Ющенко призначив дострокові парламентські вибори на грудень. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко у четвер підтвердила, що Київ звернувся до МВФ, який, за її словами, розглядає питання про виділення Україні від 3 млрд. до 14 млрд. дол.

Чимало економістів припускали, що країни Центральної і Південно-Східної Європи та Балтії будуть захищені від світової кризи, оскільки їхні банки отримували фінансування не на ринку, а від транснаціональних банків, які купили більшість місцевих кредитних установ. Але як каже пан Берглоф із ЄБРР, тепер, коли материнські банки опинилися у скрутному становищі, це припущення більше не моє сили. «Ця перевага перетворюється на вразливе місце», - попереджає він.

Роздрібні банки заперечують чутки про те, що вони планують вийти з гри. Але вони збільшують процентні ставки по позиках, деномінованих в іноземній валюті, які складають близько половини корпоративних та приватних позик в Центральній Європі. Цього тижня провідні угорські банки зупинили надання таких позик в іноземній валюті, і ці кроки призвели до найбільшого за останні п’ять років падіння курсу форинту протягом одного дня. У четвер курс валюти суттєво зміцнився після того, як представники уряду оголосили про те, що державі надасть допомогу Європейський центральний банк – безпрецедентне явище для країни поза єврозоною – і про посилення заходів для покращення ліквідності банків. Міністр фінансів Янош Вереш каже, що МВФ завжди готовий підтримати Угорщину, але втрутиться лише в крайньому випадку.

Польща, Чеська Республіка і Словаччина знаходяться у кращих економічних умовах, ніж Угорщина: вони уникли надмірних бюджетних витрат на соціальні потреби, які дозволив собі Будапешт перед тим, як опинитися у фінансовій скруті в 2006 році. Чехи, у яких в місцевих банках низькі процентні ставки, не брали позик в іноземній валюті. Але, як і Угорщина, ці країни зазнали іншого болісного струсу економіки – прогнозованого раніше різкого зменшення попиту з боку Західної Європи на їхню продукцію. Словаччина як країна сильно залежна від однієї галузі промисловості – автомобілебудування – особливо вразлива.

Однак, за винятком Угорщини, банкіри менше тривожаться за Центральну Європу, ніж за країни Балтії та Південно-Східну Європу, де дефіцит балансу поточних операцій досить високий. Усі покладалися на поєднання прямих іноземних інвестицій та кредитів для фінансування нещодавнього швидкого зростання економіки. Але із уповільненням темпів зростання економіки, банкіри гадають, яка з країн зможе уникнути обвалу валюти – або й гірших наслідків. В Естонії та Латвії, які опинилися у фінансовій скруті ще до світової кризи, вже почався період рецесії. Литва не далеко від них відстала. Але, принаймні, за даними МВФ, дефіцит балансу поточних операцій в країнах Балтії зменшується – із у середньому 18% від ВВП минулого року до 8,6% в 2009 році.

МВФ прогнозує, що на південному сході Європи рівень дефіциту залишиться на рівні 14% наступного року, а в Болгарії – 21,5%. «Необхідні заходи для врегулювання зовнішніх та внутрішніх дисбалансів з урахуванням більш нестабільних зовнішніх умов фінансування», - заявляє МВФ. Але чи будуть ці дії вчасними – це спірне питання. Аналітики Citigroup розцінюють Румунію та Болгарію поруч із країнами Балтії, Угорщиною та Україною як країни, схильні до «ризику фінансової нестабільності».

Із уповільненням кредитування в регіоні, що трохи пригальмує економіку, дефіцит балансу поточних операцій повинен знизитися внаслідок зменшення фінансованого за рахунок кредитів імпорту. Тож плавне зниження курсу валют цілком можливе. Проблеми виникнуть у закриванні фінансових дір, які обов’язково виникнуть, за найбільш поганих умов фінансування за останні 60 років. Якщо є якась розрада, то це те, що ці колись комуністичні держави мають більше досвіду, аніж більшість країн, у запровадженні жорсткого економічного курсу в складних умовах.

У підготовці матеріалу брали участь: Ян Ченскі (Варшава), Роман Олеарчик (Київ) і Томас Ескрітт (Будапешт).

Країни Балтії

З першого погляду, здається, що країни Балтії мають всі необхідні інгредієнти для такого вибухового коктейлю, як в Ісландії – пише Роберт Андерсон. Легкі кредити, які стали доступними після того, як Латвія, Литва та Естонія вступили до Євросоюзу у 2004 році, спричинили житловий бум і найбільший рівень інфляції і дефіциту балансу поточних операцій в ЄС.

Бум перетворився на падіння наприкінці минулого року, призвів до рецесії економік Естонії та Латвії і втягнув фізичних осіб та нації загалом у серйозні борги. В Естонії, внутрішнє кредитування стрімко зросло до 95% від ВВП 2007 року з 51% 2003 року, у той час як валовий зовнішній борг зріс майже вдвічі до 112 % від ВВП.

Однак у Балтійських країн є також суттєві відмінності від Ісландії. Естонія і Литва використовують механізм повного золотовалютного забезпечення, який прив‘язує курси їхніх валют по відношенню до євро і покриває кількість місцевої валюти в обігу резервами іноземної валюти. Латвійський центральний банк, який використовує прив‘язку курсу до євро, змушений був проводити інтервенції цього місяця для підтримки лата, але великі валютні резерви дозволили зробити це з легкістю.

Країни Балтії переважно мали збалансовані бюджети, а банки країн об’єднали свої зусилля для блокування хедж-фондів, які грали на зниження курсу місцевих валют. Спреди дефолтних свопів по позиках країн Балтії розширилися, сигналізуючи про те, що країни менш надійні, аніж раніше, але це не має великого значення, поки країнам не потрібні позики.

Однак ситуація може незабаром змінитись, коли уповільнене економічне зростання спричинить бюджетний дефіцит. У Литві дефіцит скоріше за все виникне наступного року та вийде за ліміт ЄС – 3% ВВП – і уряду потрібно буде випустити облігації на 400 млн. євро (541 млн. дол. або 313 млн. фунтів), коли обставини це дозволять. Це стане випробуванням для інвесторів стосовно бажання іти на ризик у Балтії.

Інша велика перевага країн Балтії над Ісландією – це те, що їхні банки переважно мають іноземних власників і фінансуються солідними шведськими кредиторами, на яких менше вплинула світова фінансова криза, аніж на їхніх європейських колег. Поки що вони витримали неприємності із уповільненням економіки в країнах Балтії, не здригнувшись, та залишається під питанням – як довго вони зможуть продовжувати в такому ж дусі.

Ціна на акції Swedbank, який має в цьому регіоні більше клієнтів, ніж у Швеції, знизилася вдвічі цього року через активність банку в країнах Балтії, і становить зараз лише чотири номінали від очікуваних доходів. Рейтинги банку понизили цього місяця усі три великі рейтингові агентства, піднявши вартість оптового консолідованого боргу.

Swedbank зазначає, що безробіття в країнах Балтії залишається на низькому рівні, і до сьогодні компанія мала лише кілька випадків банкрутств компаній та відчужень закладеного майна. І це незважаючи на те, що ціни на квартири в столиці Естонії Таллінні, наприклад, впали на чверть порівняно з піком у квітні минулого року. Банк прогнозує наступного року незначне неповернення у розмірі 1,2% від суми позик в країнах Балтії, що буде достатнім для того, щоб зменшити вдвічі операційний прибуток від дочірніх банків в цьому регіоні.

Переважно шведські банки упевнені, що вони відповідають за стабільність економік країн Балтії, і якщо вони запанікують, то спричинять глибоку та дестабілізуючу рецесію, якої так бояться в цьому регіоні. «Різке припинення [кредитування] сильно позначиться на економіці і суттєво погіршить ситуацію», - каже Еркі Раасуке – керівник управління з операцій в країнах Балтії Swedbank.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ft.com/cms/s/0/b24ba7fc-9bb0-11dd-ae76-000077b07658.ht…